Епіграфом до своєї статті Стефан Бохонюк взяв вірші 1 і 2 Псалма 2 пророка Божого Давида: « Навіщо бунтуються народи і люди замишляють марне? Повстають царі землі, і князі змовляються разом проти Господа і проти Христа Його». Давид запитує: « Навіщо?». Всі намагання людей протистояти Богу Творцю є безглуздими і марними.
Як і сто років тому, так і зараз усі народи стривожилися, заметушилися, не знаючи, що робити. Кожне плем’я та народ хоче жити окремо, відокремлюються, силкуються бути чимось. Їхні царі, тобто правителі, і князі-виконавці збираються, радяться всі разом проти Бога і проти Ісуса Христа . Бог є любов, а подивіться на всілякі з’їзди, конференції та тому подібне – чи є там між їхніми учасниками любов? Правду кажучи – ні . На словах немовби є любов, але в серцях панує і ворожнеча, і ненависть, і всяке зло, а от добро і любов ми бачимо лише на паперах. Паперова любов якась. Люди втратили внутрішній спокій, забули про істинну Божу любов і єдність, та своє призначення, замінивши їх зовнішньою метушнею та егоїзмом. Ні добра, ні любові в народах немає, бо бунтуються народи і люди замишляють марне. І тому ми бачимо любов лише на паперах. Як знайти справжню любов у цьому світі хаосу? Ми повинні ставити для себе правильні пріоритети. Коли навколо панують чвари, любов стає свідомим вибором і щоденною практикою. Божа любов не залежить від людського устрою. Вона пізнається через особисту молитву, тишу та читання Слова (Євангелія), де любов описана не як почуття, а як самопожертва. Цей світ намагається розділити нас на табори. Справжня любов починається там, де ми бачимо в іншому не ворога чи опонента, а таку саму вразливу дитину Божу, як і ми самі. Поки там всілякі конференції, саміти і різні зустрічі вирішують долі світу на паперах, справжня любов діє в дрібницях: допомога сусіду, підтримка зневіреного, щире прощення. І якщо в серці нашому панує тривога через погані новини, то там немає місця для любові. Тому довіра до Бога, як до вищого Судді допомогає звільнити серце від ненависті, навіть коли навколо несправедливість.
Дуже важливо відірватися від старого, тому що неможливо побудувати щось справді нове на фундаменті зі старих образ та пошуку крайніх. Це перетворюється на замкнене коло, де сила і енергія витрачаються на звинувачення, а не на творіння. Нам потрібно повернутися до незмінних цінностей істини та любові, які не залежать від політики. Коли ми шукаємо «ворогів» зовні, ми знімаємо відповідальність із себе. А «відкинути старе» - це передусім відмовитися від старого способу мислення, заснованого на поділі та гніві. Ось чому нам потрібно прийняти в серце і думки любов, правду, суд, милість - і будувати Царство Боже за вченням Ісуса Христа .
Ми бачимо, що цей несправедливий світ, а саме: система неправильного управління, уже добігає кінця. І тому, згідно пророцтва Даниїла, Бог хоче, щоб всі люди покаялися і приєдналися до Царства Божого.
Ми живемо саме тоді, коли всі наміри, передбачення і пророцтва Божі виконуються на наших очах. І наша віра в те,що Божа справедливість переможе, а темрява розсіється, дає нам сили проходити через найважчі випробування. Саме Божа опора допомагає нам не просто виживати, а зберігати людяність навіть у такі важкі часи. Коли в нас є Божа правда, Його істина і любов, то ми знаємо в собі, що зло за своєю природою – кінечне, а Божа правда – вічна. Так, нині - час скорбот, тому особливо зараз праведній душі потрібно уважно дивитись і стійко переносити всі скорботи, тяготи, несправедливість та образи, як написано: «Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить Господь» ( Пс. 33,20). Так, ми знаємо, що Біблія не обіцяє, що життя віруючої людини( праведного) буде безпроблемним. Навпаки, цей псалом визнає, що скорбот може бути багато. Через ці скорботи ми проходимо очищення через випробування. Переплавлення для нас діє як фільтр, що допомагає вірним стати духовно сильнішими та чистішими. І тільки « розумні» ( ті, хто знає Бога та Його Слово, Ісуса Христа ), зможуть осягнути і зрозуміти всі ті події, що зараз відбуваються, тоді як нечестиві залишаються у духовній темноті.
А ми будемо прославляти Господа Ісуса Христа і дякувати Йому, бо Він сказав: « Я – твоя оселя». Христос живе на висоті небес у неприступному Світлі, і в смиренному та скорботному серці людини.
Далі, ми повинні розуміти, що таке є Царство Боже. Коли Ісус Христос почав проповідувати, Він говорив: « Покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне». І ми повинні розуміти, що Царство Небесне (або Боже) – це духовний стан, ідеальне місце, де панує воля Божа. Це не просто місце на небі, а реальність яка « всередині вас є» і досягається через віру та дотримування Заповідей Божих. Нам постійно потрібно дивитись всередину себе, в своє серце і думки – там ми знайдемо місце для Бога і являтимемо собою лице Бога. Всі ми з’єднаємося воєдино під однією Головою, Христом.
Так, якщо серце і думки наші будуть добрими і чистими, то це буде змінювати не тільки нас з середини, а й те, що нас оточує. А для цього нам потрібно всім читати і розуміти Біблію, тоді не будемо засоромлені. Будемо бачити, що не бачили, і почуємо те, щого не чули. Бо сказано: « Слухайте, глухі, й дивіться сліпі, щоб побачити» ( Іс.42,18). Бог хоче, щоб ми відкрили свої серця для слухання та розуміння Його Слова. Коли ми почнемо заглиблюватися в Його істину, в Його вічні Заповіді, то нам засяє Світло, бо написано: «Закон Твій – світильник для ніг моїх»( Пс. 118, 105 ). Так, цей Світильник освітлює кожен наш крок в повсякденному житті, допомагає нам приймати вірні рішення в конкретних ситуаціях. На нашому життєвому шляху, який освітлює Господь, ми можемо бачити перспективу та уникати небезпек. Господь – наше Просвітлення. Це духовний наш захист. Бог – це наша надійна опора, наша скеля. Наша віра в Нього і Його Слово перемагає будь-який земний страх.
Нехай благословить нас всіх Господь, укріпить і зцілить. Нехай Його мир, що вищий за всякий розум, береже наші думки і серце.
Амінь !
Сестра Олена