Липень ‒ жовтень 1924 року  

Бесіда   друга

Хто читає, нехай розуміє!
На жаль! шум народів багатьох! шумлять вони, як шумить море.
Ревіння племен! вони ревуть, як ревуть сильні води (Іс 17,12)

Сердечний друже читачу і слухачу, хто з вас читає книги Святого Письма, тобто Біблію, і має хоч трохи віри в Бога, той скаже, що, дійсно, слова пророка збуваються в наші дні життя і на наших очах, бо історія не пам’ятає такого народного шуму, як ми чуємо і бачимо в нас і навколо нас. Ревіння племен! Справді ревуть племена, кожен збирається бігти до свого племені, це тому, що треба здійснитися словам того самого пророка, що говорить: «Тоді кожен, як переслідувана сарна і як покинуті вівці, повернеться до народу свого, і кожен побіжить у свою землю» (Іс 13,14). І побіжать і ніхто не годен утримати: «Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні» (Пс 32,4). Чому ж це так робиться? Для того, щоб думки людські виявити назовні і втілити в життя, і щоб розважливий чоловік підтвердив слова Божі: «Як то добре і як то гарно, коли братии живуть у згоді!» (Пс 132,1). А окремо ‒ погано, і щоб мудрість мудреців була відкинута: «Погублю мудрiсть мудреців i розум розумних вiдкину» (1 Кор 1,19). На кого ж шумлять народи? «[…] на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене» (Іс 2,12).

Прислухайтеся, володарі багатств і набундючені перед народами! Від Господа дана вам держава і сила від Вишнього, Який досліджує ваші діла і випробовує наміри. Бо ви, будучи служителями Його Царства, не судили справедливо, не дотримувалися закону і не чинили згідно з волею Божою. Страшно і скоро Він з’явиться вам, ‒ і суворий суд над начальниками, «бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані. Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого, і великого й однаково промишляє про всіх, але на начальників чекає суворе випробування» (Див.: Прем 6,2-8). До вас, правителі, начальники і судді землі, слова мої і прохання моє: зберігайте суд і правду, бо в цьому буде вся мудрість ваша. Але погляньмо на теперішні суди, чи може бідняк знайти право. О, це зрідка трапляється бідним, тому що теперішні суди вимагають багато грошей, і тому незаможним суд недоступний. Я прошу прочитати книгу 5-у Мойсея, де говориться: «І дав я повеління суддям вашим у той час, говорячи: вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо, як брата з братом, так і прибулого його; не розрізняйте осіб на суді, як малого, так і великого вислуховуйте: не бійтеся лиця людського, тому що суд — справа Божа» (Втор 1,16-17). «Не викривляй закону, не дивися на особи і не бери дарунків, тому що дарунки засліплюють очі мудрих і перекручують справу правих» (Втор 16,19). Але теперішні суди це відкинули. А справджується слово пророка Михея: «Глави його судять за подарунки і священники його навчають за плату, і пророки його передвіщають за гроші, а тим часом спираються на Господа, говорячи: «Чи не серед нас Господь? Не спіткає нас біда!» (Мих 3,11). Пророк Єзекиїль говорить: «Священники її порушують закон Мій і оскверняють святині Мої, не відокремлюють святого від несвятого і не вказують різниці між чистим і нечистим, і від суббот Моїх вони закрили очі свої, і Я принижений у них. Князі у неї, як вовки, які викрадають здобич; проливають кров, гублять душі, щоб придбати користь. А пророки її все замазують брудом, бачать пусте і пророкують їм неправдиве, говорячи: «Так говорить Господь Бог», тоді як не говорив Господь. А в народі гнітять одне одного, грабують і пригноблюють бідного й убогого, і прибульця пригноблюють несправедливо. Шукав Я у них людину, яка поставила б стіну і стала б переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не погубив її, але не знайшов. Отже, виллю на них обурення Моє, вогнем люті Моєї знищу їх, поведінку їхню поверну їм на голову, — говорить Господь Бог» (Єз 22,26-31).

Пророк Давид говорить: «Хоч захиталася земля і всі, що живуть на ній, Я утверджу стовпи її». Я кажу нечестивцям: «Не чиніть беззаконня!» І до злих: «Не надійтеся на силу свою! Не підносьте високо ріг ваш і [не] говоріть [на Бога] неправду». Бо не від сходу й не від заходу, і не з гір пустелі піднесення. А Бог є Суддя: одного принижує, а іншого підносить. Бо чаша в руці Господній, у ній кипить вино, повне приправ, і Він наливає з неї; а гущу його вижмуть і вип’ють усі грішники землі» (Пс 74,4-9). А пророк Ісая мовить: «Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть! Задумуйте задуми, але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог! Бо так говорив мені Господь, тримаючи на мені міцну руку і напоумлюючи мене не ходити шляхом цього народу, і сказав: «Не називайте змовою усього того, що народ цей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страшіться. Господа Саваофа — Його шануйте свято, і Він — страх ваш, і Він — тремтіння ваше! І буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси для обох домів Ізраїля, петлею і сіткою для жителів Єрусалима. І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’ється, і заплутається у сітях, і буде уловлений. Зав’яжи свідчення, і запечатай одкровення при учнях Моїх» (Іс 8,9-16).

А у дні царювання свого у Вавилоні цар Валтасар бачив кисть руки людської, що писала навпроти лампади на вапном біленій стіні царських палат, писано було так: мене, мене, текел, упарсин. Мудреці всі Вавилонські не могли прочитати і зрозуміти написане; але в ті дні жив у Вавилоні чоловік Божий, пророк і служитель Бога Всевишнього Даниїл, що був покликаний і прочитав, пояснивши гордому і марнославному царю Валтасару: «Мене — обчислив Бог царство твоє і поклав кінець йому; текел — ти зважений на терезах і знайдений дуже легким; перес — розділене царство твоє і дане мідянам і персам» (Дан 5,25-28).

А святий Іван повідає: «[…] побачив іншого Ангела, який сходив з неба і мав владу велику; і земля освітилася від слави його. І вигукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: «Упав, упав Вавилон, велика блудниця;він зробився житлом бісів і пристановищем усякому нечистому духові, пристановищем усякому нечистому й огидному птахові; бо лютим вином блудодіяння свого вона напоїла всі народи, і царі земні любодіяли з нею, і купці земні розбагатіли від великих розкошів її» (Одкр 18,1-3). Той самий Іван бачив: «І небо зникло, згорнувшись, як сувій; і всяка гора й острів зрушилися з місць своїх. І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячоначальники, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховались у печери і в ущелини гір, і кажуть горам і каменям: упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця; бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти?» (Одкр 6,14-17). Пророк Осія каже: «Говорять слова пусті, клянуться неправдиво, укладають союзи; за те з’явиться суд над ними, як отруйна трава на борознах поля» (Ос 10,4). «Сійте собі у правду, і пожнете милість; розорюйте у себе новину, бо час знайти Господа, щоб Він, коли прийде, дощем пролив на вас правду. Ви обробляли нечестя, пожинаєте беззаконня, їсте плід неправди, тому що ти надіявся на путь твій, на безліч ратників твоїх. І станеться сум’яття у народі твоєму, і всі твердині твої будуть зруйновані, як Салман зруйнував Бет-Арбел у день брані: мати була вбита з дітьми. Ось що заподіє вам Вефиль за крайнє нечестя ваше» (Ос 10,12-15).

«І було до мене слово Господнє: сину людський! Виречи слово до синів народу твого і скажи їм: якщо Я на яку-небудь землю наведу меч, і народ тієї землі візьме із середовища свого людину і поставить її у себе стражем; і вона, побачивши меч, який іде на землю, засурмить у трубу і застереже народ; і якщо хто буде слухати голос труби, але не остереже себе, — то, коли меч прийде і захопить його, кров його буде на його голові. Голос труби він чув, але не остеріг себе, кров його на ньому буде; а хто остерігся, той спас життя своє. Якщо ж страж бачив меч, який іде, і не засурмив у трубу, і народ не був застережений, — то, коли прийде меч і візьме у когось із них життя, цей схоплений буде за гріх свій, але кров його стягну від руки стража. І тебе, сину людський, Я поставив стражем дому Ізраїлевого, і ти будеш чути з уст Моїх слово і напоумляти їх від Мене. Коли Я скажу беззаконникові: «Беззаконнику! Ти смертю помреш», а ти не будеш нічого говорити, щоб застерегти беззаконника від путі його, — то беззаконник той помре за гріх свій, але кров його стягну від руки твоєї. Якщо ж ти застерігав беззаконника від путі його, щоб він навернувся від неї, але він від путі своєї не навернувся, — то він помирає за гріх свій, а ти спас душу твою. І ти, сину людський, скажи дому Ізраїлевому: ви говорите так: «Злочини наші і гріхи наші на нас, і ми танемо у них: як же можемо ми жити?» Скажи їм: «Живу Я, — говорить Господь Бог, ‒ не хочу смерти грішника, але щоб грішник навернувся від путі своєї і живий був. Наверніться, наверніться від злих путей ваших; для чого помирати вам, доме Ізраїлів? І ти, сину людський, скажи синам народу твого: праведність праведника не спасе у день злочину його, і беззаконник за беззаконня своє не впаде у день навернення від беззаконня свого, так само як і праведник у день гріха свого не може залишитися у живих за свою праведність. Коли Я скажу праведнику, що він буде живий, а він понадіється на свою праведність і зробить неправду, — то всі праведні діла його не пом’януться, і він помре від неправди своєї, яку вчинив. А коли скажу беззаконникові: «Ти смертю помреш», і він навернеться від гріхів своїх і буде творити суд і правду, якщо цей беззаконник поверне заставу, за вкрадене заплатить, буде ходити за законами життя, не роблячи нічого поганого, — то він буде живий, не помре. Жоден із гріхів його, які він учинив, не пом’янеться йому; він став творити суд і правду, він буде живий. А сини народу твого говорять: «Неправа путь Господа», тоді як їх путь неправа» (Єз 33,1-17). 

Любий друже-читачу! Нині люди так і говорять на тих, хто намагається виконувати свято Заповіді Божі, що дані чоловікові для життя: «Ось цей святить суботу, неправильно він чинить», отже, такі люди і говорять: «Неправа путь Господа». А найбільше наговорюють ті, які взялися навчати і не розуміють слів Божих, які ввели вже багато незміцнених душ в оману, проповідуючи, що Закону Божого не треба дотримуватися. Я в цьому нашому номері навів багато цитат зі Святого Письма для того, щоб люб’язні друзі-читачі читали і зрозуміли, що Бог був, є і буде, бо Він Безначальний і Безкінечний, і, що говорив через рабів своїх пророків ‒ те підтвердив у наші дні через Спасителя нашого і Господа Ісуса Христа при багатьох вірних Своїх свідках, тобто апостолах. Ми бачимо своїми очима і чуємо своїми вухами, і будемо свідчити нашим життям і смертю, що все, сказане Богом, здійснюється достеменно, згідно з планом Бога Живого Вічно існуючого. У Нього Рада і Мудрість.

Наприклад, візьмімо хоча би тексти з книги пророка Ісаї (8 глава від 9-го вірша і далі), придивімося до життя народів і засвідчимо, що істинні слова пророка, тому що історія мало пам’ятає такої ворожнечі, як є тепер. Я вже писав, що важко знайти хоча б одне сімейство, яке би жило у згоді, мирі і любові, не кажучи вже про народи і держави. І візьміть до уваги: ворогують і тремтять, і тому один з одним укладають неймовірні союзи, з цього видно, що народи бояться чогось. Кричать про мир, а самі озброюються щосили; з цього також видно, що бояться один одного. Задумують задуми, але вони руйнуються. Подивімося сюди: майже кожного місяця відбуваються конференції і підписуються різноманітні договори, але мало виконуються, а скільки-то йде народної праці на безцільні роз’їзди різних світових дипломатів, місій і комісій? А до Бога звернутися не бажають! Всі винні, а шукають винуватців війни, щоб покласти тягар на бідні народи. Або якоїсь багатої країни чоловік багатий і твердошиїй, вигадає односторонній ворожий проєкт, що над ним проводять час і витрачають трудові кошти, і, хоча знають, що такий проєкт складно втілити в життя, але все-таки його затверджують лише тому, що він вигаданий чоловіком багатої країни, і можна буде бідним державам скористатися грошовими позиками. А до Бога звернутися не бажають. Усі ці народи називають себе благородним ім’ям, а саме ‒ Християни. То я, як найменший служитель Христа Ісуса, Господа і Спасителя нашого, звертаюся зі щирим проханням до вас усіх без винятку: прийміть для спасіння душ ваших у серця ваші Слова Христові: «Якщо любите Мене, дотримуйтеся Моїх заповідей», і тоді зійдіться, один з одним примиріться, і один одному пробачте, й один одного не бійтеся, і почніть нове життя у Христі Ісусі, тоді тільки буде мир і любов на землі. О, люди, подумайте над цим, це є правдивий і вічний план Божий. Улюблені друзі! Якщо ви проводите багато часу над проєктами, складеними і вигаданими корисливими, пожадливими чоловіками, то я прошу вас: вникніть у життя і вчення Христа Ісуса, Царя вічного, в Ньому ви знайдете матеріал для загального вічного миру. І передусім прошу вас усіх: загляньте в себе, тобто в серця ваші, чи є мир у вашому серці? Знаю, що ні; а якщо у ваших серцях немає миру, то як ви можете робити мир! Про це потрібно подумати глибоко... «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мф 5,9).

Улюблені мої друзі! Ви всі добре знаєте, що мир робиться постійно після бійки і сварки, невже ви хочете ще більше бійок і сварок, як уже було і є! О, я застерігаю вас від цього. Нагадую, що хто взяв меча, від меча і загине. Я нагадую вам, друзі, що наше життя – година, і навіщо ж вам мучитися в путах гріховних; звільніться від цього, я вам і спосіб звільнення сьогодні пропоную: від сьогодні не шукайте винуватців тієї сварки і бійки, бо всі винні, визнайте всі себе винними, примиріться один з одним зі щирим серцем, простіть один одному всі провини і не згадуйте старого, зійдіться, поцілуйтеся і почніть робити новий мир. Бо написано: «Ось, творю все нове» (Одкр 21,5). Ось це план Божий. Без цього плану ніхто і ніколи миру не зробить. Якщо захочете і послухаєте, то будете споживати блага землі; а якщо не захочете і не послухаєте, то вогонь пожере вас. Бо вже горить вогонь гніву Божого. Слухайте звук труби, я вас усіх застерігаю. І ще прошу вас: примирітьсяз Богом і один з одним і починайте творити все нове: нове небо і нову землю, на яких панує правда. Нехай буде прийдешній 1925 рік роком ювілею і роком прощення, і нехай допоможе нам Господь Бог і Спаситель наш Ісус Христос почати нове життя на Славу Імені Його. Амінь.

Ред. видавець С. БОХОНЮК        Луцьк, друкарня Ф. Ріхтера.