Січень 1927 р.

 

Нова  правдива  дорога   до  життя

 

Хто читає, нехай розуміє!

Горе світові від спокус, бо потрібно, щоб прийшли спокуси; але горе такій людині, через яку спокуса приходить (Мф 18,7)

 

Сердечний читачу і слухачу! Ми живемо саме в такий час, що можемо бачити спокуси, які проходять, бо вони, особливо тепер, швидко проходять. Доба спокус добігає кінця. За визначенням Вічно живого Бога спокусам необхідно прийти для того, щоб записати їх у світову історію, присоромити і зганьбити тих, що вигадують і чинять різноманітні зваби, і щоб у прийдешньому справедливому віці вони не повторювалися, бо у майбутньому віці правителі, судді і весь народ будуть праведні (Див.: Іс 32,1-20).

До 1914 року спокуси приходили повільно, так що простим неосвіченим людям їх помітити було складно. Це були дні язичницьких царств (тобто язичницьких повелінь), люди підкорялися сліпо і беззаперечно. Світова війна почала поступово відкривати неправду, і тепер народи не слухають словесних повелінь, а зважають на діла повелителів, що є істинно. «За плодами їхніми пізнаєте їх» (Мф 7,16). Час летить швидко і безповоротно, на місце одних правителів приходять інші. І що ж? Замість того, щоб робити краще, роблять гірше. Дивишся з одного боку і дивуєшся! Поглянеш з іншого боку і скріплюєшся у вірі, що Бог праведний і суди Його істинні, бо все з точністю виконується… Бачити ж і розуміти це може тільки той, хто вірує в Бога; а вірує в Бога той, хто любить і дотримується Його Святого Закону, тобто Десяти заповідей Божих, спостерігаючи за своїми путями і досліджуючи Святе Письмо. Святе Письмо ‒ це план Божий. Без цього плану Божого нікому не можна йти, тому що заблукає. Доба блукань завершується, тому я переконливо прошу всіх Можновладців, Путівників, Будівничих, Сіячів, Садівників, Віяльників, Ведучих, Законодавців, Законовиконавців, Охоронців Порядку, Пастирів, Учителів, Проповідників і Благовісників: візьміть у ваші руки, у ваше серце і думки план Божий; так візьміть, як узяв Єдиний Великий Цар Царів і Господь Пануючих Ісус Христос, і скажіть: «Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у серці моїм» (Пс 39,9). Він Сам показав приклад нам Собою. Кого ж нам ще чекати?.. Подивіться сюди: на Мойсеєвому сідалищі сіли книжники і фарисеї. Тож, усе, що вони велять вам ‒ дотримуйтеся і робіть, за ділами ж їхніми не чиніть, оскільки вони говорять, але не роблять (Див.: Мф 23,23). Справді, Мойсей був наймудріший і найлагідніший чоловік на землі у той час, коли Бог Господь доручив вивести йому народ Якова чи Ізраїлю із землі єгипетської. І то він зразу не міг, доки не настраждався; у стражданні отримав навик до послуху, тоді Сам Бог йому явився, і він, маючи силу терпіння, вивів народ Ізраїлю з Єгипту. Так і в цей час Сам Бог з’являється не всьому народу, а нам, свідкам Його (Див.: Діян 10,40-41). Ще написано: «Віруйте в Бога і в Мене віруйте» (Ін 14,1), ще: «Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, того полюбить Отець Мій; і Я полюблю його і явлюся йому Сам» (Ін 14,21). Тепер і є горе світові від спокус з усіх боків. Із боку цивільної влади горе, тому що немає суду і справедливості. Наприклад: людину судять за провину явну на 5 місяців тюрми, вона звертається з проханням до освіченого чоловіка, так званого присяжного повіреного, той відповідає їй: «А свідків ти можеш знайти, то справу твою виграєш». Людина старається щосили знайти свідків, що тепер не складно, позаяк серед простого народу склалася сьогодні таке приказка: «Виручити з біди чоловіка не гріх». Отож, лжесвідки присягають, і суд винного звільняє, і злочини поширюються за злочинами.

З боку так званої духовної влади горе світу від спокус: навчають, аби миряни були милосердними, стриманими і т. ін., а самі деруть як тільки можуть із найбідніших людей. Хто ж слухатиме ваших слів, коли ви приклади показуєте грабіжницькі. Але це все ще не так дивно, бо вони читають і не розуміють книг Святого Письма, а женуть усіх після смерті в царство Небесне, а самі хочуть тут, на землі, царювати. За ділами їхніми буде їм, і деяким уже є.

З боку ж так званих нових різних євангельських християн горе світові від спокус. Наприклад: баптисти-євангелисти навчають: «Віруй у Христа, то скоро на небо підеш, і Закону Божого не треба дотримуватися». А Христос скаже: «Я ніколи не знав вас, відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня» (Мф 7,23). Адвентисти сьомого дня навчають: «Якщо не будеш знати буквального змісту Святого Письма і якщо не будеш давати десятої частини від усього, що маєш, то не підеш на небо; а якщо будеш знати Писання і даси десяту частку, то скоро прийде Господь і всіх адвентистів забере на небо, а земля з усіма іншими людьми згорить, а адвентисти будуть тисячу років жити на небі». Самі ж проповідники адвентистів улаштовують для себе небо і рай тут, на землі, а всіх своїх послідовників обманюють, що скоро відлетять на небо. Хоч із якого боку дивися, то горе світу від спокус, але буде горе і тому чоловікові, через якого спокуса приходить.

Бог говорить: «Творіть правду і суд на землі, борітеся з усілякою беззаконною владою на землі, то хоч життя буде гірким, проте імена ваші будуть записані до Книги Життя на небесах» (Див.: Еф 6,10-13). Та на додачу подивіться, проповідники, на пророків, Ісуса Христа і на Його апостолів, яким було їхнє життя? Порівняйте з вашим! Ви, проповідники, роз’їжджаєте у першокласних купе з різною розкішшю, солодощами і навіть із гумовими подушками, бо ви боїтеся не тільки їжі бідняків, але навіть одягу і постелі. Чому ж ви, проповідники, не боїтеся брати гроші у злиденних? Але вживаєте всіх заходів, як би більше виманити для своїх розкошів і роз’їздів по закордонах; а якщо вам не кладуть до вашого рота і кишені, то ви проти таких оголошуєте війну. Ви, проповідники, бачите, що в різних пустельних місцях робиться, в Сахарах і Хівах та інших.Чому ж ви не дивитеся, що робиться на ваших очах, там, де ви живете, чому не викриваєте, не забороняєте, не напучуєте, кого слід, а ще підтримуєте руки беззаконних і хвалитеся, що робите діло Боже? Чому не в’яжете сатани, а очікуєте ангела з неба, а самі збираєтеся незабаром відлетіти на небо, нічого не роблячи?.. Якщо не розкаєтеся, то в пекло полетите, там за ваші діла вам місце (Див.: Іс 14,1-32). Ви, проповідники, намагаєтеся, нібито всіма вашими силами і засобами, вилікувати 440-мільйонне населення Китаю, а я вам, проповідники, раджу від чистого і щирого мого серця взятися за лікування цієї країни, де ми живемо, тому що такого свавілля, безчинства, обману, лиходійства, гордості і всякої підлоти на землі не бувало, як є в наші дні. Тому священний обов’язок будь-якого розважливого, чесного і справедливого чоловіка влаштовувати правильне загальнолюдське життя в тому місці чи в тій країні, де ми живемо і де нас приймають, а потім і всюди, остільки, оскільки у нас вистачає сил. Ви ж, проповідники, існуєте вже декілька десятків років і прийняті всіма країнами, а також і цією країною ‒ Польщею. Ви називаєте себе Божими посланцями, апостолами, ангелами, насінням Христа, Тілом Христовим, Церквою Христовою і багатьма іншими належними іменами. Що ж ви хорошого зробили? То я кажу правду в ім’я Господа нашого Ісуса Христа, що ви, проповідники, є посланцями фальшивими.

Ми знаємо, що Бог посилав Своїх Слуг чи пророків до правителів народів, до царів і до багатьох інших, і саме тоді, коли Його Закон спустошували. Наприклад, візьмемо пророка Божого Єремію, що, очевидно, відмовлявся йти говорити, але йому Господь сказав: «[…] не говори: «Я молодий»; бо до всіх, до кого пошлю тебе, підеш, і все, що повелю тобі, скажеш. Не бійся їх; бо Я з тобою, щоб спасати тебе, сказав Господь» (Єр 1,7-8). Візьмімо книгу пророка Йони: він не хотів іти в Ніневію, втікав, Бог із любові Своєї до нього покарав його, і все-таки Йона пішов. Значить: «Кого Я люблю, тих викриваю і караю […]» (Одкр 3,19). «Так і слово Моє, яке виходить з уст Моїх, — воно не повертається до Мене марним, але виконує те, що Мені угодно, і звершує те, для чого Я послав його» (Іс 55,11). Спаситель наш і Господь Ісус Христос приходив для того, щоб виконати Закон і пророків (Див.: Мф 5,17). Для того, щоб «заради правди Своєї возвеличити і прославити закон» (Іс 42,21). Для того, щоб показати Собою віру у вічного Бога, бо сказав: «Віруйте в Бога і в Мене віруйте» (Див.: Ін 14,7). Для того, щоб відкрити нам Собою Бога, Отця нашого Небесного (Див.: Ін 14,8-12). І для того, щоб смертю Своєю нас від смерті звільнити і щоб Собою нам вказати воскресіння і життя (Див.: Ін 11,25). Учням Своїм «дав силу (терпіння і любові ‒ С.Б.) і владу (право чи розум згори ‒ С.Б.) над усіма бісами і зціляти від недуг. І послав їх проповідувати Царство Боже […]» (Лк 9,1-2). Проповідування Царства Божого ‒ це не є вивчення букви Святого Письма суботніми школами, а вивчення Духу Христового, заснованого на повній досконалій і нелицемірній любові, якої тепер мало є в світі. Для цього я раджу прочитати і зрозуміти послання Галатам 5,22-26.

Бог Господь, вибравши апостолом Своїм Святого Павла, показав йому, скільки він повинен постраждати за ім’я Його. «Та й усі, хто бажає жити побожно у Христі Ісусі, будуть гнані, лихі ж люди й обманники матимуть успіх у злому, зводячи інших і себе зводячи» (2 Тим 3,12-13). 

Отож, проповідники! Зрозумійте ідосліджуйте себе:в якому ви дусі? І навчіться жити у Христі, тоді видізнаєтеся, що я вас люблю івикриваю, щоб винавернулисядо Бога через Ісуса Христа (тобтоподобою, життям Ісуса Христа) іпочали нове життя на землі, що створена Творцем для життя людей і всіх інших створінь на віки (Див,: Єр 25,5). Навіщо вам мріятипро те, щоб летіти на небо? Чому ви так турбуєтесяпро далекі країни, а найбільше про Китай, аби вилікуватийого, турбуйтесякраще і передусімпро ту місцевість, де ви живете. Погляньте,що робиться туту народі? Закон Божий зневажили і томучас Господу діяти(Див.: Пс 118,126).Іякщо ви слуги Господні, то через вас має діяти Господь Бог (тобто Святий Дух).

Я розгляну один із законів, що існує в нашій країні, а саме про право спадку на землю рівне для чоловічої і жіночоїстаті. Такий закон зовсім неприйнятний, бо до основинищить малігосподарства, доводить до сварок, бійок, убивств і до безкінечних біді судів. Чому ж це так? Тому що у процесіподілу землі на ділянки Бог повелів рабу Своєму Мойсею наділятилишечоловічустатьділянками землі, іякщо в родині (тобто сімействі) немає мужчин, то в такомувипадку наділяти земельнимиділянками і жіночустать на рівних правах із чоловічою(Див.:Числа 27,1-11). Теперішні законодавці випустили цю статтю з уваги, і не лишецю,іповністю відкинули Божі установи, тому цілковитий розвал, горе, стогін і сльози! На кого? На тих, хто змінив установи Божі. Хто ж муситьпро це нагадувати? Слуги Божі повинні розуміти Боже івказувати. Кому? Правителям і законодавцям! Ви ж,великі проповідники, що живетеу Варшаві по сусідствуіз законодавчими палатами, жодного разу про це не обмовилися, хоча б письмово.«Це, ‒ як ви думаєте, ‒ не наше діло». Чомуж ви маєте справу до ваших покірних і смиренних овець, що від ниххарчуєтесяй одягаєтеся,але про яких не турбуєтеся, а посилаєте на небо? Чомуж вам нічого не падає з неба? О, подумайте над цим, якщо ви пастирі. Але ви не пастирі, а наймити. «[…] пастир добрий душу свою покладає за овець»(Ін 10,11, див.: Ін 10,1-21). Можна навести незліченні приклади беззаконь, але поки що буду закінчувати на цьому. Христос Ісус сказав: «[…] дана Мені всяка влада на небі і на землі» (Мф 28,18). Отже, Ісус Христос чи Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, дає нам владу (чи право розуміння) на небі (тобто в дусі) і на землі (тобто в тілі),тому щомаєз’єднатися під одним головою Христом і земне,і небесне.

Я прошу вас усіх, надто проповідників різноманітних общин: любіть Христа Ісуса, Спасителя нашого, не словом, а серцем і ділом (це діло полягає в приниженні), уподібнітьсяЙому, зустріньтеся з Ним у дусі, наблизьтесядо Нього, іВін наблизиться до вас. Він того, хто приходить до Нього, не проганяє. Він приймає всіх зневажених івтішає всіх скорботних,іми, слугиЙого,зобов’язані прийти до Ньоговід великого смутку,оскільки за викриття ненавидять, ненавиділи іЙого. Нас за правду гонять, гнали так усіхі гнали Його. Ми в печалях і стражданнях радіємо, позаякіз Ним царювати будемо. Таким чином, хто за Ним іде, в тому ‒ Христос, в пустелях Він не буває, не буває Він і в таємних кімнатах, не буває Він і в боязливих. Не бійся, мале стадо, йди вперед за Христом, веди боротьбу з ворогом, правдоюівірою все переможеш, перед сильним ворогом ти в Ньомувстоїш, бо час настав, Христос наш у славійде, Він вірним Своїм страждальцям і слугам нагороду несе.

Нехай благословить Господь, інехайдопоможе Він Своїм рабам сміливо до кінця проповідувати Царство Боже і пришестяЙого у славі. Нехай затрублять АнгелиЙого трубами громоподібними, що Господь іде судити землю. Він буде судити народи по правдіі воздасть кожному за діламийого. Амінь.

Видавець-редактор Стефан Бохонюк