Січень 1928 рік.

Нова правдива дорога до життя

Хто читає, нехай розуміє

Ось, сильні їхні кричать на вулицях; посли для миру гірко плачуть. Спорожніли дороги; не стало подорожніх; він порушив договір, зруйнував міста, — ні у що ставить людей (Ісаї 33,7-8).

Істинно, настав той великий і страшнийй День Господній, про котрий говорили і писали всі старозавітні пророки. День, про який передбачив Сам Господь наш і Спаситель Ісус Христос; і підтвердили Його святі Апостоли. Ми, що віруємо в Бога через Ісуса Христа і визнаємо Святе Писання Богонатхненним; і наперед визначені та покликані Богом, вірою бачимо, що все передбачене здійснюється з точністю в наші дні життя. Ісус Христос, попереджуючи учнів, сказав : «так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях. Як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського» (Мат 24,33-39).

У теперішній час «сильні» світу цього або неправедного звірячого устрою сього «кричать на вулицях» - тобто говорять про мир тільки устами, назовні, одним словом - лицемірно, «посли для миру гірко плачуть» - це значить: нібито плачуть, так хочуть миру, але хочуть вони не миру для всього світу, а хочуть вони миру класового, партійного, а саме такого, який був до 1914 року, гноблячого. «Спорожніли дороги» — це значить: у передових людей у серцях порожньо, немає любові до Бога і ближнього, немає милосердя, немає правди і суду, а тільки ними опанувала порожнеча. «Не стало подорожніх» — це значить: немає людей на землі, які йдуть прямим шляхом, від котрих можна було би навчитися правильного життя, земля нарікає, сохне. «Він порушив договір, зруйнував міста, - ні у що ставить людей» - це значить: всілякі договори порушуються, всякі суспільства і партії, як релігійні, так і політичні, руйнуються, тобто розділяються, і нема ні до кого поваги, одним словом цей світ увесь зробився порожнім або пустелею.

Господь наш Ісус Христос, котрий з’явився наперед вибраному Своєму рабу та Апостолові Павлу, сказав йому: «…бо для того Я i з’явився тобі, щоб зробити тебе служителем i свiдком того, що ти бачив i що Я вiдкриваю тобi, визволяючи тебе вiд народу юдейського i вiд язичникiв, до яких Я тепер посилаю тебе розкрити очi їм, щоб вони навернулися вiд темряви до свiтла i з-пiд влади сатани до Бога, щоб вiрою в Мене одержали прощення грiхiв i долю з освяченими» (Діяння Апостолів 26,16-18). Святий Апостол Павло багато потрудився для Господа і спасіння душ людських; праці його залишились і для нас, котрі досягнули останніх днів, — це його Священні Писання. Він ясно нам написав, що буде після відходу його (Діяння Апостолів 20,29-35). Він сказав: «Бо я знаю, що пiсля вiдходу мого прийдуть до вас лютi вовки, якi не щадитимуть стада; та i з вас самих постануть люди, якi говоритимуть неправдиво, щоб повести учнів за собою. А тому пильнуйте, пам’ятаючи, що я три роки день i нiч безперестанно зi сльозами навчав кожного з вас. I нинi передаю вас, браття, Боговi i слову благодатi Його, Який зможе навчати вас бiльше i дати вам спадщину з усiма освяченими. Hi срiбла, нi золота, нi одягу я нi вiд кого не побажав; самi знаєте, що потребам моїм i тих, що були зi мною, послужили цi руки мої. У всьому показав я вам, що, так працюючи, треба пiдтримувати слабких i пам’ятати слово Господа Iсуса, бо Вiн сам сказав: «Блаженнiше давати, нiж приймати». А Господь наш Ісус Христос сказав до учнів Своїх: «…царі народів панують над ними, і ті, хто володіє ними, доброчинцями звуться. Ви ж не так: але більший між вами хай буде як менший, а старший — як слуга» (Луки 22,25-26). З цього ми ясно бачимо, що після відходу Апостолів у путь усієї землі з’явилося багато лютих вовків, які не шкодують стада, і дійшло до того, що в наші дні за метричну виписку душпастирі беруть по 20 злотих, за шлюби по 300 злотих, за розлучення по 400 злотих, маючи при цьому по 30 гектарів землі, і все ще кричать, що мало; та на додачу називають себе християнами. Я скажу правду в Господі, що християни так не робили, читайте ви, що робив християнин Павло, і що заповідав Начальник і виконавець віри Ісус Христос. Ісус сказав: «По плодах їхніх пізнаєте їх» (Мат 7,16). Отже, немає нічого таємного, що не сталось би явним, і тепер настав час, що все приховане виявиться.

По сьому, в ім’я Господа Ісуса Христа я всіх прошу: покайтеся і віруйте в Євангеліє. Ви, що головуєте і йдете попереду! Покажіть усякому створінню ваші діла милосердя, любові і правосуддя, тоді, може, ви сховаєтеся від гніву Божого, тому що гнів Його вже спалахнув. Бо написано: «…дихання ваше — вогонь, який пожере вас» (Ісаї 33,11).

Нам зрозуміла картина — ці вибори до сейму і сенату, як ворогували один з одним, як обмовляла партія партію, як безчестили і ганьбили одне одного. Можливо, тим, що ворогували між собою, доведеться сидіти за одним столом і вирішувати одну і ту ж справу. Питання: яким же буде міркування і рішення? А виборці від своїх вибранців очікують покращення в житті. Даремне очікування. Але так повинно бути, бо і зло, й добро потрібно вивести на верх, тобто на видне місце, і розрізнити, що є зло і що є добро. Зло знищити назавжди, а добро залишити для життя в майбутньому; оскільки людина доти не заспокоїться, доки не випробує свої наміри на ділі, і не дізнається, що вона нічого сама по собі не може зробити; так і написано: «Знаю, Господи, що не у волі людини путь її, що не у владі того, хто йде, давати напрямок стопам своїм» (Єремії 10,23). І всі тверезомислячі і такі, що мають страх Божий, люди, повинні дійти одного висновку, тобто до закону Христа Ісуса, позаяк у подальшому всі люди будуть розділятися з усіх цих численних партій на дві половини, одна половина буде праведних, а друга половина буде неправедних. Ці дві половини не утворяться відразу, але послідовно, коли ж дійде до того, що буде на одну тисячу неправедних один праведний (тобто той, хто любить правду), тоді перевага піде на сторону праведних, бо неправедні легші від порожнечі, і тоді зацарює на землі правда і суд: тоді праведні швидко будуть множитися, а неправедні знищаться, початок цьому вже є.

Якби всі ті, котрі читають Євангеліє, і називають себе Євангельськими Християнами, насправді були Християнами, то вже було би Царство Боже на землі, і виконувалась би воля Його на землі, як і на небі; саме так, як на прохання учнів, Ісус навчив їх молитися: «нехай прийде Царство Твоє» (Лука 11,2). Але ті, читаючи Євангеліє, говорять перекручено, не розуміючи Писань, навчають, що вони будуть узяті на небо, а вся земля згорить. Я прошу вас, котрі називаєте себе християнами, прочитайте, подумайте про це: - «Тому i тодiшнiй свiт загинув, затоплений водою. А нинiшнi небеса i земля, якi утримуються тим же Словом, зберiгаються для вогню на день суду i погибелi нечестивих людей» (2 Петра 3,6-7). Читайте, «тодішній світ», тобто небо і земля, або духовні і цивільні влади. Ще: «тодішній світ» і «нинішні небеса і земля» — це буде одне і те ж, тобто система управлінь. Ми ясно бачимо, що тодішні небеса і земля не загинули, а загинули нечестиві люди. Так і теперішні небеса і земля, тобто повітряний простір і земна куля не загинуть, а загинуть нечестиві люди, тобто згорять; як говориться в 12 вірші, але не буквальним вогнем, як думають і навчають баптисти й адвентисти та інші релігійні спільноти. Хто ж буде правий — Бог чи людина? «…і сказав Господь [Бог] у серці Своєму: не буду більше проклинати землю за людину, тому що помисли серця людського — зло від юности її; і не буду більше знищувати усе живе, як Я зробив» (Буття 8,21-22). Пророк Давид говорить, псалом 103, 5: «Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку». Пророк Ісая говорить: «Господь сотворив землю не марно, але Він утворив її для проживання» (Ісаї 45,12-18). Пророк Єремія говорить: «…і живіть на землі, яку Господь дав вам і батькам вашим із віку у вік» (Єр 25,5) Можна було б ще більше навести місць зі Священних Писань, але достатньо і цих. Значить, Бог - правий, а людина - брехлива; Бог правий у Святих Своїх, Бог звеличиться в суді і правді. Звідси буде видно, хто від Бога, а хто не від Бога. «Бо Господь Бог нічого не робить, не відкривши Своєї таємниці рабам Своїм...» (прор. Амос 3,7).

Тому я ще прошу всіх, хто читає Біблію, читайте і розумійте, не спотворюйте слів Господніх, як це Ви робите, різні проповідники, бо настав День Господній, що всі діла виявляться і воздасться кожному за ділами його. Бог хоче всім людям простити, але Він хоче, щоб усі люди визнали свою провину: для цього я прошу всіх узагалі, заглядайте більше у ваше серце, а не на небо, як ви робите; бо «Небо над небесами — оселя Господа, а землю Він дав синам людським» (псалом 113, 24). Оселя Божа - на висоті небес незбагненна, й оселя Божа в серці людини: на небо не можна залізти, а в серце своє можна заглянути і дізнатися, хто в ньому живе, — Бог чи біс, це будь-хто може зрозуміти.

«Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує» (Пс 9,17). Всі провіщення пророків, Ісуса Христа і Його Апостолів, більше за все стосувалися цього часу; і тепер ясно можна зрозуміти пророчі слова, для чого вони промовлялись. Але мало є таких людей, котрі б присвятили своє життя для дослідження пророчих слів. Багато ж є в світі вчених, які присвятили своє життя вивченню та дослідженню небесних явищ, котрі постійно дивляться на небо, а не бачать, що робиться на землі. Пророк Ісая, докоряючи неправедному зборищу, говорить: «…нехай же виступлять спостерігачі небес і звіздарі й віщуни по новомісяччях, і спасуть тебе від того, що повинно статися з тобою. Ось вони, як солома: вогонь спалив їх, — не визволили душі своєї від полум’я; не залишилося ні вугілля, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти біля нього» (Ісаї 47,13-14). І дійсно, наука цього світу дійшла до цілковитої непридатності, для чого й сказано в Писанні: «Я ще незвичайно вчиню з цим народом, чудно і дивно, так що мудрість мудреців його загине, і розуму у розумних його не стане» (Ісаї 29,14). Чому все так сталося? Тому що «Священики не говорили: «де Господь?», і вчителі закону не знали Мене, і пастирі відпали від Мене, і пророки пророкували в ім’я Ваала і ходили слідом тих, які не допомагають» (Єр 2,8). Так, саме так воно і є, ті, які називали себе священиками, вчителями закону і пророками, говорили: ходи до церкви, молися, давай жертви, запалюй свічки перед мертвими бездушними речами, давай побільше приношень тим, хто тебе навчає, щоби ти нічого не знав, то будеш спасенним (тобто будеш темний, як тьма) і по смерті потрапиш до раю, це наука старих церков. У недавній час подібні до старих церков з’явилися нові, які іменуюють себе Євангельскими Християнами, навчають своїх послідовників: не сходься з людьми світу цього, якщо зустрічаєшся з ким у дорозі, не вітай, часто ходи на зібрання, мало не кожного дня, з членами інших спільнот дружби не води і довго не розмовляй, тим більше з членами спільноти, в котрій проповідником є Бохонюк, з ними зовсім не говори, бо загинеш, без роздумів слухай своїх проповідників, побільше проповідникам давай, — то скоро живим відлетиш на небо, тому що вся земля згорить. Ось ці повчання є морока й омана, у всіх відношеннях.

Наука моя від Христа Ісуса, Господа нашого, каже: ми є образом і подобою Божою, ми представляємо лице Боже; ми — знамено Його і тіло Його, ми — сини і дочки Його, ми — обитель Його й оселя Його, ми — царство священиків Його; ми є живою церквою Його; ми — Єрусалим, нове місто Його; ми є Сіоном, Святою горою Його, звідки вийде закон і Слово Його; — просимо всіх в ім’я любові Його: прийміть у серце ваше Святого Духа Його. Для цього раджу всім полюбити читати Священне Писання, котре «богодухновенне i корисне для навчання, для викривання, для виправляння, для наставляння в праведності» (2 Тим 3,16). З усіма живіть у мирі, до всіх будьте люб’язні, шанобливі й учительні, якщо самі навчилися, зберігайте мир і святість з усіма, то зрозумієте Господа. Він близько до вас, наблизьтеся до Нього і Він наблизиться до вас; Він Сам з’явиться вам; Він вам дасть «…білий камінь, і на камені написане н о в е ім’я, якого ніхто не знає, крім того, хто одержує» (Одкр 2,17). І «…хто хвалиться, хвалися тим, що розумієш і знаєш Мене, що Я — Господь, Який творить милість, суд і правду на землі; бо тільки це благоугодно Мені, — говорить Господь» (Єр 9,24).

Отож, друзі, якщо ми будемо дивитися на Нього й уподібнюватися Йому, то створимо на землі Царство Його, це буде нове небо і нова земля, де буде перебувати правда; тут не вимагається ні національності, ні партійності, ні патріотизму; тут вимагається свідомість людства. Нехай допоможе нам Господь, і благословить нас, щоб ми могли з успіхом будувати Царство Його тут на землі. Амінь.

Видавець редактор Стефан Бохонюк.