Вересень Жовтень 1929

Нова правдива дорога до життя

Хто читає, нехай розуміє!

Знищений буде народ Мій за нестачу відання (знання ‒ С.Б.): оскільки ти відкинув відання, то і Я відкину тебе від священнодійства переді Мною; і як ти забув закон Бога твого, так і Я забуду дітей твоїх (Осії 4: 6)

Оскільки люди забули Закон Божий, то настали тяжкі і складні часи, бо немає справедливості і правосуддя на землі. Євангелист Марко (13: 14) говорить: «Коли ж побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоятиме, де не належить, хто читає, нехай розуміє […]». А Господь наш Ісус Христос промовляє до народу й учнів Своїх, що « на Мойсеєвому сидінні сіли книжники і фарисеї» (Матвія 23:2). Справді, ми, християни, бачимо, що тепер так і є. Бо всі сильні світу цього, всі можновладці, всі начальники, всі правителі, всі законовидавці, мало не всі вчителі відкинули знання закону Божого. Євангеліє ж лежить на столах у церквах, у костелах і в судових установах для формальності. Що ж вийшло? Що сіяли, те й пожинають. Які квіти, такі і ягоди. На кого ж будемо нарікати? Ремствуй, тобто дорікай кожен сам собі за те, що відкинув знання. Не дивно, що неграмотні не знають Євангельських висловів. Але грамотні, тим більше вперті, цілковито відкидають знання Євангелія. А Євангеліє тільки і вчить правильного життя. А особливо вчить любити одне одного, поважати одне одного і прощати одне одному. У кожного так званого освіченого ми бачимо безліч багатотомних книг, але Біблію рідко можна побачити, а якщо і є вона, то лише для того, аби була; розуміти ж написане в ній мало хто розуміє. Біблія написана Боговибраними людьми ‒ пророками, Євангелистами й Апостолами, для докору і для настанови в праведності. Людина із Біблії по перше, навчається знати істинного Живого Вічноіснуючого незмінного Бога; по друге, заперечує в прямому значенні всі існуючі бездушні речі і предмети, що називаються святинею і божеством, іменуючи такі мерзотою і глупотою. Коли ж сама навчиться пізнавати Бога в особі Ісуса Христа, то має ревне бажання викривати і навчати інших. Пам»ятай, чоловіче, що таланта в землю закопувати не можна... Бо Господь сказав: кому дано ‒ з того спитається. Одним словом, через читання Біблії людина виправляє як себе саму, так і слухачам дає настанови до праведності. Знати Бога є повною праведністю, і визнавати владу Його є коренем безсмертя (дивись Прем. Сол. 15: 3).

Таким чином, для віри необхідне знання; знання ж береться зі Священних Писань – Біблії. Віра вимагає, щоби людина в усіх відношеннях була в усьому вірна. А не так, як дотеперішні наставники різних номінацій навчають: «Ходи до церкви, в костел, дотримуйся сповіді навушної, давай жертви, плати їм щедро за молитви, слухай тільки те, що вони тобі говорять, то потрапиш до царства Небесного, тобто прямо в рай. Для себе ж вони влаштовують тут рай. І це все відбувається тому, що люди не мають знання, і тому відвернулися від Закону Божого.

Злодій краде вночі, грабіжник засідає і підстерігає в прихованому місці, щоби пограбувати людину; але ті, котрі обіцяють царство Боже і рай на небі, - відкрито, на всіх підвищених місцях, у вмисне влаштованих для того домах, на великих зборищах і в публічних місцях, навчилися так ласкаво, захоплююче говорити, що чоловік заколисується, від слів їхніх п’яніє й готовий віддати все за спасіння душі, іноді й віддає, сам залишаючись у наготі, холоді й голоді. Та на додачу ще поважає того, хто під виглядом святості і божества зумів скористатися його працею. Ось що робить невідання.

Ісус Христос сказав до народу: «[…] Я — Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя» (Іоана 8: 12). Христос був світлом і є світлом, і буде вічним світлом. Він Собою показав нам життя. Багато народів назвало себе християнами, тим більше Європейські держави. Назва то хороша, але де ж діла християнські? Христос Ісус заснував усе на справедливості і любові, не відділяв себе від інших, але зробився слухняним до смерті, і до смерті хресної. Вирізнявся від інших вірністю і любов’ю і був не причетний до зла.

Віданню, знанню, розумінню багато перешкоджає існуюча влада. Нині аморальне життя ведуть мало не всі; тим більше молодь, підростаюче покоління: влаштовують різні святкування, на котрих ідуть непомірна пиятика, танці, розпуста, цілими ночами гульбища, врешті-решт сварки, бійки, ножові розправи, злодійство і всякі злочини, і до того нікому ніякої справи немає. Належні владні інстанції свідомо ігнорують ті доми, у котрих навчаються різних дурних навиків, де відбуваються гульбища і всіляка розпуста, і безчинство. У зв”язку з тим, що на це немає ніяких ні дозволів, ні заборон - зло вільно робиться і поширюється. Якщо ж збираються мирні, тихі, Богобоязливі люди, щоби вчитися спільно християнського морального життя, то обов’язково потрібний дозвіл і відповідне приміщення.

Воістину, треба б розширити проповідування Євангелія, тоді б справді настало мирне співжиття всіх народів, і всякі заколоти, бунти, безчинства й аморальність зникли би.

Господь наш і Спаситель Ісус Христос і Його Святі Апостоли проголошували вчення і життя в усіх місцях у будь-яку пору дня й ночі, без визначення місця і часу і всім народам, без різниці на націю, стать і вік. І сказав Бог:« Створімо людину […]. Побачив Бог що створив, і ось, добре воно» (Буття 1: 26-31). А людство з часом поділилось на нації, ворогуючі між собою, і так воно дійшло до наших днів. Значить, не було відання (знання) тому що мало хто читав Біблію. Бог через Свого раба Ісаю говорить: «Не будуть робити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, бо земля буде наповнена віданням (знанням – С.Б.) Господа, як води наповнюють море» (Ісая 11: 9). Не та земля, по котрій ми ходимо, буде наповнена віданням, тобто знанням Господа, але люди, які будуть читати і розуміти прочитане в Біблії, ті наповняться знанням Господа. Ніякий обманщик не обплутає вже того, хто розуміє слово Боже. І той, хто читає слово Боже, не назве вже різної мерзоти, безглуздя і вигадки людські - святістю і божеством, бо буде знати, що Бог живе не в рукотворних храмах, і не вимагає служіння рук людських.

Для цього ми, християни, просимо всіх без винятку: читайте Біблію, то отримаєте знання про Бога, Правду, Мир і Любов. Будете знати, чому саме тепер так неспокійно на землі. Коли будете читати уважно Біблію, то будете знати, що було, що є і що буде. Це єдина книга, що не обдурить читача. Багато людей страждає, начитавшися безлічі різноманітних повстанських, революційних, національних книг. Прикро слухати, як учителі вливають отруту в дитячі душі, навчаючи національної історії. Вся дотеперішня наука зіпсована ворожнечею один проти одного; а ще говорять про всезагальний мир. Якось недобре робиться, коли іноді доводиться читати газету і зустрічаєш різні статті про роззброєння, про мир; читаєш і думаєш, якщо би там діти збирались і так радили і робили, то не було б дивно. Але там збираються великі і сильні світу цього і несуть таку нісенітницю, говорять одне, а роблять інше. Вірте, що всі вони готують усе те на себе самих, так написано в Книзі Життя. У книзі псалмів написано: «І повернеться злоба його на голову його, і неправда його на тім’я його впаде» (7: 17). Бог через своїх рабів написав нам у Книзі Життя, що в останні дні виллє від Духа Свого на всяку плоть (плем’я). Пророк Божий Мойсей написав: «Поллється, як дощ, вчення моє, як роса, мова моя, як дрібний дощ на зелень, як злива на траву» (Втор. 32: 2). Пророк Даниїл написав: «Багато прочитає її ‒ Біблію ‒ і помножиться відання (знання)». Таким чином, хто читає Біблію, той наповнюється знанням і переходить від гіршого до кращого стану, тобто являє з себе святість і божество: як і явив нам Собою Господь наш Ісус Христос, істинний наш Бог. Необхідно турбуватися, щоб мати Бога в розумі. Апостол Павло, співробітник Христовий, а наш побратим, ясно написав до римлян: «А що вони не вважали за потрібне мати Бога в розумi, то Бог вiддав їх перекрученому розумовi — чинити неподобства» (Римлян 1:28). А пророк Божий Давид написав : «Початок премудрости — страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержуються заповідей Його […]» (Псалом 110: 10). Той самий пророк написав у першому псалмі, що блажен муж, котрий роздумує про закон Божий день і ніч. Отже, коли ми будемо роздумувати про закон Божий, то будемо мати любов до Бога й один до одного. Святий Іоан у 1 посланні в 5 главі, в 3 вірші ясно нам написав: «Бо це є любов до Бога, щоб ми дотримувалися заповiдей Його; i заповiдi Його не тяжкі».

Всі владарі хочуть, щоби видані ними закони виконувалися добросовісно і беззаперечно, забуваючи те, що вони самі повинні слугувати прикладом для своїх підлеглих. У Книзі Життя ясно написано: «Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, — бо в цьому є Закон і Пророки» (Мат. 7: 12). Жаль дивитися тепер на цей устрій, який закінчує своє існування; найменший службовець у будь-якій установі знущається над тим жалюгідним хліборобом, який годує, напуває й одягає його. А скільки-то їх є тепер? Недарма Книга Життя говорить: «Коли країна відступить від закону, тоді багато в ній начальників […]» (Притч. Соломона 28: 2). І ось тепер через таку велику кількість начальників і різнорідних урядників настало нестерпне горе на землі. Бо кожен начальник і урядник вимагає на харчування, на одяг, на житло, на опалювання, на освітлювання і т.п. і працює певні години. Якби порахувати дрібному хліборобу, що йому потрібно на життя, то не з нього треба брати, а ще йому необхідно дати; та ще в такий час, як цей 1929 рік, що праця хлібороба зовсім без ціни. Працює ж він, нещасний, у всяку пору дня і ночі без обмеження в часі, тяжко зітхаючи під непосильним ярмом. Чи не вам, можновладцям, варто було би на це подивитися і полегшити долю бідних? Бо ми, бідні, трудящі хлібороби є коренем. Якщо корінь не зіпсутий, то стовбур, гілки і верхи ‒ хороші. Але якщо корінь зіпсований, то все на ньому ні до чого не годиться. Ніхто про бідарів не турбується, а клопочуться як би лише з нужденних узяти. Знайте, що є Правлячий і всезнаючий Бог богів, котрий не подивиться на обличчя і підкупу не візьме, а судить справедливо, як малого, так і великого, як бідного, так і багатого; але начальників очікує суворе випробування (Прем. Соломона 6: 1-9).

Книга Життя – Біблія ‒ всіх навчає правильного життя: великих і малих, можновладців і підлеглих, бідних і багатих, усіх-усіх-усіх. Отож, ми, християни, всіх просимо без винятку: читайте Біблію, то знайдете життя, мир, щастя, братерство, рівність і свободу у Христі, і буде Царство Боже на землі.

Редактор-видавець Стефан Бохонюк