Липень і серпень 1931 р.

 Нова правдива дорога життя

Хто має розум, той зрозуміє!

«Бог став у сонмі богів, посеред них, щоб богів судити. «Доки будете судити неправедно і догоджати грішникам? Судіть сироту і вбогого по правді, смиренного і бідного виправдайте. Визволіть бідного й убогого, від руки грішника звільніть його»» (Пс 81,1-4)

З давніх давен усякий народ, кожне окреме плем’я мало і має свого бога (людину – вождя народного). Кожен такий окремий народний бог звеличувався один поперед іншого, кожен розширював свої володіння, кожен із них називав землю своїм ім’ям, і кожен із них старався захопити, завоювати щонайбільше; так воно дійшло до наших днів. Якщо ми відкидаємо і не читаємо Книги Знань, Вічної Історії – Біблії; то й не знаємо, що всьому свій час, за визначенням самодостатнього, вічного і незмінного Бога, який у всій своїй повноті явлений нам в особі Ісуса Христа. А коли Господь нас вибирає, – від усіх пороків очищає, Дух Свій святий на нас виливає, Законом Своїм нас навчає, Книгу Життя читати залучає. І коли Книгу Життя прочитаємо, тоді наміри серця Божого знатимемо, бо наміри серця Його записали в Книгу Життя слуги Його.

Тому ми, християни, знаємо і віримо Єдиному Істинному Богові богів, що все йде за визначенням Божим, бо, якщо було б не так, як визначено, то ніхто не вірив би Богу. Ми то і є Його живі свідки: Бог наш що хоче, те і робить. А робить тільки те, що Він визначив через Своїх слуг, аби Йому одному бути вірному в Своєму слові і ділі. Тому всі ви, інші боги, самі побачите, що ви є ніщо і будете посоромлені. Якщо не навернетеся, – будете навіки винищені. Написано: «[…] суд і правда – підвалини Престолу Його» (Пс 96,2). Давайте суд бідному і сироті, пригніченому і бідному виявляйте справедливість. А чи так воно тепер? Немає цього в усьому цьому світі злому й невірному. Всюди і скрізь несправедливість – і внизу й наверху. Тому настала доба Суду Божого. Настала та пора, про яку сказав Бог через Свого слугу Івана: «І розлютилися язичники; і прийшов гнів Твій, і час судити мертвих і дати відплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які губили землю» (Одкр 11,18). Пояснення: Бог наш судить не тих мертвих, що в могилах, але тих мертвих, що в прикрашених гробах і на поверхні землі, а особливо тих, що губили землю (всіх начальників), за те, що вони не судили справедливо. А Бог наш судить праведно, – кожному віддає за ділами його. Подумайте, любі читачі! Бог – Суддя і Захисник усіх ображених і гноблених. Пороздумуйте про минуле, про Єгипет і Вавилон, тоді побачите, що й тепер є Єгипет і Вавилон. І Бог хоче звільнити народ Свій, народ же Його – бідний пригнічений і робочий клас, що трудиться і голодує, а ви, багачі, розкошуєте, деякі з вас отримують стільки, скільки заробить 800 робітників (так писала одна газета – «Польска вольность» № 25). Бог говорить через раба свого Якова так: «Послухайте, браття мої улюбленi: хiба не бiдних обрав Бог бути багатими вiрою i спадкоємцями Царства, яке Вiн обiцяв тим, що люблять Його? А ви зневажили бiдного. Хiба не багатi утискують вас i хiба не вони тягнуть вас на суди? Хiба не вони зневажають те добре iм’я, яким ви називаєтесь?» (Як 2,5-7).

Я часто нагадую, якщо така буде Божа воля, і я буду живий, то й надалі нагадуватиму, бо так сказав Сам Бог: «На стінах твоїх, Єрусалиме, Я поставив вартових, які не будуть умовкати ні вдень, ні вночі. О, ви, що нагадуєте про Господа! не вмовкайте, – не умовкайте перед Ним, доки Він не відновить і доки не зробить Єрусалим славою на землі» (Іс 62, 6-7). Отож, знаючи, що настав час, аби все царство світу цього зробилось Царством Бога і Христа Його, ми, християни, сміливо перед усім світом на повен голос звіщаємо: «Кінець прийшов цьому світові (несправедливому устрою)». Ніхто, ніде, нічим, ніким, ні на чому і ніколи не відновить цього зігнилого світу (устрою), який уже став непридатним. Так судив сам Бог через Своїх слуг. Ми, християни, є Його живими свідками і вмовкати не будемо. Настала пора тисячолітньому Царству Христа Ісуса на землі. Настав час, щоб царством заволоділи Святі Божі, що вже заволоділи Царством Божим (тобто зрозуміли, збагнули Царство). Настала пора судити мертвих, великих і малих, і вже вони засуджені до озера вогненного Іменем Ісуса Христа, – ми цього всього свідки. Настав час воскресіння мертвих: хто чує голос сина Божого, – той воскресне. А чує той, хто не закам’янів своїм серцем, бо написано: «[…] «Нинi, коли почуєте голос Його, не зробiть жорстокими сердець ваших […]» (Євр 3,7-8). Улюблений читачу! Хіба сьогодні не день ожорсточення? Хіба нині не день нарікань? Майже кожна людина на всій земній кулі озлоблюється одна на іншу гірше від звірів, немає ні дня, ні години, щоб не було вбивства, як у великих, так і в малих, як у бідних, так і в багатих, як у грамотних, так і в неписьменних – скрізь однаково. Поготів ожорсточення в багатих і мудрих світу цього (устрою цього неправильного), вони стають жорстокими і нелюдами до бідних і тих, що тяжко трудяться, тих, що їх годували, напували, одягали і всю розкіш їм давали. Стають запеклими і вигадують різноманітні машини, зброю, гази і найрозмаїтіші приспособи для винищення когось, не знаючи того, що Бог сказав: «Поведінку вашу зверну на голови ваші, воздам вам за ділами вашими» (Іоїл 3,4). Багаті і мудрі віку цього вигадують усе на свої голови. Мені пригадалася колишня царська Росія і Соловецький монастир, про який багато писали, що там спасіння. Чому сьогодні так багато взивають із Соловків до гір і каміння (до царств і твердої влади, – Ліги Націй): «Упадіть на нас і сховайте нас!»? Чому тепер немає там зцілень і спасінння? Тому що настала пора дати суд усім богам землі, відповідно до Писання. Святе Письмо говорить: «Бо ті боги народів ніщо – ідоли, а Господь небеса сотворив» (Пс 95,5). Дорогий читачу! Хіба сьогодні не день нарікань? Поглянь навкруги і побачиш, що кожен скаржиться на свою долю, – і багатий, і бідний, великий і малий, той, що при владі, і підвладний, усім усього мало, всім і всюди тісно, одне слово, один одного пожерти хоче. І все те робиться в один день. О, великий цей День! Хто витримає його? Цей День є Днем великим і страшним – Суду Божого. Про цей День можна багато говорити й писати, та мало хто слухає. Наш Бог не поспішає, не сердиться, а робить Свою справу у Свій час, саме тоді, як Він визначив через Своїх слуг. Він Вічний, тому і має час робити все, не поспішаючи, для того, щоб Йому одному виявитися вірним у Своєму слові і ділі. Кожна людина без Бога – обман. Так воно тепер і є, це кожен бачить і знає, хто має очі, але не кожен очі має, щоб бачити (розуміти). Чиє серце не ожорсточується і не нарікає, той бачить (розуміє) це. До прикладу: численні вожді народні постановляють свої проєкти, закони, встановлюють різноманітні бюджети, і все хитається, не встоїть. Це для того, щоб кожна людина знала, що вона сама по собі – ніщо. Необхідно знати те, що часи язичницьких царств закінчилися, це останні передсмертні корчі цього віку; ліків немає для цього світу; даремно трудяться різні лікарі: хочуть вилікувати цей світ. Без учення і життя Ісуса Христа, – не вилікують віку цього. Уже він загинув назавжди.

«А у великому домі є посудини не лише золоті та срiбні, а й дерев’яні та глиняні; i одні у почесному, а iнші у низькому вживаннi» (2 Тим 2,20). Чому ж таке лихе твориться в світі? Тому що всі народи відкинули єдиний, правильний, досконалий і вічний Закон Божий (Десять Заповідей), а кожен народ (плем’я чи народність) установив свій закон. Кожен законодавець бажає бути першим, із самого переду, і хотів би, щоб усі його слухали, і якщо має силу та засоби, то нападає сильніший на слабшого і підкоряє його собі. Підкорений хоч і живе з поневолювачем у мирі, але у мирі неістинному, несправжньому, постійно думає, як би завдати шкоди гнобителеві і підкорити його. Так ворожнеча твориться постійно, а для цього визискувач тримає навколо себе величезну кількість різних ангелів (вісників), із яких більше шкоди, ніж користі, і на трудящий люд накладається тяжка ноша. Все ж це робиться тому, що всі народи відкинули Закони Божі, а наробили своїх законів, через що і заблукали, бо жоден з усіх тих законодавців не дотримувався свого закону, а хотів і хоче, щоб хтось його законів дотримувався, але тільки не він сам. Отже, такі закони – неправильні, їм настав кінець. Є один Законодавець правильний, такий самий досконалий і правильний і Закон Його. Він Сам дав Закон і Сам приходив і виконав його, бо сказав: «Не думайте, що Я прийшов порушити Закон або Пророків: не порушити прийшов Я, а виконати» (Мф 5,17).

Хто Закону цього не прийме, той у життя вічне не ввійде.

«І настануть безпечні часи твої, повнота спасіння, мудрості і відання; страх Господній буде скарбом твоїм» (Іс 33,6). Ми здалеку бачимо, що Господь готує для Своїх дітей, і радіємо, бо я не маю сили і слів, щоб передати те, що буде на землі, коли зло зникне. Я поділюся лише такими словами: «Душа сповнена любові і почуттів, але бракує сил, щоб вимовити слова подяки. Прийми зараз моє лепетання нескладне і дай мені чистоту і святість, щоб Тобі, Господи, возносити величний гімн хвали».

Про теперішній звірячий устрій буде записано в Історії, і прийдешні покоління читатимуть і прославлятимуть тих, хто зберіг вірне життя у Христі, хто ніс безчестя і наругу, як злодій, за Ім’я Христа Ісуса. Такі первороджені Церкви Христової будуть записані у Книгу Вічного Життя на вічні часи. Господь говорить: «Серце твоє буде тільки згадувати про жахи: «Де той, хто робив перепис? Де той, хто зважував данину? Де той, хто оглядав вежі?» Не побачиш більше народу лютого, народу з глухою, нерозбірливою мовою, з мовою дивною, незрозумілою. […] Бо Господь – Суддя наш, Господь – Законодавець наш, Господь – Цар наш; Він спасе нас» (Іс 33,18.22). Дійсно, прийдешні покоління дивуватимуться з теперішніх людей, бо від одних залишиться пам’ять для посоромлення їх. Залишаться численні їхні святині, божества, капища, стовпи, знаки різні, що сьогодні вважаються святинею, всілякі їхні справи несправедливі, лицемірні. А з іншими буде так, ніби їх зовсім і не було на землі. Це буде тоді, коли буде один праведник на тисячу грішників, тоді правда переважить усяку неправду. Влада буде дана народові праведному. Гора дому Господнього поставлена буде у главу (попереду) всіх гір (царств), і потечуть до неї всі народи, воювати вчитися не будуть, разом житимуть вовк і ягня, на місці ста правителів буде один, буде послух, бо «земля буде наповнена віданням (знанням – С.Б.) Господа», «Від малого до великого – всі будуть знати Мене», – мовить Господь (Див.: Іс 11,9).

«Так говорить Господь на пророків, які вводять в оману народ Мій, які гризуть зубами своїми – і проповідують мир, а хто нічого не кладе їм до рота, проти того оголошують війну. Тому ніч буде вам замість видіння, і пітьма – замість пророкувань; зайде сонце над пророками і потьмариться день над ними. І посоромляться прозорливці, й осоромлені будуть ворожбити, і закриють уста свої всі вони, тому що не буде відповіді від Бога» (Мих 3,5-7). Ми, християни, твердо впевнені в Слові Божому (у пророцтвах): усі протестанські проповідники, що ворогують проти нас, весь клір давніх релігій, будуть зганьблені, бо не буде їм відповіді від Господа. Мало того, що буде їм сором і стид, але буде ще велика помста за те, що вони своїми брехливими вченнями ввели чимало народів в оману, вказуючи Царство Боже на небі, коли, згідно зі Словом Божим, Царство Боже буде і вже твориться на землі. Святий обов’язок усякого проповідника Царства Христового викривати всіх без винятку владарів-начальників у їхніх неправильних вчинках, у всіх їхніх беззаконнях, а поготів викривати гнобителів народних, що утискують вдів і сиріт, викривати взагалі всіх, що накладають важкі тягарі на бідний, голодний трудовий клас, якого в усі часи Сам Бог через Своїх вірних слуг визволяв і тепер звільнить, бо Він той самий ‒ не змінився. Тому я в Ім’я Того, хто пролив Свою святу кров за нас на хресті, прошу всіх попів, ксьондзів, пастирів, раввинів, учителів різнорідних, протестанських проповідників, керівників і благовісників: зрозумійте, що настав День Господній, День воздаянь, День Суду Божого, День ожорсточення і нарікання, День усього-всього, визначеного від Бога через Своїх слуг. Невже ви не бачите виконання, що з півночі піднімається біда на всю землю? Невже ви не бачите, як бідний трудящий народ страждає, а гнобителі народні розкошують? Нагадуйте всіма засобами і способами, що настає останній рішучий бій Армагеддона. Та Бог не хоче смерті грішників, а хоче, щоб грішник навернувся і жив:

як бідний, так і багатий, але щоб кожен не покладав рук і не їв дарма хліб.

Зберіться, прийдіть і розсудимо, хоч Бог визначив погибіль, але, якщо ви виправитеся, Він присуд Свій відмінить. Якщо ви самі себе не розсудите, то Бог буде судити вас за ділами вашими. Погляньте ж: які діла ваші – і зрозумійте. Твердо кажу, що нині настав День Суду Божого. Я завжди говорю, що ви, будівничі, не відновите цього звірячого устрою, що впав, кінець йому настав, кінець світу цьому. Амінь.

Видавець-редактор Стефан Бохонюк