Вересень і жовтень 1932 р.

Нова правдива дорога до життя

І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського: їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх. Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували (Лк 17,26-28 і далі до 30-го вірша)

Видно з усього, що людство з гарячково-метушливою поспішністю ще ніколи не було таким успішним як сьогодні. Так було тільки в допотопному віці (світі, устрої). Нині кожна людина, народ, царство, республіка і т. ін. намагаються побивати рекорди і таким шляхом летять у бездонну прірву, яку влаштували для себе на поверхні землі. Ніхто не впевнений у завтрашньому дні, в усіх руки опустилися, всі чогось очікують (найперше багаті ‒ біди, бо бідні до неї вже звикли).

Про це ясно провістив нам наш Спаситель Ісус Христос, а Його вірний слуга Лука записав нам як настанову ‒ Євангеліє від Луки вся 21 глава. Одне слово, усім людям забиті голови непотрібним острахом, якимось раптовим страшним судом і різними іншими непередбачуваними чудесами. Народ такий заляканий тим, чого ніколи не буде, що не може й до пам’яті дійти. Хто, як і чим лякає людей, видно з усього того, ким навчені люди. Ми бачимо страх людей перед грозою, бурею, хмарою, градом, пожежею, паводком, землетрусом і перед багатьма випадковостями. Хто ж цього навчив і ще вчить, ‒ дізнаємося, прочитавши хоча б газету «Русскоє Слово» №181 4.X.1932 р., зокрема заголовок «Новий землетрус у Греції». З цього можна зрозуміти, як різні наставники, ба більше ті, що називають себе духовними отцями, завели людство у повну пітьму.

Але настав час протверезіння, пробудження – воскресіння в Ісусі; чимало читають Книгу книг – Вічну історію, і знання примножується. Одні пробуджуються-воскресають для вічного життя, інші на вічну ганьбу і посоромлення. Ті, що пробудилися-воскресли для вічного життя; побачили-зрозуміли чоловіка гріха, сина погибелі, який противиться і вивищується понад усе, що називається Богом чи святинею, так що у храмі Божому сяде він, як Бог, видаючи себе за Бога (Див.: Дан 12,1-2; 2 Сол 2,1-4). Пророк Даниїл сказав: «[…] і на крилі святилища буде мерзота запустіння […]» (Дан 19,27). А Христос Ісус підтвердив: «На Мойсеєвому сидінні сіли книжники і фарисеї» (Мф 23,2). Ісус Христос добре знав, що багато людей назвуть себе іменем Його і навіть дива сотворять, але й попередив нас: «За ділами їхніми пізнаєте їх». Тепер бачимо, яка всюди і скрізь на святих місцях стоїть мерзота запустіння, у всьому цьому світі, устрої; і кожен узяв слова Божі в уста свої так, як описав слуга Божий, Цар і пророк Давид: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої? Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе» (Пс 49,16-17).

Мало не всі називають себе іменем Господнім, навіть більше нововірці, але настанов не люблять і слова Божі (Десятислів’я) кидають за себе, кажучи: «Закон, заповіді ‒ євреям дані». О, яка велика помилка! Прочитай, друже, хоча б це місце: «Діла рук Його — істина й правосуддя; всі заповіді Його вірні, тверді на віки вічні, встановлені на істині й правоті» (Пс 110,7-8). Христос Ісус не відмінив закон, а звеличив і прославив, бо так написано. Він же ще підтвердив, наголосивши: «Про Мене написано в законі Мойсеєвому; у пророках і в псалмах» (Лк 24,44-45).

Таємниця відкрита, сина беззаконня і погибелі бачимо, хоч як він прикривається довгим одягом, ‒ наготу і ганьбу його видно. Хай якими б словами солодкими говорив він ‒ за ділами його пізнаєш його, немає йому місця на небі; він влаштував для себе небо, ми його зруйнуємо духовним мечем і духовним вогнем, і вб’ємо його духом уст Господніх. А вуста Господні ‒ це ми, Християни, що виконуємо волю (Заповіді) Його. Тому пора вже пізнати правду, об’єднатися всім вірним в одну духовну сім’ю, тоді у сатани-диявола не вистачить сили. Сила Божа – єдність; сила диявола – розділення. На часі перестати заглядати на небо високо, і бачити Бога далеко. Бога необхідно знати і бачити низько і близько, у пониженні і в смиренні. У пихатих і гордівливих Бог не живе, а пробуває в них бог віку цього ‒ диявол. Виходить, та висота і гордість залякала і ще застрашує низькі темні народні маси страшним судом і пеклом. Хто ж повинен боятися страшного суду Божого? Відповідь: усі різнорідні обманники, багачі і всі гнобителі; таких очікує страшний суд і пекло, яке вони влаштували для бідних і беззахисних; так написано у Святому Письмі. Бог не створив пекла. Бог створив рай, а людина непослуху з раю зробила пекло і мучиться в ньому.

Тепер настав час воздаяння-відплати за діла, хто що заслужив. Сьогодні йде праведний суд Божий. Бог промовляє вустами пророка Давида: «Стривожилися народи, захиталися царства: [Всевишній] подав голос Свій, і похитнулася земля» (Пс 45,7). Нехай шумлять, здіймаються води (народи) їхні, трясуться гори (бундючні, висока влада) від хвилювання їхнього (від повстання їхнього).

Хіба потоп несподівано і таємно на землю прийшов? Ні. Чи проповідував благочестивий Ной 120 років? Так, проповідував, але з нього сміялися. Так і з нас, Християн, сміються люди світу цього. Але ми привселюдно благовіщуємо Вічне Євангеліє «тим, які живуть на землі, усякому племені, і коліну, і людям, і народу, голосячи: «Бійтеся Бога і воздайте Йому славу, бо настав час суду Його, і поклоніться Тому, Хто створив небо і землю, і море, і джерела вод» (Одкр 14,6-7).

Щоб знати, чи йде суд Божий на землі, потрібно хоча б трохи повірити в це і треба Святе Письмо перевірити; тоді, дорогий читачу, хоч ким би ти був і хай де б ти був, скажеш: «Так, істинно, суд Божий триває».

Численні ошуканці лякають людей різноманітними стихійними бідами, стверджуючи, що це кінець світу цього. І хто не читає Святого Письма, тобто Біблії, той і не знає, і з усяким обманом погоджується. Тому ми попереджаємо всіх без винятку: не вірте нікому, а перевірте, чи так написано в Біблії. Коли ви станете перевіряти, то ви побачите, що ваші вчителі і наставники вас ввели в оману; як говорить служитель Божий: «Інших осліплювали і самі осліпли». Хто перевіряє і виконує слово Боже, той знає, що все робиться за визначенням Божим; не може порушуватися Писання. Якщо б Святе Письмо було порушене, то Бог не був би Праведним. Ось тому-то Він називається Єдиним Вічним і Незмінним у Своєму Слові Богом.

Сьогодні, особливо нині, День спасіння (визволення від рабства) для всіх, надто для молодого покоління, яке гине в різних дурних бунтівних нелегальних організаціях.

Ми іменем Христа Ісуса, Спасителя-Визволителя, Царя царів просимо всіх беззахисних, ображених, пригноблених, обтяжених і струджених: ідіть до Нього (до Його науки і Його характеру), тоді зло від вас відійде. Зло тоді відійде, коли ми від нього відійдемо. Зло і робить зло. А нумо станьмо ревнителями добра! Хто нам зробить зло? Ніхто. Значить, ми самі собі завдаємо зла. Ясно нам сказав Бог устами пророка Осії: «Знищений буде народ Мій за нестачу відання (знання ‒ С.Б) […]» (Ос 4,6). Якого знання? Знання добра. Що таке добро? «Тому закон святий i заповiдь свята, i праведна, i добра» (Рим 7,12). Христос Ісус сказав: «Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного. З того знатимуть усі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою» (Ін 13,34-35). Де любов, там і Бог.

Ми всі думаємо, що ми добрі! А заповідей Божих дотримуємося? Ні, не дотримуємо, тому що не любимо одне одного. Чому не любимо одне одного? Тому що не знали цього, і нас не вчили. А хоч і вчили словом, але не показували на ділі. І оскільки нас не вчили ділом, тобто прикладом, то і вийшла повна невіра. Тепер зрозумій, читачу, кому будуть страшні суд і пекло. Та і сьогодні ще Господь звертається до всіх: «Покайтеся і віруйте в Євангеліє». Хто вірує і кається, сам себе судить, і на суд зі світом цим не приходить, а переходить від смерті до життя. Всі люди носять ім’я, нібито живі, але вони померлі. Всі турбуються про тих, що у гробах, а про тих, що на поверхні землі, мало хто дбає, ‒ велике безумство в цьому. Так Господь говорить Ангелові Сардійської Церкви: «Ти носиш ім’я, нібито живий, але ти мертвий». І насправді, мало не весь цей світ мертвий. Святий Іван розповів: «І побачив я мертвих, малих і великих» (Одкр 20,12). Істинно, цей світ майже весь мертвий, як малі, так і великі. Бог починає суд раніше з живих. Але знай, читачу, що живий сам себе судить. Якщо ти живий, читачу, чи судиш ти сам себе? Чи визнав ти себе винним? Якщо зізнався собі у своїх провинах, то будеш виправданий лише ім’ям Христа Ісуса.

Нині багато хто бажає влади, б’ється за владу; але настає пора, що будуть утікати від влади, бо що написано, те і виконається. А написано так: «Тоді вхопиться людина за брата свого, у сімействі батька свого, і скаже: «У тебе є одяг, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руїни під рукою твоєю». А він із клятвою скаже: «Не можу зцілити ран суспільства; і в моєму домі немає ні хліба, ні одягу; не робіть мене вождем народу» (Іс 3,6-7). О, горе! Велика армія труда голодних; на дворі Листопад, але в клуні і стодолі Квітень.

Господь обіцяє: «І знову буду поставляти тобі суддів, як раніше, і радників, як спочатку; тоді будуть говорити про тебе: «Місто правди, столиця вірна» (Іс 1,26). А пророк Даниїл говорить: «Потім сядуть судді (не юристи, а чесні розсудливі люди ‒ С.Б.) і відберуть у нього владу губити і знищувати до кінця» (Дан 7,26). Пророк Ісая констатує: «Бо коли суди Твої звершуються на землі, тоді мешканці світу навчаються правди» (Іс 26,9). Пророк Аггей мовить: «І скину престоли царств, і знищу силу царств язичницьких […]» (Агг 2,22). Ми саме переживаємо цей час; бачимо на власні очі падіння язичницьких царств. Якою сильною була Росія, Німеччина, Австрія та інші, і всі вони впали; на їхні місця стали республіканські демократичні устрої, які також добігають до повного падіння. Тепер бачимо підготовку проти воєнних соціалістичних конгресів, зближення й об’єднання всіх проти воєнних партій, за якими всі робітники підуть. Подумай, читачу! Що тоді станеться? «З клятвою говорить Господь Саваоф: «Як Я задумав, так і буде; як Я визначив, так і відбудеться […] бо Господь Саваоф визначив, і хто може скасувати це? (Іс 14,24-27). Знайте, що це постанова про всю землю. Якщо написати ясніше, не пропустять*оскільки не люблять Правди Божої. Час же все зробить. Якби верхи читали пророцтва, то не боялися б різних випадковостей, а відчували би страх гнітити вбогих і проливати кров і знали б, як можна уникнути різноманітних лих.

На завершення просимо і молимо всіх в ім’я Ісуса: читайте Біблію, позаяк у ній написано, що було, є і що буде. Це Книга вічного життя. Це – Книга книг, читайте її і розумійте ‒ це великий дар.

Господи, все це зверши і не забарися.

Видавець-редактор Стефан Бохонюк

*Не пропустить цензура ‒ прим. укладача.