Лютий і березень 1933 р.

Нова правдива дорога до життя

Мудрі зрозуміють це!

І місто велике розпалося на три частини, і міста язичницькі впали, і Вавилон великий згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина лютости гніву Його (Одкр 16,19)

Історія не пам’ятає такої доби, яку ми зараз переживаємо. Були різноманітні перевороти, повстання, бунти, революції, війни, різні спалахи і сутички, але такого, як тепер робиться, всесвітнього перевороту ще не було і надалі не буде, так говорить вічна Біблія. Все ж здійснюється за визначенням Вічно живого Самодостатнього Бога Єгови. Цього ніхто сам по собі не може знати, якщо не буде вибраний Богом, так написано… Бог влаштував усе премудро, всьому Він назначив свою пору, тобто початок і кінець. До 1914 року були часи язичницьких (поганських) царств. Багато людей думають, що язичницькі царства були колись давно, а по суті язичницькі царства розкидані і сьогодні по всій земній кулі, ба більше в Європі. Європа себе назвала Християнською, але вона є антихристиянською, язичницькою, бо Бог тільки на язиці, тобто формально, насправді ж у всіх у серцях і на думці диявол (усяка неправда й обман). Європа – Вавилон: своїм лжевченням наповнила всю землю і зайшла у глухий кут так, що виходу їй уже немає, оскільки піднялася дуже високо і впаде назавжди.

Мені пригадується 1917 рік: як численні люди кричали: «Геть війну», і деякі держави кинули зброю, але це робили люди. А Господь сказав: «Проголосіть про це між народами, приготуйтеся до війни, збудіть хоробрих; нехай виступлять, піднімуться всі ратоборці. Перекуйте орала ваші на мечі і серпи ваші на списи; слабкий нехай говорить: «Я сильний» (Іоїл 3,8-10). Фактично всі люди з’їхали з глузду. Не уявляють собі, якою великою і сильною була Росія – і в п а л а. Тепер з о д н і є ї Росії стало декілька республік, і кожна з них кричить: «Я ‒ сильна». О, жалюгідні, нещасні народи, як ви самі собі риєте яму, в яку самі і впадете, позаяк це праведний Суд Божий: «Віддам вам за ділами вашими». «Місто велике розпалося на три частини» – це значить: цей весь світ (устрій, порядок правлінь) розділився на три частини. Інший свідок Божий віщує: «І буде на всій землі, — говорить Господь, — дві частини на ній будуть знищені, вимруть, а третя залишиться на ній» (Зах 13,8). Ми бачимо духовними очима (вірою і розумом), що дві частини винищуються, вимирають; одна частина – капітал і його прислужники; а друга – труд і його ватажки, вступили на всій земній кулі в реальну боротьбу, ця боротьба триватиме довго. Битися ж будуть ці дві частини нібито за покращення народного побуту, а практично б’ються тільки за владу, яка від них буде віднята, тому що як ті, так і інші люблять над кимось владарювати, комусь наказувати, когось пригнічувати, когось переслідувати і чиєсь бачити під лісом, а свого і під носом не помічати.

Як багато людей хотіли припинити війну без Божого визначення! Для цього зробили суд (Лігу націй), теж без Божого благословення, тому й видно всюди і скрізь одну лише порожнечу. Про Лігу націй написав нам ясно пророк Ісая: «Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть! Задумуйте задуми (різні ваші паперові договори, пакти про ненапад і всі інші лицемірні вигадки ‒ С.Б.), але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог! Бо так говорив мені Господь, тримаючи на мені міцну руку і напоумлюючи мене не ходити шляхом цього народу, і сказав: «Не називайте змовою усього того, що народ цей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страшіться» (Іс 8,9-12). Як усі передбачення пророків у точності виконуються на наших очах! Це для дітей Божих укріплення в вірі. Як Господь обернув мудрість мудреців світу цього в безумство! Це за те, що покинули книгу Закону Божого.

Нині засідає Ліга націй (суд народів). І що ж вона робить? Мильні бульбашки. Обговорюєте на словах, аби не було війни, а на ділі озброюєтеся з ніг до голови. На Сході горить, і на Заході запалюється…так і дивися, що кругом і всюди піднімається повний хаос, судять один одного без милосердя, вішають, розстрілюють, довгострокові тюрми дають. Що ж буде, коли в’язниці відкриються? О, велике горе тоді буде! Хто зможе втримати все? Ніхто не в змозі, оскільки це день помсти, мало хто про це думає. О, якби лишень подумали і зупинилися, то Господь все те припинив би.

«Бо Господь спустошить Вавилон і покладе кінець гордовитого голосу в ньому. Зашумлять хвилі їх, як великі води, пролунає гучний голос їх. Бо прийде на нього, на Вавилон (устрій цей – С.Б.), спустошувач, і взяті будуть ратоборці його, знищені будуть луки їхні; бо Господь, Бог відплати, воздасть відплату. І напою до п’яна князів його і мудреців його, областеначальників його, і градоправителів його, і воїнів його, і заснуть сном вічним, і не прокинуться, — говорить Цар — Господь Саваоф ім’я Його. Так говорить Господь Саваоф: товсті стіни Вавилона до основи будуть зруйновані, і високі ворота його будуть спалені вогнем; отже, дарма трудилися народи, і племена мучили себе для вогню» (Єр 51,55-58).

Хіба Слово Боже стосується стін і воріт міських мурованих і дерев’яних? Ні, «товсті стіни» значать: багаті люди, що не згадують про бідних. «Високі ворота» значать: високу бундючну владу, яка судить викривлено. Таким буде велике горе, якщо не розкаються. Господь не хоче смерті грішників, а хоче, щоб грішник навернувся і жив.

Саме тоді, коли ці дві частини на землі винищуються, вимирають, третина залишиться на ній (на землі). Говорить Господь: «І введу цю третю частину у вогонь, і розплавлю їх, як плавлять срібло, й очищу їх, як очищають золото: вони будуть закликати ім’я Моє, і Я почую їх і скажу: «Це Мій народ», і вони скажуть: «Господь — Бог мій!» (Зах 13,9). Третя частина – діти Божі – християни, очищуються через Слово Боже, переплавлюються ніби через вогонь, позаяк Слово Боже – це вогонь. Бог наш ‒ вогонь поїдаючий. Ми, християни, проповідуємо Суд Божий на землі, проповідуємо Царство Боже на землі, проповідуємо друге пришестя Христа у славі з усіма святими Ангелами Його, проповідуємо воскресінняз мертвих в Ісусі і проповідуємо те, що цей світ (устрій) загинув безповоротно, що його ніхто ніколи і нічим уже не вилікує. Хоч нас, дітей Божих ‒ християн, мало хто визнає, світ цей (устрій) вважає нас за сміття, але ми твердо віримо Богу Христу Ісусу і Його Писанню, а саме, що «в останні дні гора (мале стадо Боже ‒ С.Б.) дому Господнього буде поставлена у главу (попереду ‒ С.Б.) гір (Царств ‒ С.Б.) і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї всі народи. І підуть багато народів і скажуть: «Прийдіть, і зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стежками Його; бо від Сіону вийде закон, і слово Господнє — з Єрусалима» (Іс 2,2-3). Ми, християни, голосимо сміливо привселюдно гучним трубним голосом перед усім світом, що ліків немає для цього світу (ладу), що необхідно почати будувати новий світ (устрій справедливий): не Європейський, не Американський, не Африканський, не Азіятський, не Радянсько-більшовицький, не Гітлерівський і жодний інший, але світ праведний, чистий і святий відповідно до вчення Христа Ісуса. Цей злий і лукавий світ до неба піднісся, до пекла впав, немаєвже йому місця на землі.

Господь мовить: «Я зберу всі народи, і приведу їх у долину Йосафата, і там учиню над ними суд […]» (Іоїл 3,2 і далі до 3-го вірша). Тепер збираються представники всіх народів і національностей для відновлення миру і правопорядку на землі. Де? У Женеві. Виступали і виступають розмаїті солодкомовні оратори, диктують свої проекти і закони, всі їхні співтовариші нерозважливо погоджуються і підписують їх золотими перами, але коли такі закони пускають у хід, то випробування життям вони не витримують; тоді осоромлюються і ті, хто вигадав їх, і сходять у долину, від вивищення в приниження; і так поступово всі зійдуть у долину Йосафата, тоді можна буде Богові здійснити суд. Бог чинить суд Свій через Своїх слуг знехтуваних і найільш принижених. Суд Божий твориться через синів Божих. Тому апостол Павло написав, що творіння з нетерпінням очікує одкровення синів Божих. Той самий Павло сказав: «Хіба не знаєте, що святі будуть судити світ і не тільки світ, але й ангелів». Яких ангелів? Ангелів Церков, усіх керівників, усіх, що попереду йдуть, всіх вождів народних, які ведуть неправедно і неправедно судять, ‒ їх судитимуть і вже судимо Іменем Ісуса Христа, тому що коли Він приходив, тоді сказав: «Нині суд світу цьому, нині князь світу цього засуджений». За Його статтями і параграфами святі судять цей світ. Мета другого Його пришестя ‒ викрити цей світ за гріх, за правдуі за суд (Див.: Ін 16,8), хто читає, нехай розуміє. Але знайте, що Господь приходить «прославитися у святих Своїх і з’явиться дивним у день той у всіх, хто увірував […]» (2 Сол 1,10). Знайте, що за першої Його присутності мало хто з остаткуєвреїв Його пізнав; так і сьогодні мало хто Його пізнає з цих, які йменують себе вірянами. «Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря — явлення Його […]» (Ос 6,3).

Дві частини народів, про яких я згадував вище, битимуться тривалий період, але не такою битвою, яка була з 1914 року. Нині таку битву кожен остерігається почати. Чому? Тому що ніхто не впевнений у свої війська, бо всюди і скрізь повстають один проти одного, як сказав Бог устами пророка Єремії: «[…] на землі буде насильство, володар повстане на володаря» (Єр51,46). Інший свідок Божий Михей пророкує: «Не стало милосердних на землі, немає правдивих між людьми; всі чинять підступи, щоб проливати кров; кожен ставить братові своєму сіть. Руки їхні повернені до того, щоб уміти робити зло; начальник вимагає подарунків, і суддя судить за хабарі, а вельможі висловлюють злі бажання душі своєї і перекручують справу. Кращий із них — як терен, і справедливий — гірше за колючу огорожу, день провісників Твоїх, відвідання Твоє настає; нині спіткає їх сум’яття. Не вірте другові, не покладайтеся на приятеля; від тієї, що лежить на лоні твоєму, стережи двері вуст твоїх. Бо син ганьбить батька, дочка повстає проти матері, невістка — проти свекрухи своєї; вороги людині — домашні її» (Мих7,2-6). Дорогий читачу! Потрібно на час зважати, а про цей час, який ми всі переживаємо, пророки Божі писали. Треба знати, що перерви у Господа немає: оскільки Він почав справу, то доведе її до кінця, у Нього сили вистачить, Він не втомлюється і не знемагає.

Тому я говорю істину у Христі, що ще будуть відмовлятися від влади, за яку тепер б’ються. Кризи теперішньої ніхто не в змозі виправити до свого часу, ця криза доведе до загибелі цей світ (устрій). Світ цей живе напередодні соціального устрою; соціальний лад теж нічого хорошого не робить, посилить ще більше ворожнечу; зробить лише те, що можна буде більше правди говорити, усілякі безглузді видання і виступи припиняться. За соціального устрою повинні зібратися всі вожді народні і партійні разом із синами Божими, і віднята буде влада від звіра губити і винищувати до решти. Влада (право) дана буде народові святих Всевишнього; коли таким буде дана влада, то буде суд справедливий на землі, від народу Божого вийде Закон, рівний для всіх: правого виправдати, а винного покарати, хай ким би він був, без різниці. Вчитися воювати не будуть, і війни не буде, а будуть спалювати зброю сім років (Див.: Єз 39,7-12). Тоді, коли дана буде влада народові Святому, безробіття не буде, і кризи не буде, всім буде робота і хліб, хто не працюватиме, той не їстиме. Як сумно іноді дивитися на властолюбців і начальників, що вони не люблять нас дітей Божих, а ми будемо їхніми захисниками, позаяк запалає помста. Кому ж мститимуть? Читачу, розумій сам. Але ми говоримо і будемо говорити, що зла злом не переможеш, що зло необхідно перемагати добром. Сьогодні всі трударі, як сільські, так і міські, озброєні злобою і гнівом проти можновладців і багатих. Ми ж, християни, зі свого боку звертаємося до всіх, навіть більше до озлоблених, що це був такий час. Коли люди відмовлялися брати землю, то цариці і царі змушували деяких примусово брати землю з людьми. Якби нинішні розлючені жили в той час, то вони змушені були б робити те саме.

Зараз же настала пора інша ‒ будувати новий світ (лад) згідно з ученням і відповідно до зразка Першоначальника нашого Господа Ісуса Христа: від Нього вчимося, тоді житимемо, і хоч помремо, то оживемо; але хто вірує в Ісуса Христа ‒ не вмирає. Амінь.

Видавець-редактор Стефан Бохонюк