Липень і серпень 1935 р.

Нова правдива дорога життя

Розумний зрозуміє!

Вірте Господу Богу вашому й будьте безпечні; йміть віру пророкам Його, і пощаститься вам (2 Пар 20,20). Віруйте в Бога і в Мене віруйте (Ін 14,1)

Всі пророки писали про цей час, що ми його переживаємо. Але цей час вельми тяжкий і буде дуже довгим. Цей час ‒ це час Божого суду, суду страшного. Кожному відплатиться за його ділами.

Пророк Захарій передає Божі слова: «І станеться на всій землі, ‒ говорить Господь, ‒ дві третини на ній будуть знищені і вимруть, а тільки третина залишиться на ній» (Зах 13,6).

Пророк Ісая говорить так: «Підніміть знамено на відкритій горі, кличте їх голосніше; махніть їм рукою, щоб ішли у ворота володарів. Великий шум на горах, ніби від багатолюдного народу, бунтівний шум царств і народів, які зібралися разом» (13, 2.4). Пророк Софонія описує так: «Недалеко вже великий день Господа, близький, і дуже поспішає: уже чутний голос дня Господнього; гірко заволає тоді й найхоробріший! День гніву — день цей, день скорботи і тісноти, день спустошення і руйнування, день пітьми і мороку, день хмари й імли, день труби і військового крику проти укріплених міст і високих веж» (Соф 1,14-16 і далі до 18-го вірша). Христос Ісус сказав: «І будуть знамення на сонці, і місяці, і зірках, а на землі туга народів від раптового шуму морського і збурення. Люди вмиратимуть від страху і чекання біди, що йде на всесвіт, бо сили небесні захитаються» (Лк 21,25-26). Святий Іван, коли був засланий за правду на острів Патмос, бачив цей день. Він оповідає так: «[…] і з храму небесного від престолу пролунав гучний голос, який сказав: «Звершилося! І з’явилися блискавки, громи і голоси, і стався великий землетрус, якого не бувало з тієї пори, як люди на землі. Такий землетрус! Такий великий!» (Одкр 16,17-18).

Любий читачу! Мало не всі мешканці землі запевняють, що вірують у Бога. Це неправда. Для того, щоб вірувати в правдивого Вічного Бога, треба вірити Його пророкам. Найвищий пророк ‒ це наш Бог Ісус Христос, який Єдиний був без гріха, навчав Своїх учнів так: «Нехай не тривожиться серце ваше; віруйте в Бога і в Мене віруйте» (Ін 14,1). Тепер, читачу, поглянь кругом себе та й на себе самого! Хто тепер читає пророцтва, тобто книги пророків? Видно, що мало хто читає, бо якби читали, то про цей день знали би. Щоправда, дехто читає, як наприклад, адвентисти, але що з того? Всі вони на небо заглядають і не бачать, що робиться на землі. Адвентистські проповідники всім вірянам тлумачили і ще тлумачать, що Ісус Христос прийде і всіх їх забере на небо, а землю і всіх неадвентистів спалить вогнем. Розповідають вони одне, а роблять інше: назбирали з несвідомих людей грошей, побудували собі гарні хати, позакладали склепи в Рожищах та в Луцьку ‒ ото зробили собі небо, і не встидаються навіть тих, хто їх знає, за те, що так обманювали неосвічених простодушних людей. Горе вам, проповідники, буде: Бог усіх ошуканців вигубить.

Баптисти Євангеліє читають, але що з того? Вони також усі на небо заглядають і збираються вже хутко з землі піднятися на небо, в повітря, і там завжди бути, а земля і решта, за їхнім визначенням, повинні згоріти. Пʼятдесятники зовсім подуріли, з них уже толку мало; вже вони ‒ як полова, яку вітер розносить.

Усім, хто топче Закон Божий (Десять Заповідей), те буде, що пʼятдесятникам, так бо написано: «У той день, — говорить Господь, — Я уражу всякого коня сказом і вершника його божевіллям, а на дім Юдин відкрию очі Мої; всякого ж коня у народів уражу сліпотою» (Зах 12,4).

Ви всі, що назвали себе вірними: як адвентисти, так і баптисти, та всі інші, не розумієте Слів Божих, бо це таємниця Божа. Таємниця Божа відкривається тим, хто боїться Його.

Ви, всі звані віряни, зробили Бога несправедливим, несильним! Чому? Тому що завжди тлумачили, що Бог забере вас на небо, а землю спалить вогнем. По правді святій, так не буде, бо мусить усе здійснитися, про що писали святі пророки й апостоли. Пророки й апостоли ‒ це храм небесний, у них Бог жив, живе і буде жити. Якби так було, як ви адвентисти і баптисти вчите, то ніякого Бога нема, про те все будуть свідчити ваші трактати, журнали, брошури і різні книжечки, які ви без ліку понавипускали собі на суд.

Сьогодні вірні Його служителі бачать руку Його (Божу) на землі, бо він Сам сказав через уста служителя свого Давида: «Бог наш на небесах і на землі робить все, що хоче». Питання: «Що Він хоче?» Він хоче зробити тільки те, що визначив. Чому? Тому що Він Єдиний ‒ вірний і незмінний у Своєму слові. А всі інші боги (особливо в цей час) що скажуть, те не зроблять, і таким ганьба. Такі боги в цей день хочуть бути вищими один від іншого, але так не буде; бо цього дня лише Один Бог Ісус Христос буде високий і великий на всій землі, а те все, що є, повалиться від гніву Божого (Див.: Іс 2,17).

Все ж те, що тепер є: різні партії, як політичні, так і релігійні; різні уряди, як монархічні, так і демократичні, і соціялістичні, та й усе інше мусить до свого часу бути і зробитися нікчемним, щоб уже у справедливому віці, що надходить, не повторювалося, і все те, що нині робиться, буде записано у вічну історію для памʼяті: які це були нерозумні люди в цьому злому віці, що минув. Але ж люди цього злого і лихого віку думають, що вони розумні, і побивають рекорди один поперед одного у різних формах і штуках, як малі, так і великі, як учені, так і невчені, бо їм дух зла осліпив розум, щоб вони не бачили світла. А Господь є світлом (Див.: Пс 26,1).

Були різні часи на землі в народах, але такого, як цей час, іще не бувало; але цей час довгий. Пророк питає: «Хто встоїть у цей час (чи день)?». «I якщо праведник ледве спасається, то нечестивий i грiшний де з’явиться?» (1 Пет 4,18). Праведник той, хто розуміє (знає) Бога.

Святий Петро переконує: «Hе зволікає Господь із виконанням обiтницi, як деякi вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усi прийшли до покаяння. Прийде ж день Господній, як злодій уночі; тоді небеса з шумом перейдуть, первотини (стихії) ж розпечені розтопляться, і земля і діла на ній погорять» (2 Пет 3,9-10). Ми, християни, свідки Божі, ясно бачимо, що сьогодні Господь іде, як злодій уночі (нишком, тихо), бо ми не спимо, нас Господь уже пробудив, од смерті воскресив, із собою на своїм престолі посадив. Правда і суд – основа престолу Його. Небеса, первотини (стихії) різні з шумом переходять, партії перші з передніх, що вважають себе вищими, ліпшими, розпікаються, розтоплюються, десь діваються, гинуть, як камфора.

Деякі люди, а майже і всі поголовно, думають, що воно все йде так собі. Я теж так колись думав, що все йде, робиться так собі. Т е п е р же говорю: «Н і, все йде відповідно до визначення Божого, до написаного». Святий Павло повчає так: «А у великому домi є посуд не тiльки золотий та срiбний, а й дерев’яний та глиняний; i одні у почесному, а iнші у низькому вживаннi. Отже, хто буде чистий вiд цього, той буде посудом на честь, освяченим i потрiбним Владицi, придатним на всяке добре дiло» (2 Тим 2,20-21). «Великий» означає: цілий світ, усі люди цього світу, одні для інших потрібні.

Цей день – це день проби; випробується все добре і зле. Нині одні люди озлоблюються ще більше, а інші примирюються з Богом, очищуються, щоб бути чистими, справедливими, за наукою Христа Ісуса так: хто до чого здатний. Бог нікого силоміць не заставляє, Він дав усім нам свобідний час рятуватися.

Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, — бо в цьому є Закон і Пророки (Мф 7,11).

Настав час творити новий світ на землі: новий устрій, порядок, правління і керування народами, але жодною іншою наукою чи програмою, а лише згідно з наукою Господа нашого Ісуса Христа. Були часи для язичників керувати цим світом, але вже ті часи проходять, сказати правду: вже пройшли. Ще цей зігнилий світ (устрій, правління) борюкається зі смертю, але не ожити йому, настав йому кінець, так бо визначив Сам Бог через Своїх свідків ‒ пророків.

Хто вірить Богові і Його пророкам, той бачить, що все йде відповідно до написаного у книзі книг – Біблії. Бог править добрим і злим до свого часу.

«[…] немає влади, як не від Бога, і влади чинні встановлені від Бога» (Рим 13,1). «Тому той, хто противиться владi, противиться Божому повелiнню. А тi, що противляться, самi викличуть на себе осуд» (Рим 13,2). Яка б не була влада, вона видає свої закони, і тим законам треба всім підлеглим і владарям коритися. А якщо влада видає закони проти волі чи веління заповідей Божих, то можна й не коритися, бо так написано: коли святим апостолам боронили говорити, учити про Ісуса, то Петро й Іван «сказали їм у вiдповiдь: «Судiть, чи справедливо перед Богом слухати вас бiльше, нiж Бога? Ми не можемо не говорити про те, що бачили (що відомо, що ми знаємо – С.Б.) й чули (чуємо, розбираємо – С.Б.)» (Діян 4,19-20; див. також 5,26-29). Більше треба коритися Богу, ніж людям. Ми бачимо, що апостоли говорили до тих, які їх кривдили, без злоби, ніби викривали їх, на те вони мали право, і ми на це маємо право. Написано бо: «І коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд» (Ін 16,8).

«І, наблизившись, Ісус сказав їм: «Дана Мені всяка влада (право ‒ С.Б.) на небі і на землі» (Мф 28,18). Політичне й духовне розуміння: Ісус Христос вчора, сьогодні, завтра, і повіки Той Самий; Він дав владу (права) Своїм на небі й на землі. Ми, християни, свідки Божі, маємо від Ісуса Христа право влади на небі й на землі.

Всі люди, що живуть на землі, від найменших до найбільших, хочуть, щоб їм було добре, щоб їм хтось робив добро. Як же буде людям добре, коли чи не всі вони не добрі, а злі? Слухай, кожен, малий і великий, бідний і багатий: добрий ти? О, тільки подумай про це! Хай ким би ти був, то побачиш, який ти злий! Хто ж тобі, чоловіче злий, зробить добро? С л у х а й, будь-який чоловіче чи жінко, малий чи великий, бідний чи багатий, підлеглий чи можновладцю, учися сам всякому робити добро, то й буде добро найперше в твоїй душі, у твоєму серці буде добре. Хто цього не прийме, тому повіки не буде добре. Дехто вважає, що тому добре, хто править, їсть і пʼє, і по-різному розгулює! Де ж йому добре, коли він усюди боїться, щоб його не вбили?

Передусім робити добро повинні різні вчителі народні, такі як: духівництво всіх релігій, учителі всіх вищих і нижчих шкіл і всі володарі від найменших до найбільших. Отоді-то можна буде вимагати від усіх жителів панства справедливости і добра, бо менший дивиться на більшого і від нього вчиться, діти дивляться на батьків і т. ін. Як будуть добрі пастухи, то й череда буде добра. Зла злом ніхто ніколи не переможе, будь-яке зло перемагається добром. Давайте ж, друзі, будемо вчитися робити добро, то й буде добро; облиште лихі думки нападати на когось чи звинувачувати когось. Всі винні: від малого до великого. Те, що було, ‒ пройшло і не вернеться. Забуваймо старе, пориваймося вперед до кращого, до ліпшого, то буде добре тому, хто те добро робить.

Видавець і редактор Стефан Бохонюк