Вересень і жовтень 1937 р.

Нова правдива дорога життя

Розумні зрозуміють!

Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Воно було споконвіку в Бога. Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося. У Ньому було життя, і життя було світлом людям (Ін 1,1-4)

Біжать години і хвилини,
А дні зливаються в роки,
Усе закрито у незнанні,
людським умам це невтямки.
А всяк хотів би більше знати:
і звідки це і як взялось,
яка це сила править світом,
що в ньому жити довелось.
А відповідь знайти не важко,
не так цей світ уже й складний-
ії шукать в природі треба,
і легко буде віднайти.
Закону хто не знає – той риється в науках,
скрізь носиться з питанням він.
Відгадка ж поряд з ним:
Спочатку було Слово,
і Слово було в Бога,
і Слово було Бог.

 Яків Руднєв

Ми, свідки Божі, намагаємося часто нагадувати всім людям без різниці, що цей світ (правління) закінчується, віджив свій термін. А беремо ми те все з вічної Книги життя, бо створив її наш Бог Єгова: ніколи не помилявся і не помилиться, як написано: «Бог не людина, щоб Йому говорити неправду, і не син людський, щоб Йому змінюватися. Чи Він скаже і не зробить? Буде говорити і не виконає?» (Чис 23,19). Це ж не ми ‒ химерні люди. Що Він сказав, то те виконає. Він, мій Бог і Отець Небесний, у свій час сказав до вух моїх: «Роблю у світі велику переміну». Він, Бог мій, сказав мені не уві сні, а наяву, і говорив до мене при багатьох свідках, які думали (а деякі думають так і зараз), що я втратив розум. І дійсно: я для людей цього світу став дурний, і люди цього світу для мене стали зовсім не розумними. Ще Бог мій показав мені, скільки я повинен постраждати за Імʼя Його, і коли я спитався Його, Бога мого: «Що буде мені за те страждання?», ‒ відповідь отримав таку: «А буде в тебе голос, якого ще нема на землі». Отримавши таку відповідь від мого Господа Бога, я зараз хотів чути свій голос, але не міг, бо захрип.

Захриплий був тому, що кричав і взивав, і молив Бога Спасителя мого, щоб визволив Він мене від злих людей світу цього, бо хто до мене не підходив тоді, голос Бога мого говорив мені: «Це біс». До того часу, тобто до того достопамʼятного дня, до 19 і 20 жовтня 1911 року, я так думав і так знав, і так вірив, що біси (чорти) ‒ чорні з рогами, з хвостами, що живуть вони в болоті, в очереті, в лісах, у пущах і різних нетрях. І був я великим патріотом православ’я*, разом зі світською літературою ‒ байками, піснями, різноманітними повістями, газетами, журналами ‒ любив читати книжки розмаїтих вигаданих святих: Александрів Невських, Серафимів Саровських, Йосафів Білгородських і різних інших. Любив молитися з православного молитовника різноманітні молитви: ранні, полуденні, вечірні, розмаїті акафісти; часом читав Євангеліє протяжно розспівуючи, як піп, але все те читав чи співав, чи молився по-казенному: так, ніби повинність відбував. Читав і Псалтир над мерцями, тоді читав стараючись, бо Бога боявся, намагався більше прочитати, щоб мене Бог не покарав. Читав так, як читає у православній церкві дяк: 40 разів «Господи, помилуй» так швидко, що замість одного «Господи, помилуй!» у мене їх виходило два з половиною. Одне слово, читав і не розумів, як і всі решта.

Після того видива, що я бачив і чув у ті незабутні для мене дні, я став остерігатися людей: своїх селян та інших, що мені показані бісами, покинув різну спілку з ними, і стало мене тягнути читати насамперед Псалтир, що перед тим я читав над мерцями. Коли після того видива я став читати Псалтир, то побачив, що це я ‒ мрець. Усі слова Псалтиря торкалися мене й оживляли мене. Я радів і плакав, що мене, такого грішного чоловіка, Бог-Слово оживляє, і я пізнав, що імʼя Бога ‒ це Його Слово. Так написав нам святий Іван в Одкровенні: «І побачив я відкрите небо, і ось кінь білий, і Той, Хто сидить на ньому, називається Вірний і Істинний, Який праведно судить і воює. Очі в Нього, як полум’я вогненне, і на голові Його багато вінців. Він мав ім’я написане, якого ніхто не знав, крім Нього Самого. Він був одягнений в одяг, окроплений кров’ю. Ім’я Йому: «Слово Боже» (Одкр 19,11-13).

Хто ж Слова Божого не читає, не слухає і не виконує, той Бога правдивого не знає, хай би ким він був: багатим чи бідним, ученим чи невченим. Для того написано так: «А ти, Даниїле, заховай ті слова й запечатай цю книгу на останній час; багато прочитає її ‒ побільшає знання». Ми, свідки Божі, читаємо книгу Божу ‒ Біблію, читаємо і розуміємо, що живемо в останні часи цього звірячого ладу (світу), що цей увесь порядок, правління (світ) зникне, загине, пропаде і не буде його. Замість цього лихого звірячого світу настане справедливий світ (порядок, правління) Христа Ісуса, й уже настає, хто має очі, той бачить. Написано: «Ось, Цар буде царювати за правдою, і князі будуть правити за законом; і кожен із них буде як захист від вітру і покрив від негоди, як джерела вод у степу, як тінь від високої скелі у землі спраглій. І очі тих, що бачать, не будуть закриватися, і вуха тих, що чують, будуть слухати. І серце легковажних буде вміти міркувати; і недорікуваті будуть говорити ясно. Невігласа вже не будуть називати шановним, і про підступного не скажуть, що він чесний. Бо невіглас говорить дурне, і серце його думає про беззаконне, щоб діяти лицемірно і промовляти хулу на Господа, душу голодного позбавляти хліба і віднімати питво у спраглих. У підступного і дії згубні: він задумує підступи, щоб знищити бідного словами неправди, хоч би бідний був і правий. А чесний і думає про чесне і твердо стоїть у всьому, що чесне» (Іс 32,1-8).

У ці переломні роки, починаючи з 1933 року, уже можна здибати чи то людину, чи то яку книжку, чи журнал чи брошурку, що говорять чи пишуть про правдивого Бога-Слово, і є нам надія, що небавом поліпшає на землі. Кому ж стане краще на землі? Поліпшає на землі кращим, добрим, справедливим, які люблять інших, як себе самих.

Написано: «Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, — бо в цьому є Закон і Пророки» (Мф 7,12). Всі люди на землі ніколи не будуть однакові (вірні, справедливі). Треба, щоб були правителі справедливі, тоді буде порядок на землі. Цей бедлам, ця криза багатьом відкриє очі: чимало побачать і вже бачать, хто той безпорядок і рейвах робить! Роблять те все світоправителі темряви віку цього. Для чого? Щоб кінець настав цьому світові. І повинно все здійснитися відповідно до написаного, бо Святе Письмо – це Бог. Хто Святе Письмо знає, тобто читає і розуміє, той Бога правдивого знає, і Його розпорядок знає, знає, як той увесь безлад, хаос, кризу можна направити ‒ лише на засаді правди Святого Письма, бо написано: «Потім сядуть судді і відберуть у нього владу (право ‒ С.Б.) губити і знищувати до кінця. Царство ж і влада і велич царствена в усій піднебесній дані будуть народу святих Всевишнього, Якого царство — царство вічне, і всі володарі будуть служити і коритися Йому» (Дан 7,26-27).

Святі пророки здалеку те все бачили і нам написали так: «В останні дні те все зрозумієте». Пророк Даниїл написав так: «Оце ж, як побачите гидоту запустіння, яка стоїть на місці святому» (хто читає, нехай розуміє). Ми, свідки Божі, читаємо Святе Письмо і розуміємо, що святе місце зайняла гидота, мерзота, порожнеча, ошуканство. Одне слово, диявол (противник Божий) зробився богом цього світу (устрою, порядку). Всі релігійні постанови, обряди, традиції, церемонії, різноманітні процесії цього лихого світу не узгоджуються зі словом Божим, всі ті обряди противні Слову Божому ‒ Богу. Їх видумали і досі виконують противники Божі – люди, що божество, всяку свою святість показують у вбранні, в довгому і в короткому волоссі, у великих розкішних хоромах, у розмаїтих флягах, у ляльках, у цяцьках, у малюнках і в різних візерунках, а те все, за словом Божим, називається «гидотою і порожнечею».

Христос Ісус показав нам Собою правдивого Бога в Дусі Святому: у простоті, в чистоті, у святості, у тихості, у смиренні, в милосерді, у любові і в прощенні. Зовні у Нього не було ніякого відмінного одягу і жодних цяцьок, візерунків, а були в Нього всередині ‒ в серці ‒ святість, Божество і чистота, такого Бога ми знаємо, Його в серце своє приймаємо і всім людям Його зичимо, пропонуємо.

Настав час, коли вже численні люди: високі, низькі, вчені, неуки читають святу книгу ‒ Біблію, і знання більшає, а противник божий ‒ диявол і сатана ‒ через це великим ланцюгом вʼяжеться. Написано: «І побачив я великий білий престіл і Того, хто сидить на ньому, від лиця Якого втікали небо і земля (правителі: духовно-релігійні і політичні ‒ С.Б.), і не знайшлось їм місця (брехунам, обманникам і подібним до них місця ніде не буде, їх буде видно, хто вони ‒ С.Б.). І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом (люди цього світу живі до всякого зла, бо для добра ‒ мертві, і стоять не позаду Бога, а спереду перед Богом, зробили Бога нічого не значущим, а йдуть наперед, Бог позаду у них ‒ С.Б.), і книги (різні наукові книги цього лихого світу, на які люди цього світу надіються, бо від них навчилися і від них колись спʼяніли ‒ С.Б.) розкриті були, й інша книга розкрита, яка є Книга життя (Біблія ‒ С.Б.); і судимі були мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми» (Одкр 20,11-12).

Пророк Ісая про цей час висловився так: «[…] бо коли присуди Твої звершуються на землі, тоді мешканці світу навчаються справедливості» (Іс 26,9). Ще сказав: «Коли земля (люди) наповниться розумінням (знанням) та один одному шкодити не будуть, тоді буде вовк (злий пастир, правитель, учитель та ін.) вкупі з ягнятком жити (ягнятко ‒ це Христос Ісус і Христові: бідні, лагідні і смиренні рільники і робітники), лев (злий, сердитий правитель) із козеням лежати буде».

Щоб зрозуміти, що значить козеня (козел), я наведу уривок зі Святого Письма: «Біжіть із середовища Вавилона, і йдіть із Халдейської землі, і будьте, як козли попереду отари (стада, череди ‒ С.Б.) овець» (Єр 50,8). «Вавилон» означає: змішання докупи всього – доброго й злого, так само, як робиться і в цьому світі: різні обряди, богослужіння, забави, молитви, пісні, пиятика і бійка ‒ все на купу.

Господь кілька разів говорить: «[…] вийди від неї (блудниці), народе Мій, щоб не брати вам участі у гріхах її та не зазнати покарань її; бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав неправди її» (Одкр 18,4-5).

Ми, свідки Божі, читаємо Книгу Божу, і нам Бог ‒ Дух Святий ‒ відкриває таємницю Свою, що була захована до свого часу. Якщо Господь відкриває нам таємницю Свою, що саме має статися, то ми, в свою чергу, кличемо до всіх: «Наверніться до Бога, до Його Слова і ви оживете, бо Слово Боже оживляє всіх, хто до Нього звертається. Коли обернетеся до бога-Слова, тоді побачите, що все так іде, так робиться, як присудив Бог через уста слуг Своїх пророків. Коли ви повернетеся до Бога-Слова, вас буде тягнути, вабити до живих, до святих, чиї імена записані в Книгу життя ‒ Біблію. І ви будете пізнавати новини чудні і дивні, яких люди світу цього не знають, і ви будете мати радість, якої люди цього світу не мають. Яке б вас випробування не спіткало, ви все з радістю перенесете, будете знати: кого Бог любить, того карає, бʼє кожного сина, якого приймає.

Хоч нас зараз мають за ніщо і не вважають нас народом, але надходить пора, коли нас визнаватимуть за народ, і то народ Божий, бо ми знаємо визначення Божі, суди Божі. Ми маємо право сказати разом з Іваном-Богословом: «Веселися над ним (Вавилоном ‒ С.Б.), небо і святі Апостоли, і пророки, Бог бо суд ваш судив над нею (блудною церквою ‒ С.Б.). І підняв один сильний ангел великого каменя, наче млинового, і кинув у море, кажучи: «З таким розгоном буде кинутий Вавилон, велике місто (цей світ, устрій, правління ‒ С.Б.), і вже більше його не знайдуть» (Одкр 18,20-21). Читайте Святу Книгу ‒ Біблію, читайте і розумійте, читайте добрі брошури і книжки польською мовою: Sumienie społeczne, Warszawa 1, skr. poczt. 807. Wolna Mysl religijna, kwartalnik Krakow, red. i wyd.: Karol Grycz-Smiłowski. Hejnal, Adres red. i adm. Yisła (Slask Cieszynski). Działalnosc nowej grupy słuzebnikow swiata Henryk Műnch Adres: skr. poczt. 327, Warszawa.

Видавець і редактор Стефан Бохонюк

Патріот православʼя ‒ відданий прихильник православʼя.