Липень і серпень 1938 р.

Нова правдива дорога життя

Хто Бога знає, той це зрозуміє!

Бо створіння з надією чекає з’явлення синів Божих (Рим 8, 19)

Прийшла година суду і відплати.
Христос іде у славі поміж нас,
Щоб місця не лишилося пихатим
Між нас навіки й повсякчас.
Постане світ, постане кращий,
Де буде правда і любов,
Де буде вічність благодаті
Святим в дарунок знов і знов.
Де не прийдеться їм страждати,
Ідучи шляхом за Христом,
А будуть славити й бажати
Іти дорогою з Творцем.
Останні дні уже приходять,
Нове життя гряде ось-ось,
Над безкінечним небосхилом
Зоря здіймається у вись.
Тремтить вся грішная земля,
Бо йде найсправедливіший Суддя.

Яків Руднєв 

У цей період часу, в якому ми живемо, майже всі люди очікують чогось кращого, нового, правдивого; але деякі очікують того, чого й самі не знають. Правда, що настав час для нової ери, для нового порядку, для нового правління. Але тут питання. Хто ж те все нове, ліпше, правдиве буде робити? Для цього потрібні чоловіки, яких ще є замало, які повинні народитися від Бога-Слова, Бога-Духа Святого, та ще й треба навчитися від Нього, бо Він так сказав: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим, бо ярмо Моє — благо, і тягар Мій легкий» (Мф 11,28-30). Щоб навчитися, потрібний час, сьогодні саме та доба. Щасливий той чоловік чи жінка, які сьогодні навчаються від Господа нашого Ісуса Христа. Так говорить Цар і пророк Божий Давид: «Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого, щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму. Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого. Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем» (Пс 94,12-15). Сьогодні йде суд Божий. Найперше судиться Бог із правителями землі всієї. Суд Божий іде, відповідно до Писання: «вчинити над ними суд написаний. Слава ця буде всім святим Його» (Пс 149,8-9).

«Повстав Господь на суд — і стоїть, щоб судити народи. Господь вступає у суд зі старійшинами народу Свого і з князями його: «Ви спустошили виноградник; награбоване у бідного — у ваших домах; навіщо ви утискуєте народ Мій і гнітите бідних?» – говорить Господь сил небесних» (Іс 3,13-15). У тих пророчих словах від Бога – істинна свята правда, яка в наші дні життя здійснюється. Ми твердо віримо, що все написане в Книзі вічного життя, Біблії, – свята правда.

Я завжди пишу, що сьогодні – День суду Божого, День повного гніву Божого і т.д. Господь наш вступив у суд із начальниками, з царями, бо «в гніві Він дав їх, в гніві і скидає їх» (Ос 18,11). «Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв землі! Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами! Від Господа дана вам держава і сила від Вишнього, Який дослідить ваші діла і випробує наміри, бо ви, будучи служителями Його царства, не судили справедливо, не дотримували закону і не чинили за волею Божою. Страшно і скоро Він явиться вам, і суворий суд над начальниками, бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані. Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого, і великого, й однаково промишляє про всіх; але на начальників чекає суворе випробовування» (Прем 6,1-8).

«Господь у день гніву Свого уразить царів. Він учинить суд над народами, покриє землю трупами, знищить голови багатьох у великій країні» (Пс 109,5-6). Хіба все це не робиться сьогодні, у день, в якому ми живемо і бачимо це? Так, дійсно, саме так і діється цього дня. На те ми, свідки Вічного Бога Єгови, покликані, щоб це довести і підтвердити Святим Писанням.

Сьогодні Господь і до мене говорить, бо Він вічний Бог: «Волай голосно, не стримуйся; піднеси голос твій, подібно до труби, і вкажи народу Моєму на беззаконня його, і дому Якова — на гріхи його» (Іс 58,1). Я пишу і говорю всім, найперше правителям, всім керівникам: «Не йдіть тією дорогою, якою ходили перед вами царі, вони через це попадали, бо йшли несправедливою дорогою, попадаєте і ви». Але ніхто не слухає, ще гіршу зробили дорогу, як була. Ну що ж? Попадають, по написаному. Ясна річ. Які були великі і сильні царства в наші дні життя! Де ж вони? Попадали, розсипались, з одного царства зробилось кілька; і кожне таке царство говорить: «Я – сильне». Справджується пророче слово Бога: «Проголосіть про це між народами, приготуйтеся до війни, збудіть хоробрих; нехай виступлять, піднімуться всі ратоборці. Перекуйте орала ваші на мечі і серпи ваші на списи; слабкий нехай говорить: «Я – сильний» (Іоїл 3,9-10). Пророк Ісая докоряє: «Та ви про минуле не згадуєте, про давнє не думаєте» (Іс 43,18).

Щоб розуміти людське життя – правильне воно чи неправильне, обов’язково треба часто заглядати в Книгу вічного життя – Біблію, там є все, що було, що є, і що буде. Завжди треба дивитись на кінець закону; кінець закону – Ісус Христос. За наукою Христа Ісуса царство треба творити по-новому, тоді воно устоїть. «По-новому» значить: у любові. Основу (фундамент) Ісус Христос заклав – любов. Царство, побудоване на любові і милості до кожної людини незалежно від її статі, релігії, національності, мови, раси, племені і кольору шкіри, – стоятиме вічно.

Святий апостол Павло говорить так: «Бо знаємо, що всi істоти (творіння – С.Б.) разом стогнуть i мучаться донинi; i не тiльки вони, але й ми самi, маючи початок Духа, i ми самi в собi стогнемо, чекаючи усиновлення, вiдкуплення тiла нашого» (Рим 8,22-23). Творіння (бідні люди, які не можуть відрізнити правого від лівого, правди від неправди), очікують з’явлення синів Божих (справедливих вірних чоловіків, які люблять Бога і ближнього свого як себе самого). Але ще таких синів мало, бо вони родяться від води і Духа, від Бога-Слова. Сини Божі не думають брати владу в свої руки, або битися за владу. О, ні! Їм буде дана влада-право за Писанням. Бо написано: «А царство і влада і величність царська по всьому піднебессі дана буде народові святих Всевишнього, що Його царство – царство вічне, і всі володарі будуть служити і коритися Йому» (Дан 7,27). Нам і сьогодні владу-право дано Богом, щоб ми говорили правду Божу всім людям, як написано в Святому Письмі (Біблії), особливо начальникам-володарям, щоб вони знали, що Вічний Бог Творець і Вседержитель все це наперед визначив, через Своїх слуг-пророків звістив і їхніми руками записав у святу Вічну книгу – Біблію, а нам свого часу зрозуміти дав. А якщо дав нам зрозуміти Свої суди-визначення, то це є для нас повна свята праведність, бо написано: «Знати Бога є повна праведність».

В усі часи коли має завершуватися якийсь вік, до прикладу, кінець якомусь правлінню має бути, тоді Вічний Бог-Дух Святий відкриває таємницю Свою слугам Своїм, бо так написано: «Бо Господь Бог нічого не робить, не відкривши Своєї таємниці рабам Своїм, пророкам» (Ам 3,7). Милостивий Господь зі Свого благовоління до мене відкрив і мені Свою таємницю, що має робити велику переміну на всій землі. Таємницю Свою Господь сил Небесних відкрив мені 1911 року в жовтні. Я ще тоді не знав Бога правдивого Вічного, Якого нам відкрив Собою наш Спаситель і Господь Ісус Христос, а знав тільки бога паперового, бляшаного, дерев’яного, залізного, мідного, срібного, золотого і таке інше, щиро до них молився і їм жертви давав. Відкриття від Господа Бога я одержав неясне, загадкове, бачив і чув різні видіння і слова, про які не пишу. Навіть не знав від доброго Духа чи від злого це, бо односельці стали про мене говорити, що я здурів. Мене тягнуло читати Святе Письмо. Найбільше читав псалми царя і пророка Давида; бо я ці псалми часто читав над мерцями. А коли я став читати «Псалми» після відкриття, то я побачив сам себе: це я – мертвий. Що більше я читав слово Боже, то більше оживав, став розуміти і говорити, і своїми ногами ходити. І зрозумів Живого Бога Духа Святого, Якого нам відкрив Собою Ісус Христос: коли я входжу в Нього – Він входить у мене. Оскільки я заробляв на шматок щоденного хліба дрібним рільництвом, то мав мало часу, щоб прочитати, тобто «з’їсти ту святу книгу», щоб відчути її смак. Смак її добрий, але в животі (в житті) гірко. Бог – Отець мій Небесний – знає, що я хотів з’їсти ту книгу, і дав час їсти її. Мене засудили на вічне заслання до Сибіру в Іркутську губернію з позбавленням усіх диявольських прав. Тож у мене з’явився час її їсти, і тепер я її завжди їм.

Прочитавши цю Вічну Книгу життя, я дізнався і зрозумів, в якому часі ми живемо. Читаючи ту Книгу, треба дивитись, що робиться в народах і судити по самому собі, бо так сказав наш Спаситель Христос Ісус. Живемо ми в час великого перевороту на всій землі, в час дня Господнього, а день Господній – темрява. Так говорить Бог устами пророка Амоса: «Хіба ж день Господній не темрява, а світло? Ні, він – пітьма, нема в ньому просвітку» (Ам 5,20). Ясно, праведно бачимо сьогодні, як усі безумці хваляться різними вигадками, найбільше різними виробами для війни, гігантськими літаками, безглуздими видами спорту, масовими бійками, перегонами, перескоками, перетанцями, переспівами і всім таким непотрібним. Кожен із них хоче бути цього дня великим, почесним, славним і не знає, нещасний, що буде проклятий; засоромиться свого знання, своєї професії і своїх винаходів. У законі Божому, в усіх артикулах сказано, що один Господь цього дня буде великий, а всі ідоли-брехуни і всякі візерунки щезнуть із лиця землі, не буде їм місця ні на небі, ні на землі, бо вікна небесні вже відчинились і не зачиняться, аж поки не звершиться все, так сказав Господь.

Господь вказав як поводитися через пророка Єремію: «Нехай не хвалиться мудрий мудрістю Своєю і сильний силою своєю, нехай не хвалиться багатий багатством своїм. А хто хвалиться, нехай хвалиться тим, що він розуміє і знає Мене, що Я Господь, Який творить милість, і суд, і справедливість на землі, бо це до вподоби Мені, говорить Господь» (Єр 9,23-24). Запитання. Де ж тепер на землі є милість, суд і справедливість? Де, в якому царстві чи в республіці? Де їх знайдете? Нема ніде. Скрізь шахрайство і повний, аж переливається за край, обман. Забиває син батька, платить гроші вченому чоловікові, і той неправдою виправдовує винного. І так вирощують зло, але одночасно кричать: «Нема порядку на землі!» Хто ж той порядок зробить? Може, хто з неба злетить, чи з-за океану приїде? І там те саме! Послухайте, що говорить Господь: «Обмийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло; навчіться чинити добро, шукайте правди, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту, заступайтеся за вдову. Тоді прийдіть — і розсудимо», — говорить Господь. «Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, — як сніг, убілю; якщо будуть червоні, як пурпур, — як вовну, убілю. Якщо захочете і послухаєтеся, то будете споживати блага землі; якщо ж зречетеся і будете чинити опір, то меч пожере вас: бо вуста Господні говорять» (Іс 1,16-20).

Небо відчинилося, всі святі з Ісусом Христом судять цей світ; і він засуджений на загибель, але в Бога ще є милість. Він хоче милувати. Покайтеся, віруйте в Ісуса Христа, бо милість вища від суду. Але... але ніхто не хоче каятися, всі вперто летять у безодню. Чекають спасіння то зі сходу, то із заходу! Там спасіння нема. Марксисти-більшовики, коли їхали із сибірського заслання, то співали пісню: « Відречемося від старого світу…, і зруйнуємо все до основи». Противник-диявол хитрий! Чому з основою не руйнують? Бо то основа диявольська, то вони на ній знову будують. Всі республіки і республіканці не любили і не люблять царів, а основу царську люблять і на ній будують знову. Будуйте, будуйте, воно розвалиться все одно.

Я раджу всім, бо люблю всіх Вас: будуйте на нових підвалинах, які заклав наш Спаситель і Господь Ісус Христос, будуйте на милості, любові, суді і справедливості, тоді така будівля встоїть, тому що підвалини Сам Бог заклав. Усе, що я говорю, кажу правду в Господі. Завжди нагадую, що цього світу (устрою, порядку, правління) ніхто не вилікує, кінець йому прийшов. Я підтверджую слова Божі, сказані Давидом: «Доки будете судити неправедно і догоджати грішникам? Судіть сироту і вбогого по правді, смиренного і бідного виправдайте. Визволіть бідного й убогого, звільніть його від руки грішника. Не пізнали і не зрозуміли, бо в темряві ходять. Нехай захитаються всі основи землі» (Пс 82, 2-5).

Видавець редактор Стефан Бохонюк