Листопад і грудень 1938 р.

Нова правдива дорога життя

Отже, не зважаючи на незнання, Бог тепер повеліває всім людям усюди каятись (Діян 17,30)

Над кожним словом потрібно подумати, щоб його зрозуміти, поготів над словом Божим треба розміркувати широко-високо і глибоко, щоб його докладно і справедливо зрозуміти. Ім’я Самого Бога – Слово. Так нам свідчить святий Іван (Див.: Одкр 19,13). Ім’я Бога дуже велике: скільки б ми Його не славили, – Він ще славніший; скільки б ми Його не звеличували, – Він ще вищий; немає Йому ні початку, ні кінця.

Оце сьогодні настав час, щоб усі люди каялися, бо не знають справедливого Бога, Який створив те, що ми бачимо і чого не бачимо, що знаємо і чого не знаємо, Який являв Себе в пророках, а в останні дні явив Себе в Сині – Ісусі Христі. Ми не засуджуємо незнання Бога, бо написано: «Священники не говорили: «Де Господь?», і вчителі закону не знали Мене, і пастирі відпали від Мене, і пророки пророкували в ім’я Ваала (неправди – С.Б.) і ходили слідом тих, які не допомагають» (Єр 2,8). Цей самий пророк говорить: «Бо скільки у тебе міст, стільки і богів у тебе, Юдо, і скільки вулиць в Єрусалимі, стільки ви наставили жертовників ганебному, жертовників для кадіння Ваалу (неправді – С.Б.)» (Єр 11,13).

Якщо вірити Богові, то необхідно вірити і Його Пророкам. Так бо написано: «Став Йосафат і сказав: «Послухайте мене, юдеї і жителі Єрусалима! Вірте Господу Богу вашому, і будьте твердими; вірте пророкам Його, і буде успіх вам» (2 Пар 20,20). Так бо навчає святий Петро: «До того ж маємо найдостовiрнiше пророче слово; i ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до свiтильника, що сяє у темному мiсцi, доки не почне розвиднятися день i не засяє зiрниця у серцях ваших» (2 Пет 1,19).

«Господь відкрив мені, і я знаю; Ти показав мені діяння їх» (Єр 11,8). Господь учора, сьогодні, завтра і по віки Той Самий. Він і мені об’явив, що ніхто в Нього не вірує; і що Він робить велику переміну на землі. Я довго думав, плакав і молився, питаючи: що означає та об’ява, що ніхто не вірить в справедливого Бога, і яка це велика переміна буде на землі? Я з великою охотою став читати святу небесну (духовну) Книгу. Після довгих роздумів зрозумів з Книги-книг – Біблії, що ми живемо в кінці цього лихого віку, чи як написано: в останній день цього світу (шостого дня). Цього останнього дня мусить виконатися все пророче писання, бо якби не виконалося, то був би Бог не справедливий. За Його присудами мусять усі визнати, що Бог один вірний у Своєму слові. Так бо написано: «Пізнається Господь за судом Його, який Він звершує: нечестивець заплутався у ділах рук своїх» (Пс 9,17).

Правду пишу, що люди цього лихого світу сплять, а правителям ніби сниться, що вони щось таке добре, велике, славне для себе і для свого народу зроблять! Але нічого вони доброго для себе і для людей не зроблять. Всі трудяться для вогню, і для загибелі, – так написано.

Візьміть до уваги: майже всім цим світом правлять-керують військові люди, які хочуть зробити мир-спокій на землі. Це іграшка-байка! У військового чоловіка одне на думці: чини, хрести, медалі і різні ознаки, написано бо так: «Меч на халдеїв, — говорить Господь, – і на жителів Вавилона, і на князів його, і на мудрих його; меч на знахарів, і вони збожеволіють; меч на воїнів його, і вони устрашаться; меч на коней його і на колісниці його, і на всі різноплемінні народи серед нього, і вони будуть, як жінки; меч на скарби його, і вони будуть розкрадені» (Єр 50,36-37). «І напою доп’яна князів його і мудреців його, областеначальників його, і градоправителів його, і воїнів його, і заснуть сном вічним, і не прокинуться, — говорить Цар — Господь Саваоф ім’я Його» (Єр 51,57). «І побачив я одного ангела, який стояв на сонці; і він викликнув гучним голосом, кажучи усім птахам, що літали в небі: «Летіть, збирайтесь на велику вечерю Божу, щоб пожерти трупи царів, трупи сильних, трупи тисячоначальників, трупи коней і тих, що сидять на них, трупи всіх вільних і рабів, малих і великих» (Одкр 19,17-18).

Ото все те, що написане у Вічній Книзі життя, виконується в наші дні. Ми те бачимо і чуємо, і знаємо. «Отже, ми — посланцi вiд iменi Христового i мовби сам Бог умовляє через нас; вiд iменi Христового просимо: примирiться з Богом, бо Того, Хто не знав грiха, Вiн зробив жертвою за грiх, щоб ми в Hьому стали праведними перед Богом» (2 Кор 5,20-21). 

Сьогодні на світі робиться все непотрібне, всюди і в усьому одне одного випереджує, одне слово, всі не знають, що роблять і що хочуть. Через ті перегони один одного страшиться, один одного боїться. Підписують між собою різні угоди, і з усього того виходить на воді булька. Бог те все передбачив і через Свого слугу пророка Ісаю звістив: «Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть! Задумуйте задуми, але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог! Бо так говорив мені Господь, тримаючи на мені міцну руку і напоумлюючи мене не ходити шляхом цього народу, і сказав: «Не називайте змовою усього того, що народ цей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страшіться. Господа сил небесних — Його шануйте свято, і Він — страх ваш, і Він — тремтіння ваше! І буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси для обох домів Ізраїля, петлею і сіткою для жителів Єрусалима. І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’ється, і заплутається у сітях, і буде вловлений» (Іс 8,9-15).

Ми, служителі Божі, просимо всіх, особливо правителів цього вмираючого світу (устрою): погляньте, що було позаду, то будете бачити, що буде попереду, і будете знати, яким чином діяти. Де всі ті змови, союзи, договори, пакти і все інше, що ви домовлялись і підписували, та ще й золотими перами? Їх немає, вони пропали. Де ті Бріани, Доуси, Юнги та інші, і хто згадує їх добрим словом? Ніхто і ніколи!

Що Бог наш сказав, то те і зробить! Він один у Своєму слові і ділі вірний. Він сказав: «Я зберу всі народи і приведу їх у долину Йосафата, і там учиню над ними суд за народ Мій і за спадщину Мою, Ізраїля, який вони розсіяли між народами, і землю Мою розділили… Нехай устануть народи і спустяться у долину Йосафата; бо там Я воссяду, щоб судити всі народи звідусюди» (Іоїл 3,2.12).

Бог до нас говорить так: «Дбайте про добро того краю (де живете), куди Я вас позасилав, і моліться за нього Господеві, бо добробут цього краю – ваш добробут». Ми, християни, живемо в Польщі і дбаємо про добробут усіх людей, які живуть у цьому краї. І не тільки про цих, а всіх людей, які живуть на всій землі. Ми разом з Богом нашим говоримо: «Рушайте, народи, у долину Йосафата!» Це значить: покиньте всяку непотрібну спілку, змову, договори, ба більше військові союзи; а починайте робити порядок у своєму краї: не класовий, не расовий, не національний, не патріотичний і жодний інший! А робіть такий порядок, який робив Цар Йосафат. Для цього прочитайте історію про Царя Йосафата; тоді зрозумієте долину Йосафатову, бо вона називається долиною хвали-благословення до сьогодні. А як не зрозумієте, то спитайте нас, і ми вам скажемо-розтлумачимо Слово Богопророче, бо ми народилися від Бога-Слова, Бога-Духа Святого, і розуміємо ту духовну книгу. А сьогодні прийшов час розуміти цю Небесну книгу Біблію, так бо написано: «Полум’яний гнів Господа не відвернеться, доки Він не звершить і не виконає намірів серця Свого. В останні дні зрозумієте це» (Єр 30,24).

Сьогодні разом іде суд народів і суд Божий. Так ми, християни, чуємо через друковане слово, радіо й інші інформаційні джерела про присуди, постанови високопоставлених мужів цього вмираючого світу-устрою; і ці присуди, постанови, проєкти і таке інше не сходяться, не узгоджуються з присудами і постановами Господа нашого Ісуса Христа, Його пророків і апостолів. На підставі цього ми говоримо, пишемо, свідчимо всім людям, що так не буде, як ті мужі судять, а буде так, як судив наш Господь Ісус Христос, Його пророки та апостоли. За цими судженнями пізнають нас усі люди, що ми – народ Божий, бо знаємо суди Божі, бо нам сам Бог відкрив і відкриває, бо ми завжди до Нього звертаємося з молитвами. Хто чує і бажає, спробуйте: зверніться до Бога з молитвою, Він і вам відкриє, і ви будете також свідчити, як і ми. Це не байка і не мрія! Це правда, і правда свята і вічна. Це наша християнська віра, і та віра нас виправдає. Ми живемо не тим, що бачимо, а живемо вірою і повною надією в те, що не бачимо, а знаємо, що буде; бо так написано.

Тому ми просимо всіх: зверніться до закону Божого, до Десяти Заповідей Божих, то ви побачите через закон гріх; а як побачите в собі гріх, то візьме вас страх, і ви звернетеся до Ісуса Христа (Його науки), і Він пробачить ваш гріх, який би він не був. Подумайте: вже закінчується друга тисяча літ, як Христос явився в тілі людини і відмінив рукотворні храми, а показав Собою храм Божий –оселю Божу; а фальшиві і невірні слуги понабудовували храмів-церков і жертовників для своєї користі. Так сказав Бог устами Єремії: «Скільки бо міст у тебе, Юдо, стільки і богів у тебе». Наш Спаситель Господь Ісус Христос народився із коліна Юдиного, тому ми, що віруємо в Ісуса Христа, називаємося домом Юдиним. Таким способом, на папері багато людей себе назвали християнами; тільки від стародавніх звичаїв не відступають; а набудували і ще будують багато різних святинь, щоб обманювати людей. До прикладу візьміть: скільки є Божих матерів? Скільки є чудотворців і чудотворинь? Звідки вони те все взяли? Чи ж то не є облуда? Чи те все не буде свідчити проти вас, облудники? Тоді чим ви оправдаєтесь? Господь говорить так: «І скажи їм ще: «Хіба ж коли хто впаде, то не встає? Або якщо хто збочить з дороги, то не вертається? Чого ж цей люд, Єрусалим, зостається вперто в відступі?» Вони міцно тримаються заблуду свого і не хочуть навернутись. Я ж пильно прислухався: не говорять вони правду, ніхто не кається у своєму нечесті, щоб казати: «Що це я накоїв?» Усі звертають на свою путь, мов той кінь, що рветься у бій. Осоромилися мудрі книжники, знітилися і заплуталися у сіті; вони відкинули слово Господнє; в чому ж мудрість їхня?» (Єр 8,4-9).

Даремно численні кричать: «Усе віддаймо на оборону панства!» У кого сильна й добре озброєна армія, той виграє. Все це так не буде, як говорять, але буде так, як написано. Ми все це бачили на ділі, на факті. Написано: «Не спасе царя велике військо його, і не визволиться лицар великою силою своєю» (Пс 33,17). Чи спаслися царі великим військом? Де вони? Нема і не буде. Уже їх час пройшов. Написано: «Тому то я потрясу небом, і земля порушиться зі свого місця від гніву палкого Господа Саваофа, в день палаючого гніву Його. Тоді кожний, мов сарна, що за нею гонять, мов вівці, пустопаш лишені, – розбіжитеся поміж народ свій, шукати сховища в землі своїй» (Іс 13,13-14).

Це все робиться на наших очах у нашому житті. У батька один син, і той відокремлюється. Народ від народу, раса від раси відокремлюються; ніхто нікому не хоче підкорятися. Ніхто не хоче няньки, всякий хоче бути самостійним! Хіба, думаєте, надовго? Ні, не надовго! Написано: «Глянь, як добре і як любо, коли брати живуть у згоді» (Пс 132,1).

Як той поділ пройде, і люди будуть навчені Богом, тоді побратаються у Христі. І розділяться на два народи, буде один народ праведний, а інший – неправедний. Написано: «І знову тоді побачите відмінність між праведником і нечестивим, між тим, хто служить Богу і тим, хто Йому не служить» (Мал 3,18).

Якщо б люди не назвали себе християнами, то ми б не мали права до них говорити. Оскільки ми, увірувавши у Христа Ісуса через Його слово, назвалися християнами, взявши назву від імені Його, тому мусимо говорити, бо написано: «Клич голосно, не стримуйся, підніми голос твій, мов у трубу, і вкажи Моєму народові на беззаконня його і дому Якова на всі гріхи його» (Іс 58,1). Ми, сини Божі, отримавши від Бога, Отця нашого небесного, дар Святого Духа і розум Христовий, говоримо правду: всі ті, які назвали себе ім’ям Його, не вірять Йому і не знають Його, бо не знають судів Його, визначень Його, таємниць і задумів Його. Написано: «Сила Господня — тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм» (Пс 24,14). Кому тайна Божа відкрита, той порахується за народ Божий; «колись непомилувані, а тепер помилувані» (1 Пет 2,10).

Отож, хто хоче жити, – візьміться читати, слухати і виконувати те, що написано в Книзі Вічного життя, тоді будете мати радість у Господі і будете з нами хвалити завжди Господа. Пам’ятайте, що сьогодні день суду Божого, всі люди будуть судимі згідно з Писанням. Амінь.

Видавець-редактор Стефан Бохонюк