Червень 1926 р.

Нова правдива дорога до життя

Хто читає, нехай розуміє

Відкиньте від себе всі гріхи ваші, якими згрішили ви, і сотворіть собі нове серце і новий дух; і навіщо вам помирати, доме Ізраїлів? (Єз 18,31)

У теперішній перехідний час чи не всі люди звикли з особливою цікавістю слухати різні новини, не розбираючись, чи це правда, чи це брехня, чи які-небудь плітки; переказують один одному, обговорюють, і це все йде вперед, далі, вище і все більше, і кінця поки нема. І ніхто навіть із тих, хто називає себе богами народів, не звертає на те уваги; й обман сіється, і неправда народжується, і краю не видно. Брехня з давніх-давен існує, але ніколи ще так швидко вона не поширювалася, як від початку світової війни і дотепер. Вийшов же обман із так званих просвічених культурних чи освічених кіл чи прошарків суспільства. Наприклад, у всіх воюючих країнах, де брали в полон 10 чоловіків, то писали 100, а де брали 100, то писали 1000 і т.д., думали неправдою прикритися і перемогти, але помилились, і всі залишилися переможеними; ще можна було би багато-багато прикладів навести, але… Пророк Ісая говорить: «Ніхто не підносить голосу за правду, і ніхто не заступається за істину; сподіваються на пусте і говорять неправду, зачинають зло і породжують злодіяння» (Іс 59,4).

Якщо ми розуміємо, що люди полюбили з особливою цікавістю слухати новини, і якщо ми знаємо, що за посередництвом язика, а надто пера, все це швидко поширюється, то зупинімося на наших дорогах, зробімо кінець усякій брехливості і неправді. Переродімося, зробімо у себе нове серце і новий дух, і почнімо прокладати нову путь до життя за вченням Христа Ісуса, Спасителя всіх кінців землі. Віддалімо від себе звірячі і кровожерні серця і сотворімо в собі нове серце Людини-Бога, який сказав: «Отче Святий, прости їм, бо не відають, що роблять», а перемагаймо зло добром, тоді тільки і будемо переможцями. Отже, оскільки брехня почала хутко поширюватися за посередництвом язика і пера, то я і звертаюся до всіх, хто говорить, ба більше до тих, хто пише: озбройтеся мирною думкою, говоріть і пишіть ваші новини, повісті, розпорядження, накази, розповіді, справи і т. ін., правдиво, справедливо і на мирну тему у дусі Людини-Бога, сійте правду і будете пожинати плоди її. Сійте правду у всіх країнах, у всіх державах, у всіх землях, у всіх народах, племенах і народностях, тому що правда ніколи не буде забута. Сійте правду, істину і суд усі, особливо ви, вигнанці землі російської, бо ви вже деякі випили чашу скорботи до дна, і, напевне, декотрі з вас маєте великий досвід і зрозуміли 2-у заповідь, яку раніше не розуміли на ділі. Я твердо вірю і знаю, що люди, які люблять Правду і випробування, необхідні Богові-Правді для створення всесвітнього вічного справедливого Його Царства. Таке Царство твориться з усіх народів, племен і народностей без різниці на стать і національність, але з усіх чоловіків, що люблять Правду. Бог говорить через пророка Єремію: «Але хто хвалиться, хвалися тим, що розумієш і знаєш Мене, що Я — Господь, Який творить милість, суд і правду на землі; бо тільки це благоугодно Мені, — говорить Господь» (Єр 9,24).

Багато людей, партій, спільнот і окремих особистостей надіються на небо, тобто на повітряний безкінечний простір, на великі столичні престольні міста, на царів і вождів народних і партійних, на перевороти, на переміни урядів і на революції, але ця надія марна, все це ми бачимо в житті нині. Нам здається, як з одного боку подивитися: не потрібно того, що тепер робиться, але коли поглянемо з іншого боку, то треба, бо не можна спокусам не прийти, але горе тому чоловікові, що через нього спокуса приходить. Все це, що відбувається, необхідне для того, щоб записати в Світову історію для майбуття, тобто для прийдешніх поколінь, аби наступні роди не чинили безумно, як теперішні, бо в будучині рід божевільний буде умалятися доти, доки зовсім щезне з лиця землі; як і сказано у Святому Письмі, що дурнуватого не назвуть мудрим, і мудрого не назвуть дурнем, але все буде воздаватися за ділами.

Тепер же воздають хвалу людині красивого вигляду, людині знатній високого роду, людині багатій і добре вбраній, людині, що багато говорить, хоч і неправду, і прославляють все те, що гарне і штучне, чарівне, принадне і величаве, хоча воно і без натуральної природної краси, і без ради, і без розуму.

І все це мусить бути, і на ділі виявитися нездатним і непридатним ні до чого доброго. Господь через раба Свого пророка Михея мовить: «Бо ось, Господь виходить із місця Свого, зійде і наступить на висоти землі, — і гори розтануть під Ним, долини розпадуться, як віск від вогню, як води, що ллються з кручі» (Мих 1,3-4). Справді, якщо зрозуміти Слово Боже, сказане пророком, і придивитися до життя народів, то побачимо, що Господь наступив на висоти землі і вони тануть, як віск. Це значить, що проєкти, програми та інші подібні постанови достойників перевірки життям не витримують, утрачають силу, тобто тануть, як віск, тому що вони складені тими, хто проти інших мав погані думки, а саме: войовничі. Це називається рада, союз, постанова, договір і багато інших замислів і вигадок, що укладені без Мене, ‒ говорить Господь, ‒ не зреалізуються, не збудуться, не виконаються.

Слова «без Мене» значать: під час складання, заключення союзу, ради і т. ін. не було Мене, ‒ говорить Господь. Значить: у тих чоловіків, тобто осіб, що радили, схвалювали, підписували і закріплювали, не було в почуттях, думках і серці Любові Божої, Любові духовної, любові щиросердної, любові загальнолюдської і всебічної, така Любов і є Бог. А були в серцях тих людей, що радили, пропонували, схвалювали, доповнювали і відміняли, складали, читали, підписували і скріплювали, ‒ думки погані, хитрі, дволичні, лукаві. На язиці у них був мир, а в серці ‒ війна. Ось через це ніякі договори, союзи, ліги ‒ не міцні, не довговічні і не реалізуються. «Як віск від вогню розтануть і як дим розсіються», ‒ так сказав Сам Господь Бог Саваоф, бо то такий час, і такий рід людський. І все це повинно бути згідно з Писанням, тому що Бог Істинний і Вірний у Своєму Слові і Ділі.

Бог говорить через раба Свого, пророка Єремію: «Нехай не слабшає серце ваше, і не бійтеся поголосу, який буде чутно на землі; чутка прийде в один рік, і потім у другий рік, і на землі буде насильство, володар повстане на володаря» (Єр 51,46). Якщо ми уважно придивимося до життя, то почуємо і побачимо, що, справді, мало не у всіх країнах володар повстає на володаря. І що ж виходить? Володарі борються, народи знемагають, і країна не будується. Нам з одного боку здається: для чого це? А для того, що багато хто думає і хоче бути володарями, а самі і собою не можуть керувати! Бог говорить через раба Свого Соломона: «Коли країна відступить від закону, тоді багато в ній начальників; а при розумному і знаючому мужі вона довговічна» (Притч 28,2). Чи не так тепер є? Так, так і є. Ми живемо напередодні того часу, коли будуть шукати людину, і вона буде дорожчою від золота і золота чистого. «Тоді вхопиться людина за брата свого, у сімействі батька свого, і скаже: «У тебе є одяг, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руїни під рукою твоєю». А він із клятвою скаже: «Не можу зцілити ран суспільства; і в моєму домі немає ні хліба, ні одягу; не робіть мене вождем народу» (Іс 3,6-7). Хліб же ‒ це Слово Боже, а одяг – святість і праведність. Але де ж та праведність? Пророк Давид говорить: «[…] бо не стало праведного, бо нема вірних між синами людськими. Неправду говорить кожен ближньому своєму; уста улесливі говорять від серця лукавого» (Пс11,2-3). Тому я нагадую і прошу всіх так званих просвічених та освічених: покажіть же ваше світло і взірець життя собою, щоб побачили непросвічені і неосвічені світло ваше і просвітилися, і преобразилися в образ Досконалий, в образ Ісуса Христа, такий образ усіх приводить до святості і праведності, і правильного нового життя, тільки облиште гордість, зовнішнє, показне і формальне, а вберіть внутрішність сердечної духовної чистоти і нелицемірної любові. О, тоді буде правдиве ваше світло і образ!

Тоді побачить усяка плоть спасіння Боже. Тоді буде знамено підняте на відкритій горі Божій, тоді не будуть бездумні люди гнати і гнатися жити високо на небі, а прийде Царство Боже на землю, і буде воля Божа, як на небі, так і на землі. О, коли ж настане той щасливий блаженний і жаданий день, про який сказав раб і пророк Божий Даниїл: «Потім сядуть судді і відберуть у нього владу губити і знищувати до кінця. Царство ж і влада, і велич царствена в усій піднебесній дані будуть народу святих Всевишнього, Якого Царство — Царство вічне, і всі володарі будуть служити і коритися Йому» (Дан 7,26-27). Тоді з’єднається все небесне і земне під главою Христом (Див.: Еф 1,10). Тоді буде так, як говорить пророк Божий Ісая: «Ось, Цар буде царювати за правдою, і князі будуть правити за законом; і кожен із них буде як захист від вітру і покрив від негоди, як джерела вод у степу, як тінь від високої скелі у землі спраглій. І очі тих, що бачать, не будуть закриватися, і вуха тих, що чують, будуть слухати. І серце легковажних буде вміти міркувати; і недорікуваті будуть говорити ясно. Невігласа уже не будуть називати шановним, і про підступного не скажуть, що він чесний» (Іс 32,1-5 і далі до 8 вірша), а буде процвітати милість, правда і суд. Не буде так, як тепер: усе робиться за гроші подібно до того, що говорив пророк Михей: «Глави його судять за подарунки і священники його навчають за плату, і пророки його передвіщають за гроші, а тим часом спираються на Господа, говорячи: «Чи не серед нас Господь? Не спіткає нас біда!» (Мих 3,11). Ісус Христос відкрив нам, віруючим у Нього, Духа Божого, тобто Бога Отця Небесного, бо сказав: «[…] віднині побачите небо відкрите і ангелів Божих, які піднімаються і спускаються над Сином Людським» (Ін 1,51). І тепер наш обов’язок дивитися не в висоту (повітряного) простору, а вглиб душі і серця свого, там є житло Боже.

Тепер необхідно нам усім і всюди, хто любить правду і суд, взяти до серця і до відома Слова Божі, передані через раба Божого Ісаю: «На стінах твоїх, Єрусалиме, Я поставив вартових, які не будуть умовкати ні вдень, ні вночі. О, ви, що нагадуєте про Господа! Не вмовкайте, — не вмовкайте перед Ним, доки Він не відновить і доки не зробить Єрусалим славою на землі» (Іс 62,6-7). Залишається тільки зрозуміти ці пророчі слова і подивитися, що робиться довкола в світі; а робиться таке беззаконня, що подібного йому історія не пам’ятає. Одним словом, цей світ гине, тому що далеко відійшов від виконання Волі Вічного Бога-Правди, тобто Десяти Заповідей Божих, які виконуючи, чоловік був би жив, тому що в Заповідях Божих уся мудрість приховується, і вони засновані на істині і правоті на віки і віки (Див.: Пс 110,7-8). Перший вік винищений водою, тобто потопом; а цей другий вік винищується люттю полум’яного вогню і буде горіти вічно, ніколи не згасне, доки не винищаться нечестиві язичники, так сказав Господь. Тому я прошу й молю всіх без винятку, тих, хто знає, вірить і любить Бога-Правду, Бога-Любов, Бога-Мир, Бога-Милість і суд, і всіляке Добро без кінця-краю: спасайте цей світ, що горить, гине. Бог Миру і Любові буде нам у поміч.

Ще звертаюсь із моїм щирим проханням до всіх будівничих миру і прошу: зійдіть із висоти додолу, погляньте на землю, поміркуйте і заглибтеся, покладіть міцну основу, то, може бути, і побудуєте, а то ви піднялися дуже високо і почали будову зверху. Хто з вас бачив, щоб будували що-небудь, починаючи зверху? Цього не бувало! І скільки ви не будуєте, все виявляється марним; ще бурі нема, а вже від вітру все валиться. Що ж буде, як буря і вихори розбушуються, вочевидь, нічого не залишиться? Бо все, що падає з висоти, в друзки розбивається, і нічого не залишається. Я прошу вас, будівничих миру: спустіться донизу, на кінець землі і на край неба, тоді ви зможете все побачити, тобто зрозуміти, як потрібно почати нову непохитну ;будівлю, що зможе встояти за будь-якої погоди і негоди. Ще звертаюся з моїм щирим проханням до Всесвітнього Дорожнього Відділу: виправте дороги ваші: гори опустіть, а долини підійміть, криві шляхи випростайте і нерівні путі зробіть гладкими, щоб могли проходити всякі народи і племена; бо йде Великий Цар і Суддя судити всі народи. Перед Ним же йде велика кількість народу, знівеченого і скаліченого з тягарями, втомленого на ваших дорогах, виправте шляхи ваші, поки є ще час, бо його не буде. А на завершення прошу всіх: читайте Біблію, а хто не хоче сам читати, то хоча би тим, хто бажає читати, не заважайте, як це тепер робиться. Нехай буде Бог з усіма нами. Амінь.

Редактор-видавець Стефан Бохонюк