Липень і серпень 1927 р.
Нова правдива дорога до життя
І покажу знамення на небі і на землі: кров і вогонь і стовпи диму. Сонце перетвориться на темряву і місяць — на кров, перш ніж настане день Господній, великий і страшний (Іоїл 2,30-31)
Істинно, ми, що віримо в Бога через Ісуса Христа і читаємо уважно книги Святого Письма, тобто пророчі передбачення, чи Книгу Життя, чи книгу вічної історії, чи пам’ятну книгу, бачимо вищевказані знамення на небі і на землі. А саме, бачимо кров, але крові без тіла не буває: це ‒ людина. В людині ж немає Божого, тобто доброго, милосердого духу, а є дух такий, як узагалі в будь-якої живої тварини. Оcтання турбується тільки про догоджання собі і насичення своєї плоті. Кожна тварина, коли насититься, відпочиває, але чоловік теперішній, коли насититься, то хоче все собі забрати, всіх поневолити і так без кінця, як вогонь. Скільки вогню не давай, все для нього мало. Це і є здивування, тобто стовпи диму.
Сонце перетвориться на темряву: «сонце» означає світло, Ісус Христос сказав: «Я ‒ світло світу». Під цією назвою багато людей перебуває, думає і говорить: «Я‒ світло світу», але якщо до того світла уважно придивитися, то виявиться, що воно для світу є темрявою.
Місяць перетвориться на кров: «Місяць» означає церкву, тобто зібрання всього того світла в одне для захисту власних інтересів. Давид говорить: «[…] я як тварина був перед Тобою» (Пс 72,22). Всі ми без духу Божого уподібнюємося до тварин, від малого до великого.
Часи язичницьких царств закінчуються і вже закінчилися. На наших очах все виконується саме так, як передбачили пророки. Особливу увагу необхідно звернути на слова Господа нашого Ісуса Христа, якими Він нас, Його учнів застерігає: «Стережіться, щоб хто не спокусив вас» (Мф 24,4). Знамення Ісуса Христа таке: що було зі Мною, те буде з Моїм слугою чи учнем. Віддавна багато «записалося» до Нього в учні, тобто служителі, і намагаються наслідувати Його різноманітними зовнішніми знаками, формами, обрядами, традиціями і т.д., і проповідують по смерті Царство Небесне всім. Самі ж проповідники влаштовують для себе Царство тут, на землі. Передостанніми днями з’явилося безліч лжехристів і лжепророків, що проповідують: Христос прийде і всіх таких вірних, як вони, забере на небо, а земля з усіма, хто не вірив їм, згорить, вони ж будуть на небі царювати з Христом 1000 років. І багатьох уже спокусили. І все це повинно бути, за Писанням, бо сказано: «не можна спокусам не прийти» (Лк 17,1).
У теперішній час звершується те, про що писали численні пророки, ба більше Пророк Ісус, і що підтвердили апостоли: «І буде останніми днями, говорить Господь, виллю Я від Духа Мого на всяку плоть[…]» (Діян 2,17 і далі до 21-го вірша). А що це останні дні, ми бачимо з цього попередження Ісуса Христа: «Коли побачите все те таким, що здійснюється, знайте, що прийшов кінець світу цьому» (Див.: Мф 24,33-34), тобто кінець системам управління звірячого світового ладу. Бо з найдавніших часів у людей стало за правило напасти одне на одного, відняти щось одне в одного силоміць, за посередництвом зброї та всілякого насилля одне над іншим ‒ і це вважалося доблестю і славою правлячих кіл. Все це визначено Вічним Богом, Всемогутнім Вседержителем, оскільки сказано: «сім часів пройде над тобою» (Див.: Дан 4,11-14). Вищеназвані сім часів ще можна розглядати в книзі Левит у 26 главі, і вся ця загарбницька влада існувала до 1914 року. Світова ж війна почала поступово деяким відкривати очі і розум. А ми тепер хоча діл не бачимо, та слова чуємо про всезагальний мир, про роззброєння на морі і на суші. Бачимо національні зближення, бо такі мусять бути, але ні до чого доброго вони не приведуть, читай книгу пророка Ісаї 13,11-17.
Бачимо також, що саме зараз, за Вічним визначенням, Бог збирає всі народи на долину Йосафата, щоб учинити над ними Суд за Писанням. Бачимо, що Бог відкидає мудрість мудреців і розум розумних, щоб не хвалилася і не бундючилася жодна плоть, позаяк сказано: хто хвалиться, хвались Господом, що знаєш Його. А Його знає той, хто дотримується Його заповідей (Див.: 1 Ін 2,3). «Хто говорить: «Я пізнав Його», але заповідей Його не виконує, той неправдомовець i немає в ньому правди» (1 Ін 2,4). Бога знати чи бачити ‒ це означає: розуміти Його наперед записані через пророків визначення.
Численні так звані євангельські общини, церкви і т.д. посилаються на книгу Діяння Апостолів, де сказано: «Мужі галилейськi, чого ви стоїте i дивитеся на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо» (Діян 1,11).
Не приглядаються до слів і не розважають духовно, та і буквально не розуміють. Прошу: зверніть увагу хоча б на слова «прийде так само, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо», особливо на слово «бачили»… Я думаю і не тільки думаю, а вірю і знаю, що в усі часи родів людських знаходилися останні остатки і кінці землі, тобто останні стають першими. Значить, Святі Апостоли були вибранцями Божими, а Бог є серцевідцем. Апостоли були мужами благочестивими, розумними, і сліпо не йшли за Ісусом, вони чули про Нього як про великого Пророка і лише чекали заклику, і, почувши його, все залишили, пішли за Ним. У часи вибрання святих апостолів теж було багато різних лжевчителів і лжепророків. І багато приходило до Христа Ісуса, немало і відходило. Ісус і цим вибраним Своїм говорив: «Чи не хочете і ви піти?» Святий Петро відповів: «До кого ж нам іти? Ти маєш слова вічного життя». Значить, вони вже бачили, тобто знали багатьох спокусників, які пізнаються за своїми ділами, тому що такі люблять лишень тих, хто їх прославляє і подарунки дає, і без роздумів підкоряється вказівкам їхнім.
Якщо це так було, то і тепер є. Тоді я в ім’я Любові Господа нашого Ісуса Христа застерігаю всіх, хто боїться Господа: не йдіть за різними глашатаями, яких ви не знаєте, бо багато з’явилося лжехристів, що засідають у великих містах, мають платних агентів. Ці агенти приймають вигляд святих ангелів, але вони сили їхньої відреклися і спокушають багатьох простодушних своїми проповідями та наспівами. Попереджаю і прошу всіх: не йдіть услід за ними, пізнавайте їх: чи Христові вони, чи ні? Якщо Христові, то повинні мати розум Христів (Див.: 1 Кор 2,16), і якщо учні Його, то з учнями має бути те, що було з Учителем. Ісус сказав: «Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас; якщо Мого слова дотримувались, будуть дотримуватись і вашого. Та все те чинитимуть вам за ім’я Моє, тому що не знають Того, Хто послав Мене» (Ін 15,20-21). Отже, прошу вас усіх, що прагнете до правди, до Бога через Ісуса Христа: спитайте ваших головних проповідників, тих, хто роз’їжджає різними містами, як вони вибрані, і ви дізнаєтеся, що вони не є вибранцями Божими. Вони з’явилися для приваблення і зваблення багатьох, навіть і вибраних Божих.
Але ось настав День Господній, і Бог випробовує діла всіх людей: «У кого дiло, яке вiн будував, устоїть, той одержить нагороду. А в кого дiло згорить, той зазнає втрати […]» (1 Кор 3,14-15).
Бог випробовує начальників та розумних світу цього (Див.: Прем 6,1-27). Пояснення: здавна люди відступили від Бога, тобто залишили Книгу Життя, книгу Святого Письма, знайшлися такі люди, що задумали здобути собі славу, понапридумували собі безліч книг, як, наприклад, Карл Маркс, якого величають і прославляють численні партії чи суспільства, але коли пустили видані проєкти і постанови в хід, то вийшла порожнеча. Тобто для одного класу виходитьдобре, для іншого ‒ погано, для однієї партії ‒ добре, для іншої ‒ погано, для однієї ‒ життєве, для іншої ‒ смертне. І все це діло не встоїть, а цього Дня Господнього згорить. А ім’я того, хто вигадав таке діло, буде для прокляття в майбутньому справедливому віці.
Так само візьмемо ми всі релігійні спільноти, що проповідують Царство десь високо у повітряному просторі, наприклад, адвентисти сьомого дня, проповідуючи іншим, і самі збираються відлетіти на небо і там бути тисячу років, і звідти судити цей світ, що за їхнім ученням згорить буквальним вогнем; а потім хочуть знову спуститися вже на по-новому влаштовану землю і жити без кінця, ходити золотими вулицями Єрусалиму нового. Для цього вони вигадали багато своїх діл, тобто книг. Таких і всіх інших сект діла випробуються цього Дня і виявляться нежиттєвими, знищаться, а імена авторів тих книг і всіх послідовників залишаться на ганьбу вічну.
Ось такі-то діла Бог випробовує Дня цього, але День цей великий і страшний. Хто встоїть? Хто любить правду і суд, той устоїть.
Тому я звертаюся з моїм щирим проханням до всіх світил, а надто до письменників і укладачів різних книг: побільше творіть і пишіть ваші книги, журнали і газети на мирну тему, покиньте вашу войовничу політику і ворожнечу одне проти одного. Даремно ви робите ваші войовничі задуми: зла злом не перемогти, незабаром стане так, що всім із войовничими думками місця не буде на землі. Написано: «[…] і не будуть більше вчитися воювати» (Іс 2,4). Уже багато поміркованих мужів над цим думають, як войовничу техніку зовсім скасувати. Слава тим синам Польської країни, тобто землі, що склали проєкт на мирну тему, де сказано: 1) всяка війна, задля вирішення того чи іншого міжнародного конфлікту є, тобто повинна бути, недопустимою; 2) будь-які міжнародні конфлікти мають вирішуватися мирним шляхом. І от з усіх країн світу чуємо голос про мир, якщо ж чуємо голос про мир, то є надія, що будемо бачити Діло Миру. Є надія, що царство злоби, загарбництва, насилля і ненависті зробиться Царством Миру, радості і благополуччя, Царством Божим, Царством Христа Ісуса, Господа нашого, яке Він проповідував і навчив нас молитися: «Нехай прийде Царство Твоє».
Тому я прошу всіх світил, поготів тих, хто тримає в руках Євангеліє: зрозумійте Вчення і життя Ісуса Христа, і слова пророчі, і почніть будувати Царство Боже на землі, за вченням істинним. Розуми ваші затьмарені, тому що ви бачите високо і далеко на небі. Чому ж ви не бачите, що робиться тут, близько, на землі? Уже йдуть попереду вас ті, хто не називається іменем Господнім, ви ж, які називаєтеся іменем Господнім, далеко відстали. Нагадую вам: поспішіть зайняти місце в Царстві Божому, поки ще можливо, бо всі діла людей виявляться і вже виявляються, і буде вам сором і ганьба, якщо не послухаєте і не виправите своїх справ, говорю Правду в Господі.
Ми бачимо, що Ісус Христос іде у славі Своїй з усіма Святими ангелами Своїми судити цей світ, і вже світ цей засуджений. Ми бачимо, що святі судять світ. Хто має розум, нехай зрозуміє!
Настане і настала вже пора, що земля не приймає людину. Але хіба земля не приймає ту людину, яку кладуть до гробу й опускають в могилу? Ні. Ось наочний і явний приклад: колишні російські володарі тепер розкидані по всій земній кулі, і деякі з них, не усвідомлюючи над собою суду Божого, зайняті войовничою пропагандою, що, на мою думку, нікому з розсудливих людей не подобається, тому їх будь-яка земля з себе вивергає. Кожен розважливий чоловік хоче жити з усіма в мирі і спокої, надто з сусідом. Саме тут і потрібно задуматися. Ми вже ясно бачимо, що пророцтво виконується на наших очах, позаяк настав День Господній, земля вивергає мертвих, і кожного суджено відповідно до його діл. Тому співчуваю всім, кого висилають, бо і я був висланий вами. Тож прошу вас: прийміть відміряну вам міру покарання і, де живете, живіть мирно і спокійно, то хоч вам тяжко і гірко деяким, але, може, дітям вашим буде краще. Те, чим ви були, що мали і що знали, забудьте, тому що повернення не буде. Дивіться вперед, а не назад. Написано: «Море віддасть мертвих, що були в ньому», хто мудрий, нехай зрозуміє це!
На завершення прошу всіх чоловіків: одумайтеся, подивіться довкола і починайте нове життя в Христі Ісусі, хай ким ви є і хоч де б ви жили, оскільки настав час, що буде Один Пастир і одне стадо, тобто народ розділиться на дві частини: буде один народ праведний, а інший ‒ неправедний. Але Бог хоче, щоб усі люди покаялися, тож я ще раз в ім’я Бога, в ім’я Правди, Суду, Миру і Любові прошу всіх: облиште ваші партійні розбіжності, будуйте всюди і скрізь Царство Боже, позаяк усі проєкти і закони впадуть перед ученням і законом Любові Христа, і засоромляться всі, хто вигадав такі проєкти, програми і закони. Кажу правду в Господі, і це буде для свідоцтва.
Нехай наверне Господь серця всіх начальників, аби вони зрозуміли Путь Істини і залишили б усі церемонії і традиції, що призводять до гордості, спокуси і всякої омани. Амінь.
Видавець-редактор Стефан Бохонюк