вересень 1927                                 

 Нова правдива дорога до життя

Хто читає, нехай розуміє!

Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене, — і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські,  і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби, і на всяку високу вежу, і на всяку міцну стіну, і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх. І впаде велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день. (Ісаї 2,12-17) 

         Настав день, тобто настав час, коли все зарозуміле і звеличене поступово принижується і принизиться до решти, бо це час здійснення всього, визначеного Господом, Творцем неба і землі. Великі гори впали і пропали безпощадно, на місце тих, які впали, стають інші гори і роблять ще гірше, аніж ті, що впали. Подумайте, якщо великі і сильні гори впали, то що буде з цими горами, які не навчилися нічого нового і доброго, а все йдуть тим же старим шляхом? Сьогодні багато говорять і пишуть про мир, але якщо придивитися до того що вони роблять, то виходить цілком зворотнє. По-перше, нема суду і правди на землі, а суд і правда ‒ найголовніше і найважливіше на землі. Написано: Правда і Суд ‒ основа престолу Його, тобто основа царства. Якщо ж немає Правди і Суду, то ніякі парламенти, ні диктатура, ні війська, ні охоронці, ніщо інше не збереже і не захистить царства ‒ землі чи країни від падіння, все впаде, кажу правду в Господі. На святому місці постала мерзота запустіння, або на Мойсеєвому сидінні сіли книжники і фарисеї ‒ Мойсей був вибранцем Божим, він був правителем, тобто Царем народу Ізраїльського, він був священиком і законодавцем ‒ а теперішні правителі відкидають учення про Бога, про Його Закон вічний, а цей закон є основою життя людського. Даремно трудяться мужі, які керують цілими країнами і безліччю різних народів та племен, які бажають відновити те, що віджило свій певний термін або вік. Я часто намагаюся нагадувати, що часи язичницьких царств закінчилися, тобто системи несправедливих управлінь, звірячих устроїв і насилля одне над іншим закінчилися.

         Слово «закінчилися» або «кінець» означає певний період часу, коли старе, яке віджило свій вік і виявилося ні до чого непридатним, із корінням знищується, а нове, чисте, справедливе, життєздатне і натуральне насаджується. Це значить: «І в дні тих царств Бог небесний воздвигне царство, яке повіки не зруйнується, і царство це не буде передано іншому народові; воно скрушить і зруйнує всі царства, а саме буде стояти вічно» (Дан 2,44).  

         Я в цьому № 15 говорю сміливо, з вірою і надією на вічного Бога Ізраїлевого, що всі будівничі царств чи земель даремно трудяться і нічого доброго і довговічного не побудують. Бо будують не в Бозі, тобто не в Любові, не в Мирі, не в однодумстві, не в радості і не у веселості серця, а такі діла всі швидко розпадуться і щезнуть.

         Для того, щоб побудувати міцне і довготривале, я раджу всім будівничим за керівництво взяти Вічну Історію, тобто Біблію, в ній є всі можливі матеріали для побудови Життя Нового, довговічного і справедливого; а для цього сьогодні настав час, тобто настав День великий, і страшний для супротивників Божих і для беззаконників. Для побудови Нового я раджу всякому будівничому, хто б він не був і де б він не жив, по-перше, обновити себе, тобто обновити своє серце і свій дух, по-друге, пам’ятати і розуміти слово: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт 5,9).

         Слухайте всі, що знаходитеся в гробах, голос сина Божого і, почувши, оживіть і життєві добрі справи творіть, бо настала пора, що море, смерть і пекло віддають мертвих, котрі в них були, і кожен судиться за ділами своїми. Бо це Суд Божий на землі.

         Отож, прошу всіх: читайте вічне Євангеліє, читайте, розумійте і виконуйте, тоді не будуть Вас судити зі світом цим. А самі собі розважте: що погане, мерзенне і беззаконне ‒ облиште, а що добре, милостиве, справедливе, правдоподібне - прийміть і живіть, а тим більше прийміть це: «Початок премудрости — страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержуються заповідей Його» (Пс 110,10). Хто заповідей Божих не виконує, в того розум невірний. Тож подумай, друже і брате, всяк сам за себе: чи виконуєш ти заповіді Божі чи ні? Скажу правду в Господі, що ні, не виконуєш. Пророк Давид завчасу написав: «Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро. Господь поглянув із неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога? Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного» (Пс 13,1-3). Отже, заповіді Божі дані роду людському на всі віки, щоб через заповіді Божі пізнавати гріх, як написано: «законом пiзнається грiх» (Рим 3,20). Спасіння ж отримує кожен через віру в Ісуса Христа, тобто життям Його, оскільки Він не порушив Закон, а виконав, тому й каже: «Якщо любите Мене — дотримуйтеся Моїх заповідей» (Іоана 14,15). Ісус і віки створив, і живі слова передав нам через Мойсея, раба Свого, і сам прийшов виконати Свій закон, залишивши нам приклад.

         Як же можна погодитися з новоявленими проповідниками і богословами, які проповідують про любов, про Ісуса Христа, ні слова не кажучи про закон Божий? А написано: «любов є виконання закону» (Рим 13,10). Сам Ісус Христос говорить: «Я виконую волю Отця, який Мене послав» . А воля Отця нашого Небесного і є вічні Його заповіді : « Хто говорить: «Я Бога знаю», але заповідей Його не дотримується, той — неправдомовець, і немає в ньому істини» (1 Івана 2,4). Ось із чого пізнаємо, що багато з’явилося в світі лжепророків, лжевчителів і лжехристів, які перекручують шлях Христів, Нагадую всім, хто боїться Господа: не ходіть услід за ними і не вітайте, тобто не схвалюйте вчення їх. Але вони повинні бути, за визначенням Божим, для спокуси вибраних Божих, які не бадьоряться.

         Я говорю всім, хто боїться Господа: бадьоріться і моліться, тоді не впадете в спокусу; гляньте, що робиться на землі і на небі, але тільки не в повітряному просторі, подивіться на тих людей, які робили з себе богів і небо високе та недоступне, де вони? Наприклад, вчили, молилися, клялися захищати до останньої краплі крові «царя, віру та отечество». Де ж цар, віра й «отечество»? Цар убитий.  Віра похитнулася.  Багато пастухів роздягнулося, і вже не за ними стада йдуть,  а вони — за стадами, і велике горе, коли стадо вчить пастухів, це вже ясно видний кінець. Було «отечество» Росія, і ті, хто молився і вчив захищати, порозсипалися по різних землях і залишилися самі без «отечества». Мені пригадався 1914 рік і мій суд. Коли мене засудили на вічне заслання у віддалені губернії Сибіру, то я просльозився і сказав: «Бог буде справедливий нас судити». На що суддя (прізвища котрого я не пам’ятаю) сказав: «Ми тут Боги». Не знаю, як тепер ті боги мислять собі. Це я кажу не з докором і без закиду, а даю зрозуміти: передбачили ті боги що-небудь наперед чи ні? Тоді я скажу правду в Господі, що ні, тому що для них Біблія була насмішкою.

         Доживаючи визначені мені дні на цій землі, і бачачи всю цю ж саму несправедливість усюди і скрізь, я попереджаю і прошу всіх від щирого мого серця, тим більше тих, що виступають начальниками у народів, зберігайте суд і правду на землі тій, де ви живете, кожен роби свою справу в охоту і з любов’ю, і не для себе тільки, а й для інших, то буде спокій у серці вашому; облиште гнатися за наживою — це смерть. Настав час, що все і всюди хоч би і таємне відкриється, бо це день відкриття доброго і злого; це день нагороди, але Бог нагороджує починаючи з останніх (Мт 1,16). Для цього візьміться читати книги Святих Писань — Біблію, тоді ви будете знати, як вберегти себе від вічної погибелі. З багатьма людьми буде так, ніби вони не існували, не залишиться від них нічого, хіба лишень деякі імена залишаться для прокляття.

         Цар Соломон каже: складати багато книг — кінця не буде, і багато читати — втомлює тіло. Вислухаємо сутність усього: бійся Бога і заповідей Його дотримуйся, тому що у цьому все для людини. Бо всяке діло Бог приведе на суд, і все таємне, чи добре воно чи зле (Див.: Екл 12,12-14). Я вже нагадував, що Бог судить діла не тих людей, які постійно зайняті працею, але буде судити і вже судить діла тих людей, які неправильно керують народами, розпоряджаються, судять, видають закони, навчають і т.п., судить же Бог за вчинками їхніми. Бо сказано: воздам вам за ділами вашими. Бог не судить десь далеко в повітрі, але Бог судить за посередництвом сина Свого Ісуса Христа тут на землі. А сини Його і дочки ті, котрі дотримуються волі Його, тобто Десяти Заповідей Його. Суд здійснив Ісус Христос, коли був на землі, сказавши: нині суд світу цьому. Тепер же ми, які ввірували в ім’я Його, судимо світ цей згідно з готовим Його планом, тобто з Біблією. Настав День, що відкрилися і відкриваються діла всіх людей, тобто закони, проекти, програми та різні інші настанови і приспособи пущені в хід, і в житті не витримують і не витримають, тому що не узгоджуються з іншою книгою розкритою, а ця книга є Книгою Життя, і вже ніхто закрити її не може, позаяк багато мужів з’їло її. Виконується слово Господа нашого Ісуса Христа, котре Він сказав Своїм учням: «істинно говорю вам, що ви, які пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцяти престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих» (Мт 19,28). Апостол Павло говорить: хіба не знаєте, що святі будуть судити світ (1 Кор 6,2). Багато хто думає, що святі прийдуть з якоїсь висоти, так думати — це омана, незнання Писань, ні сили Божої. Затим що святі прийдуть від великої скорботи, будуть усіма зненавиджені, судимі, гонимі, будуть самими останніми; і у таких з’явиться Господь у День Свій. Таким Днем є День цей, читай і розумій книгу прор. Софонії (1,2-18).

Тому я прошу і молю всіх, які йдуть до вишнього Єрусалиму, до міста Небесного, до міста, де живе Цар Царів і Господь Пануючих, прошу всіх первістків, що бажаєте бути записані до Книги Життя, бажаєте жити в престольному місті, де живе Сам Великий і Вічний Цар, зрозумійте Його День, Його пришестя і Його Суд. Мета ваша й обов’язок ваш — викривати світ за гріх, і за правду, і за суд; зобов’язання ваші — викорінювати і розоряти, губити і руйнувати, творити і насаджувати (Іоана 16,8; Єремії:1,10).

Але подумайте, чи маєте ви право зайти до міста вишнього через ворота. Ворота — це Ісус Христос. Ісус Христос виконав волю Бога Отця Свого Небесного. Подумайте: чи виконуєте ви? Ті, котрих я знаю, які назвалися іменем Господнім, не йдуть воротами, а перелазять деінде, а хто перелазить — той злодій і розбійник (Іоана 10,1). А по сьому я прошу всіх, які називаються Євангельськими Християнами, подумайте над цим і над собою, тоді ви знайдете, що ви не віруєте в Ісуса Христа. Для цього подивіться в Духовне дзеркало, в закон Божий Десятислів’я, і ви ясно побачите гріх, що ви не віруєте у Христа. Закон Божий є єдиним найправильнішим інструментом при розгляді гріхів, тобто неправд. Якщо ви визнаєте першу, другу і третю заповіді, то чому ж ви не визнаєте четвертої заповіді? Прочитайте псалом 110, вірш 7,8: «Діла рук Його — істина й правосуддя; всі заповіді Його правильні, тверді на віки вічні, встановлені на істині й правоті». Хто, як і чим може заперечити ці божественні слова? Це може зробити лише та людина, котра є невігласом у законі, людиною неосвіченою. Може хтось із вас скаже, як дехто і говорить: нам псалмів не треба, то прочитайте Євангеліє від Луки 24,44: «ось ті слова, що Я говорив вам, коли ще був з вами, як належить справдитися всьому, написаному про Мене в законі Мойсеєвому і у пророків та в псалмах».

Ті, що називаєте себе віруючими, подивіться навколо себе: вже велика кількість тих, які не називають себе народом Божим, іде попереду вас до Царства Божого, бо починають творити правду і суд на землі, викривають тих, що схибили, сиріт і вдів захищають від утисків, зі всякою неправдою борються, не шкодуючи свого життя. А ви, що називаєте себе вірними, тільки заглядаєте на небо і збираєтеся відлетіти туди. Це ви неправильно розумієте. Я раджу вам дивитися на землю і всіляку неправду викорінювати і руйнувати, а правду творити і насаджувати, це буде в’язання сатани і відновлення Царства Божого на землі. Це є істинно.

На завершення прошу всіх, хто любить життя, — скиньте з себе маску лицемірства і починайте будувати Царство Боже справедливе на землі, то будете і на небі. Будуйте царство Боже всі разом — без різниці на стать, націю, релігію, традиції і церемонії. Будуймо Царство Боже Правдою, Судом, Миром і Любов’ю, будуймо Царство Боже згідно з ученням Ісуса Христа, Господа нашого, тоді воно буде стояти твердо і довго, без гарантій і договорів. Нехай буде наш договір — Мир і Любов, бо це є Бог наш. Залишмо всіх інших богів, прагнімо до Бога миру і любові, тоді лише буде спокій душам нашим. Не слухаймо ніяких партійців, а слухаймо свого внутрішнього голосу, котрий тягне нас до Миру і Любові, тоді тільки переможемо, коли Його заповідей дотримаємося.

Отож, браття, всі, візьміться  за мир і любов, тобто вічного Бога, бо настала пора, що войовничих людей земля вивергає і море віддає, і вони будуть мучитися у всі віки.

Нехай благословить Бог усіх, хто прагне Миру і Любові, і нехай воздасть  Богові славу  вся земля. Амінь.

Видавець редактор Стефан Бохонюк.