Квітень 1928 рік

Нова правдива дорога до життя

Хто читає, нехай розуміє!

Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, — бо в цьому є Закон і Пророки (Матфея 7,12).

Дорогий читачу, кожен із нас хоче добра, тобто щоб нам хтось зробив добро. Дійсно, бажання наше добре, але подумаймо, чи багато ми зробили комусь добра? Треба правду сказати, що, якщо добре подумаємо, то виявиться, що нікому ми не зробили нічого доброго, навіть не вміємо цього робити і ближнім своїм. Так говорить і пророк Давид (Псалом 13,3): «Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного». А якщо хтось із нас і робить комусь добро, то це не з любові, а через користь, зиск, славу, честь, дружбу і т.п. Значить, ми не вміємо робити добро, але ми всі добра собі бажаємо. Дорогі друзі! Це добро є одне, це Христос Ісус, Спаситель наш, це Його життя, Його вчення і Його безмежна Любов до нас, всепрощаюча, описана Його супутниками нам у настанову (науку), це книга вічного життя, Біблія. Ця книга є вічним проектом, вічною основою людського життя. Без цієї книги, без цього проекту і керівництва ніхто ніде і ніколи не зробить правопорядку, життя і миру на землі; не допоможуть ні з’їзди, ні комісії, ні підкомісії, ні сенати, ні ліги націй і ніякі інші установи, які існують і можуть існувати; я говорю, тобто пишу для того, щоби було чутно зверху і знизу, на небі і на землі, бо це ‒ правда і правда вічна. Я прошу всіх без винятку, зверніться до Христа Ісуса, тобто уподібнюйтеся Йому духом, лагідністю, смиренням і любов’ю; покиньте форми, обряди, наряди, звичаї, напіви і розспіви на різні лади; облиште всі театральні витівки і виступи, це все віджило свій вік. Прийміть Духа Святого Його і покажіть із себе божество, бо ми є подобою Його і представники особи Його, бо Він сказав: «Оселюся в них‚ і ходитиму в них‚ i буду їхнiм Богом, i вони будуть Моїм народом. […] I буду вам Отцем, i ви будете Моїми синами i дочками» (2 Кор 6,16 і 18; див. також 1 Кор 3,16; 1 Кор 6,19; Єр 3,19).

Подумайте, друзі, над цим, до якої ницості і до якого нерозуму дійшло людство, те людство, котре нам показує Бога і Його Христа в різних бездушних мертвих речах і предметах, у різних фарбах і в різних масках, та в багатьох інших незчисленних формах і прикладах. Я прошу всіх, хто читає і слухає це, зупиніться й уважно подумайте над цим, як у точності здійснюються Слова Божі, як написано: «Немає праведного нi одного; немає, хто розумiв би; немає‚ хто шукав би Бога; всi ухилилися з путi, негiднi всi до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного» (Рим 3,10-12, читай до 18 вірша)

Отож, друзі, добро нам приніс і Собою показав безначальний і безкінечний, незмірний, якого язиком чи пером не описати, Господь наш і Спаситель Ісус Христос. Показав нам Собою, тобто життям Своїм, добро без користі, без слави і без честі, і показав нам Свою доброчесність задарма; це добро і є істинне, це приклад, це характер Його життя. Прошу всіх, учімся так поводитися, як Він поводився. Із Ним чинили зухвало, гордо, з хитрістю, з лукавством і з насмішкою, намагалися різним чином і способами зловити Його на словах; але він Великий Начальник, Творець усього і Вчитель, усіх нас від смерті Ізбавитель відповідав зі співчуттям, із жалем, з лагідністю і смиренням, не відплачуючи за зло злом, а навпаки, за зло віддаючи добро, за ненависть ‒ любов. Ось це і є справжній Батьківський, Начальницький приклад для всього роду людського. Тому я прошу всіх батьків і матерів, усіх начальників і провідників, усіх учителів і керівників, усіх, усіх, хто хоче жити і хто хоче бачити добрі дні життя, подивіться, зрозумійте вчення і життя Його і входьте в Царство Його, тут на землі; відкиньте гордість, лицемірство і формальність, як це ви робите, а візьміть простоту і сердечну чистоту, тоді буде слава во вишніх Богу і мир на землі. Друзі, ви всі хочете миру! Але мир не прийде ні з Женеви, ні з Вашингтона, ні з Берліна і ні з Лондона, а прийде мир від Всемогутнього Бога, а Бог живе в нас, якщо ми в Ньому. Бог є Любов. А де ж у вас любов, якщо ви кожного дня, кожної хвилини вигадуєте і виробляєте всеможливі пекельні машини і смертоносні отрути на того раба, котрий на вас працює? Але Бог говорить: поведінку і приготування ваші зверну на голови ваші і воздам за ділами вашими, і буду судити вас згідно з судами вашими (Див Єз 7,27).

«Священики не говорили: «де Господь?», і вчителі закону не знали Мене, і пастирі відпали від Мене, і пророки пророкували в ім’я Ваала і ходили слідом тих, які не допомагають» (Єремія 2,8). Дійсно, ті, що себе назвали священиками, вчителями, пастирями й пророками, не говорили, тобто не навчали, де живе Господь, а навчали як раз навпаки: що Бог живе у великих високих прикрашених домах, які називаються церквами, храмами та іншими відповідними назвами; в бездушних предметах і речах, у різних пустелях і на островах, у різних монастирях, у золоті і сріблі, в блискові і церемоніалах, у пишних зустрічах і на бенкетах, у стравах і напоях, та в багатьох інших різних речах. Мені згадався той час, коли я був мертвим і відвідував Почаївський монастир, і мені в той час боліла спина, то мені багато богомольців радили потертися спиною об статуї, подібні до людей, які стояли при вході до монастиря, я так і робив, але спина все-таки не переставала боліти. В тому ж монастирі я побачив діру в землю і спитав, що це таке? Мені сказали, що цю діру зробив для себя св. Іов, я й туди хотів залізти, щоб позбутися болю, бо багато хто в ту діру лазили. Але подумай, читачу, тверезо. Невже Святі в землю лазять? Навпаки, вони з землі вилазять, бо вони є світло світу. А ті всі статуї і діри і т.п. ‒ це обман і морока, там Бог не живе. Такі священики вели і ведуть народ в оману і довели народ до озера вогненного, з котрого вони виходу не можуть знайти. Ясно і зрозуміло написано: «Бог‚ що створив свiт i все, що в ньому, Вiн‚ будучи Господом неба i землi, не в рукотвор­них храмах живе i не вимагає служiння людських рук […]» (Діяння апост.: 17,24-25, і далі до 32 вірша).

Однак, скажу правду в Господі, що це повинно статися, бо це були певні часи язичницьких царств, тобто такі часи, що Бог у тих людях жив тільки на язиці, я так само з язичників є. Отже: «Залишаючи часи невідання, Бог нині повеліває всім людям усюди покаятися, бо Він назначив день, у який праведно судитиме весь світ через наперед настановленого Ним Мужа, подавши свідчення всім через воскресіння Його з мертвих « (Діяння 17,30-31).

Тепер же і є той наперед визначений День, що Бог судить праведно всесвіт. Але написано, що: «Отець не судить нікого, а весь суд віддав Синові» (Іоана 5,22). Син же дав обітницю Своїм учням, що вони будуть судити світ (Матфея 19,28). А апостол Павло сказав: «Хiба не знаєте, що святi судитимуть свiт?» (1 Кор 6,2, і далі до 6 вірша). Які ж святі будуть судити світ, і де вони живуть? Ясну відповідь нам дає пророк Давид (Псал 15,3): «Святим, що на землі Його, сотворив Господь усі бажання Свої в них». Згідно зі Словом Божим, святі живуть на землі, тобто Дух Божий живе в тілах людських, і такі люди судять світ. У тому числі і я суджу іменем Ісуса Христа, що люди цього світу не зроблять миру, і що всі ці общини і церкви, котрі збираються відлетіти на небо, не полетять на небо і, якщо не розкаються у своїх ділах, то згорять тут на землі, та не в буквальному вогні. Я хочу нагадати всім, хто називає себе Євангельскими Християнами, зрозумійте з цих слів: Духа Божого (і духа облуди) пізнавайте так: всякий дух (тобто душа), який сповідує (тобто визнає) Ісуса Христа, котрий прийшов у плоті (тобто присутнього або такого, що живе або проживає у плоті) є від Бога. Ісус Христос говорить: «Перебувайте в Мені, і Я у вас» (Іоана 15,4). Значить: Христос живе в серці і в думках. Апостол Павло говорить: «[…] Чи ви не знаєте самих себе, що Iсус Христос у вас? Хiба тiльки ви не тi, ким повиннi бути» (2 Кор 13,5). «Христос у вас, надія слави» (Кол 1,27). Які ясні і зрозумілі слова про те, що Христос живе в серцях і думках. А баптисти й адвентисти все заглядають на небо, хочуть бачити на небі Христа - гідні жалю, в собі нічого не бачать, що близько, а хочуть бачити на небі, що не збагненно. Прошу вас, які називаєте себе віруючими і спасенними, подумайте собі і розміркуйте над словом Божим, може зрозумієте і будете будувати Царство Боже на землі, а то ви пособляєте тільки сатані тут царювати. Прошу зрозуміти це слово: Царство світу зробилось Царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати во віки віків. Як же ви, віруючі, говорите, що все згорить буквальним вогнем? Скажу вам: ви не розумієте Слів Божих, а пишаєтеся і бундючитеся своїм плотським розумом.

Таким чином, улюблені друзі, візьмімося робити добро скрізь і всюди, хто де живе, як і чим можемо, а тим більше творімо мир на землі, цього миру багато хто очікує і думає, що мир сам настане. Мир сам по собі не прийде, позаяк Христос сказав: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мат 5,9). І ось тепер настав час, що ми всі, які співчуваємо світу, маємо проголошувати мир, виступати проти війни, бо війна доводить до спустошення і погибелі, це вже багато хто зрозумів. Пророк Давид сказав: «Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його» (Пс 32,16). Ми це бачили своїми очима, яка була велика і сильна Росія, яка була сувора дисципліна! А що: врятувала вона царя? Ні. Не врятувало і численне військо царя від погибелі, не допомогло і вільне, царю вірне козацтво; найбільше за всіх постраждали козаки, бо не повернулися додому, а розкидані скрізь по закордонах і терплять велику нужду, даремно мріють про якусь невідому 3-ю росію, котрої ніколи не буде, й оскільки вони не розкаялися в своїх учинках, то кожна земля буде вивергати мертвих, які тільки і думають про смертоносні отрути й убивства.

Друзі, якщо ми бачили, як гинули великі держави, то навіщо ж ви йдете тим шляхом, котрим вони йшли і гинули, я застерігаю вас із любові до вас: не йдіть тією дорогою, бо й ви загинете. Виберіть іншу нову правильну путь, путь миру й любові, вказану нам Самим Господом. О, яка радість і яке щастя буде тому, хто візьметься за цей правдивий і вічний шлях миру, який вказав нам Сам Христос, і про котрий благовіщує ця маленька Церква Христа! Прямо диво, всі великі вожді народів кричать на весь світ про мир, а кожен із них озброюється з ніг до голови. Озброюються раз, союзи і договори укладають два, й одне одного бояться. Про це написав нам ясно пророк Божий Ісая (8,9-10): «Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть! Задумуйте задуми, але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог!». Роздумайте пильно, друзі, над цими словами, і ви побачите, що все це сьогодні в наш час здійснюється. Наробили багато різних великих і малих антант, об’єднань, ліг і багато різних їм подібних і бояться одне одного, і тремтять одне перед одним, і ніхто не має миру і спокою, і так буде довгі дні, доки все нечисте згорить, і не залишиться ні вуглини, ні попелу, так сказав Господь. Я нагадую, це настав День великий страшного суду, День гніву Божого, День помсти і відплати, День погибелі нечестивих людей. Я повторю слова пророка Давида (Пс 2,12): «Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!» .

На завершення, друзі, прошу всіх: подумайте про Христа Ісуса! Він ‒ Нова правдива дорога до життя. Він ‒ путь миру, Він є Царем царюючих і Господом пануючих. Він є все у всьому; вшануймо Його собою - нашим тілом і Його духом, тоді ніхто нам не завдасть зла, якщо ми будемо ревнителями добра, але без Нього ніхто не в змозі зробити добро. Прийдім до Нього і візьмім Його в себе, і скажемо те, що Він сказав, і зробимо те, що Він зробив, а Він зробив з усіх ворогуючих народів одне ‒ тіло Його чи Церкву Його, або Царственне Священство Його, або Царство Його, котре не передасться іншому народові, це Царство підкорить усі царства на землі і буде стояти во віки віків. Амінь.

Господи, допоможи тим, які читають це, зрозуміти Тебе і виконати Твої святі заповіді, а супротивників Твоїх усіх засором, щоби вони пізнали, що Ти ‒ Єдиний Бог вічний.

Видавець редактор Стефан Бохонюк.