Травень 1928 рік

Нова правдива дорога до життя

Хто має розум, нехай розуміє!

Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо. Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях (Мат 24,32-33)

Любий читачу! Настав уже той визначений Великий і Страшний День гніву Божого. День воздаяння і помсти. День Господній. Пророк Амос говорить: « Горе тим, що бажають дня Господнього ! Для чого вам цей день Господній? він темрява, а не світло […] Хіба день Господній не морок, а світло? він темрява, і немає у ньому сяйва» (Ам 5,18 і 20). Сонце вже померкло, але, щоби розуміти, що означає сонце, потрібно бути вибраним Божим, оскільки слова Божі є загадковими, символічними. Господь наш Ісус Христос сказав Своїм учням: «Ви – світло світу»; на основі цих слів багато хто назвав себе світлом світу і показує нам своє світло зовнішньо: чисто одягається, сито наїдається і напивається, пристойно катається, зарозуміло і згорда ставиться до всіх і т.п., але в діла життя і житейські не вникає. Зовні такі люди показують із себе подобу нібито бога, але всередині ‒ вовки хижі. Одним словом, яке світло, такий і світ, яке дерево, такий і плід. Навчились вимиватися, одягатися, наїдатися, напиватися і т.д. ‒ все непотрібне без кінця; так і є: що посієш, те й пожнеш, що вищий, то й нижчий; що начальник, то й слуга ‒ і вийшла повна тьма, тобто сонце померкло. Місяць не дає від себе світла; слово «місяць» означає церкву. Церква – означає: зібрання званого духовенства, політиків і фінансистів. Ця триєдина трійця не дає від себе світла. Ця церква - це те зібрання, котре бачив святий Іоан: «І бачив я, що виходять з уст дракона, і з уст звіра, і з уст лжепророка три духи нечисті, подібні до жаб: це — бісівські духи, що творять знамення; вони виходять до царів землі усієї вселенної, щоб зібрати їх на битву в оний великий день Бога Вседержителя» (Одкр 16,13-14). «Жаба» ‒ це гад: здіймається, витріщає очі і повільно, не поспішаючи, рухається. В теперішній час триєдина трійця в усьому цьому світі так і робить: по-перше, несуть себе надміру, з гордістю злостиво дивляться і ледве-ледве, повільно і не поспішаючи рухаються.

У теперішній час зібрання зловмисних людей так і робить: всі язиком говорять про мир усього світу, а ділом готуються до війни, й один поперед іншого озброюються з ніг до голови. Тих же мужів, котрі прагнуть словом і ділом до миру, зачиняють у тюрмах, як наприклад, ув’язнили в тюрмі трьох юнаків ‒ Андрія Хоміка і Лаврентія Любашівського з села Великі Березолуки, та Гната Яручика з села Вичині Щуринської ґміни ‒ за те, що вони словом і ділом творять мир, не бажаючи вчитися вбивати одне одного. Правосудний Господь воздає кожному за ділами його, і діла миру не будуть забуті, бо Господь наш іде і нагороду несе. А тому ми, миротворці, побачивши чи зрозумівши Священні Писання через віру в Господа нашого Ісуса Христа, що все, сказане Ним і Його вірними слугами з точністю виконується в наші дні життя. Просимо всіх: зверніться, читайте і слухайте Священні Писання, тобто Біблію, але не талмуд і різні катехизми, в яких спотворені слова Божі, тоді земля наповниться розумінням, як води наповняють море, і прийде Царство Боже, і воля Його виконуватися буде на землі, як на небі, тобто будемо мислити добре і будемо робити добре. Іноді в нас багато думок хороших і багато слів хороших, але справ немає хороших. Тож давайте, друзі, будемо вчитися робити добрі діла. Так Бог говорить і через Свого служителя пророка Михея (6,8): «О, людино! сказано тобі, що́ — добро і чого жадає від тебе Господь: діяти справедливо, любити діла милосердя і смиренномудро ходити перед Богом твоїм».

Починай же, читачу, робити нове, добре, мирне, милосердне і все хороше без кінця, тоді ти назвешся новим творінням, началом творення Божого, началом сотворіння Божого, новим Єрусалимом, новим небом і новою землею, на котрих перебуває правда. Знай, друже, що проходить образ світу цього чи форма устрою, або управління цього; усіляка тверезомисляча людина вже говорить, що так далі жити не можна, тією дорогою далі йти не можна; що всі існуючі закони, за винятком Закону Божого, через який пізнається гріх у всі роди людські, віджили свій вік і підлягають знищенню; що вся дотеперішня наука виявляється нікчемною, бо в ній немає любові Божої. Тому потрібно вчитися, знову починати жити згідно з ученням Христа Ісуса, бо немає іншого імені під небом, щоби можна було врятуватися, тобто залишитися жити, як Ной із першого світу. Починай же, друже, нове життя знизу, тобто будьте як діти; починай із лагідності, смирення й любові. Ти перший вкусиш плід від твоєї праці, бо Бог говорить: «Воздам вам за ділами вашими», ще говорить: «[…] і дам йому білий камінь, і на камені написане нове ім’я, якого ніхто не знає, крім того, хто одержує» (Одкр 2,17). «Він мав ім’я написане, якого ніхто не знав, крім Нього Самого» (Одкр 19,12). Ще: «[…] не дам зерна твого більше в їжу ворогам твоїм, і сини чужих не будуть пити вина твого, над яким ти трудився» (Ісаї 62,8). З вищенаведених місць видно, що хто потрудиться, той і користь буде мати, тобто заспокоєння духа; так говорить і Ісус, син Сирахів (51,35-36): «Бачите своїми очима: я трохи потрудився — і знайшов собі велике заспокоєння». Це є нагорода в цьому короткочасному житті і в майбутньому - вічне життя, ім’я ваше буде жити в роді праведних во віки віків; і ім”я ваше буде благословенно. І ще: «[…] і всякий язик, який буде змагатися з тобою на суді, — ти звинуватиш. Це є спадщина рабів Господа, виправдання їх від Мене, — говорить Господь» (Ісаї 54,17). І ще: «У той час приведу вас і тоді ж зберу вас, бо зроблю вас іменитими і почесними між усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, — говорить Господь» (Софонії 3,20). Ось які дивні і дорогоцінні обіцянки Божі святим Його, тобто тим, хто любить Заповіді Його.

У теперішній час багато хто хоче, щоби хтось робив правду; такі бажання ні до чого не приведуть, бо хто творить правду, то тому і добре буде не ззовні, а всередині. Так сказав Сам Христос: «Царство Боже ‒ всередині вас». То ми просимо всіх без винятку: шукайте Господа поки ще можна знайти; шукайте Його не на небі, не на Марсі, не в Москві, і ні в яких інших містах, а шукайте Його в своїх серцях. Подивіться навколо себе: що тепер робиться ‒ горе і біда на землі людям від різних мод, від різних форм і кольорових матерій, і парфумерій, від різних поділів і розділів, від різних шлюбів і розлучень, від різних судів і судейських витрат. Горе, біда, обман, блуд, насилля за насиллям, злодійство і грабіжництво всюди і скрізь, зверху і знизу вкрай поширилось і ще більше поширюється. Що ж ви, світила, мовчите? Що ж ви по можливості не викриваєте і не забороняєте, і не вихоплюєте ніби з вогню? Куди ж ви, віруючі, дивитеся всі вверх і хочете летіти на небо? Яке ж ви світло світу чи цього неправильного устрою, якщо причаїлися і мовчите, і говорите: не наше тут, на землі, діло, а ваше нібито діло на небі, де ви ніколи не будете. Ви ж, баптисти й адвентисти, вже давно існуєте і живете в престольних містах, володієте потужними засобами, знайомі з великими світу цього; і ні разу не підвищуєте голосу за істину, не заступаєтеся за ображених і знедолених. Яке ж ви світло світу? Подумайте і покайтеся. Ось бідні з усіх сторін кричать про насилля і неправосуддя, і ніхто на це не звертає уваги. Ми бачимо, що мужі, вірні Богу, в усі часи були заступниками бідних і знедолених. Ось що говорить Господь до раба Свого Єремії (1,10): «Дивися, Я поставив тебе у цей день над народами і царствами, щоб викорінювати і розоряти, губити і руйнувати, творити і насаджувати». Ісая говорить: «Довго мовчав Я, терпів, утримувався; тепер буду кричати, як породілля, буду руйнувати і поглинати все. Спустошу гори і пагорби, і всю траву їхню висушу; а ріки зроблю островами, і висушу озера» (Іс 42,14). В теперішній час навіть ті, котрі не називають себе віруючими в Бога, і то піднімаються для захисту поневолених, знедолених і пригнічених народів. Значить, вони йдуть попереду вас у Царство Боже.

Тому ми просимо в ім’я Господа Ісуса Христа всіх, хто має здоровий глузд і прагне правильного життя, будьте прикладом і знаменням тим, які не вміють відрізнити правої руки від лівої, підвищіть ваш голос за істину, котра потоптана, підвищіть ваш голос за справедливий суд, якого тепер нема. Пророк Єремія говорить: «Бо від малого до великого, кожен з них відданий користолюбству, і від пророка до священика — усі діють облудно; лікують рани народу Мого легковажно, говорячи: «мир! мир!», а миру немає» (Єр 6,13-14). Весь цей світ говорить про мир, але передусім потрібно мати той мир у собі самому. Мир не купляється, бо це є дар Божий, як сказав Христос Ісус: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не страхається» (Іоана 14,27). Отож, для встановлення миру потрібні люди мирні, а не такі, які тепер зібралися, ‒ войовничі, котрі пролили багато людської крові, наробили багато калік, вдів і сиріт, що проливають гіркі сльози. «А нечестиві — як море схвильоване, яке не може заспокоїтися, і во́ди якого викидають мул і бруд. Немає миру нечестивим, — говорить Бог мій» (Ісаї 57,20-21). З цього видно, що теперішні миротворці даремно місця займають, все відтягують, але миру на землі не встановлять, бо вони не мають у собі любові до Бога і ближніх. Ближній ‒ це той, хто робить добро іншому. А глянь, читачу, яка тепер любов? Клас бідних всіляких професій працює на багатих, годує, напуває й одягає їх, але багаті на те не звертають уваги; у бідних же через це з дня на день посилюється зло й ненависть до багатих і сильних світу цього. І станеться те, що бачив св. Іоан (Одкр 16,18): «І з’явилися блискавки, громи і голоси, і стався великий землетрус, якого не бувало з тієї пори, як люди на землі. Такий землетрус! Такий великий!» Друже читачу! Повір, що все, що написано в книгах Священних Писань, тобто в Біблії, є правдиво й істинно, і все виконується в свій час. Тепер же час виконання всього, визначеного Богом богів, за непослух і за непокірність народів. У часи царів Ізраїльских при царях жили св. пророки, і царі пророків слухали, а якщо не слухали, були покарані. Останній цар Ізраїльський був Седекія, він був недостойний і злочинний вождь Ізраїлю, його Господь відкинув. Від падіння царя Седекії і до 1914 року владу тримали язичники, тобто люди, в яких Бог живе на язиці і в різних бездушних предметах; як це є сьогодні в усіх країнах, а тим більше в Європі. При язичницьких царях жили лжепророки, котрі ввели царів і народи в повну оману, так що і виходу немає; це тому, що відкинули книгу Законів, тобто Біблію, і не прийняли віри Христа Ісуса. Від 1914 року і далі настало повне падіння язичницьких паперових царств, і цей період чи цей день є великим і страшним, і хто в ньому устоїть? Відповідь є в 14 псалмі. Світова велика війна хоч наробила багато бід і нещасть, але разом із тим вона відкрила багатьом мужам очі і розум, а багатьом людям осліпила очі до краю й довела їх до звірства. В теперішній час паралельно йдуть два царства: одне ‒ царство добра, друге ‒ царство зла. Царство добра (чи Боже) читає книгу святу і доходить до розуму, а царство зла (чи сатани) противиться тій книзі й осліплюється. Одне царство вивищується, а друге ‒ понижується. Царство Боже приходить непомітним чином, але кожен, хто робить зусилля, входить до нього або захоплює його. Це царство, або мале стадо, наповнить усю землю, тому що за ним підуть усі праві серцем. Тепер же багато хто, випробувавши неправду, відвертається від неї, роздягає її до нага і плоть її з’їдає. А що є правдою? «Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина» (Пс 118,142). Пророк Ісая говорить: «Звертайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла» (Ісаї 8,20). (Про світло сказано вище). Останнього Дня сатана, бачачи падіння своє, послав численних слуг своїх із Євангелієм у руці, щоби збивати з дороги люблячих Правду. Слуги сатани скрізь проголошують, що заповідей Божих дотримуватися не треба, говорять, що за них заповіді виконав Господь Ісус Христос. Але Сам Христос говорить: «Я йду виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у мене в серці» (Пс 39,9); а в іншому місці говорить: «Якщо любите Мене, дотримуйтеся Моїх заповідей» (Іван 14,15). А святий Іоан, котрий так багато нам написав про цей День воскресіння (про великий День) каже: «Хто говорить: «Я пізнав Його», але заповідей Його не виконує, той неправдомовець i немає в ньому правди» (1 Іоана 2,4). Таким чином, друзі, читаючи Євангеліє, намагайтеся виконувати Заповіді Божі, бо Заповіді Божі дають мудрість і вічне життя. Знайте, що прийшов час воздаянь Його, і Він воздає кожному за ділами його. Отож, друзі, встаньте і від вічного сну пробудіться, бо настав День Господній, а цей День відкриває все, добре і погане. Ми всі ‒ грішники, ми всі служили гріху через незнання, бо жили без Закону, але прийнявши Закон, гріх ожив, і ми Законом умертвили гріх, і тепер намагаймося жити по правді і славити нашого Господа Ісуса Христа, який залишив нам приклад. Йому слава во віки віків. Амінь.

Видавець редактор Стефан Бохонюк