Серпень і Вересень 1928 р.

Нова правдива дорога до життя

Хто читає, нехай розуміє!

А нечестиві — як море схвильоване, яке не може заспокоїтися, і во́ди якого викидають мул і бруд. Немає миру нечестивим, — говорить Бог мій (Ісаї 57,20-21).

У теперішній час багато великих світу цього збираються, змовляються і підписують золотим пером на папері мир. Такий мир ‒ це паперовий мир або дитяча забава; і той, хто такий мир вигадав, спершу вивищується, а потім осоромлюється, бо випробування життям такий мир чи проект не витримує, тому що такий мир або проект склали н е ч е с н о, тобто несправедливо, неправильно, а класово чи партійно, чи національно, чи як-небудь односторонньо. Таким чином справджується слово Боже, де сказано: «Я ще незвичайно вчиню з цим народом, чудно і дивно, так що мудрість мудреців його загине, і розуму у розумних його не стане» (Ісаї 29,14). «[…] Чи не обернув Бог мудрiсть свiту цього на безумство?» (1 Кор 1,20). Справді ми тепер бачимо, що Бог обернув мудрість світу цього на безумство, бо численні хлібороби проклинають мудрих світу цього інженерів і техніків, котрі зіпсували своїм розумом, окопами й іншими різними ямами і ровами, та загородами ті поля і сінокоси, на яких родили щедрі хліба і сіно на користь людям і всьому живому. Який може бути мир і спокій, коли всюди і скрізь обман, злодійство, насилля, ошуканство, п’янство і всілякі інші погані навички і приклади, котрим рахунку і кінця немає? Це нерозсудливо говорити про мир. Це очікування повної розпусти й анархії, які неминучі. Для встановлення всезагального міжнародного миру потрібні П р а в д а, М и л і с т ь і С у д. Для Правди, Милості і Суду необхідні люди, що вірують у Бога через Ісуса Христа і виконують Його Заповіді. Потрібні мужі, котрі представляють собою особу Божу. Необхідні мужі, які судять справедливо й за законом: правого виправдовувати і винного не залишати без покарання. Потрібні мужі, що карають в міру і згідно з провиною. Необхідні мужі, котрі знають і виконують Закон Божий, як написано в Книзі Життя: «[…] вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо, як брата з братом, так і прибулого його; не розрізняйте осіб на суді, як малого, так і великого вислуховуйте: не бійтеся лиця людського, тому що суд — справа Божа» (Втор 1,16-17). «[…] постав собі суддів і наглядачів за колінами твоїми, щоб вони судили народ судом праведним; не викривляй закону, не дивися на особи і не бери дарунків, тому що дарунки засліплюють очі мудрих і перекручують справу правих; правди, правди шукай, щоб ти був живим і оволодів землею, яку Господь, Бог твій, дає тобі» (Втор 16,18-20). Подивися, друже, на теперішні суди, чи так воно відбувається, як написано в книзі життя? Скажу правду в Господі, що ні, не так, а все навпаки. Як же ви, люди, хочете володіти землею і не здійснюєте суду справедливого і правди на землі тій, де ви живете? Був би я вам ворог, якщо б цього не написав. Але я не можу не писати того, що знаю і бачу, бо і я живу в цьому краї і повинен турбуватися про благоустрій його. На додачу скажу: я до того і покликаний, і маю право; і якщо не буду говорити чи писати, то мій Бог і з мене спитає; та й ви самі змушуєте присягу (клятву) давати, щоби служити і судити правдиво, і нічого не приховувати. Клятва ж наша Християнська, згідно з ученням Христа Ісуса, Господа нашого: «так ‒ так», «ні ‒ ні»; значить: що правда ‒ то «так», а що неправда ‒ то «ні» (Мат 5,37). Тому я не ворог вам, якщо правду говорю (пишу) привселюдно, бо бажаю не тільки я, але всі Євангельські Християни, які живуть на цій землі, бажаємо миру, правди, суду, довгих днів, здорового розуму і свободи думки, братства, рівності і найпаче любові Христової. Для цього молимо щоденно Бога, Отця нашого Небесного, щоби Він дарував мудрість верховним правителям землі цієї керувати народом, що населяє цю землю, мудро й розумно, здійснювати суд і правду на землі, і щоб усе древнє, котре віджило свій вік, і непридатне, вороже, національне, патріотичне, традиційне, театрально-артистичне, зовнішнє, фарисейське, лицемірне, горделиве і багато іншого викорінювалось; а щоби насаджувалось нове, благословенне, чисте, натуральне, просте, лагідне, смиренне, покірне, слухняне, любляче, доброчинне, мирне, загальнолюдське благо, тобто Царство Правди, Миру, Любові, Суду і справедливості. Одним словом, як молимося: «нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі». Це всіх нас, Євангельських Християн, бажання, і про це підносимо наші молитви до Бога.

Через нерозум свій багато хто робить нас ворогами. Скажу правду в Господі, ми вороги до всього неправильного; а за правду і правду Христову бажаємо й життя наше покласти. Ми бачимо, що все всюди поруйновано, тобто немає ніде справедливості, ні в жодному сімействі немає миру і спокою, всюди і скрізь невдоволення, ворожнеча і всякий безлад, саме по собі воно нічого не влаштується, треба комусь будувати. Будівничим же має бути влада на місцях. Стадо саме не пасеться; для стада потрібен пастух, і пастух повинен знати своє стадо ‒ всіх без винятку. Бо «так говорить Господь: горе пастирям Ізраїлевим, які пасли себе самих! Чи не стадо повинні пасти пастирі? Ви їли жир і вовною одягалися, відгодованих овець заколювали, а стада не пасли. Слабких не зміцнювали, і хворої вівці не лікували, і пораненої не перев’язували, і викраденої не повертали, і загубленої не шукали, а правили ними з насильством і жорстокістю. І розсіялися вони без пастиря і, розсіявшись, зробилися поживою всякому звіру польовому» (Єзек 34,2-5).

Хто ж високо живе, той не бачить, що робиться внизу; то я, як той, хто живе внизу, бачу всілякі безлади в сімействах, а тим більше непокору і непослух дітей до батьків, і навпаки, ‒ неправильне ставлення батьків до дітей; бо згідно з ученням Христа Ісуса, Господа нашого, старший повинен послужити прикладом молодшому, хто хоче бути вищим, той повинен бути нижчим. Відповідно до пророцтва Ісуса Христа все те, що тепер є, те повинно бути, бо світло погасло. Сонце перетворилося у тьму, місяць у кров перед настанням дня Господнього ‒ великого і страшного. Як я пам’ятаю, то ніхто з дотеперішніх владарів, учителів, батьків і матерів не жив прикладом. І тому ‒ що сіяли, те й пожинають, які квіти, такі і ягоди, кожен отримує відповідно до своїх діл, тому що настав день суду Божого, день помсти і відплати.

Бог хоче, щоб усі люди всюди і скрізь покаялися; то ми, слуги Його, просимо в ім’я Його всіх: покайтеся і почніть нове життя згідно з ученням Христа Ісуса. Хто хоче добра, той сам роби добро. Хто хоче послуху, той сам будь слухняним. Хто хоче покори, той сам будь покірним. Хто хоче, щоби тебе любили, той сам навчися любити. Хто хоче, щоби тебе поважали, той сам навчися поважати і т.д. Бо прийшов кінець світу цьому, тобто системам управління чи неправильного устрою дотеперішнього.

Знайте, що звіряче управління вже закінчує свою дію. Починається ж нова ера тисячолітнього Царства Христового, де буде панувати правда і суд, де всі праведники будуть іменитими і шанованими (Софонії 3,20), де огудника й кривдника вже не буде; де всяка неправда винищиться. Де будуть судити світ праведні, не тільки світ, а й ангелів судити будуть, і вже судимо іменем Ісуса Христа, Господа нашого.

Для цього я ще прошу одних: не посилайте на небо, й інших прошу: не заглядайте на небо; одні туди не підуть, і інші нічого не побачать. А заглядайте побільше у ваше серце і дивіться на землю, що робиться, і зцілюйте людей, опанованих дияволом, і будуйте Царство Боже на землі. Сам Господь наш Ісус Христос сказав: «Від смоковниці навчіться : коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо. Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях» (Мат 24,33-34). Ті мужі, котрі вірять, що Бог був, є і буде, і які визнають Біблію Богонатхненною, і які постійно читають і розуміють пророцтва, вони бачать і знають, що прийшов кінець світу цьому, тобто системам несправедливого устрою цього. Отже, як ми бачимо і знаємо, що прийшов кінець світу цьому, то ми повинні говорити і не замовкати, щоби почули всі, що знаходяться у гробах, і, почувши, ожили. Христос Ісус сказав: «Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь розмальованим гробам, які зовні здаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти. Так і ви на вигляд здаєтесь людям праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня (Мат 23,27-28).

Подивися і подумай, друже читачу! Мало не кожна людина сьогодні подібна до розмальованого гробу. Ззовні ‒ подоба людини, а всередині ‒ характер звіра кровожерного, характер брехні й ошуканства всякого. Бог сотворив людину, дав їй право над усім владарювати, але не дав їй права поневолювати іншу людину, як це тепер видно всюди і скрізь. Це сталося тому, що люди відкинули книгу Священних Писань ‒ Біблію, і начиталися різних непотрібних книг, складених національно-патріотично і вороже одне проти одного. Одного разу я вів розмову з одним чоловіком, що називав себе набожним, про кінець світу, і сказав йому, що за всіма ознаками видно, що настав кінець світу. Він відповів: «Ні, я з тобою не погоджуюсь, тому що в вас написано в книгах, що в кінці світу люди будуть всі однакові». Я в свою чергу спитав: «Типово однакові чи якось по-іншому?» Він мовчав. Тоді я йому сказав: «Подивися, друже, й подумай, то побачиш, що тепер люди майже всі однакові внутрішньо, бажаємо одне одного обманути для особистої вигоди, не рахуючись ні з ким і ні з чим». Тоді він, подумавши, сказав: «Так».

Я це написав тому, що багато хто в теперішній час узялися читати священні писання, тобто Біблію, але, читаючи, не розуміють, і хоча розуміють, то буквально і неправдиво, як наприклад баптисти, адвентисти і багато інших, котрі влаштовують Царство Боже на небі і котрі багатьох ввели в оману. Багато хто мені кажуть, що я осуджую інших. То я скажу, що я не осуджую, а викриваю і прошу: не заглядайте на небо високо, тобто в повітря, там ви нічого не побачите, а дивіться більше на землю, що на ній робиться, і заглядайте побільше у ваше серце, і зрозумійте, хто в ньому живе. Та я скажу вам, баптисти, адвентисти й інші проповідники, що живе у вашому серці зло, тому що ви робите мене і все це маленьке стадо вашим ворогом. Невже ми - вороги ваші через те, що говоримо й пишемо, що ви неправильно тлумачите Священні Писання? Придивіться лише добренько, то ви побачите, тобто зрозумієте, що ми вам говоримо правду. Наприклад, у псалмі 45,4 написано: «Нехай шумлять і хвилями здіймаються води і трясуться гори від хвиль їхніх». Чи можна тут розуміти буквально? Ні. Необхідно розуміти духовно. «Води» означають народи. «Гори» означають високу владу, а у виняткових випадках ‒ царства. Чи потрібно нам дивитися на це згідно з ученням Христа Ісуса, Господа нашого, і Його св. Апостолів? Так, треба. Він сказав: «коли побачите, що все збувається, знайте, що близько, при дверях» (Марка 13,29). Друже читачу! Подивися тепер навкруги! Сильний шум і підняття вод, тобто народів. Чому вони, тобто народи, шумлять і здіймаються? І чому трясуться від хвилювання їхні гори, тобто висока влада? А ось чому. Світло погасло. Ніхто не служить прикладом. І тому, що робить більший вищий, те робить і менший нижчий. Наприклад, подивися на моди! Як одягається вельможа, так хоче наслідувати його в одязі і простолюдин. Як їсть і п’є вельможа, так хоче їсти і пити простолюдин і т.д. без кінця. Значить: які квіти, такі і ягоди; що посіяв, те й пожнеш; за ділами вашими воздасться вам. Правильний суд Божий. Це не так добре видно в селі, де люди не знають по годинах працювати, а це видно на фабриках і заводах, де люди, тобто робітники, з освітою і без, мають свої професійні спілки, але як вони там шумлять і підіймаються! Проти кого? Проти укріплених міст і високих башт. Це бачив пророк Софонія (1,1-18). Але для кращого розуміння раджу прочитати всі три глави Пророка Софонії.

Тому ми, християни, просимо і молимо всіх, тим більше головуючих: читайте Біблію і в ній ви знайдете, що було, що є і що буде. В ній ви знайдете матеріал для встановлення миру і царства Божого на землі, про яке багато з нас молиться: «Нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі» (Мат 6,10). Без цієї книги, тобто Біблії, ви, правителі і головуючі, миру не знайдете; не допоможуть ні Версалі, ні Генуї, ні Локарна, ні Женеви, ні Парижі, ні Москви, ні Берліни, ні Доуси, ні Келоги і ніде і ніхто інший, говорю правду в Господі, так мені відкрив Сам Господь Бог мій. Ця вічна пам’ятна книга показує, що було колись і що буде попереду, якщо тільки її з увагою і вірою у вічно живого Бога читати, розуміти і виконувати. Читаючих її вона робить розсудливими і вводить у співдружність із Богом, пам’ять про котрих не забувається, а залишається вічно.

На завершення цього просимо всіх: читайте Біблію, то ви будете задоволені і знайдете мир і спокій душам вашим; і коли ви будете читати Біблію, тоді тільки будете вірити, що все, написане в ній, є Богонатхненним і правильним для настанови, навчання і картання всім, що хочуть життя.

Видавець редактор Стефан Бохонюк.