Січень м-ць 1929 р.

 

Нова правдива дорога до життя

Мудрі зрозуміють це

І сказав їм притчу: подивіться на смоковницю та на всі дерева: коли вони розпускаються, то, дивлячись на це, ви знаєте, що вже близько літо. Так і ви, коли побачите, що все те збувається, знайте, що близько Царство Боже (Луки: 21, 29-31)

Кінець світу цього.

Настав той визначений Богом час, що деякі мужі, які сплять у поросі земному, пробуджуються зі сну, з великим бажанням розглядають план Божий (читають і розуміють Біблію) і знають точно, що настав кінець світу цього (кінець несправедливого, лукавого, гріховного, перелюбного, невірного, звірячого устрою чи систем управління цього). Але всі інші, хто би вони і де б вони не були, якщо не читають Біблії, то не розуміють, не знають і не бачать кінця світу, і не можуть бачити, бо так визначено Вищим Існуючим Богом. Тому ми, Християни, котрі зрозуміли це і маємо любов Христову, просимо всіх в ім’я Господа нашого Ісуса Христа, читайте, розумійте і виконуйте написане в Біблії, тоді дізнаєтеся про те, чого ви не знали, і побачите те, що ви не бачили, й отримаєте те, про що ви й не думали. Отримаєте радість Його досконалу і Любов, котра – Бог. Не будете сумніватися і страхатися всього того, чого страшаться люди розпусного світу цього, бо, якщо будете читати уважно, утримуватися від усього гріховного, то будете розуміти, що всьому тому, що є, наперед визначено бути. Бо Бог Святий у Своєму слові і вірний у Своєму ділі. «Діла рук Його — істина й правосуддя; всі заповіді Його вірні, тверді на віки вічні, встановлені на істині й правоті» (Псалом 110, 7-8).

Для цього необхідно прийняти в серце і в думки свої Закон Бога Живого (тобто Десять Заповідей Божих), зберігати Його і виконувати Його, бо Він, Ісус, дав його (закон) і Сам виконав його, сказавши: «Не думайте, що Я прийшов порушити Закон або Пророків: не порушити прийшов Я, а виконати» (Мат.: 5, 17). Також сказав Ісус: «Якщо любите Мене, то дотримуйтесь Моїх заповідей» (Іоана: 14, 15). А улюблений учень Його Іоан сказав: «Хто говорить: «Я пізнав Його», але заповідей Його не виконує, той неправдомовець i немає в ньому правди» (1-е Іоана: 2, 4).

Правильну ознаку нам вказав Святий пророк Божий Даниїл. «Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, — хто читає, нехай розуміє» (Мат.: 24, 15). Розглядаючи і розуміючи слова пророка Даниїла, ми ясно бачимо, що на святому місці стала мерзота запустіння, це значить: на тих місцях, де повинні стояти мужі праведні, чесні, досвідчені, непідкупні, нелицемірні, які люблять правду і суд, зберігають істину і мають милосердя, і які пізнають Бога в особі Ісуса Христа, ‒ стоять люди, повні всілякої мерзоти й порожнечі, котрі не знають Бога і не люблять свого ближнього. Хіба це не явна ознака завершення віку цього? Хто може відкинути це? Відкидай, якщо можеш. Пророк Божий Давид сказав: «Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій» (Пс.: 118, 126). Немає на земній кулі жодної держави і жодної області, які керуються без закону, без порядку; і якщо хто з жителів тих держав і областей насмілиться порушити встановлені закони, то правителі країн і областей суворо їх карають. А подумайте, друзі! Яка країна, яке царство чи область дотримується Закону Божого?! Ні, ніяка країна, ні царство і ні область на земній кулі не виконує Закону Божого. І звідси видно, що настав кінець світу цьому.

Учні Господа нашого Ісуса Христа запитали Його: «[…] яке знамення Твого пришестя (присутності ‒ С.Б.) і кінця віку?» (Мат.: 24, 3). Ісус, відповідаючи їм, сказав: бережіться, щоби хто не звабив вас, бо багато прийде під ім’ям Моїм і буде говорити: „Я Христос”, і багатьох зваблять. Подумайте, друзі, над цим! Скільки з’явилося в світі різних проповідників, таких як: баптисти, п’ятдесятники і численна множина інших, котрі говорять: « Вір в Ісуса Христа і закону Божого не дотримуйся». І справді ті проповідники безліч людей звабили. Але Христос Ісус ясно говорить: «Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! — увійде в Царство Небесне (духовне ‒ С.Б.), а той, хто виконує волю (веління, наказ ‒ С.Б.) Отця Мого Небесного. Багато хто скаже Мені того дня: Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували, і чи не Твоїм ім’ям бісів виганяли, і чи не Твоїм ім’ям багато чудес творили? І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас, відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня» (Мат.: 7, 21-23). Бо вірою закон стверджується (Рим.: 3, 31). Численні з вище названих проповідників уподібнюються Христу своєю покорою і смиренням, але, за словами Св. Апостола Павла, це є самовільна смиренномудрість (Кол.: 2, 23; 2 Кор.: 11, 13-15). Христос Ісус сказав: «Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам» (Іоана: 15, 7). З цих останніх слів видно, що такі проповідники зовні уподібнюються Христу, але Слів Його в них немає, а тому вони і не знають таємниць Царства Божого. Сходять із правильного шляху і блукають, не знаючи Писань, ні сили Божої, тлумачать, навчають неправильно, заглядають усе на небо, проповідують Царство на небі, збираються летіти на небо, а не бачать, що робиться на землі. Не бажають навернутися, щоби навчитися, такі у впертості своїй загинуть. І з цього видно, що прийшов кінець світу цього.

Продовжуючи свою промову, Ісус Христос сказав: «Також почуєте про війни і про воєнні слухи». Подумайте, друзі! Починаючи з 1914 року, війна не припиняється на земній кулі; постійна війна, бунти і повстання не припиняються, та на додачу подивіться: чи є мир і згода в сім’ях? Ви побачите, що нема. А є так, як сказав пророк Божий Михей: «Бо син ганьбить батька, дочка повстає проти матері, невістка — проти свекрухи своєї; вороги людині — домашні її» (Мих.: 7, 6). Хіба можна далі існувати при такому устрої (тобто при таких системах управління)? Ні, не можна. І з цього видно, що настав кінець світу цього.

«Але як було у дні Ноя, так буде і в пришестя (присутність ‒ С.Б.) Сина Людського, бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і не думали, поки не прийшов потоп і не забрав усіх – так буде і в пришестя (присутність ‒ С.Б.) Сина Людського» (Мат.: 24, 37-39). Розважте, друзі, над цим! Від найменшого і до великого, від бідного і до багатого, від низького і до високого, від ненавченого і до вченого, від володаря до підлеглого, всі зайняті одним: зиском і збагаченням, питтям і об’їданням, розкішшю і звеличенням, традиційним, національним, театрально-артистичним виступом, а не подумають про те, Хто Безначальний і Безкінечний, Хто робить усе те, що хоче і що Йому забажається, про Вічного Живого Самоіснуючого Бога, Єгову. Я думаю, що якби я жив у Китаї, я би цього не писав, але я живу в Європі, яка називається Християнською (тобто іменем Господнім), то зобов’язаний це писати, бо і я називаюсь Християнином і бачу, що між нами велика різниця. Слово «Християнин» взято від Христа. Тож Християнин повинен так жити, як жив Христос Ісус. Християнин мусить так робити, як робив Христос Ісус. Християнин повинен те виконувати, що виконував Христос Ісус. А Він виконував волю Отця Свого Небесного, бо сказав: «Я йду виконати волю Твою, Боже Мій, і закон Твій у Мене в серці». Він є Начальником і Виконавцем віри, то якщо ви названі Християнами, то беріть начало від Нього. Він нам показав усю повноту божества Собою тілесно. Чому ж ви, Християни, показуєте божество в різних високих прикрашених домах, у різних і різноманітних моделях, фігурах і чучелах, у різних одягах, модах і волоссі, в різних металах, каменях і деревах, і в усьому тому, в чому немає нічого живого? Це все роблять нерозумні діти для забави. Так, якби ви були діти, то можна було би вас навчати, але ви вважаєте себе дорослими, вченими, освіченими, культурними, знаючими, так що вчитися не бажаєте. А через те: хто думає, що він знає, то він нічого не знає. І ми, Християни, те, що робимо, те повинні робити згідно з ученням Ісуса Христа і Його св. Апостолів. Подумайте, Християни, до чого ви довчилися? Довчилися ви до того, щоби нічого не знати. Бог хоче всім людям простити. Бог хоче, щоби Його всі люди знали, а для того Він дав Закон, щоби його виконували. Хто закону не виконує, той Його не знає.

Тим більше ми, християни, просимо всіх баптистів, євангелистів, адвентистів, п’ятдесятників, духоборів і всіх інших: зрозумійте Христа Ісуса і Його вчення і проповідуйте Царство Боже тут, на землі, викиньте з ваших голів нісенітницю, котрою ви обплутані, що будете взяті на небо. Бо небо ‒ Господу, а землю Він дав синам людським. Ви ж читаєте Євангеліє, де сказано: «[…] і коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд. За гріх — тому, що не вірують у Мене. За правду — тому, що Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене. А за суд, бо князя світу цього осуджено» (Іоана: 16, 8-11). Я звертаюся з моїм щирим проханням до всіх, хто буде читати це, тим більше до тих, хто називає себе віруючим у Бога, і до тих, хто шукає і хоче знати Бога. Подумайте добре над цими словами, де сказано: «[…] і коли Він прийде, викриє світ […]». Спитаю вас, віруючих, ви хвалитеся, що маєте Духа Святого. Чому ж у вас немає Слова Його? І чому ж ви, віруючі, не викриваєте світ, що не вірує в Нього? Якби ви вірували в Нього, то ви виконували би заповіді Його. Але скажу вам правду, що ви тільки називаєтеся віруючими, але не віруєте в Нього, бо не виконуєте діл Його (Пс.: 110, 7-8). Святий Дух свідчить, що йду до Отця Мого і більше не побачите Мене. А ви, віруючі, навпаки робите і розумієте, що побачите Його. Це хибне ваше розуміння і даремне ваше сподівання. Бо написано: Бога ніхто ніколи не бачив і бачити не може. Скажу вам: Бога потрібно розуміти (мати) в розумі. «Початок премудрости — страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержуються заповідей Його […]» (Пс.: 110, 10). Якщо ж ви опираєтеся волі Його, тобто заповідям Його, як наприклад Мудроха і подібні до нього, то ви ‒ супротивники Його. Слово ж «супротивник» означає: диявол. Ясно нам написав святий апостол Павло: «А як закон, ослаблений плоттю, був безсилий, то Бог послав Сина Свого в подобi плотi грiховної в жертву за грiх i осудив грiх у плотi, щоб виправдання закону здiйснилося в нас, якi живуть не за плоттю, а за духом. Бо тi, що живуть за плоттю, думають про тiлесне, а тi, що живуть за духом, — про духовне. Помисли плотськi є смерть, а помисли духовнi — життя i мир, тому що помисли плотськi є ворожнеча проти Бога; бо законовi Божому не пiдкоряються, та й не можуть» (Послання Римлянам: 8, 3-7).

Ясно нам написав пророк Ісая: «Звертайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла» (Ісаї: 8, 20). Світло ж ‒ Христос Ісус, бо Він сказав: «Я ‒ світло світу». Учнів назвав: «Ви ‒ світло світу». Так і Давид сказав: «Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх» (Пс.: 118, 105). Він же сказав: «О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього. Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною» (Пс.: 118, 97-98). Скільки б ми не наводили текстів зі Священних Писань, то всі вони будуть свідчити про те, що, хто Бога знає, той повинен дотримуватися заповідей Його. Таким чином, усі супротивники Божі виявляться і будуть кинуті в озеро вогняне, де будуть вічно горіти, але не в буквальному вогні; і вже горять. Тлумачення про вогонь: «[…] дихання ваше – вогонь, який пожере вас» (Ісаї: 33, 11). «Світло Ізраїля буде вогнем, і Святий його — полум’ям […]» (Ісаї: 10, 17). «[…]за те, що ви говорите такі слова, ось, Я зроблю слова Мої у вустах твоїх вогнем, а цей народ — дровами, і цей вогонь пожере їх» (Єр.: 5, 14). Слово Господнє – вогонь. Цим словом Його ми спалимо нечестивців землі й уже палимо. Проповідники вже горять у вогні невгасимому. Діла всіх проповідників виявлені. На завершення ми, християни, всіх просимо, ніби вихоплюючи з вогню і нагадуючи: нині, тобто тепер, коли почуєте голос Його, не озлоблюйте серця ваші. Ми є голосом Його. Ми є трубами гучними Його. Сам Господь через нас попереджає вас, говорячи: «Зупиніться, розмисліть і розсудіть, і до Бога істинного зверніться, і будете спасенні». Не вважайте нас ворогами, бо ми всіма силами і засобами нашими намагаємося вказати вам дорогу життя, правдиву, вічну. Нову і Святу. Хоча ми знаємо, що не всі послухають нас, бо і Його не слухали, але все-таки ми це повинні робити з любові. Листки цього дерева — для зцілення народів (Одкр.: 22, 2). Цей світ увесь хворіє на голову; якщо хто з вірою прикладе листок цей* до голови своєї, ми впевнені, що видужає і з нами разом хвалу Богу вознесе, кажучи: «Великі й дивні діла Твої, Господи Боже Вседер­жителю! Праведні та істинні путі Твої, Царю святих! Хто не убоїться Тебе, Господи, і не прославить імені Твого? Бо Ти єдиний святий. Усі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою, бо відкрилися суди Твої». (Одкр.15:3-4). Амінь.»

Видавець редактор Стефан Бохонюк

*-який Ви читаєте.