Лютий м-ць 1929 р.

Нова правдива дорога до життя

Хто вірує в Бога і Його

Христа, той зрозуміє це...

Отже, як збирають кукіль і спалюють вогнем, так буде при кінці світу цього: пошле Син Людський ангелів Своїх, і зберуть з Царства Його всі спокуси і тих, що чинять беззаконня, і вкинуть їх у піч вогняну; там буде плач і скрегіт зубів. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього […] (Мат.: 13:40-43).

З давніх часів існують різнорідні як релігійні, так і політичні партії. Раніше так багато партій не було. Партії почали розвиватися, поширюватися й одна від іншої відділятися в ці останні роки. Таких повинно бути за визначенням 666, рахуючи релігійні й політичні разом, бо ті й інші Бога істинного не знають. Одні хочуть захопити владу (царство) насиллям, погрозою, війною, грабунком, убивством, лукавством і всілякими зусиллями, і несправедливою хитрістю; інші під виглядом різноманітного божества проповідують Царство на небі. Як ті, так і інші Бога істинного не знають, тому що Бог один, віра одна, і хрещення (вчення терпінню і любові) одне (Ефесянам: 4, 5). Все це повинно бути за визначенням: «З клятвою говорить Господь Саваоф: як Я задумав, так і буде; як Я визначив, так і відбудеться» (Ісаї: 14, 24, а також 46, 9-11).

Перший світ Бог винищив водою (тобто нечестивих людей знищив потопом), але небо і земля залишилися ті самі. А цей світ (тобто нечестивих людей) Бог знищує вогнем, але не буквальним. До цього необхідно додати притчу про кукіль: Він сказав женцям: «[…] зберіть спершу кукіль і зв’яжіть його у снопи (зв’язки ‒ С.Б), щоб спалити [...]» (Матф: 13, 30). Ще сказав: «Я озброю брата проти брата; Я озброю єгиптян проти єгиптян, і будуть винищені одні одними». Зв’язки означають різні партії, як політичні, так і релігійні. Бог є Любов, де любов, там і Бог. А любов між партіями є? Скажу правду в Господі, що ні. Ці партії скрегочуть зубами одна до одної, плачуть і горять у вогненній печі, де черва їхня не вмирає і вогонь їхній не згасає, бо лідери партій вивищуються один перед одним, не покоряються один одному; кожен із них хоче захопити владу, щоби гнітити інших. Це називається: великий день гніву Божого. Буде це доти, доки все нечестя виявиться, і все впишеться в історію, щоби в майбутньому справедливому віці нечестиве не повторювалося більше. Це робиться все тому, що люди не читають книги Священних Писань (тобто Біблії). Дякувати Богу, що тепер вільно можна читати Біблію, від котрої багато хто навчається правди; хоча деякі нетямущі люди називають тих, хто читає Біблію, безумними. Та воно в дійсності так має бути, бо чоловік повинен забути те, чого він навчився, і знову навчитися від Христа Ісуса, Спасителя всіх, хто Його любить. Велика радість очікує тих, хто читає, розуміє і виконує Заповіді Божі. Вони будуть іменуватися царями і священиками Бога Живого і родом святим. Вони є і будуть почесними й іменитими в будучині. Вони будуть там жити, де живе Христос Ісус. Вони царюють із Христом.

Багато покликаних, але мало вибраних; багато хто самі не навчилися, а пішли вчити інших, і багатьох людей ввели в оману своїм спотвореним ученням, що будуть царювати на небі, а земля і все, що є на ній, згорить. Проти них будуть свідчити діла їхні (діяння їхні). Вони, як наприклад, баптисто-євангелисти, адвентисти і багато інших наскладали немало книг і брошур неправильних, які будуть свідчити проти них. Вони навчають, що полетять на небо, і написали в своїх книгах це; буде їм стид, сором і ганьба, бо не хочуть навчитися, а впираються й озлоблюються проти нас Християн через те, що ми правду говоримо і пишемо. Це їм не до вподоби, тим більше великим і малим проповідникам. Чому ж це їм не до смаку? Тому що вони багато брехні поширили в світі, тобто своїх оманливих видань, котрих не можна зібрати назад. І будуть кинуті в озеро вогненне, що горить сіркою, звір і лжепророк (Одкр.: 19, 19-21). Багато людей не знають пояснення притч Христових, як, наприклад, Він розраховувався з робітниками, починаючи з останніх (Мат.: 20, 1-17). Не знають того, що останні будуть першими, а перші будуть останніми. Євреї чекали на пришестя Месії і не діждалися, бо очікували якогось незвичайного явища. Не досліджували Священних Писань, котрі ясно вказували, яким чином з’явиться Месія. Так само і покликані християни очікують Його в якомусь незвичайному блискучому вигляді і не діждуться. Він прийде таким же чином, яким бачили Його, як Він возносився на небо. Численні нетямущі нерозважливі люди хибно розуміють слова «і Він прийде таким же чином, яким ви бачили Його, як Він возносився на небо». Вони думають, що потрібно розуміти тільки той момент, коли Він піднявся в очах їхніх і хмара взяла Його з їхнього поля зору. По справедливості ж треба розуміти життя Його, яке Він показав Собою учням Своїм, увесь час перебування Його з ними; таким чином Він досягнув висоти. «Вiн, будучи образом Божим, не вважав за захват бути рiвним Боговi‚ але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подiбним до людей, i з вигляду став як чоловiк; упокорив Себе, був слухняним аж до смерти, i смерти хресної. Тому i Бог звеличив Його i дав Йому iм’я вище над усяке iм’я, щоб перед iменем Iсуса схилилося всяке колiно небесних, земних i пекельних i всякий язик сповiдував, що Господь Iсус Христос у славу Бога Отця» (Флп.: 2, 6-11).

Ми, християни, ясно бачимо і знаємо, що багато з’явилося в світі лжепророків, котрі говорили і говорять брехню. Писали і пишуть чимало книг непотрібних, через які багато людей гине, бо не знають дороги миру, дороги Правди і життя. Одна тільки є книга, яка вказує путь миру, путь Правди і життя, ‒ це Біблія, тому вона необхідна в кожній хаті і в кожній установі, і її кожен повинен читати і розуміти, тим більше володарі, судді, можновладці, наставники і вчителі. В небагатьох установах лежать Євангелія на столах, проте лише для того, щоби цілувати обкладинки цих Євангелій. Це тільки форма, а не дійсність, ‒ сором тим, хто себе називає християнином. Спитай будь-кого, хто називає себе християнином, то він нічого не знає з Євангелія. А якщо іноді мені доводиться сказати слово з Євангелія, то ті, котрі слухають і не розуміють, говорять: «Це штунда», а попи тим тішаться, що їхнє стадо не знає нічого. Але настав час, що багато людей зрозуміють з Євангелія шлях до правдивого життя. Тоді що буде так званому християнству?

Багато мудрих віку цього хочуть установити мир і порядок на землі своїм мудруванням, але все це їхнє мудрування є безумством, бо не встановлюють суду і правди на землі. Встановлення миру і правопорядку на землі можливе тільки судом і правдою, чого тепер ніде немає. Всякі теперішні союзи і міжнародні договори, які робляться лишень на папері, означають мильні бульбашки чи дитячу забаву. Час же робить своє, а саме: як сказав пророк Божий Іоїль: «[…] як ранкова зоря, поширюється по горах (тобто царствах ‒ С.Б.) народ численний і сильний (тобто робочий рух ‒ С.Б.), якого не бувало від віку і після того не буде у роди родів» (Іоїля: 2, 2).

З якою ж метою поширюється по царствах цей багаточисленний і сильний народ? Пророк Божий Ісая говорить: «Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене […] І впаде велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день […] Перестаньте ви надіятися на людину, дихання якої у ніздрях її, бо що вона значить?» (Ісаї: 2, 12-22). Пророк Божий Давид говорить: «Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його» (Пс.: 32, 16). І справді варто тільки вдуматися і придивитися до життя, то побачиш, що так воно і є. Хіба врятувала множина воїнства колишнього російського царя Миколу й інших? Чи не все загинуло в один час? Хіба це не приклад для нас усіх? Чому ж це все загинуло? Та тому, що не було суду і правди в царстві! В останній час перед падінням Росії поширювався тільки союз російського народу, котрий натравлював націю на націю, і цим усім займалися лідери союзу російського народу і православне духівництво. Те ж саме і тепер робиться, наприклад: священик Береської православної церкви навчає народ називати євангельських християн не на ім’я, а єретиками; хіба це не той самий союзник російського народу, який учив: «Бий жидів...»? Той самий, а ще називає себе послідовником Христа Ісуса. Коли над Господом нашим Ісусом Христом знущалися й насміхалися, то Він за Своїх ворогів молився, говорячи: «Отче! Прости їм, бо не відають, що роблять». Євангельські християни, наслідуючи заповіти Христа Ісуса, ніякими насмішками і знущаннями над ким би то не було не займаються, прагнучи показати собою приклад правильного християнського життя. Та на додачу євангельські християни за посередництвом Священних Писань знають, що язичницьким царствам визначено було існувати до 1914 року. З 1914 року царства язичницькі поступово почали валитися, і будуть валитися доти, доки зовсім щезнуть із лиця землі. А на місце язичницьких царств стане царство Бога і Його Христа, згідно зі Священним Писанням, де сказано: «[…] царство світу стало царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати повік» (Одкр.: 11, 19).

Чому ж язичницькі царства валяться поступово, а не одночасно? А тому, що написано: «Неправедний нехай ще чинить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний же нехай ще творить правду, і святий нехай ще освячується» (Одкр.: 22, 11). Ми живемо на початку нового світу, нової ери, нового справедливого устрою і нового порядку на землі, або відновлення царства Божого на землі. Та царство Боже прийде непримітним чином. Царства Божого не побачать (тобто не зрозуміють) ті, котрі не шукають Його. Зло поступово закінчує своє існування. Але хто ж є злом? Злом є люди себелюбні, горді, які догоджають своїм тілесним примхам, не зважаючи на нужди інших; а тепер цих нужд є скільки завгодно, хоч відбавляй. Народ бідний страждає через холод, голод, різні інші всілякі щоденні нестачі, а багаті, не зважаючи ні на що, наїдаються, напиваються, розкішно по-новомодному одягаються, шикарно катаються, таким і на думку не спаде, що той гине, хто на них працює. А чи довго так буде? Подумайте над цим, кому слід. Пророк Божий Давид говорить: «Тому не будемо боятися, хоч би захиталася земля, і гори зрушились у безодню моря. Нехай шумлять і хвилями здіймаються води і трясуться гори від хвиль їхніх» (Пс.: 45, 3-4). Вічно живий Бог Єгова через раба Свого пророка Аггея говорить: «[…] ще раз, і це буде скоро, Я потрясу небо і землю, море і сушу, і потрясу всі народи, і прийде Бажаний усіма народами […]» (Аггея: 2, 6-7). Ми, християни, ясно тепер бачимо, що земля і небо, і всі народи у всіх країнах і царствах захиталися, і хитаються, шумлять і здіймаються води їхні (тобто народи), гори трясуться від їхнього хвилювання ‒ це значить: гори (висока влада у всіх царствах) тремтять від народних повстань, бунтів, заколотів, революцій і різних інших всіляких страйків. «І прийде Бажаний усіма народами» ‒ це значить: усі чесні трудові класи і народні маси бажають правди, справедливого суду, миру, братства, рівності, щастя, правильного життя і свободи у Христі. Але як каже прислів’я: «Немає лиха без добра». Так і доброго не можна зрозуміти без поганого. У ці ж останні дні, в котрі ми живемо, відбувається все недобре. Про це написано: «Навкруги нечестиві ходять, коли підносяться нікчемні з синів людських» (Пс.: 11, 9). Отож усе повинно прийти до свого кінця. Зло швидко народжується і викорінюється; а добро це бачить, очищається, освячується, укріплюється, вкорінюється, оновлюється, поширюється, щоби бути вічним добром. Всі люди очікують звідкись і від когось добра. А Писання говорить: якщо ти хочеш добра, то будь сам добрим. Подивися ж, друже, сам на себе: чи добрий ти? Чи любиш ти іншого як себе самого? То я тобі скажу: «Ні, не добрий; і ближнього твого не любиш як себе». Тож послухайте, друзі, вчення Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа, котрий сказав: «Шукайте лиця Мого завжди». Шукайте Його, малі і великі, бідні і багаті, навчені і невчені, володарі і підлеглі, вірні і невірні, всі нації, статі і релігії; шукайте Його у ваших серцях і думках, то знайдете Його, тобто Бога - Добро.

Вічний Боже, дай Твою мудрість і розум усім можновладцям ширше відкрити двері для проголошення Царства Твого на землі; а нам, рабам Твоїм, дай сили, мудрості, терпіння і любові виконати волю Твою.

 

Видавець-редактор Стефан Бохонюк