Липень і серпень 1930 р.

Нова правдива дорога до життя

Хто читає, нехай розуміє!

Оголосіть у Юдеї і розголосіть у Єрусалимі, і говоріть, і сурміть трубою по землі; волайте голосно і говоріть: «Зберіться, і підемо в укріплені міста». Виставте знамено до Сіону, біжіть, не зупиняйтеся, бо Я приведу від півночі біду і велику загибель (Єр 4,5-6)

Багато людей, а майже всі, відкидають Книгу знань і відання (Біблію). Є частина людей, які читають і правильно тлумачать Біблію, але це дуже маленька частка ‒ майже крапля в морі. Багато з тих, що читають Книгу вічного життя, розуміють і трактують її викривлено, влаштовуючи царство невідомо де, тобто на небі – у повітряному просторі. Через такі перекручені вчення і пояснення чимало з тих, що могли би розуміти і в житті втілювати взяте з Книги знань, відхилилися вбік через лінощі, небажання трудитися і перевірити Книгу життя особисто. Через лінь на землі утворився цілковитий Вавилон чи Єгипет (за Писанням).

Чому Біблія називається Книгою вічного життя чи Книгою знань? Біблія називається так тому, що вона дає знання тому, хто її читає розважливо, до ладу, і якщо читач розуміє те, що він читає, то і життя має в собі. Так і написано: «Знати Тебе (Бога) є повна праведність» і «визнавати владу Твою – це корінь безсмертя». Апостол Павло, повторюючи слова пророка Єремії, говорить: «[…] усi вiд малого до великого будуть знати Мене (Бога ‒ С.Б.)» (Євр 8,11). Мало не вся Біблія розповідає нам про Христа Ісуса, Господа нашого. Сам Христос сказав: «Про Мене написано в законі Мойсеєвому, у пророків і в псалмах» (Див.: Лк 24,44). Він сам сказав: «[…] Я є воскресіння і життя» (Ін 11,25). Із цих небагатьох слів видно, що Христос Ісус, істинний наш Бог, показав нам життя Собою тут, на землі. Оскільки Христос показав нам Собою життя тут, на землі, то і кожен, хто називає себе християнином, повинен показувати собою життя правильне тут, на землі. Але ми бачимо, що все робиться навпаки. Всі європейські народи назвали себе християнами, прибрали собі ім’я Христа, проте ділами відмовляються знати Його. Показували і показують нам Христа в різнорідних мертвих речах, речовинах і десь високо у повітряному просторі. Осліплювали народ і самі осліпли, дійсно, прийшов на них суд Божий. «Відплачу вам за ділами вашими», що сіяли, те і жнуть. Нібито хочуть добра народні вожді, а якщо хто скаже наперекір їм, таким оголошують війну, арештовують і т.д. Хіба всім цим утиском зроблять мир на землі? Ні, не зроблять, наблизять загибель, бо так визначено й інакше бути не може. Необхідно ж кому-небудь це все робити, ось Він і озброює, одного милує, іншого карає, братом брата знищує, одне слово, нечестя із землі винищує і виведе до решти, у Нього сили і мудрості вистачає; раз Він почав діяти, то доведе справу до переможного кінця. Це знає лише той, хто взяв із руки ангела, що стоїть на морі і на землі, розкриту книгу і з’їв її. Інші пізнають це, коли здійсниться. І воно вже звершується, бо цього дня мусить статися все, визначене через пророків і засвідчене Самим Господом Ісусом Христом. Але бачить це тільки той, хто має очі (мудрість).

Бог згідно з визначенням Своїм наводить біду з півночі. Питання: де ця північ? Відповідь. Це не зігрітий любов’ю Христа, пригнічений народ трударів, він починає тепер бачити, що його обманули з усіх боків, він хоче звільнитися, але це складно, нелегко. Позаяк якби він швидко звільнився, то вигубив би всіх гнобителів і поневолювачів своїх, але Вічний Бог не так судив, як багато думають. Хто хоче зрозуміти це, то з’їж Книгу життя, бо моя інтерпретація принесе користь тільки тому, хто особисто потрудився для себе, той знайде спокій для душі своєї, поки нечестивий викопає собі яму, – бо це є праведний суд Божий на землі. Це вчення може зрозуміти лише той, хто може вірити. По-перше, необхідно вірити, що я говорю в ім’я Господа Ісуса Христа: настав День Господній, День великий і страшний, День труби і військового крику проти укріплених міст і високих веж, День збору усіх народів у долину Йосафата, День суду праведного.

Що цей день є Господнім, нам свідчить те (ми це бачимо), що всі ходять у темряві: не любить брат брата – повна пітьма. «День великий і страшний» означає: довгий період часу народ ні в чому не впевнений, ніхто не буде вірити ні словам, ні ділам людським, тремтітимуть від страху розгублені і збентежені, налякані до смерті. «День помсти і відплати» означає: ніколи ще так не мстилися люди одне одному, як тепер, кожен що сіє, те і пожинає. «День труби і військового крику проти укріплених міст і високих веж» означає: подібно до трубного звуку скрізь поширюється лихослів’я на великих і сильных володарів світу цього, а вони не можуть і не зроблять нічого для покращення життя народу: що б не робили, то все до гіршого, оскільки без Христа роблять. «День зібрання всіх народів у долину Йосафата». Що означає долина Йосафата? Долина Йосафата означає приниження, справедливе до всіх племен і націй ставлення, справедливий суд і творення миру, навчання Закону Божого (Десятислів’я). Все це зливається в одне, потрібно ще додати одне місце зі Святого Письма: «Погублю мудрiсть мудреців i розум розумних вiдкину» (1 Кор 1,19; див. також: Іс 29,14). Бог збирає всі народи в долину Йосафата ‒ це теперішня Ліга націй (народів), туди збираються наймудріші світу віку цього, проголошують і утверджують свої закони односторонні, які в житті не можуть належно реалізуватися, як наприклад, Версальський договір, плани Юнга та інших, проєкти Бріана і т.д. Якщо людина складе проєкт, закон, і втілення їх у життя багатьма всебічно схвалюється, такій людині слава на довгі роки, а іноді і на віки. Якщо ж чоловік вигадає проєкт (закон), і його пустять у дію, а він всебічно не схвалюється, то такий чоловік ганьбиться і проклинається, мудрість його гине, стає пропащою за словом Божим, так і є тепер із мудрецями віку чи світу цього. Пророк Ісая за кілька тисяч літ наперед описав сьогоднішню цю Лігу націй: «Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть! Задумуйте задуми (проєкти, закони ‒ С.Б.), але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться, бо з нами Бог! Бо так говорив мені Господь, тримаючи на мені міцну руку і напоумлюючи мене не ходити шляхом цього народу, і сказав: «Не називайте змовою усього того, що народ цей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страшіться. Господа Саваофа — Його шануйте свято, і Він — страх ваш, і Він — тремтіння ваше!» (Іс 8,9-13).

Весь світ чи люди всі віку цього лукавого відкинули Закон Божий ‒ Десять заповідей Божих, а самі хочуть, аби їхні несправедливі закони підлеглі їм народи виконували. Та самі законоукладачі не виконують того, що постановляють. Як же можна вимагати те, чого сам не виконуєш? Уже в цьому велика брехня і несправедливість. Пророк Ісая про таких говорив: «Горе тим, які постановляють несправедливі закони і пишуть жорстокі рішення, щоб усунути бідних від правосуддя і викрасти права у слабосилих з народу Мого, щоб удів зробити здобиччю своєю й пограбувати сиріт» (Іс 10,1-2). Приклад: Бог дав правильний закон і Сам в особі Ісуса Христа виконав його, сказавши: «Не думайте, що Я прийшов порушити Закон або Пророків: не порушити прийшов Я, а виконати» (Мф 5,17). Для того, щоб завести новий правдивий справедливий порядок на землі, треба виконувати Закон Божий, який даний для всіх ‒ багатих і бідних, для великих і малих. Всі чинні закони від падіння царів Ізраїльських до 1914 року зігнили і для загальнолюдського справедливого життя не придатні. Згідно з визначенням Вічного Бога, термін таких язичницьких законів – 2520 років, він закінчився 1914 року. Останній цар Ізраїльський Седекія впав за 606 років до Христа. Від різдва Христового до початку світової війни 1914 років + 606 років отримаємо 2520 років. З 1914 року настав суд народів і Суд Божий – це і є Великий і страшний День гніву Божого, і хто встоїть? А ось хто встоїть, ‒ промовляє пророк Божий Давид: «Той, хто ходить непорочно, і чинить правду, і говорить істину у серці своєму. Той, хто не улещує язиком своїм, не чинить ближньому своєму зла і не слухає наклепів на ближніх своїх. Той, в очах якого лукава людина є нікчемною, а в пошані ті, що бояться Господа, той, хто дає клятву ближньому і не відмовляється від неї. Хто не дає срібла свого на нечесний прибуток і не приймає підкупу на невинного. Хто так чинить, той не захитається повіки» (Пс 14,2-5).

Закони правильні видані давно і затверджені Святою Кров’ю, пролитою нашим Господом Ісусом Христом на Голгофському хресті, і введуться вони в життя Його вибраними послідовниками, ‒ нами, християнами, яких мало не всі нехтують і зневажають. Таким дана буде влада, і вони будуть судити світ цей, не тільки світ, але й ангелів, і вже судять Іменем Ісуса Христа.

Як заблукав увесь народ на всій земній кулі? Це тому, що не вивчають Святе Письмо ‒ Біблію; це ж точний і істинний план (проєкт) Божий. У Біблії описано, що було, що є і що буде. І хто з цього правдивого джерела бере воду життя навіть задарма, спраглим ніколи не буде, а ввійде у вічне життя. Все-таки це робиться для того, щоб ніхто надто не мудрував від себе, і щоб на чолі у кожного був Христос, істинний наш Бог. Бо немає під небом іншого імені, яким би можна було успадкувати життя вічне, крім єдиного Імені Господа нашого Ісуса Христа. Якщо б люди дорожили цією дорогоцінною Книгою вічного життя, то ніколи не спотикалися б і знали би, що повинно бути. Христос сказав: «Не можна спокусам не прийти, але горе тому чоловікові, через якого спокуса приходить, краще було б йому не родитися». Далі сказав до учнів своїх: «Бережіться, щоб вас не спокусили, бо багато прийде під іменем Моїм …». Справді, ми живемо саме тоді, коли з’явилося багато різноманітних лжевчень: баптистів, адвентистів, п’ятдесятників, духоборів і різних інших, що проповідують Царство Боже на небі, і в такий спосіб велику множину простодушних людей ввели в оману. Оскільки тепер настала доба виконання всього, визначеного Богом богів, то всі їхні очікування не зреалізуються, вони залишаться поза дверима й уже залишаються; тоді багато зрозуміють, де брехуни, де істинні вчителі. Та й тепер уже починає багато людей бачити. Якщо хто говорить, що Бога знає, а заповідей Його не дотримується, той ‒ неправдомовець, і немає в ньому істини, таким не можна вірити, це ошуканці, які мусять бути, відповідно до визначення, до часу.

Заповіді Божі – це знамення між Богом і Його народом на всі віки. Законом пізнається гріх. Якби не закон, то не знав би ніхто гріха. Закон даний не праведникам, а грішникам ‒ нам усім. Отож, коли ми через закон пізнаємо гріх, то через Ісуса Христа отримуємо прощення гріхів, оскільки Він є кінцем закону. Але не забувайте, що Він і законодавцем є.

Допоможи, Господи, всім людям, що шукають Тебе, пізнати Тебе, яким Ти є, а про Тебе все написано в Книзі вічного життя ‒ Біблії. Значить, читайте всі Біблію, то будете знати Бога. Амінь.

Видавець-редактор Стефан Бохонюк