Вересень та жовтень 1930 р.

 Нова правдива дорога життя

Нехай читач розуміє!

Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у Мене (Лев 5,23)

Проходять роки, століття й тисячоліття, а народи й досі б’ються, борються і судяться за землю; і всі йдуть у неї, а земля залишається однаковою. Ох, людино, якби ти подумала про Творця, то не билася б за землю і не судилася б за неї, бо знала б, що ти – прибулець і поселенець на ній. Ох, людино, якби ти повірила Вічній Історії, то знала б, що створив Бог не поляка, не росіянина, не українця, не німця, не єврея і не будьяку іншу національність, а сотворив Бог людину. Він створив її для того, щоб вона жила, обробляла землю, споживала її плоди; для того, щоб вона керувала собою, насичувалася благами життя і досягала глибокої старості як Мафусаїл, який жив 969 років.

Проте ти, людино, своєю культ-глупотою покалічила себе на віки, бо ти відмовилася від Книги Знань, від Вічної Історії – від Біблії, а постворювала власні багатотомні культ-глупотні книги, через які ти не доживаєш і до ста літ. Яка тобі користь з того, що ти заволоділа всім: водою та повітрям? Чи додала ти собі років життя, щастя і спокою? Ні. Ти вкоротила собі та іншим людям віку, бо ти своїми досягненнями ніколи не наситишся; тебе бог віку цього жене вперед доти, доки не зажене в землю – звідти ти вже ніколи не побачиш світла. Бог устами свого раба Давида сказав так: «Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножиться слава дому її. Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її. Хоч за життя вона ублажає душу свою, і славлять її за те, що догоджає собі, але піде до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світла. Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм» (Пс 48, 17-21).

Нам потрібно дізнатися, хто розумний, а хто нерозумний.

Якщо подумати в загальному, то здається, що всяк розумний. Проте, якщо ми подивимося у дзеркало духовне (у Закон Божий), за посередництвом якого пізнається гріх, то ми побачимо, що розумних у цьому віці дуже і дуже мало. Писання говорить: «Початок премудрости – страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержуються заповідей Його» (Пс 110,10). Тепер подивімося: чи багато є людей, що дотримуються Заповідей Божих? Майже немає. Це означає, що і розумних теж немає, тому і вік цей, тобто лад, порядок та системи управління, добігає кінця. Це не так, що відразу його не стане. Люди ладу цього мучитимуться в передсмертних судомах доти, доки не стане їх, бо у них немає правильного розуму. Водночас деякі люди у всіх країнах починають звертатися до Вічної Історії, до Біблії. Вони читають і знання множиться, вони до Закону Божого звертаються і правильного розуму набираються, від усього злого утримуюються, дивлячись на свого Начальника і Звершителя віри – Ісуса Христа. Вони будують із себе нове небо і нову землю, на яких живе правда. Іншими словами, «І в дні тих царств Бог небесний воздвигне царство, яке повіки не зруйнується, і царство це не буде передано іншому народові; воно скрушить і зруйнує всі царства, а саме буде стояти вічно» (Дан 2,44).

Теперішній час є кінцем цього старого лукавого віку, який став непридатним та віджив свій визначений термін тривалістю 2520 років; і водночас він є початком нового справедливого благословенного Царства Божого Христового, у якому не буде ні гір*, ні морів**. У цьому Царстві не буде війн, а буде мир, радість і спокій. Землю створив Бог, тому земля є Божа: хто працює на ній, той і буде споживати плоди від неї. Буде так, як написано: «…хто не хоче трудитися, то нехай і не їсть» (2 Сол 3,10). Сьогодні ж усе навпаки: хто мало робить, той добре їсть, п’є, і розкошує, а хто на землі гарує, той ледве не гине з голоду й холоду. Чому так? Ось чому: у Книзі притч Соломонових написано: «Коли країна відступить від закону, тоді багато в ній начальників; а при розумному і знаючому мужі вона довговічна» (Притч 28:2). «Злі люди не розуміють справедливости, а ті, що шукають Господа, розуміють усе» (Притч 28,5). Подивися, друже, на весь світ! Де був один правитель, там сьогодні їх п’ятдесят; і їх потрібно добре годувати, поїти, одягати та всю розкіш давати. А хто їх годує, напуває, одягає? Бідолаха-робітник або ж хліборобтрудівник. Хто вникне у це, той і зрозуміє справедливість. «І приступив один із книжників, що слухав, як вони сперечалися, і бачив, як добре Ісус відповів їм, і спитав Його: «Яка заповідь перша з усіх заповідей?» Ісус відповів йому: «Перша з усіх заповідей: слухай, Ізраїлю! Господь Бог наш є Господь єдиний. І полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю, – ось перша заповідь! І друга подібна до неї: полюби ближнього твого, як самого себе. Більшої за ці заповіді немає» (Мк 12,28-31). Хоч бідні трудівники і не виховані як слід, неосвічені, не знають, як шанувати Бога, проте за природою та за звичкою вони законне вчиняють, бо люблять іншого, як самого себе, ба навіть більше.

Придивись-но, брате-читачу, до тих, хто називає себе освіченим, хто називає себе світлом, ученим, наставником, учителем, священником, намісником Христа, святим отцем і багатьма іншими відповідними іменами: чи любить він тебе так, як самого себе? Тоді ти й зрозумієш, що скрізь і повсюди брехня, пітьма й обман, як і передбачено бути згідно з Писанням. Тоді ти зрозумієш, що Бог – істинний і вірний у Своєму слові та ділі; тобто те, що Він визначив, то те Він і робить у дні твого життя. Тоді будеш із ревним бажанням читати пророцтва і розумітимеш їх, і робитимеш із себе нове творіння, подібне Христові, Господу нашому, і будеш Його вірним свідком. Тоді ти осудиш себе сам, тобто визнаєш провину свою перед Богом, Отцем Небесним, і перед другом твоїм, і Він, бачачи твоє щиросерде розкаяння, пробачить усі провини твої і дасть завіт Свій, щоб ти не грішив. Він зробить тебе царем та священником у Своєму Царстві, і судитимеш ти цей світ Іменем Його; і не тільки світ, але й ангелів. Згідно з Писанням, Бог, давши свободу вибору, допустив зло для того, щоб пізнати добро. Отож, за посередництвом зла людина пізнає добро, але лише та, яка на це здатна, тому ми бачимо, що весь світ лежить у злі (Див. 1 Ін 5,19).

Якщо ж ми бачимо та знаємо, що весь цей світ лежить у злі, то з любові нашої до людства ми від щирого серця просимо всіх, без різниці на стать, клас, нації, великих та малих, багатих та бідних, поготів тих, хто себе називає обізнаним, світлом, наставником і багатьма іншими відповідними словами: повірте ‒ сьогодні настав День Суду Божого. Якщо ж не вірите, то перевірте Святе Письмо, подивіться на всі діла, які оточують вас і кояться в усьому цьому світі. Тоді ви зрозумієте Бога істинного, а не того бога, що створив окремо один від одного Європу, Азію, Африку, Австралію та Америку. Ви пізнаєте того Бога, який створив небо і землю, море і все, що в них є видиме і невидиме. Ви пізнаєте того Бога, якого відкрив нам собою Христос Ісус, сказавши: «Хто бачив Мене, той і Отця бачив» (Ін 14,9).

Коли перевірите та зрозумієте це, тільки тоді можете загальний мир на землі відновити, проте не самі, а лише разом із нами. Це не упередження і не демагогія, як написав про мене дехто в газеті «За свободу» у номері 315 на 5-ій сторінці. Це є і буде дійсність, яка виконується в наші дні життя. Це я беру із правильного джерела – із пророцтв, тому що Бог у Пророках жив, їхніми устами говорив, їхніми руками Книгу Життя написав і нам у ці останні дні Своїм Святим Духом знання дарував. Написано: «Знати Тебе [Бога] є повна праведність…» (Прем 15,3). Ми нікому не перечимо, якщо про нас говорять погане або пишуть. Поготів не перечимо православним попам чи вчителям, що пишуть про мене різні нісенітниці. Вони, бідолашні, нічого з пророцтв не знають, бо їх цьому не вчили, і самі вони не вчилися. А вчили їх як одягатися, вмиватися, артистично виходити і кланятися, заучувати напам’ять деякі слова зі Святого Письма відносно поваги до них і їм подібних.

Я звіщаю від початку, що буде у кінці, і від давніх часів те, що ще не сталося, говорю: «Моя рада відбудеться, й усе, що Мені вгодно, Я зроблю (Іс 46,10)

Дійсно, ми дожили до того Дня, коли все визначене Вічним Богом через святих Пророків точнісінько виконується. Хіба це не нагорода від Бога тим, хто любить Його? Так, це нагорода неоціненна: знати і бачити виконання задумів Божих. Цього людина ні за які гроші отримати не зможе. Це і є найбільший дар Божий вибраним Його. Я пишу і прошу: читайте пророцтва, тоді ви будете задоволені, бо знатимете визначення Божі і те, що на все приходить свій час. Більше того, я прошу всіх правителів, начальників, наставників, священників, пресвітерів, проповідників, учителів і всіх тих, хто хоче жити: прочитайте із вірою і роздумами Книгу Господню, і житимете ви довгі дні на землі та в роді праведних, так як живуть усі святі від віку.

«З клятвою говорить Господь Саваоф: «Як Я задумав, так і буде; як Я визначив, так і відбудеться» (Іс 14,24). Думки і визначення Божі висловили і написали нам у Книгу Життя – Біблію, старозавітні Пророки, Ісус Христос і Апостоли. Ми, що дожили до останніх днів віку цього, ясно бачимо виконання визначеного. Ми віримо і знаємо, що один Бог Єгова в Своєму слові правий та вірний, і на Нього єдиного ми надіємося, і Йому молимося, і Йому єдиному віримо: те, що Він сказав, те Він і виконає вчасно. Всі обіцянки людські, як от обіцянки царів, князів, правителів, королів, президентів, та всіх інших говорунів не виконаються. Тому й написано: «Не надійтеся на князів, на синів людських, у них нема спасіння. Вийде дух його і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його» (Пс 145,3-4). Вдалий приклад – колишня Росія. Багато хто надіявся на царів і князів. Де ж це все поділося? Загинуло з великим шумом. Це – наочний приклад усім тим, хто нині існує. Нагадую, що сьогодні День Суду Божого, День відплати за діла, День помсти. Пророк Божий Іоїль говорить: «…день темряви і мороку, день хмарний і туманний: як ранкова зоря поширюється по горах (царствах – С.Б.) народ численний і сильний, якого не бувало від віку і після того не буде у роди родів» (Іоїл 2,2). Це трудящий люд, який групується по всіх царствах проти володарів, багатіїв та духовенства, бажаючи винищити їх, винищити докорінно. Про останній великий землетрус (про велику переміну) святий Іван звіщає: «І бачив я, що виходять з уст дракона, і з уст звіра, і з уст лжепророка три духи нечисті, подібні до жаб: це – бісівські духи, що творять знамення; вони виходять до царів землі усієї вселенної, щоб зібрати їх на битву в оний великий день Бога Вседержителя» (Див.: Одкр 16,13-21).

Під час революції в Росії майже вся керівна еліта розбіглася по різних царствах. Замість того, щоб розкаятися та інших навчити, щоб так не керувати, як вони керували, коли були при владі, вони збирають своїх із минулого царства і підбурюють їх на битву до якогось переможного кінця. Євангелист Іван бачив це на власні очі, тому що йому було показано це Господом. Він написав: «Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і судимий був кожен за ділами своїми» (Одкр 20,13). Пророк Єремія передбачив: «І не буде притулку пастирям і спасіння вождям стада» (Єр 25,35). Невже я чи мої співробітники вороже ставимося до освічених людей та до заможних класів, як написав дехто про нас у газеті «За свободу» № 315. Ми з любові до всіх, навіть більше до освічених, звертаємося з проханням подумати та розміркувати над цим, повірити істинному Богові і перестати нацьковувати один на одного народи, а проповідувати і чинити загальнолюдський мир на тій землі, де ми живемо (в Польщі). Хоч я це і пишу, але знаю, що не повірять мені, простій людині, але коли здійсниться написане мною, то тоді скажуть: «Так, він говорив правду», тому що Бог, котрому я служу, відкрив мені це через Святе Письмо. Нехай допоможе Господь багатьом душам читати і розуміти Біблію, а зрозумівши – робити. Тоді й скоріше настане Царство Його, за яке ми молимося кожного дня. Амінь.

Видавець і редактор Стефан Бохонюк
* Гори – гордість людська.
**Моря –масові лживі ідеології.