Січень 1932 р.
Нова правдива дорога життя
Хто читає, нехай розуміє!
Бо немає iншого iменi пiд небом, даного людям, яким належало б спастися (звільнитися) (Діян 4,12)
Сьогодні настав визначений День боротьби диявола з Богом. Нині настав День проби-випробування: хто сильніший, – диявол чи Бог? Сьогодні настав День помсти і воздаяння; День суду Божого, бо Суд Божий – праведний, Бог віддає кожному за ділами його. Нині День воскресіння мертвих у Христі. Сьогодні Бог судиться зі Своїм народом. Святі самі себе судять. Нині Бог за посередництвом Сина Свого судить мертвих – малих і великих; сьогодні святі Божі судять світ Іменем Ісуса Христа. Нині диявол буде зв’язаний на тисячу літ; усі лжепророки посоромляться кожен знання свого. Сьогодні кінець цьому світові (устрою); «царство світу стає царством Господа нашого і Христа Його, і царюватиме повік» (Одкр 11,15). «Веселися з цього, небо, і святі апостоли та пророки; бо звершив Бог суд ваш над ним» (Одкр 18,20).
Нині з’явилося в світі багато імен, що нібито хочуть урятувати (звільниити пригноблених людей) людство, але замість спасіння (звільнення) завели людей у глухий кут так, що виходу немає, і не можуть його знайти. Імена ці: Ленін, Муссоліні, Мак-Дональд, Бріанд, Гувер і чимало їм подібних, але не врятують цього світу, тобто не втримають цього зігнилого, непотрібного, що віджив свій певний строк, світу. Пора настала творити новий світ на землі (устрій, порядок) згідно з ученням Ісуса Христа, заснований на загальнолюдській любові; і творити не мечем, а судом і правдою, миром і любов’ю. Ті, що вели боротьбу з царями і різними правителями, мріючи бути кращими, при вступі своєму на престоли погасли, не дають від себе світла. Це для того, щоб здійснилося пророцтво. «Сонце меркне при сході своєму» (Іс 13,10). Якщо б ті особи, що правлять народами і що будуть правити, побільше заглядали у Вічну Історію (Біблію) та слухали б Пророків істинних, а не різних распутіних, тоді і справи би їхні увічнилися на прославу, а так закарбуються у віках лише на ганьбу і посоромлення.
Важкий час настав сьогодні на землі, бо з’явилося безліч лжепророків, лжехристів, лжевчителів різних, що проповідують Царство Боже на небі; і багато людей стоять на розпутті, не знаючи, де правда. Написано: «Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!» (Мф 24,19). І справді, велике горе вагітним знаннями, які радіють, що вже мають зародок, але вони не відають, що саме їм потрібно знати; зараз вагітним немає горя, але воно на них звалиться несподівано. А лихо зараз тим, кого годують грудьми, тим, хто прості, лагідні і смиренні, бо, як малі діти, бажають поживи духовної, але вони ‒ неутверджені у справжній істині, і тому приймають від усіх, не розбираючи смаку. До прикладу: 9 січня цього року в селі Заборолі здійснювалося молитовне зібрання нас, євангельських християн. Після закінчення зібрання брат Малевич, який наближається до Бога, разом зі своєю дружиною запросили мене до себе для розмови про Ісуса Христа, Слово життя, і про Царство Боже на землі. О 5-й годині вечора я з братами Василем, Федором, Захарієм, Лук’яном і Михайлом, а також сестрами Агафією і Тетяною вирушили в дім брата Носека, куди нас запрошував брат Малевич. Прийшовши туди, ми застали в хаті запрошеного проповідника з баптистів Йосипа Новосада. Між нами почався обмін думок, і ми всі прийшли до згоди звершити молитву перед Богом Всюдисущим про об’єднання нас воєдино. Після молитви я зі щирим серцем почав вияснювати про пришестя Христа Ісуса; і дійшов до того, що виявив: і я вибраний не людьми і не через чоловіка, а через одкровення Господа нашого Ісуса Христа за Його милістю. Далі бесіда торкнулася того, що Бог відкриває таємницю Свою рабам Своїм згідно з Писанням (Ам 3,7; Пс 24,12-14; Лк 8,10), і що Бог нині, завтра і на віки вічні той самий. Дійшло до того, що я сказав: «Я знаю наміри серця Божого». Баптист не витримав, не встояв на суді з дітьми Божими, не зберіг миру, бо миру немає у ньому, і сказав: «Брехню кажеш». Я сього-дні говорю Іменем мого Господа Ісуса Христа перед Богом – Отцем моїм небесним, перед Його святими Ангелами і перед усім світом, що знаю наміри Божі, а що знаю, те й розтлумачую в цьому виданні перед Богом і Його народом. Твердо знаю, що Бог мій, якому я служу, утверджує слова рабів Своїх.
Наміри серця Божого виразили словами слуги Його – Пророки, Єдинородний Син Його й Апостоли, і записали руками своїми до Книги Життя – Біблії. Нині ж настав День виконання всього, визначеного Богом через Своїх рабів. А зараз хто раб вірний Його, той пророцтво читає і Бога знає. Написано: «Знати Тебе – повна праведність, і визнавати владу Твою – корінь безсмертя» (Прем 15,3). А ви, численні баптисти, адвентисти, п’ятдесятники і багато інших, пророцтв не читаєте, тому й Бога істинного не знаєте, а що Бога не знаєте, видно з того, що ви Заповідей Його не дотримуєтеся.
Ви всі – лжепророки, що обіцяєте царство на небі, обманули великих і малих і довели світ цей до загибелі; виходу із загибелі нікому не вказуєте і самі не виходите. Іде на вас велика армія голодних трударів усього світу, що очікують спасіння (тобто визволення від гніту), ви дасте звіт, бо ви говорите, що знаєте Бога. Хоч би ви зрозуміли промову Ісуса Христа, що записана в Євангелії (Мф 25,31-46; Еф 6,10-20). Але ви не хочете знати Єдиного Істинного Бога в особі Ісуса Христа; а кожен із вас виділяє собі покірних овець, прагне користі від них. Але вже надходить на вас пора, Господь говорить: «Відберу з рук ваших овець Моїх» (Див.: Єз 34,10).
Ви всіх заманюєте небом, ви і сім’я таке, і народжені від Нього. Подумайте гаразд! Попи – на небо, ксьондзи – на небо, пастирі – на небо, раввини – на небо, всі штунди – на небо, але всі тут, на землі, ворогують одні з одними! Як же на небі будете жити? Звалитеся всі ви в погибіль на віки; ще є трошечки часу покаятися вам і зрозуміти, що народ, як трава (читай Пророка Ісаю 40,6-12).
О, земле, читай: «Рід проходить, і рід приходить, а земля перебуває повіки» (Екл 1,4). «Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку» (Пс 103,5). «Бо так говорить Господь, Який створив небеса, Він, Бог, Який утворив землю і створив її; Він утвердив її, не марно створив її; Він утворив її для проживання» (Іс 45,18). «І народ твій весь буде праведний, навіки успадкує землю [...]» (Іс 60,21). «[…] і живіть на землі, яку Господь дав вам і батькам вашим із віку у вік» (Єр 25,5). «Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мф 5,5). Бог сотворив землю на віки й віки для проживання, а баптисти, адвентисти і п’ятдесятники, та багато інших проповідують, що земля і всі люди, які їхнього обману не слухають, – згорять. Вони сердиті, що всіх не можуть обманути, то хотіли б, аби все згоріло. Подумайте, Бог сказав: «Усе зітру з лиця землі», і винищив потопом, але земля все-таки залишилась. І тепер Господь – Той Самий: постановив знищити нечестивих людей з лиця землі (Див.: 2Пет 3,7). Із цього зрозумійте, яку брехню говорять ці проповідники, що бажають, аби все згоріло, а їх щоб забрав Господь на небо. Якщо не схаменетесь і не покаєтеся, проповідники, то місце ваше в Аду – в озері вогненному; там, куди ви інших гнали. Це для вас праведний Суд Божий: якщо ви хочете, щоб хтось горів, то будете ви горіти – це істинно і правильно. Вам тепер мало кого буде нагода обманути, бо тепер благовіщується слово правди – Царство Боже на землі, а вам, проповідникам, стид, сором і ганьба. Ви кожен посоромитеся знання свого, бо не буде вам відповіді від Господа, бо для вас немає на землі місця, якщо не розкаєтеся.
Фарисеї і книжники не любили Ісуса Христа через те, що Він викривав їх; так тепер і ви мене не любите через те, що я показую вашу справжню суть. А для чого ж приходить Христос? Подумайте! «Ось, він іде, – говорить Господь Саваоф. І хто витримає день пришестя Його, і хто встоїть, коли Він явиться? […]» (Мал 3,1-2). Євангеліє від Івана звіщає: «І коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд. За гріх –тому, що не вірують в Мене. За правду – тому, що Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене. А за суд, бо князя світу цього осуджено» (Ін 16,8-11). Написано: «[…] Але Син Людський, коли прийде, чи знайде віру на землі?» (Лк 18,8). Істину кажу у Христі, не обманюю: складно знайти на землі людину, що вірує: майже всі ошукані різнорідними оманливими пророками, котрі з’явилися під іменем Христа, кажучи, що вони послані Богом. То чому вони бояться вступати в розмову про Бога зі мною чи з моїми послідовниками? Вони знають, що заплутаються, бо не знають Писання, ні сили Божої. Ми ж, християни, вступаємо і навчаємо вступати в розмову про Бога Ісуса Христа з усіма, хто тільки бажає з нами спілкуватися. Як Бог-Отець хоче, щоб усі люди спаслися (звільнилися від гріха), так і ми, діти Його, хочемо з усіма бути в мирі й любові, і вчитися більше пізнавати Бога в житті, щоб царювати з Христом на землі.
Багато людей читають Святе Письмо, але не розуміють його і не хочуть прийти і пороздумувати про нього, щоб збагнути. До прикладу візьмімо хоч би перший вірш у цьому листі, в якому говориться, що немає іншого Імені під небом, даного людям, яким належало б нам спастися. Багато хто думає, що прочитати це слово, стати навколішки, помолитися Богові – і все буде готово, тобто – буде спасенний. О, це велика помилка так думати. Необхідно бачити, що твориться на землі в народах. Ми бачимо, що до 1914 року царства земні стояли міцно, хоч і були деякі повстання і заколоти в окремих місцях, але всі швидко ліквідовувалися. Та від 1914 року на виконання слова Божого почали падати престоли царств язичницьких, і мечем губить брат брата; так буде, поки нечестя винищиться з лиця землі. На місце правителів, що впали, встають інші, і що далі – гірші, і доведуть цей зігнилий світ (устрій, порядок, систему управління) до кінця гибелі. Водночас на землі твориться Царство Бога і Його Христа на виконання Слова Божого, як написано: «Царство світу стало царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати повік» (Одкр 11,15).
Улюблені читачі! Подивіться добре на цей світ, тобто устрій, порядок управління, – він зовсім упав, загинув, ледве-ледве б’ється у передсмертних корчах, спасіння йому вже немає. Праведний Суддя виконує свій присуд; ми, Його живі свідки, радіємо, бо написано: «Веселися з цього, небо і святі апостоли, та пророки, бо звершив Бог суд ваш над ним» (Одкр 18,20). А Ісая говорить: «Радуйтеся, небеса, і веселися, земле, і викликуйте, гори, з радости; бо утішив Господь народ Свій і помилував страдників» (Іс 49,13). О, яке горе буде тим, що вказують царство Боже вверху –високо у небі, а не бачать, що робиться близько – внизу, на землі: мало не всі ті, що тяжко трудяться, гинуть від голоду, холоду, всіляких щоденних нестатків і від незнання Бога – Любові, Милості, Суду. Бо написано: «Знищений буде народ Мій за нестачу відання […]» (Ос 4,6). Чи не всі різнорідні проповідники прямо плачуть, кричать, проповідуючи Царство Боже у повітряному просторі, а не бачать, що робиться в народі на землі. Високі гори – багачі, вельможі, різнорідні гнобителі народні тиснуть, душать змордований усіма гострими недостачами пригнічений трудовий люд, а такі проповідники все заглядають на небо, хочуть усіх покірних їм вести на небо і багатьох уже обманули. Я в Ім’я Того, Хто пролив Свою святу кров на хресті, прошу всіх розмаїтих проповідників: зупиніться на шляхах ваших, розсудіть і розпитайте, де путь добра, і нею йдіть. Дорога – Христос Ісус Господь наш, про Якого написано в Законі Мойсеєвому, у Пророках і Псалмах. Зверніться до Писання, тоді зрозумієте Христа Ісуса Спасителя і на мене не будете гніватися, бо ми вам указуємо шлях Його. Прошу вас: зверніться до пророцтва, тоді зрозумієте, що настав День Господній, коли ж зрозумієте, то будете разом із нами викривати цей негідний світ і будете спільно з нами будувати новий світ, справедливий, де пробуває правда і суд, де царює Сам Христос Ісус. Амінь.
Видавець-редактор Стефан Бохонюк