Лютий і березень 1932 рік

Нова правдива дорога до життя

Хто мудрий, той зрозуміє!

Господу вгодно було, заради правди Своєї, звеличити і прославити закон (Іс 42,21) Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій (Пс 118,126)

У теперішній час з’явилася велика кількість різних лжепроповідників, лжепророків, лжехристів і лжевчителів різноманітних назв під іменем Христа Ісуса з Біблією в руках. Вони проповідують царство Боже на небі і зневажають закон Божий (Десять заповідей), говорять, що закону Божого (Десяти Заповідей) дотримуватися не потрібно.

Всі істинно віруючі у Христа Ісуса повинні те робити, що робив Учитель Христос Ісус. Коли Його звинувачували, що Він порушує закон, Він сказав: «Не думайте, що Я прийшов порушити Закон або Пророків: не порушити прийшов Я, а виконати» (Мф 5,17). Бог устами раба Свого Ісаї мовить: «Господу вгодно було, заради правди Своєї, звеличити і прославити закон» (Іс 42,21). Ісус Христос повчає: «Ви чули, що було сказано древнім: «Не вбивай» (Вих 20,13 ‒ С.Б.), а хто уб’є, підлягає суду. Я ж кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже на брата свого: «Рака», підлягає синедріону; а хто скаже: «Потвора», підлягає геєні вогненній» (Мф 5,21-22). «Ви чули, що було сказано древнім: «Не чини перелюбу». А Я кажу вам, що всякий, хто дивиться на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб із нею в серці своєму» (Див.: Мф 5,27-28). Із вищенаведених уривків ясно видно, що Христос Ісус, Учитель наш, не відмінив пророків і закон; а звеличив і прославив, за Писанням. Його вірні послідовники, свідки і слуги все те робили, роблять і робитимуть во віки. Вірний Його свідок апостол Павло запевняє: «[…] Але я не пiзнав грiх iнакше, як через закон. Бо я не знав би i жадання, якби закон не говорив: «Hе пожадай» (Вих 20,16-17 ‒ С.Б.)» (Рим 7,7). «Тому закон святий, і заповідь свята і праведна,і добра» (Рим 7,12).

Баптисти переконують, що тільки треба вірити в Ісуса Христа. А Христос Ісус навчає: «Якщо любите Мене, то дотримуйтесь Моїх заповідей» (Ін 14,15). Ісусом і віки створені, Він говорив із Мойсеєм. Він безначальний і безкінечний. Сьогодні, завтра і на віки вічні Він Той самий.

Баптисти, п’ятдесятники та інші говорять, що Ісус Христос відмінив шанувати День суботній. Погляньмо, чи шанував Ісус Христос день суботній. «І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, у день суботній у синагогу і став, щоб читати» (Лк 4,16). «І прийшов у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх по суботах» (Лк 4,31). Значить, Ісус Христос у дні суботні звичайними ділами не займався, щоб не порушити пророків, що написали: «Якщо ти утримуєш ногу твою заради суботи від виконання примх твоїх у святий день Мій, і будеш називати суботу відрадою, святим днем Господнім, шанованим, і вшануєш її тим, що не будеш займатися звичайними твоїми справами, догоджати твоїм примхам і марнословити, — то будеш мати радість у Господі, і Я піднесу тебе на висоти землі і дам спожити тобі спадщину Якова, батька твого: вуста Господні вирекли це» (Іс 58,13-14). Так Ісус Христос дав закон, Він сам і виконав його, Він сам звеличив і прославив закон, то й учні Його робили те саме, що видно з того, що жінки в суботу залишились у спокої за заповіддю (Див.: Лк 23,56).

Якщо Ісус Христос шанував дні суботні, то так само чинили й учні Його, бо написано: «Учень не буває вищим від свого учителя; але, удосконалившись, кожен буде, як і вчитель його» (Лк 6,40). Нагадаю ще, що сказав свідок вірний апостол Яків: «Хто дотримується всього закону i зогрiшить у чому-небудь одному, той стає винуватим у всьому. Бо Той же, Хто сказав: «Hе перелюбствуй», сказав i: «Hе убий»; тому, якщо ти не перелюбствуєш, але уб’єш, то ти також злочинець перед законом. Так говорiть i так робiть, як такi‚ що мають бути судженi за законом свободи» (Як 2,10-12).

Павла вибрав апостолом Ісус Христос після Свого вознесіння на небо; вибрав апостолом для язичників: «Я поставив Тебе свiтлом язичникам, щоб Ти був на спасiння аж до краю землi» (Діян 13,47, див. також: Іс 49,6). Тому апостол Павло написав нам багато про суботу: «[…] язичники просили їх говорити про те саме й у наступну суботу» (Діян 13,42). «Hаступної суботи мало не все мiсто зiбралося слухати слово Боже» (Діян 13,44). «Павло, за своїм звичаєм, пiшов до них i три суботи говорив з ними з Писання» (Діян 17,2). «Кожної суботи вiн говорив у синагозi i переконував юдеїв та еллiнiв» (Діян 18,4). Апостол Павло стверджує: «Обрiзання нiщо, i необрiзання нiщо, а все в дотриманнi заповiдей Божих» (1 Кор 7,19). Свідок Ісуса Христа Святий Іван говорить: «Блажен, хто читає, і ті, що слухають слова пророцтва цього і дотримуються написаного в ньому, бо час близький» (Одкр 1,3). «І розлютився дракон на жону, і пішов, щоб вступити в бій з іншими з роду її, які зберігають заповіді Божі і мають свідчення Ісуса Христа» (Одкр 12,17). «Тут терпіння святих, які дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса» (Одкр 14,12). «Блаженні ті, які дотримуються заповідей Його, щоб мати їм право на дерево життя і ввійти в місто воротами» (Одкр 22,14). Святий Іван каже: «Хто говорить: «Я пізнав Його (Бога ‒ С.Б.)», але заповідей Його не виконує, той неправдомовець i немає в ньому правди; а хто дотримує слово Його, в тому істинно любов Божа здійснилася; з цього пізнаємо‚ що ми в Ньому» (1 Ін 2,4-5). Достатньо цих правдивих і переконливих доказів розсудливим душам, аби вірити, що необхідно дотримуватися Заповідей Божих.

20 березня цього року я зайшов на молитовне зібрання до баптистів, яке відбувається на Красному (в Луцьку). Один із проповідників почав читати Євангеліє від Луки 19:29 і далі, і сказав, що потрібно згадувати як свято вхід Господній до Єрусалиму. Я хочу нагадати такому проповіднику, що ця подія сталася не для того, щоб святкувати і згадувати, а для того, що потрібно було виконатися пророцтву Захарії (9,9) та іншим пророцтвам; такому проповіднику раджу більше читати пророцтва і навчитися, а не заводити людей у блуд. Ісус Христос і Його апостоли не вчили день той святкувати. Інший проповідник став читати для напучування 3 вірш 1 глави Одкровення Івана, вказуючи, що доба настала складна, і нам, що віруємо у Христа, треба бадьоритися і стежити за собою і за рухом народів ‒ що є істинно. На завершення встав пресвітер Луцької общини, побачив, що я є, то взяв цитату з Євангелія від Івана: «Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і мали в подостатку» (Ін 10,10). Вся проповідь цього пресвітера була проти нас, Євангельських християн, що виконуємо заповіді Божі, бо не один я був там, а були й інші мої брати, а саме: пресвітер Віктор Шилов, брат Гордій Левицький і брат Атанасій Петровський. Я раджу і прошу в ім’я Христа Ісуса, Господа нашого, такого пресвітера і всіх інших навчитися від Ісуса проповідувати, «не робiть жорстокими сердець ваших, як пiд час нарiкань […]» (Євр 3,8 і далі до 19-го вірша). По-перше, цей пресвітер не знає, що говорить, називаючи когось злодієм і розбійником. Нині ж день відплати, Бог віддає кожному згідно з ділами його. Ми, християни, дотримуємося заповідей Божих і маємо віру в Ісуса, маємо право на дерево життя і в місто входимо воротами, «а зовні – пси і чародії і любодії, і вбивці, та ідолослужителі, і всі, хто любить і чинить неправду» (Одкр 22,15). Пресвітер дорікнув нам, християнам, за суботу, що ми шануємо суботу; не нам ти дорікнув, а Синові Людському, адже написано: «Бо Син Людський є господарем і суботи» (Мф 12,8). Якщо Ісусом і віки створені, і Він Один ‒ Законодавець, Він виконав закон, залишив нам приклад, аби ми йшли слідами Його, то як ви, пресвітери і проповідники, відкидаєте заповіді Божі? Тоді ви є брехунами, злодіями, вбивцями, чаклунами, розпусниками, які люблять усіляку неправду.

Дайте відповідь! Де Ісус Христос відмінив суботу і постановив неділю? Він сказав: «Я є воскресіння і життя […]» (Ін 11,25). Хіба ми, християни, встановили шанувати суботу? Як написано: «Пам’ятай день суботній, щоб святити його; шість днів працюй і виконуй [у них] усякі справи твої, а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму […]» (Вих 20,8-10, а також див.: Вих 31,12-18). Чи не Господь Сам написав Своїм перстом? Згадайте: коли Бог перестав розмовляти з Мойсеєм на горі Синаї, дав йому дві скрижалі одкровення, скрижалі кам’яні, на яких написано було перстом Божим. Прошу всіх баптистів, п’ятдесятників і всіх інших: дайте відповідь із підтвердженням зі Святого Письма, де Христос змінив суботу на неділю, щоб шанувати перший день тижня. Якщо не дасте, то ви ‒ обманники, і правди у вас немає. Я впевнений, що не дасте. Тому-то й немає миру на землі. Якщо закону Божого не дотримують на землі, то як ви, правителі, хочете, щоб ваші закони хтось виконав. Тому необхідно звернутися до закону Божого й одкровення, оскільки тут уся мудрість Божа. Я знаю і впевнений, що всі, хто тільки хоче жити, повинні обернутися до гори Божої, як написано: «І буде в останні дні, гора дому Господнього буде поставлена у главу гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї усі народи. І підуть багато народів і скажуть: Прийдіть, і зійдемо на гору Господню, у дім Бога Якова, і навчить Він нас Своїх шляхів і будемо ходити стежками Його; бо від Сіону вийде закон, і слово Господнє — з Єрусалима. І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої — на серпи: не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати» (Іс 2,2-4).

Закінчується ера несправедливості і всілякого обману, і багато людей сходять на гору Господню (розмірковують про вишнє, про Ісуса Христа) в дім Бога Якова (дім Божий – всі святі Божі, в яких жив Бог і які записані до Книги життя ‒ в Біблію, від них ми навчимося ходити путями Божими). Сіон ‒ це Христос Ісус. Він один ‒ законодавець, слово Господнє – з Єрусалима (вишнього світу). Єрусалим, тобто святі Божі люди будуть і вже судять цей світ, не лише світ, але й ангелів. Апостол Петро говорить: «Бо час розпочатися судовi з дому Божого; а якщо перше почнеться з нас, то який кiнець тих, хто противиться Євангелiю Божому?» (1 Пет 4,17). Всі так звані віруючі називають себе домом Божим, тобто оселею Божою. Ставайте ж на суд перед Христом! Хто з вас устоїть, якщо ви заповідей Його не дотримуєтеся? Він Своїм учням дав нову заповідь: «[…] щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного» (Ін 13,34). Згідно з написаним, я вас із любові викриваю, а ви мене зненавиділи. Написано: «Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме і митарі роблять? І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Чи не так само і язичники чинять? Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф 5,46-48). Бог промовляє вустами раба Свого Ісаї: «Волай голосно, не стримуйся; піднеси голос твій, подібно до труби, і вкажи народу Моєму на беззаконня його, і дому Якова — на гріхи його. Вони щодня шукають Мене і хочуть знати шляхи Мої, ніби народ, який живе праведно і не полишає законів Бога свого» (58,1-2). Кликати голосніше вже не можна, ніж я волаю до тих, хто себе називає вірянином, Христовим, Божим і багатьма іншими відповідними назвами, і вказуємо їм на беззаконня їхнє і на гріхи їхні. Амінь.

Про силу Духа Святого

Нині багато тих, хто побував баптистами, зрозуміли свій блуд, почали перейменовуватися п’ятдесятниками, радіючи тому, що говорять незрозумілими їм самим та й усім іншим мовами, вважаючи себе духовними. І тим багатьох не утверджених людей ввели в оману. Я прошу всіх провідників п’ятдесятників: досліджуйте Писання про силу Духа Святого, а саме: «А я сповнений сили Духа Господнього, правоти і твердости, щоб висловити Якову злочин його й Ізраїлю гріх його» (Мих 3,8 і далі до 12-го вірша). «Ось, Я зробив і твоє лице міцним проти лиць їх, і твоє чоло твердим проти їх лоба» (Єз 3,8 і далі до 11-го вірша). Уривки з книг Єремії 1,4-10; 6:27-30; Діяння апостолів 6,5-15; 7,1-60. Диякон Степан боровся з численними релігійними громадами, такими як: лібертинці, киринеяни, александрійці. І деякі з Кілікії й Асії вступили в суперечку зі Степаном, але не могли протистояти мудрості і Духу, яким він говорив. Варто порозмірковувати і над такими словами: «Але Савл, вiн же й Павло, сповнившись Духа Святого i глянувши на нього, сказав: «О, сповнений всякого лукавства i всякого лиходiйства, сину дияволiв, ворог усякої правди! Чи перестанеш ти збивати з прямих путей Господнiх?» (Діян 13,9-10). Прошу перевірити і зрозуміти уривки з Писання Ін 16,8-14; Еф 6,12-24.

На завершення прошу всіх, кого це стосується, покаятися в своїх оманах і звернутися до Закону й Одкровення (Див.: Іс 8,20-22). Лише тоді буде єдність віри.

Видавець-редактор Стефан Бохонюк