Червень і липень 1932 р.
Нова правдива дорога життя
Хто читає, нехай розуміє!
Засурмлять у трубу, і все готується, але ніхто не йде на війну: бо гнів Мій над усією безліччю їх (Єз 7,14)
Ніколи ще не було таких слухів воєнних, приготувань військових, очікувань війни, як у наші дні життя. Найбільше від усіх чекають на війну робітники, безробітні і малоземельні землевласники всіх країн і люди всеможливих професій. Такої війни, що вони сподіваються, – не буде. Я це говорю на основі Святого Письма, посилаючись на вищенаписаний вірш та інші: «Все готується, але ніхто не йде на війну». Дорогий читачу! Поміркуй сам: хто тепер піде воювати? Хто впевнений у своїх військах? Хто тепер оголосить війну? Чи вірить тепер батько синові? Чи вірить тепер син батькові? Чи вірить тепер чоловік дружині, або жінка чоловікові? Чи вірить тепер начальник підлеглому, або підлеглий начальникові? І таке інше, інше й інше. Я відповім на основі Слова Божого, а також особистих спостережень і досвіду: не вірять, ніхто ніде і нікому; на землі повний хаос. І вірити не можна нікому, тому що всі обманюють. Кожен женеться за почестями, посадами і користю. Жодне ім’я, жоден лозунг, жодна революція, ані війна не звільнить підневільного пригніченого люду. Є лише одне єдине Ім’я Вірне і Вічне – Ісус (Спаситель), яким можна спастися, тобто звільнитися. Це Ім’я стосується всіх статей, націй, класів, рангів і привілеїв, особливо ́ європейців, що називають себе християнами. Кожному, хто шукає правди і життя, я раджу звернутися до Христа Ісуса і навчитися від Нього. Тоді сміливо, без лукавства і погроз, не таємно, а явно і з любов’ю можна і треба викривати беззаконників усіх без винятку: малих і великих, поготів великих, тобто начальників.
Так говорить слово Боже: «Бо наша боротьба не проти крові i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтоправителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних» (Еф 6,12). В іншому місці Апостол Павло мовить: «Бо створiння з надiєю чекає об’явлення синiв Божих» (Рим 8,19). Любий читачу! Хіба одкровення синів Божих із надією очікують тварини, тобто корови, коні і решта? Ні. Це люди, що не тямлять відрізнити правого від лівого. Вони чекають одкровення синів Божих. Одні ждуть із повітряної висоти, інші – з Варшави, треті – з Москви і т.д. Це все оманливі даремні сподівання.
Є одне Ім’я, за допомогою якого всі невинні і пригнічені можуть звільнитися, це Ім’я – Ісус Христос, Визволитель. Він усіх кличе, кажучи: «Прийдіть до Мене, всі струджені й обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий» (Мф 11,28-30). Будьте схожі на Нього, уподібнюйтеся до Нього не лицем, а серцем, не зовні, а внутрішньо. Починайте, всі струджені й обтяжені, уподібнюватися Йому, бо Господь починає з останніх. Сміливо і явно будемо викривати всяке беззаконня і неправду, ба більше тих засуджувати, які носять на собі Ім’я Боже: пастирів, наставників, учителів, священників, пресвітерів, благовісників, що проповідують, але прикладом своїм не служать Господеві і людям. На вас, начальники, вчителі, керівники і проповідники, дивляться всі, що за вами йдуть; беруть до уваги не ваші слова, а ваші діла. Бог – Суддя Праведний, який відплатить кожному згідно з ділами його. Я до всіх звертаюся з моїм щирим проханням: зупиніться на ваших шляхах і подумайте, погляньте на час, у якому Ви живете, на справи Ваші і інших. Судіть самі по собі і збагнете, чому належить бути. Господь загримить із висоти і з житла святині Своєї подасть голос Свій; страшно загримить на оселю Свою. А кожен назвався оселею, Іменем Його. Надто прибрала собі ім’я від Христа Ісуса християнізована Європа. Недарма написано: «І не буде притулку пастирям і спасіння вождям стада» (Єр 25,35). Подивіться на ознаки, на все, що відбувається на землі в народах, подивіться в Книгу книг, у Книгу Життя Вічного, і ви зрозумієте, що Господь виконує намір серця Свого. А намір серця Його виразили на словах і вписали до Книги Життя слуги Його; Слуги Його і розуміють її, і це пишемо, бо знаємо, що це є правда.
Настала пора виконання того, що передбачив Пророк Божий Даниїл: «Потім сядуть судді і відберуть у нього владу губити і знищувати до кінця» (Дан 7,26). У майбутньому на зміну чинної, що тільки говорить і нічого не робить, Ліги Націй прийде інша, нова міжнародна ліга націй, що діло зробить, бо включить у себе всіх противників війни і всіх вільнодумних, чесних і правдлюбців. Здійсняться слова Пророка Ісаї: «[…] від Сіону вийде закон, і слово Господнє – з Єрусалима» (Іс 2,3). Закон вийде і виконання його буде. Відповідно до Закону судитимуть: правого виправдають, а винного засудять. Загородять уста всякій неправді, не буде стільки дурних, оманливих, розпусних, непотрібних книг, журналів, газет і т. ін. Кожен фальшивий провісник засоромиться відання (знання) свого, тому що так не буде, як він знав і говорив. І станеться те, що було в давнину, у дні Пророка Гедеона: в одному стані вбивали один одного. Так буде і тепер, у будь-якій політичній чи релігійній спільноті будуть битися; особливо погано буде ватажкам, агітаторам, наставникам, проповідникам, бо так не буде, як вони навчають. До прикладу, адвентисти, баптисти, п’ятдесятники та інші їм подібні, самі не навчившися, навчають інших, що Христос Ісус прийде і забере їх на небо, а решта згорять, але я знаю і впевнений, що так не буде, як вони вчать, і тоді станеться бій, війна на знищення один одного. Це і є місцем А-р-м-а-г-е-д-д-о-н-а. Так буде у кожному народі, у будьякому товаристві і партії, включаючи сюди всі світові держави. Істинно. Всі люди сподіваються ліпшого, та його не буде, а буде лише гірше. Хто хоче, щоб йому було добре, то сам будь добрим. Хочеш, щоб тебе любили – сам навчися любити, хочеш, щоб тебе поважали – сам навчися поважати, хоч хто б ти був. Особливо начальники повинні слугувати прикладом, бо молодший дивиться на старшого, учень – на вчителя, син – на батька, дочка – на матір і т. д. Писання говорить: «Сіяли вітер і пожинають бурю». Що посієш – те й пожнеш. Які квіти – такі і ягоди, яке дерево – такий і плід. І немає на кого нарікати, суд згідно з ділами. Був час для язичників, тепер для них часу немає. Тепер доба наша: що ми скажемо в Ім’я Господа, те і буде, бо не від себе говоримо, – від Бога, що дає мудрість усім, хто просить із вірою.
Пророк Ісая провіщає: «Не будуть робити зла і шкоди на всій святій горі Моїй, бо земля буде наповнена віданням (знанням – С.Б.) Господа, як води наповнюють море» (Іс 11,9). У 6-му та інших віршах він говорить: «Тоді вовк буде жити разом із ягням, і барс буде лежати разом із козеням; і теля, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде водити їх. І корова буде пастися з ведмедицею, і дитинчата їх будуть лежати разом, і лев, як віл, буде їсти солому. І немовля буде гратися над норою аспида, і дитя простягне руку свою на гніздо змії» (Іс 11,6-8). Пророк Божий уподібнив гнобителів людей вовкам, барсам, левам, ведмедям, аспидам і змії. Саме ці звірі і роблять шкоду велику на землі, коли земля у невіданні (в незнанні). Пророк Божий Осія попереджає: «Знищений буде народ Мій за нестачу відання (знання – С.Б.) […]» (Ос 4,6). Дійсно, саме ці звірі завели весь народ у такий блуд, що пожирають одне одного. Але настала вже та пора, коли багато людей читають Святе Письмо, і знання множиться, і звір та лжепророк ввергаються в озеро вогненне. Всі люди думають, що знають, а вони нічого не знають, як необхідно знати, через те і горе на землі. Подумайте, друзі, про це, зрозумійте собі, що ви не знаєте, вчіться і будете знати, тоді злий дух із землі буде видалений. Та для цього потрібно прийняти і виконати Закон Божий – Десять Заповідей Божих, у них основа життя людського, в них уся основа досконалості.
31 липня цього року в селі Доросині ми, євангельські християни, здійснювали молитовне зібрання, на яке зійшлося багато народу з того села. Оскільки теперішній час особливо важкий, поготів для нижчого класу, тобто для малоземельних селян і різноманітних робітників, а через те і всім і всюди, тобто по всьому світу; то істинні християнські проповідники мають дар від Бога, користуючись Книгою книг, робити різні життєві висновки, чому такі кризи і тяжкі часи бувають, і чим, тобто у який спосіб, усе це можна поправити, знаючи передусім, що тепер у всіх прошарках народних дух бунтарський і т.д. Для того, щоб робити життєві висновки з учення і життя Єдиного Вчителя Великого, Вождя, Царя Царів – Христа Ісуса, необхідно бути спеціальним хірургом, як Апостол Павло. Для загальної настанови я взяв деякі місця з Книги книг, а саме з книги Пророка Осії: «Знищений буде народ Мій за нестачу відання (знання) […]» (Ос 4,6) і з Євангелія Матвія: «Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, – бо в цьому є Закон і Пророки» (Мф 7,12). Справді у наш час усі люди, як старі, так і молоді, як багаті, так і бідні, як письменні, так і неписьменні, як володарі, так і їх підлеглі невдоволені всім, нарікаючи, піднімаються один проти одного і винищують одне одного. Чому? Тому що немає відання, тобто знання, і ніхто не навчав цьому, а вчили і вчать зовнішніх форм, як наприклад роблять, різнорідні і різномодні так звані священники. Вони тільки говорять, навчають, а самі не роблять, як говорять, бо в них Бог лише на язиці, а серце переповнене мерзотами розмаїтими. Та і їх також ніхто істинного знання не вчив; навчали їх зовнішніх форм служіння, за певною програмою з різних церковних книг, що не узгоджуються з Книгою Вічного Життя, і це був такий час, щоб виконалось усе написане у Вічній Книзі. Одне слово, їх учили і ще вчать того, щоб ті люди, яких вони навчають і будуть учити, не знали нічого, і щоб була повна пітьма, щоб князеві світу цього – сатані –вільно було царювати. Царство сатани почало падати з 1914 року і скоро впаде остаточно. Про це в мене є багато духовного матеріалу, але рамки ще вузькі. Бесіда триває далі, і слово звучить. Якщо ви хочете, щоб із вами люди поводилися добре, то самі поводьтеся добре. Моє звернення стосується всіх без винятку. Особливо я стараюся укріпити Іменем Христа Ісуса, Спасителя і Визволителя нашого, пригнічене, струджене й обтяжене населення, щоб воно не піддавалося впливу жодних агітаторів, – таємних і нелегальних, що накладають на нас і ще більше повинностей.
Я казав людям, аби не робили ніяких злочинів, аби не ховали жодних злочинних діячів, тоді буде менше суддів, адвокатів, тюрем, арештантських домів, різнорідних охоронців, радників і тих, що псують папір – тобто незчисленних писарів, тоді і нахил до злочинів буде меншим. І безліч прикладів із життя народу і свого власного наводив для повчання. Подякувавши Богові і людям, ми закінчили зібрання. З гурту людей почувся голос: «Чи можна з вами побалакати?». Ми відповіли: «Можна». Це був місцевий священник, який зайняв місце за столом, наказав нам забрати наші книги і почав різні слова говорити не з Біблії, хоч і тримав її в руках, і все зводив на мене наклеп, називаючи мене політиком. Коли брат Онуфрій П’ятачук прочитав цитату з книги Пророка Єремії: «Священники не говорили: «Де Господь?», і вчителі закону не знали Мене, і пастирі відпали від Мене, і пророки пророкували в ім’я Ваала і ходили слідом тих, які не допомагають» (Єр 2,8), а брат Олексій Коробчук прочитав із Євангелія від Матвія: «Тож за їхніми плодами пізнаєте їх» (Мф 7,20), тоді званий священник назвав нас привселюдно свиньми. На мою думку, серед мирян самий простий чоловік не насмілиться сказати таке слово. А званий священник, іменуючи себе вченим наставником, не соромиться називати людей свиньми. Я зі свого боку прошу такого священника навчитися поводитися з людьми, бо ми живемо не в монархії, а в Польській свобідній республіці.
Нехай благословить Бог тих, хто творить мир і милість, правду і суд на землі. Амінь.
Видавець-редактор Стефан Бохонюк