Серпень і вересень 1934 р.

Нова правдива дорога до життя

Хто має розум, той зрозуміє!

Душею моєю я прагнув до Тебе вночі, і духом моїм я буду шукати Тебе у нутрощах моїх з досвітнього ранку, бо коли суди Твої звершуються на землі, тоді мешканці світу навчаються справедливості (Іс 26,9)

Я часто пишу: хто розум має, той зрозуміє. Здається, що всі люди, які є на землі, мають розум, і не тільки люди, але й усяка тварина має свій розум. Я хочу говорити про розум добрий, який знає, що було і що ще має бути, знає слово Боже. А слово Боже, що є правдою вічною і святою, каже так: «Початок мудрости — страх Господній» (Притч 1,7); «Добрий розум у всіх, хто заповідей Божих дотримується». Любий читачу, хай ким би ти був! Подумай собі: сповняєш ти заповіді Божі чи ні? То я тобі наперед скажу, що ‒ ні, не сповняєш, а як заповідей Божих не виконуєш, то й розуму доброго правдивого не маєш; і нема тобі чого голову піднімати і хвалитися, що ти кращий від безсловесної тварини, заглянь у Книгу вічного життя і знайдеш слова Давида, пророка Божого і Царя Ізраїльського: «Я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою» (Пс 72,22).

О, до чого дожилися люди цього лихого світу? А дожилися до того, що здорового і доброго розуму немає. Що ж говорить про це пророк Осія? «Знищений буде народ Мій за нестачу відання (за незнання ‒ С.Б.): оскільки ти відкинув відання (знання ‒ С.Б.), то і Я відкину тебе від священнодійства переді Мною; і як ти забув закон Бога твого, так і Я забуду дітей твоїх» (Ос 4,6). А що ж каже пророк Божий Ісая? «Народе Мій! Вожді твої вводять тебе в оману і путь стежок твоїх зіпсували» (Іс 3,12). О, любий читачу, пробудися з глибокого сну і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос! Покинь ту прадідівську, дідівську і батьківську віру сліпу, поглянь на небо та не полінуйся зайти до святого Петра, учня Христового, і він розповість про правдиву віру. Він тобі порадить прочитати його 2-й лист, 6пише бо він так: «Ви ж, докладаючи до цього всю стараннiсть, покажiть у вашiй вiрi чесноту, в чеснотi розсудливість (розум ‒ С.Б.), в розсудливостi стриманiсть, у стриманостi терпiння, у терпiннi благочестя (побожність ‒ С.Б.), у благочестi братолюбство, у братолюбстві любов (до всіх ‒ С.Б.). Якщо це у вас є i примножується, то ви не залишитесь без успiху i плоду в пiзнаннi Господа нашого Iсуса Христа. А в кого цього немає, той слiпий, закрив очi, забув про очищення від давнiх грiхiв своїх» (2 Пет 1,5-9).

Чи бачиш, читачу, що потрібно для правдивої віри? Випробуй себе, чи є воно в тебе? Ні, немає. Чому? Бо не читав. А хоч і читав, то так собі, про людське око. Це була пора невірʼя, блуду й обману, і всякого ошуканства. Тепер дивися! Хто той, що тебе учив Бога знати, жертви давати, свічки ставити, парастаси служити, на відпусти ходити і все, про що не написано в Святому Письмі, робити? І тепер ще говорять твої вчителі-духівники (відомо якого духа): «Будь такий, як і батько твій був». Не вір їм, вони тебе обманюють. Ходімо, брате, я тебе заведу на небо, там нам правду скажуть. Заходимо до Божого чоловіка пророка Захарії, і він нас навчає: «Не будьте ж такі, як отці ваші, що до них взивали раніше колишні пророки, кажучи: «Зверніть із ледачих стежок ваших і від лихих учинків ваших»; «Та вони не слухали і не вважали на мене», ‒ говорить Господь» (Зах 1,4). Тепер розсуди, брате, кому вірити ‒ Богові чи ошуканцю?

Якщо ти, брате, віриш Богові, то вір і Його пророкам, бо так написано: «І встали вони рано-вранці, і виступили до пустелі Фекойської; і коли вони виступили, став Йосафат і сказав: «Послухайте мене, юдеї і жителі Єрусалима! Вірте Господу Богу вашому, і будьте твердими; вірте пророкам Його, і буде успіх вам» (2 Пар 20,20). Чому ж ошуканці так роблять? Ходімо, брате, до Бога, і Він нам промовить устами свого слуги ‒ пророка Осії: «Харч добувають вони з гріхів Мого люду і до беззаконності його змагає душа їх». Бачиш, розумієш, любий брате, для чого вони це роблять? Ще раз скажу: «Гріхами народу мого годуються». Він тебе лякає гріхом, а сам не боїться з тебе брати і за живого, і за померлого, і за різні речі, такі як: обіди жалобні, освячення домівки, поля, худоби і різних вигадок. І все те робить твоя віра, брате. Хто ж у цьому винний? Тобі кожен замаскований пройдисвіт буде тлумачити нишком: «Уряд, влада винні». Не вір скритим шептунам, жени їх від себе. У нашій державі Польщі добрий закон ‒ Конституція, лише ми мало розуміємо як ним користуватися. Тепер настав той день, коли кожен народ має право вибороти життя правдою, а не бунтом чи повстанням. І Святе Письмо повчає так. Не зважаючи на часи незнання, Бог тепер повеліває всім людям всюди каятися (Див.: Діян 17,30).

Усі люди в усьому світі хочуть, щоб було добре! А як буде добре, коли майже всі люди на землі злі? Для того Бог говорить: «Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, — бо в цьому є Закон і Пророки» (Мф 7,12). Я часто про це нагадую, ба більше тоді, коли бачу таких слухачів, що прагнуть якогось кращого життя, хоча самі не знають, якого саме. Ліпшого життя, права, закону й управління ніхто не дав і не показав, і не дасть та не покаже собою, як дав і показав Собою наш Господь Ісус Христос. І минають уже часи всякої погані. Схаменіться, люди, тоді вже зараз краще буде, покиньте всі погані звички гніватися і повставати проти когось, позаяк це не принесе користі, тому що все це, що є, те повинно бути, інакше Бог був би не справедливий, значить, не могло би сповнитися Святе Письмо. Для того, щоб було добре, ходімо до Христа і навчімося від Нього, бо Він лагідний і смиренний серцем, тоді побачите, що буде краще; будете бачити світ, не дасте своєї праці на жодну глупоту, а лише на користь. А як будемо добре творити справедливість, то менше буде над нами сторожів, буде менше і видатків грошових і буде нам пожиток. Подумайте добре: зло і родить зло. Іноді чоловік думає, що він комусь зло робить, а не знає нещасний, що він собі зле робить, бо це є праведний суд Божий. Бог сказав: «Віддам вам за ділами вашими».

Тут усе йдеться про віру

Кожен чоловік, що живе на землі, у щось вірить. Я хоч трохи згадаю таких, що вірять у Мойсея, в Магомета, у Будду, в Гуса, у Вайт, у Фетлера, в Расселла і ще у багатьох та багатьох. Ще в Карла Маркса, у Кропоткіна, в Леніна та інших, і в Бога, і в Христа Ісуса. І все ж таки у щось вірять. Часом трапляється говорити з різними людьми. До прикладу, я говорю про Христа Ісуса з анархістом. Той стверджує: «Я не вірю в Ісуса Христа, я вірю Кропоткіну, він написав добрі книжки». Я відповідаю: «Але все ж ти у щось віриш». Так само з комуністом та іншими.

Перейдімо тепер до релігійних, до Божих. І я ‒ Божий, почну говорити про Христа Ісуса з Вайтівцем. Вайтівець звинувачує: «Ти сало їси, з тобою я не спілкуюсь». Почну говорити про Христа Ісуса з Фетлерівцем. Цей мовить: «Ти закону дотримуєшся – суботу святкуєш, з тобою я не маю спільної мови». Почну говорити про Христа Ісуса з Расселлістом, Расселліст каже: «Ти не віриш, що померлі з могил воскреснуть, з тобою я не розмовляю», я в свою чергу говорю, що я вірую в Христа Ісуса і проповідую в Ісусі воскресіння з мертвих, і моєю вірою і надією очікую всього того, що Господь обіцяв через Своїх усіх слуг. Знаю і вірю: що Він нам, які віруємо у Нього, обіцяв, те дає і ще більше дасть.

Він же нам обіцяв, що ми його будемо знати, а як Його будемо знати, то будемо заповіді Його виконувати. Слава Йому, що ми любимо заповіді Його більше від золота, що нам заповіді Його солодші за мед; і ми не відступимо від Нього, бо Він нас оживляє і воскрешає, і на Своєму престолі поруч із Собою саджає, дає нам право називатися Його синами і дочками, дав нам право знати задуми серця Його і суди вуст Його. А суди Його нині виповнюються; і ми погоджуємося з небесним жителем апостолом Павлом і говоримо, що «Немає праведного жодного, немає, хто розумів би, немає, хто шукав би Бога ‒ всі відхилилися з путі, негiднi всi до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного» (Рим 3,10-12).

Сказав Ісус: «Я ‒ дорога, правда і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Ін 14,6). У всі часи існування людського на землі знаходилися і знаходяться особи, що теж називають себе дорогою, правдою і життям, і дуже багато людей іде за ними; до таких осіб мало що хто має, бо то політичні. Коли ж той, хто вірує у правдивого Бога Отця й Ісуса Христа, покличе: «Ідіть за мною, оскільки я йду за Христом, я вам буду доброю дорогою і правдою, і життям», то правителі цього світу кричать: «Це політика, ти до того не маєш діла, ти тільки молись». По правді Божій, хто так говорить ‒ у того немає здорового глузду, адже Ісус Христос і вчив, і показував собою добре життя, а так само всі пророки й апостоли. Ми з Вічної історії бачимо, що спочатку народом правили пророки і судді, і вони не гналися за жодними церемоніями і почестями, як царі і різні президенти. Бог у гніві дав народові царя – у гніві й забирає його.

Ми бачимо наперед, що Бог знову буде давати суддів, бо так обіцяв: «І знову буду поставляти тобі суддів, як раніше, і радників, як спочатку; тоді будуть говорити про тебе: «Місто правди, столиця вірна». Сіон спасеться правосуддям, і сини його, які навернулися, правдою; усім же відступникам і грішникам — погибель, і ті, що залишили Господа, знищаться» (Іс 1,26-28). Виходить, що керівники цього світу зробили Бога нетямущим, а також кожного, хто в Нього вірує. Та на додачу тепер ще зʼявилося багато різноманітних вірян, які показують свої різні дурощі і глупоту; і люди цього світу всіх вірних міряють єдиною міркою, але цьому буде кінець.

Надходить час, коли буде єдність головних проводирів, як небесних, так і земних, тоді буде велике горе всім брехунам, а найбільше тим, які ось тут нічого не роблять для Господа (життя), а очікують, щоб їх Христос забрав на небо, а землю щоб спалив. Вони не знають, що вони горітимуть і вже горять (у вогні слова Божого), Бог дозволив все до пори. Він сьогодні через мене говорить: «Перевірте себе, спитайте себе»; «Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неприборканий, доки не прийшло визначення (те, що призначено ‒ С.Б.) — день пролетить, як полова, — доки не прийшов на вас полум’яний гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої» (Соф 2,1-2).

Бог хоче тільки, щоб кожен чоловік визнав свою провину сам, і Він все простить, і не буде зараховано за гріх. Хоч ви гніваєтеся на мене, адвентисти, баптисти і різноманітні пʼятдесятники, та всі інші, але я прошу і молю вас іменем Ісуса Христа: вникніть у себе ‒ чи є Христос у вас? Позаяк я добре знаю, що немає у вас Христа, тому що ви даремно на мене гніваєтеся. Але я на вас не гніваюся, а викриваю вас по правді. Ви ж самі читаєте, що, кого Бог любить, того викриває і карає. Ще читаєте: «А той (Дух істини – С.Б.), прийшовши, докорить світові за гріх, бо не вірують у Мене, за правду, бо я до Отця мого йду, і більше не побачите Мене, за суд, бо князь світу цього засуджений» (Ін 16,8-11). Якщо ви не послухаєте і не розкаєтеся, то буде вам великий стид і сором, ви будете встидатися свого знання, оскільки все те, що ви пророкуєте, не здійсниться, бо це ‒ неправда. За марнотою не зрозуміли Слів Божих, і нині не хочете послухати. От що говорить Господь через Михея до вас: «Так говорить Господь на пророків, які вводять в оману народ Мій, на тих, що як мають що гризти своїми зубами — віщують мир, а хто нічого не кладе їм у рот, тому заповідають війну. Тому ніч буде вам замість видіння, і пітьма — замість пророкувань […]» (Мих 3,5-6).

Зберіться і розсудимо. Бог є Миром і Любов’ю. Амінь.

Видавець і редактор Стефан Бохонюк