Грудень 1934 р.
Нова правдива дорога життя
Мудрі це зрозуміють! А мудрі тільки ті, яким Сам Бог відкрив таємницю Свою (Див: Ам 3,7)
Хто це говорить (сміє казати ‒ С.Б.): «І те буває, чому Господь не повелів бути»? Чи не від уст (не з наказу ‒ С.Б.) Всевишнього приходить біда і благополуччя? Навіщо ремствує людина, яка живе? Кожен ремствуй на гріхи свої (Плач 3,37-39). Всi бо згрiшили i позбавленi слави Божої (мудрості Божої ‒ С.Б.) (Рим 3,23)
Майже всі люди у цілому світі нарікають, що все робиться не так, як вони хочуть. Велика це помилка в цих людей, бо не знають плану Божого! О, дивний наш Бог! Він робить все те, що хоче на небі і на землі (Див.: Пс 113,11). Любий читачу! Подумай: що Бог хоче робити? Ти цього не знаєш, то я тобі скажу: Бог робить лише те, що визначив через вірних слуг. Хто ж це може знати? Знати може той, кого сам Господь вибрав і відкриває йому Свою таємницю, яка прихована в Його вічному слові, і сьогодні таємниця Божа відкривається перед усякою владою і начальством. Значить, все те, що робиться на землі в людях, то так і повинно бути, бо так судив Бог.
У всіх царствах на землі люди поділилися на різні партії: як на релігійні, так і на політичні; і партія проти партії страшно ворогує, а особливо проти тієї, що править царством (краєм, державою, королівством). А як же добереться та ворогуюча партія до влади, то робить ще гірше, ніж робила попередня. Те нині і сліпі вже бачать. Той, який у стосунках з іншим ‒ на ножах, ніколи не може бути добрим, справедливим. Можна викривати (відверто повідомляти) несправедливість влади з любовʼю, а не зі злобою і ворожістю. Погляньмо на безсловесну тварину, скажімо, на пташку: жодна в своє гніздо не паскудить. А пригляньмося ближче, як вона годує своїх пташенят: здається, всі малята однакові; коли мама принесе харч (корм), то всі вони відкривають свої роти, але пташка знає, якому дитинчаті давала їсти, а якому ще треба дати. Бог сказав устами раба свого Ісаї: «Віл знає володаря свого, і осел — ясла господаря свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє» (Іс 1,3). Ще пророк Єремія картає: «І лелека під небом знає свої визначені часи, і горлиця, і ластівка, і журавель пильнують час, коли їм прилетіти; а народ Мій не знає визначення (розпорядку ‒ С.Б.) Господнього. Як ви говорите: «Ми мудрі, і закон Господній у нас»? А ось, неправдива тростина (перо ‒ С.Б.) книжників і його перетворює на неправду (брехню ‒ С.Б.). Осоромилися мудреці, знітилися і заплутались у сіті: ось, вони відкинули слово Господнє; у чому ж мудрість їхня?» (Єр 8,7-9).
Бог навчає: «І турбуйтеся про добробут міста (краю, країни чи держави ‒ С.Б.), в яке Я переселив вас, і моліться за нього Господу; бо при добробуті його і вам буде мир (добре ‒ С.Б)» (Єр 29,7). Ми, християни, які дотримуємося Заповідей Божих, стараємося, дбаємо про добробут нашої країни Польщі і те, що бачимо і чуємо, не встидаємося виявляти перед усіма, бо Бог наш має право до всіх: і до малих, і до великих, і до підлеглих, і до влади, оскільки Він сотворив одне й інше, але начальникам буде суворе випробування (Див.: Прем 6,1-14).
Бог робить усе через своїх слуг. Він виголосив устами колишнього американського президента, покійного Вільсона добру промову, щоб створити союз народів (Лігу націй) і всілякі справи вирішувати справедливим судом. Ту промову держави прийняли і створили, але не союз народів, а союз держав, і досі він нічого не зробив, тільки переводив людську працю. Сварка між німцями і французами заставляє союз держав щось зробити... А союз шістьох сильніших держав покаже, як зробити справедливу спілку народів, але не на користь цим народам... Хто має розум, той зрозуміє!
Цей 1934 рік, що минає, зробив крок далеко вперед: примирив хоча би зверху ворогів. Як майже всі держави були налаштовані проти більшовиків! 1934 рік примирив їх, тільки ще добре не видно, для чого це, але все-таки примирив.
Різні ж релігійні секти, які кричать, що вірують у Бога і в Ісуса Христа, і збираються летіти на небо, зляться одні на інших так, як більше ніхто на землі не злоститься. Подумайте про це всі вірні різних сект. Написано: «Бо гнiв людини не творить правди Божої» (Як 1,20). А ви всі, звані віряни, гніваєтеся на нас, християн, свідків Божих, за те, що ми з любовʼю виявляємо вам ваші хиби, що ви не розумієте слів Божих. Ви, покликані (звані) вірні різних сект, що зʼявилися до 1914 року, не знаєте, якого ви духа, так як не знали колись і учні Ісуса Христа. Написано: коли Христос Ісус хотів зайти в одне село, і Його не прийняли, то учні Його сказали Йому: «Господи, хочеш скажемо, щоб вогонь зійшов із неба та й пожер їх»; і не любили всіх тих, що були не з ними (Див.: Лк 9,49-56). Вони так поводилися, бо ще не мали в собі Святого Духа і не розуміли Святого Письма. Так і ви робите, звані віряни, бо не знаєте, якого ви духа.
Як видно з діл і науки вашої, то ви нікого не любите, звані вірні, а любите лише тих, що слухають вашу блудну науку. Ви все ждете, що Христос забере вас на небо, а землю з усіма людьми спалить. Не буде того, що ви думаєте, вчите й очікуєте, і вам буде великий сором і ганьба. Тож я і всі мої співбрати просимо вас в імʼя Ісуса Христа: зупиніться на ваших дорогах (науках), поміркуйте і пошукайте доброго шляху, і ним ідіть. Нема бо іншої дороги, крім тієї, яку проклав наш Господь Ісус Христос, але путь цю мало хто зрозумів. Всі ви спираєтеся на Євангеліє. А сатана-диявол-обманник із чим прийде? З Євангелієм у руках. Прийме подобу Ангела світла, буде зовні лагідний і смиренний, але, коли хто що скаже проти нього і його науки, страшно розсердиться; він не може встояти на суді. Наш учитель і Господь Ісус Христос не гнівався і не злився, коли на Нього говорили: «В тобі біс». А візьми скажи адвентистові чи баптистові, чи пʼятдесятникові: «В тобі біс», то побачиш перед собою біса. Чи як до тебе, читачу, хто скаже: «В тобі біс», то ти сам можеш побачити в собі, чи є в тобі дух біса, чи дух Христа Ісуса. Як простиш тому, хто обзиває тебе бісом чи ще якось інакше, і не будеш озлоблюватися, то добре, то буде в тобі дух Христа; а як будеш спалахувати і прощати не будеш, то в тобі ‒ дух антихриста. Зрозумій же, читачу, себе! Подивися, читачу! Тепер у всіх людях живе дух антихриста, а не Христа, бо гніваються всі один на одного: батько на сина, син на батька, володар на володаря і т. д. А покликані вірні чекають, що ще прийде антихрист! Він ‒ антихрист ‒ уже давно прийшов, і йому, і знамену (знакові) його поклонилися мало не всі. Антихрист відмінив закон Божий і постановив свій приклад: відмінив суботу, а поставив святкувати неділю. Неділя ‒ це знамено звіра, а звірами Святе Письмо називає царів.
У третій книзі Ездри розповідається: «Ось, на землі буде дешевизна в усьому, і подумають, що настав мир (спокій ‒ С.Б.); але саме тоді й спіткають землю («земля» означає тих людей, що не знають Ісуса Христа ‒ С.Б.) біди — меч, голод і велике сум’яття» (3 Езд 16,22). Початок тієї дешевизни ми, селяни, вже переживаємо: вся наша праця ніким не цінується, але надходить пора, коли ті, хто зараз розкошує і не співчуває тим, що бідують, самі біди не витримають, бо вони не звикли до неї, а лише до гараздів.
Зараз сільськогосподарська продукція знецінена, але вже незабаром і фабричні (багачів) вироби будуть дешеві, і тоді скажуть різні брехуни: «Мир» (спокій). О, тоді і відкриється біда, бо виявиться, хто ту біду робить. Тоді від лиця Божого (клас бідних, покірних, трудових людей) будуть утікати всі, і не буде їм місця (Див.: Одкр 20,11-15).
Ми, християни, застерігаємо всіх керівників цього лихого світу: пробудіться і подивіться, що має бути, може, ви і вцілієте, бо наш Бог має над усіма людьми милосердя.
Як же можна передбачити, що має бути у майбутньому? Передбачити можна лишень завдяки вічній історії ‒ Біблії, і то не всім, а тільки вибранцям Божим. Своїм вибраним Бог відкриває, що має робити на землі, так бо написано: «Бо Господь Бог нічого не робить, не відкривши Своєї таємниці рабам Своїм, пророкам» (Ам 3,7). Сьогодні виявиться, хто Божий, а хто ‒ ні. «Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви ‒ не від Бога» (Ін 8,47). Той, який від Бога, знає, що Бог має робити, і коли отримує від Бога знання, то і відкриває всім, хто має вуха слухати.
Нині на землі триває суд Божий насамперед тому, що немає тут віри. Так бо написано: «Але Син Людський, коли прийде, чи знайде віру на землі?» (Лк 18,8). Майже всі люди кричать, що вірують. А де ж діла Христової любові?
Святий Павло розмірковує: «Hевже ж Бог — тiльки юдеїв, а і не язичникiв? Звичайно, i язичників, бо є лише один Бог, який виправдовує обрiзаних за вiрою i необрiзаних через вiру. Чи ми знищуємо закон вiрою? Зовсiм нi; але закон стверджуємо» (Рим 3,29-31). Я вже вище писав, що 1934 рік велике діло зробив: примирив трохи людей цього світу (устрою); а секти не миряться і не примиряться, а їм треба закрити вуста, які говорять неправду в імʼя Господа. Як же це зробити?
Божий слуга каже так: «І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, й інша книга розкрита, яка є Книга життя; і судимі були мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми» (Одкр 20,12). Із цього видно, що невдовзі збереться громада розумних людей і перегляне різні книги, від яких приходить смерть. Подивися, любий читачу, скільки тепер умирає людей через читання тих непотрібних книг, які не дають життя, хоч назва їх і добра: «просвіта», «самоосвіта» і т. ін. Ті книги вороже написані. Їх молодь читає і починає ненавидіти одне одного, і скільки-то тепер молодих людей у вʼязницях пропадає. Хто в цьому винен? Винні всі: від малого до великого. Що ж ми повинні зробити? Чи маємо одне одного звинувачувати? Ні, ми не маємо цього робити, бо як би того не було, то ми не знали б: що таке добро і що таке зло. Як же багато зараз є різних книжок, газет, журналів і всілякої іншої преси, які ведуть людство до смерті, особливо молодь! Над цим треба задуматися, кому слід, хто за цим повинен пильнувати, бо цей день все відкриє: добре воно чи зле. Для цього має бути в державі маленька громада з усіх головних проводирів, і буде видно, хто з-поміж них веде до життя, а хто ‒ до смерті. Таке обʼєднання керманичів уже тепер видно, бо кожен провідник має свою власну програму і пресу, в якій її оприлюднює, зрідка йде за чиєюсь (наслідує чиюсь).
Ми, християни, свідки Божі, проти всілякого вбивства, проти війни, бо мусить же настати на землі мир, братство і свобода для людей. Мені не раз задають такі питання: «Ви, мовляв, сектанти, виступаєте проти війни, як же буде хто нападати, то мусите відбиватись?» Я відповідаю так: «Нападають лише бандити, злочинці і різні розбишаки, а краєм чи державою правлять і повинні правити найкращі люди, а ще для того вже кілька літ існує Ліга націй, яка має правильно судити; а як би яка держава Ліги націй не послухала, то мусить бути міжнародна союзна армія, і таку державу вона повинна ліквідувати. Бандитизм і різних нападників треба викорінювати зовсім з лиця землі.
Ми всі хочемо миру і спокою, нехай же Бог небесний поблагословить наш край ‒ Польщу ‒ миром, щоб наші вищі керівники правили мудро і розумно всім народом.
Видавець і редактор Стефан Бохонюк