Січень і лютий 1935

Нова правдива дорога життя

Хто має розум,той зрозуміє! А розум має той, хто заповіді Божі сповняє!

Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, — хто читає, нехай розуміє (Мф24,15). І сказав я сам у собі: це, можливо, бідняки; вони дурні, тому що не знають шляхів Господніх, закону Бога свого; піду я до знатних і поговорю з ними, бо вони знають путь Господню, закон Бога свого. Але і вони усі розбили ярмо, розірвали кайдани (Єр 5,4-5)

«А ти, Даниїле, приховай слова ці і запечатай книгу цю до останнього часу; багато хто прочитає її, і збільшиться відання» (Дан 12,4).

Сьогодні святу книгу Біблію читає багато людей, і знання більшає. Диявола, обманника, брехуна й ошуканця, який стоїть на святому місці, уже побачили, але стояти йому на тому місці залишається вже недовго. Він буде звʼязаний і вкинутий у вогненне озеро. О, дивний цей день! День цей відкриває велике диво! Диявол, сатана, дурисвіт і махляч віддавна зробився богом цього віку, і йому поклонилися майже всі народи; якби Господь не залишив остатку Собі, то цей світ (устрій) був би подібний до Содому і Гомори. Спочатку, коли я воскрес у Христі з мертвих, то думав, що, може, то не знають путі Господньої прості бідні селянські люди. Я звертався із запитанням до людей освічених, які називають себе вченими, але й вони не знали і не знають шляху Господнього, бо книги Божої не читають. А слово Боже мусить виконатися, написано: «Погляньте, браття, хто ви‚ покликанi: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних; але Бог обрав немудре свiту, щоб посоромити мудрих, i немiчне свiту обрав Бог, щоб посоромити сильне; i незнатне свiту i принижене, i те, що нiчого не значить, обрав Бог, щоб скасувати значуще (щоб те, що є, в ніщо обернути ‒ С.Б.), — щоб нiяка плоть не хвалилася (не величалася ‒ С.Б.) перед Богом» (1 Кор 1,26-29).

Написано: «І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського: їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх. Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували; а в той день, в який Лот вийшов із Содому, линули сірка палаюча й вогонь із небес і погубили всіх; так буде і в той день, коли Син Людський явиться» (Лк 17,26-30). Тепер, любий читачу, подивися, що робиться в світі (в цьому зігнилому ладі), як змагаються між собою, переганяють один одного, тобто багатше царство чи республіка починає щось собі будувати, бідніша республіка, хоч слабша, хоче перегнати першу. І одні інших хочуть завжди випереджати, і то в усьому: у формах, модах, будівництві різному, у бігові, скачках, їзді, польотах, плаванні, буйстві і різних інших сьогоднішніх дурощах, які заганяють живих людей передчасно в могилу. І те все називається високою культурою, передовою технікою, і все те виходить від учених людей!

Мертве, бездушне будують, а живе, що має душу, гублять. У чому ж мудрість їхня? Для характеристики цієї тенденції найкраще пасують такі слова пророка Ісаї: «Господь послав у нього дух сп’яніння; і вони ввели Єгипет в оману в усіх ділах його, подібно до того, як п’яний бродить по блювотині своїй» (Іс 19,14). Коли читаємо святу книгу ‒ Біблію ‒ та дивимося на людей цього лихого світу, то ясно бачимо, що всі збожеволіли, особливо вчені. У чому ж полягає наука їхня? Щодня газети приносять відомості про різні обмани, крадіжки. Хто ж те все робить? Здебільшого люди освічені. О горе з такою наукою! Де ж мораль? Нема. І вчені за це не беруться, а тільки змагаються між собою, хто кого пережене. О, горе! Я вже не знаю, як ще назвати це! Чи я дурний? Чи цілий цей світ для мене дурний? Іду до Бога, до Його слова. Бог каже так: «А що вони не вважали за потрібне мати Бога в розумi, то Бог вiддав їх перекрученому (ледачому ‒ С.Б.) розумовi — чинити неподобства, так що вони сповненi всякої неправди, блуду, лукавства, користолюбства, злоби, сповненi заздрости, вбивства, чвар, лестощів, лихих звичаїв, обмовники, наклепники, богоненависники, кривдники, самохвали, гордовитi, винахiдливі на зло, непокірнi батькам, безрозсуднi, непримиреннi, нелюбовнi, клятвопорушнi, немилостивi. Вони знають праведний суд Божий, що хто чинить так, вартий смерти; однак не тiльки самі таке роблять, але й тим, що роблять, сприяють» (Рим 1,28-32). Чому ж те все прийшло на цей світ? Тому що на святому місці стоїть гидота запустіння.

Краще зрозуміємо, коли цей вірш прочитаємо: «[…] на Мойсеєвому сидінні сіли книжники та фарисеї» (Мф 23,2). Ми, християни, свідки Божі, знаємо, ким був Мойсей! Мойсей ‒ вибранець Божий. Мойсей пройшов усю науку єгипетську у статусі сина дочки царя-фараона, але не захотів розкошів і гулянок єгипетських, а вважав для себе за краще страждати з народом Божим. Не став зарозумілим, хоч і був високоосвіченим. Він ховався у чужих краях, бідував у всіх своїх життєвих напастях, пастухом був, а пастухом бути нелегка штука. У тих стражданнях і терпіннях зʼявився йому Бог Єгова і поставив його вождем свого народу. Відповідно до закону Божого всі вірні провідники страждали і страждають досі. Ми, страждальні проводирі, знаємо: коли з Ним страждаємо, то і царювати будемо з Ним. Хто має розум, той нас зрозуміє. Ісус Христос так описав Своїм учням усі ознаки Свого приходу: «Стережіться, щоб вас не ввели в оману: бо багато прийде у Моє ім’я, кажучи, що це Я. І час цей наблизився. Отже, не йдіть слідом за ними. Коли ж почуєте про війни та розрухи, не жахайтеся: бо цьому належить бути раніш; але то ще не кінець». Тоді сказав їм: «Постане народ на народ і царство на царство. Будуть великі землетруси місцями, і голод, і пошесті; і жахливі та великі знамення з неба» (Лк 21,7-11). Разом із тим засвідчив таке: «А перед усім тим накладуть на вас руки і гнатимуть вас, видаючи в синагоги і у в’язниці, і поведуть перед царів і правителів за ім’я Моє. І буде це вам на свідчення» (Лк 21,12-13). Я в імʼя Ісуса Христа застерігаю всіх званих вірних: придивляйтеся, за ким ви йдете, чи вони мають це свідоцтво (Див.: Лк 21,12-13). Дізнайтеся про своїх головних проводирів: чи вони страждали, чи вони в темницях бували, чи кайдани носили. Ви не знаєте? То я вам скажу, що з ними того, про що розповідав Ісус Христос, не бувало, вони ‒ самозванці, лжепророки, але й такі повинні бути. А були вони за царського правління на залізницях конторниками, в поліції урядниками, вчителями і різними царськими чиновниками; а коли упав царський режим, тоді стали сектантськими пресвітерами, які мали би просвічувати народ, а не затемняти, натомість говорять таке, що ніде не здійсниться. Цей день покаже все.

Уже тим давнім конфесіям ‒ православним, римо- і греко-католицьким, і різним протестантським не диво, вони тримаються постанов своїх батьків церкви, те кожному відоме, вони Євангеліє тримають для покривала. Але оці нові організації баптистів, що не розлучаються з Євангелієм, зводять наклеп, стверджують те, чого не бачили. До прикладу, пресвітер Луцької громади розʼїжджає скрізь і в своїх спільнотах поширює наклеп, нібито бачив мене пʼяним. Якщо пресвітер справедливий, то повинен мене викривати в обличчя, в очі, і довести, де саме бачив пʼяним, я завжди докір прийму і навіть подякую за це. Хто ж говорить поза очі, то той ‒ брехун. А брехун коли бреше, то своє діло робить. Так чинить пресвітер Луцької общини.

Я казав би всім званим вірянам не свідчити фальшиво на когось, а краще студіювати слово Боже, поки ще є час, бо коли він спливе ‒ двері зачиняться.

Ми ‒ християни, свідки Божі ‒ бачимо, що на святому місці стала мерзота, що порожнеча править і хоче правити народами, а закон Божий відкинули, найбільше ті, які звуть себе отцями духовними. О, подумайте про це! Бог каже: «Наверніться до Мене, і Я обернуся до вас». А Бог ‒ це Його слово, треба завжди обертатися до Його слова, так навчає і Святий апостол Петро: «До того ж маємо найдостовiрнiше пророче слово; i ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до свiтильника, що сяє у темному мiсцi, доки не почне розвиднятися день i не засяє зiрниця у серцях ваших. Знайте насамперед те, що жодне пророцтво в Писаннi не залежить вiд власного вирішення» (2 Пет 19,20).

І сказав їм притчу: подивіться на смоковницю та на всі дерева: коли вони розпускаються, то, дивлячись на це, ви знаєте, що вже близько літо. Так і ви, коли побачите, що все те збувається, знайте, що близько Царство Боже (Лк 21,29-31)

Настав день воскресіння з мертвих у Христі, дехто з людей читає Святе Письмо ‒ Біблію, і знання збільшується, і земля наповнюється пізнанням Господа. Про це свідчать три свідки Божі: пророки Даниїл (12,4), Ісая (11,9) і Аввакум (2,14). «І вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, — у воскресіння суду» (Ін 5,29). А оскільки земля наповнюється пізнанням Господа, то вже хутко сатана ‒ диявол і обманник ‒ буде звʼязаний і вкинутий в озеро вогненне, з того озера виходу вже немає. Диво дивне і чудо дивовижне: сатана ‒ противник Божий ‒ осліпив розуми людські, як малих чоловіків, так і великих, і не знають люди, що сатані служать. Що ж і хто такий сатана? Я хоч трохи зі Святого Письма покажу дух його, діла його: перелюб, блуд, нечистота, розпуста, служіння ідолам, чарування; ворогування, сварки, ненависть, гнів, суперечки, незгода, єресі, заздрість, убивство, пияцтво, бенкети і таке інше. Це наперед викладаю вам, як і раніше повідав, що хто таке робить, ті Царства Божого не успадкують. Хто ж найбільше такі діла творить? Учені люди, які стверджують: «Ми ‒ світло». Недарма написано: сіяли вітер ‒ пожинають бурю.

Ми, християни, свідки Божі, звертаємося до всіх володарів землі з проханням: погляньте та подумайте, куди ви летите? Ви летите в прірву зі своїми різними вигадками і зі своїми фальшивими договорами. Була для вас пора людей обманювати, але зараз добігає кінця. Господь говорить до вас сьогодні: «Перестаньте надіятися на ваші різні міжнародні договори, а починайте робити порядок у своїх країнах. Здійснюйте суд і поширюйте справедливість, рятуйте знедолених із рук їхніх кривдників, не ображайте чужинця, сироту і вдову та не проливайте безвинної крові на цій землі. Знайте, що слово Боже стосується всіх народів і народностей на землі.

Господь наш Ісус Христос, коли викривав у Єрусалимі всіх книжників і фарисеїв, виходячи з храму, сказав: «Ось лишається вам дім ваш порожній» (Мф 23,38). Святий апостол Павло слушно говорить: «Бог‚ що створив свiт i все, що в ньому, будучи Господом неба i землi, не в рукотворних храмах живе i не вимагає служiння людських рук, нiби в чомусь мав би потребу, Сам даючи усьому життя i дихання‚ i все» (Діян 17,24-25). А апостол ‒ святий Петро ‒ повчає: «Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми вiдкинутого, а Богом обраного, коштовного, i самi, мов живе камiння, будуйте з себе дiм духовний, святе священство, щоб приносити духовнi жертви, приємнi Боговi, через Iсуса Христа» (1 Пет 2,4-5). Святий апостол Павло ще запитує: «Хiба ж не знаєте, що ви — храм Божий i Дух Божий живе у вас? Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм — ви» (1 Кор 3,16-17). Із цього може зрозуміти і мала дитина, що Христос Ісус і апостоли ніде не сказали і не написали, щоб будувати молитовні доми, бо в них від різдва Христа Ісуса живе один обман. Бог же наш живе на небесах і в лагідних та смиренних людських серцях. Господь наш Ісус Христос посилав і тепер посилає проповідувати Його царство на землі всім народам.

Отже, ми християни – свідки Божі – просимо всіх: покайтеся і віруйте в Євангеліє, бо близько Царство Боже.

Видавець і редактор Стефан Бохонюк