Січень і лютий 1936 р.

Нова правдива дорога життя

Хто має розум, той зрозуміє? А має розум той, хто заповіді Божі сповняє

Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день. Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене (Іс 2,11-12)

Настав день Господа, тобто – день, в який повинно виконатися все, про що писали пророки, про що говорив Ісус Христос і про що писали апостоли. Але день цей великий, довгий. День цей ‒ темрява, а не світло (Див.: Ам 5,17-20). І от у цей день навіть найдурніший хоче бути великим, високим. А в Бога що високе, те буде низьким, і що низьке, те буде високим. Це провістив Господь устами пророка Ісаї: «Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день. Бо гряде день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене». Люди очі мають і не бачать? Були високі і горді, і вже вони принизилися, попадали і не встануть. То навіщо ж вам, що зайняли їхні місця, підносити так високо голови? Послухайте, що Бог каже: «Пронесеться гучний крик від Вавилона і велике руйнування — від землі Халдейської, бо Господь спустошить Вавилон і покладе кінець гордовитого голосу в ньому. Хвилями, як великі води, пролунає гучний (розпучливий ‒ С.Б.) голос їх, бо прийде на нього, на Вавилон, спустошувач, і взяті будуть ратоборці його, знищені будуть луки їхні; бо Господь, Бог відплати, віддасть відплату: «І напою доп’яна князів його і мудреців його, областеначальників його, і градоправителів його, і воїнів його, і заснуть сном вічним, і не прокинуться, — говорить Цар — Господь Саваоф ім’я Його» (Єр 51,54-57). Дарма працювали народи, і люди мучилися задля вогню.

Сьогодні зʼявилося багато різних брехунів, які говорять, що Господь забере їх на небо, а землю з людьми, які не вірять тим брехунам, спалить. І все те вони беруть із Біблії. І я також беру з Біблії, зокрема з послання Святого Петра: «А нинiшнi небеса i земля, якi утримуються тим же словом, зберiгаються для вогню на день суду i погибелi нечестивих людей» (2 Пет 3,7). Ми над цим маємо задуматися. Бог, коли знищив перший світ, то розкаявся й пообіцяв: «[…] не буду більше проклинати землю за людину, тому що помисли серця людського — зло від юности її; і не буду більше знищувати усе живе, як Я зробив: надалі в усі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч не припиняться» (Бут 8,21-22). А пророк Ісая передає слова Божі: «Ізраїль же буде спасенний спасінням вічним у Господі; ви не будете посоромлені й осоромлені довіку, ‒ бо так говорить Господь, Який створив небеса, Він, Бог, Який утворив землю і створив її; Він утвердив її, не марно створив її; Він утворив її для проживання, ‒ Я Господь, і немає іншого» (Іс 45,17-18). А Давид заклинає: «Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконних нехай не буде» (Пс 144,35). «Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мф 5,5). На підставі цих святих слів земля не згорить, а тільки згинуть безбожні люди на землі. Всім же брехунам буде встид і сором.

Тепер скажу кілька слів про вічне життя. «Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, Єдиного Істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа» (Ін 17,3). «Знати Тебе (Бога ‒ С.Б.) є повна праведність і визнавати владу Твою – корінь безсмертя» (Прем 15,3). Пророк Осія передає бажання Божі: «Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення» (Ос 6,6). Пророк Єремія зауважує: «І лелека під небом знає свої визначені часи, і горлиця, і ластівка, і журавель пильнують час, коли їм прилетіти; а народ Мій не знає визначення Господнього» (Єр 8,7). Для того, щоб знати правдивого вічного Бога, Творця всього того, що ми бачимо і не бачимо, треба знати Його Сина ‒ Ісуса Христа. А для того, щоб знати Його сина Ісуса Христа, треба дотримуватися Його заповідей, які написав Він Своїм перстом (Див.: Вих 31,12-18). Ісус Христос для того приходив, щоб виконати, возвеличити і прославити закон (див.: Іс 42,21-22). До першого дому Ізраїлевого було сказано: «Хто вбʼє чоловіка, той ‒ людиновбивця», а до другого дому Ізраїлевого Ісус сказав: «Хто гнівається на брата свого даремно, той ‒ людиновбивця».

Відповідно до Святого Письма ми, що називаємо себе християнами, представляємо з себе дім Божий! А коли гніваємося одне на одного, чи не є ми людиновбивцями? О, тут велике питання! Написано: «Жоден людиновбивця та інші Царства Божого не успадкують». Написано: «Царство Твоє — Царство всіх віків, і влада Твоя через усі роди» (Пс 145,13). О, треба стати та подумати, хай хто б ти був, чоловіче! Все те, що є на світі, повинно бути до свого часу, як-от: різні начальники («начальники» ‒ від слова «начало»: початок і керівництво, начальники ‒ це ті, що починають якесь діло і керують процесом його здійснення), уряди, різні гілки влади, партії, як політичні, так і релігійні, і все інше. Але знайте всі, що з вами говорить той, який отримав знання від Бога як подарунок, не по заслузі, а по благодаті – по милості Божій (Див.: Рим 9,14-33). Я вже не раз писав, що цей світ (устрій, порядок гидкий, де один пухне від розкошів, а інший ‒ з голоду і холоду) добігає кінця, вже ніби й закінчився, але перед своєю кончиною ще мучиться, ще знаходяться різноманітні нікчемні лікарі, що думають його (цей порядок) оздоровити, щоб він жив. То я клянуся Богом живим, Богом Авраама, Ісаака і Якова, і Богом-Отцем Господа нашого Ісуса Христа, що світ цей (системи державного управління) ніхто не вилікує, від цього болю смерть йому настала однозначно.

На місце цього гидкого несправедливого звірячого порядку (правління) стане Царство Бога і Його Христа, як написано в Одкровенні святого Івана (11,15). Але знайте всі, що цей день ‒ довгий, бо весь народ упертий, противний, непокірний, завжди хоче наполягти на своєму, хоч хто б він був: великий чи малий. Оглядайтеся назад – що робилося, то знатимете, що робиться і буде робитися у м а й б у т н ь о м у, але заглядайте завжди в Книгу книг – Біблію; для мудрих і розумних вона є світлом вічним. Цей день міг би бути коротшим, якби люди порозумнішали і розсудили, і зрозуміли, для чого вони працюють, адже трудяться всі для вогню і біжать за своїми дурощами наввипередки одне поперед одного, і все це ті великі керівники, які вчилися все своє життя і довчилися до погибелі.

Радіють і хваляться розмаїті вигадники, що видумали щось смертельне для людей, а Бог каже: «Поверну вигадки ваші на голови ваші». Всі такі керівники тішать себе, що їх вважатимуть розумними і великими, що їх люди вічно славитимуть та ще за життя памʼятники ставлятимуть. А іншим по смерті памʼятники ставлять і пісні співають, надходить час, що все те буде розкидане і з підвалинами. Як не вірите, то потрудіться і загляньте в Книгу книг, а також подивіться, що робиться в народах на землі. Коли будеш дивитися тільки в одну Книгу книг, то будеш сліпий і нічого не побачиш, коли будеш дивитися в народи на землю лише, то теж будеш незрячим і нічого не зауважиш. Треба дивитися на небо і землю водночас. Книга книг – це небо. Ісус Христос повідав нам: «Дана Мені всяка влада на небі і на землі». Христос Ісус дає ту владу (право) своїм вибраним, покликаним із Його волі, щоб він був первородним між багатьма братами (Див.: Рим 8,28-30). Бог устами пророка Ісаї промовляє: «Слухайте, небеса, і вважай, земле, бо Господь говорить». Подумай, читачу! Чи то Бог говорить до тієї землі, по якій ми ходимо? Ні, Бог до людей говорить, бо й люди ‒ це земля. Тому святий Петро навчає: «До того ж маємо найдостовiрнiше пророче слово; i ви добре робите, коли звертаєтеся до нього, як до свiтильника, що сяє у темному мiсцi, доки не почне розвиднятися день i не засяє зiрниця у серцях ваших. Знайте насамперед те, що нiяке пророцтво в Писаннi не залежить вiд власного вирішення» (2 Пет 1,19-20).

В цей день кожен хоче бути вчителем! Як же можна бути вчителем, не навчившися сам? «У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить (уподібнюється духом Мені ‒ С.Б.) до Мене» (Ін 6,45). «Уподібнюється духом Мені» означає: «Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнiвається, не замишляє зла, не радiє з неправди, а радіє iстинi; все покриває, всьому йме вiру, всього сподiвається, все терпить» (1 Кор 13,4-7). О, любіть, брати і сестри, і всі люди! Як у вас те все є, то навчені ви Богом, а як нема, ‒ то вчіться. Бог хоче, щоб Його всі люди знали.

По правді святій, треба від Отця ще навчитися чути, отоді можна стати подібним до Сина Божого. Для того Ісус Христос приходив, щоб залишити нам приклад. Бог-Отець Небесний відкрив Свого Сина святому Павлові і через нього повчав так: «Яка сумiснiсть храму Божого з iдолами? Бо ви — храм Бога Живого, як сказав Бог: «Оселюся в них‚ і ходитиму в них‚ i буду їхнiм Богом, i вони будуть Моїм народом. I тому вийдiть iз середовища їхнього i вiдлучіться, — говорить Господь, — i не доторкайтесь до нечистого, i Я прийму вас. I буду вам Отцем, i ви будете Моїми синами i дочками», — говорить Господь-Вседержитель» (2 Кор 6,16-18).

«I безперечно — велика благочестя ТАЙНА (виділення прописними літерами С.Б.): Бог явився у плотi, виправдав Себе в Духові‚ показав Себе ангелам (учням Своїм ‒ С.Б.), проповiданий у народах, прийнятий вiрою в свiтi, вознiсся у славi» (1 Тим 3,16). Ісус Христос є таємницею; і ми, Його брати і сестри, також для цього лихого світу є таємницею. Нас, дітей Божих, підтасовують до комуністів, до анархістів, до різних безбожників; але на ділі ніхто не доведе, бо ми, свідки Божі, ні з ким не мали і не маємо жодної спілки, ні спілкування, і не думаємо мати. А спілка і спілкування наше з Христом Ісусом і з Христовими. Хто хоче дізнатися про цей дім, то не ходи поза домом, а ввійди в нього; не ходи вулицею, а ввійди у внутрішній двір, то побачиш, що тут є. Але прийди з вірою, а не з хитрістю, як Юда та інші, які запевняють, що переконалися і краще знають. Такі Господа ніде не побачать (не зрозуміють). Написано бо: «Господь поклявся правицею Своєю і міцними м’язами Своїми: «Не дам зерна твого більше в їжу ворогам твоїм, і сини чужих не будуть пити вина твого, над яким ти трудився; але ті, що збирають його, будуть їсти його і славити Господа, і ті, що оббирають виноград, будуть пити вино його у дворах святилища Мого» (Іс 62,8-9).

Я завжди звертався з проханням до всіх і знову звертаюся до всіх, особливо до званих вірян: спитайте себе, перевірте себе, чи в Христі ви, чи в вірі ви, так як написано! Я вам в Ісусі Христі говорю, що ви не віруєте у Христа Ісуса, бо якби вірили, то знали б Його визначення. Ви проповідуєте і вірите, що Христос прийде і забере вас на небо, це неправда. Бог хоче прийти і вселитися в нас, і жити в нас. Але нам треба в Ньому жити, тоді Він ‒ у нас буде. Деякі проповідники баптистські, адвентистські, пʼятдесятницькі та інші вже трохи зрозуміли і помаленьку злазять з неба, але мало таких. Треба визнати свою провину, так Бог хоче і все просить (Див.: Єр 3,10-20). «І скажи їм: так говорить Господь: «Хіба, упавши, не встають і, збившись із дороги, не повертаються? Для чого цей народ, Єрусалим (теперішні вірні – С.Б.), вперті у відступництві? Вони міцно тримаються омани і не хочуть навернутися» (Єр 8,4-5). Знайте, що книги всі розкриті, і Книга книг розкрита, і вже судимо мертвих відповідно до того, що написано в книгах, за ділами. Тільки залишається сказати: «Заблудив, винен у всьому, каюсь і до Ісуса Христа, Сина Божого, приєднуюсь, і тоді радітиме все сотворіння. «Бо створiння з надiєю чекає з’явлення синiв Божих» (Рим 8,19).

«Як написано: «Немає праведного нi одного; немає, хто розумiв би; немає‚ хто шукав би Бога; всi ухилилися з путi, негiднi всi до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного»; «гортань їхня — вiдкритий гріб; язиками своїми обманюють; отрута гадюча на губах їхнiх». «Уста їхнi повнi лихослiв’я i гiркоти»; «ноги їхнi швидкi на пролиття крови; руїни i пагуба на дорогах їхнiх; вони не знають шляху миру». «Hемає страху Божого перед їхнiми очима» (Рим 3,10-18). Праведний суд на таких. Отож наверніться до Бога і воздайте Йому славу.

Видавець і редактор Стефан Бохонюк