Травень і червень 1936 р.

Нова правдива дорога життя

Тільки розумні це зрозуміють!

Чудуйтеся і дивуйтеся: вони осліпили інших, і самі осліпли; вони п’яні, але не від вина, — хитаються, але не від сикери (Іс 29,9)

Настав день нагороди (заплати): кожному Бог платить по заслузі, як написано в Святому Письмі (Біблії). Зрозумій, читачу: кожному! Ото пророк Ісая пише: «[…] Народе Мій! Вожді твої вводять тебе в оману і путь стежок твоїх (життя твого) зіпсували» (Іс 3,12). Але щоб зрозуміти Святе Письмо, треба його зі страхом Божим читати і розважати, розуміти і виконувати; бо слово Боже ‒ святе, праведне і добре! Слово Боже ‒ високе, широке, глибоке і вічне. Згрішили всі: від найменшого до найбільшого. Відповідно до Писання, по правді святій, будуть більше відповідати ті, що навчали і вчать, що правили і правлять.

Я не підбурюю народів (людей), як деякі думають і говорять, а пишу святу правду, бо бачу і знаю, і вірю, і не можу мовчати, бо як буду мовчати, то Бог покарає мене смертю. А коли буду говорити і писати, то хоч тіло моє вбʼють, але духа не вбʼють, він (дух) житиме вічно з Богом і Його всіма святими. Те, що пишу, я не беру з вітру, а ‒ з Книги вічного життя, з Книги вічного закону для всіх народів. «Господь прогримить з висоти і з оселі святині Своєї подасть голос Свій; страшно прогримить на оселю Свою; як ті, що топчуть у точилі, викликне на усіх, хто живе на землі. Шум дійде до країв землі, бо у Господа змагання з народами: «Він буде судитися з усякою плоттю, нечестивих Він віддасть мечу», — говорить Господь.

Так говорить Господь Саваоф: «Ось, біда піде від народу до народу, і великий вихор здійметься від країв землі. І будуть уражені Господом у той день від краю землі до краю землі, не будуть оплакані і не будуть прибрані і поховані, гноєм будуть на лиці землі. Ридайте, пастирі, і стогніть, і посипайте себе порохом, вожді (влада ‒ С.Б.) стада (громади ‒ С.Б.); бо виповнилися дні ваші для заколення і розсіяння вашого, і впадете, як дорогий посуд. І не буде притулку пастирям і спасіння вождям стада (головним у громаді, в общинах, у товариствах, у різних державах, сектах і ін. ‒ С.Б.). Чутно волання пастирів і ридання вождів стада (громади, організації ‒ С.Б.), бо спустошив Господь пасовище їх. Знищуються мирні селища від люті гніву Господнього» (Єр 25,30-37). Ще інший свідок Божий Іван пише: «І побачив я великий білий престіл і Того, хто сидить на ньому, від лиця Якого втікали небо і земля (духовні і політичні вожді ‒ С.Б.), і не знайшлось їм місця. І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, й інша книга розкрита, яка є Книга життя; і судимі були мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми. Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і судимий був кожен за ділами своїми. І смерть і пекло ввергнуті в озеро вогненне. Це друга смерть» (Одкр 20,11-14).

Сьогодні ми, свідки Божі, бачимо, що противник Бога й Ісуса Христа ‒ Сатана-диявол ‒ є богом цього лихого вже зігнилого світу. Він, противник, зайняв скрізь святе місце, як-от: у різних церквах і монастирях усіх релігій, у громадах і сектах різноманітних віросповідань, і зайняв владу в усіх краях і державах. І його ‒ диявола ‒ мало хто бачив до нині. Сьогодні ж відкрилися небесні вікна, і скрізь, усюди його видно, як він лиш не прикривається своєю святістю, всюди його видно; навіть і ті, що його люблять, роздягають його, бо пора прийшла йому. Бог дав нам Свій ключ од безодні, і ми іменем Його безодню відчинили, а вже перед ким Бог відчинить, то ніхто не зможе зачинити, бо хто ж має більшу силу, як Бог наш? Ніхто і ніколи.

«До кого мені говорити і кого напоумлювати, щоб слухали? Ось, вухо у них необрізане (затулене ‒ С.Б.), і вони не можуть слухати; ось, слово Господнє – це в них жарт; не любе воно їм» (Єр 6,10). Господь говорить: «Народ Мій не знає про розпорядок Господній». Як це ви говорите: «Мудрі ми люди, та й закон Господній у нас»? Ні, не мудрі ви, бо перо книжника (письменницьке) перекручує його (слово Боже) в обман (у неправду). Осоромилися мудрі книжники, стуманіли і заплуталися. Вони відкинули Слово Господнє. У чому ж їхня мудрість? Як же зветься Бог, і яке Його Імʼя? Відповідь! І бачив я відчинене небо, і ось кінь білий, а Того, що сидів на ньому, зовуть Вірним і Правдивим, а судить Він і воює по правді... А вбраний Він в одяг, заплямлений кровʼю, а імʼя Його ‒ Слово Боже. Бог є Слово.

Як же ви, люди, Бога знаєте, коли Його слова не любите і не зберігаєте? Хіба ж то Бог, що ви поробили? Різні ляльки, малюнки, візерунки? Носитеся з ними, кланяєтеся перед ними самі і силуєте робити це інших, а того, хто не хоче поклонитися вашим лялькам, малюнкам, візерункам, ви готові вбити, називаєте його безбожником, комуністом і хтозна-ким. Одумайтеся, спамʼятайтеся, люди, куди ви зайшли, чого ви навчилися, від кого ви те перейняли? Ви зовсім розуму не маєте. Не дарма сказав святий апостол Павло: «Називаючи себе мудрими, збожеволiли i славу нетлiнного Бога змiнили на подобу образу тлiнної людини, i птахiв, i чотириногих, i гадiв» (Рим 1,22-23). Не раз дивишся на ті святощі і церемонії і дивуєшся! Якби це робили малі діти чи якісь безграмотні селяни, то не чудувався б, подумав би: глупі і роблять дурниці. А коли глянеш на ті святощі, то побачиш спереду званих учених, людей різних рангів і ґатунків; якби пʼяні, то спотикалися б і падали; а то йдуть просто, не встидаються і не соромляться. Те все вже сліпі бачать. Вже та облуда Диявола-обманника не замаскується, її видно з усіх боків. Ми вже його вʼяжемо великим ланцюгом і вкидаємо в огненне озеро, там же буде і звір, і лжепророк. За мертвими не плачемо, їх не прибираємо і не ховаємо, вони лежать, як гній, зверху на землі, хоч прибираються і мажуться самі пахощами, але гниють, смердять.

Майже всі звані віряни очікують, що прийде антихрист, тобто противник Христа Ісуса. Він давно вже прийшов і підвів усі народи, і йому всі вони поклонилися. Прочитайте Святе Письмо розважливо, роздивіться між народами, не поспішайте, не гарячкуйте, подумайте, що ви не знаєте так, як треба знати, хоч трохи майте віру в Ісуса Христа. Тоді зрозумієте, що вже давно прийшов антихрист, у нього тепер влада відбереться, бо настала пора для царства Бога і Його Христа, так написано. Господь довго терпить, хоче щоб усі люди покаялись і жили.

Закінчується друга тисяча літ, як Господь Ісус Христос явився в новому нерукотворному храмі ‒ в тілі людському. А з того храму, який будували Йому Мойсей, Давид і Соломон, Ісус Христос вийшов і назвав його пусткою, сказавши: «Ось лишається вам дім ваш пустий» (Мф 23,38). Від Різдва Христа Ісуса до нині і далі в рукотворних храмах, церквах, костелах, кірхах, синагогах, різноманітних молельнях і молитовних домах спасіння немає, а люди ще таки на те надіються і зводять для Бога доми. Христос назвав тіло Своє Храмом Божим, сказавши: «Зруйнуйте храм цей, і в три дні воздвигну його». Святий Петро навчає: «Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми вiдкинутого, а Богом обраного, коштовного, i самi, мов живе камiння, будуйте з себе дiм духовний, святе священство, щоб приносити духовнi жертви, приємнi Боговi, через Iсуса Христа» (1 Пет 2,4-5). Святий Павло продовжує думку: «Бо ви — храм Бога Живого, як сказав Бог: «Оселюся в них‚ і ходитиму в них‚ i буду їхнiм Богом, i вони будуть Моїм народом» (2 Кор 6,16). Подібні міркування знаходимо в «Діянні святих апостолів»: Бог, який сотворив світ і все в ньому: небо і землю, і все, що на ній, не в рукотворних храмах живе (Див.: Діян 7,48).

На підставі цих святих божественних слів ми, християни, діти Божі, свідки Божі, будуємо з себе Божий дім, а коли здійснимо це, то для збору на молитви є багато будівель, тож ми про це мало турбуємося, бо Ісус Христос, наш Учитель, учив скрізь: і в домах, і під відкритим небом, і будь-якої пори дня і ночі.

Мало не всі так звані християнські народи, так само, як жиди й азіяти, вірують, що вмруть, воскреснуть із могил, стануть на суд, а деякі будуть жити ще раз. Така віра і надія ‒ нікчемна, блудна: з могили вже ніхто не вилізе. Йов гірко зауважує: «А людина вмирає і розпадається; відійшла, і де вона? Витікає вода з озера, і ріка вичерпується і висихає: так людина ляже і не встане; до закінчення неба вона не пробудиться і не встане від сну свого» (Іов 14,10-12). Давид говорить: «Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється зі скотиною, що на заріз, ніколи вже не побачить він світла» (Пс 48,21). «Між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які далеко від руки Твоєї» (Пс 87,6). «Ісус сказав їй: Я є воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе» (Ін 11,25).

Хто вірує в Ісуса Христа, не вмирає ніколи. В Бога всі живі. Бог не є мертвих, а Бог ‒ живих, так стверджує Святе Письмо. Настає час, коли все те, що тепер славлять, святкують, памʼятники будують, ‒ розкидається, зникне, щезне з землі, не залишиться ні кореня, ні галузок. Дещо зостанеться для памʼятки, щоб знали майбутні роди чоловічі, які то були люди в цьому злому світі, що гине. Мало хто з людей на землі вірить, що закінчився реченець (строк) цьому злому, лукавому, звірячому світові (устрою). Але кінець цьому світу ще довгий, і не так довгий, як деякі думають: хто доживе до 1954 року, той побачить новий світ (устрій, порядок) ‒ не комуністичний, не соціалістичний, не анархічний, не демократичний, не фашистський, не гітлерівський і жоден інший, а світ (лад ‒ порядок ‒ правління) новий ‒ світ Божий, Ісуса Христа. А ті всі партійні правління перейдуть хутко; але декому те «швидко» видасться вельми довгим.

Якби керівники цього лихого світу оглядалися назад, то знали б, як іти вперед; але вони не хочуть озирнутися назад, з гордості забувають, чим вони були і чим можуть бути. Як чоловіка підіймають вище, то він зараз сліпне. Правду говорю в Господі, що всі чоловіки високого становища ‒ сліпі. Зарозумілість і пиха ‒ це диявол, диявола немає такого, як його малюють, диявол живе в людях. Бога нема такого, як його малюють.

Бог також живе в чоловіках. Бог живе в тих людях, які лагідні, смиренні, милосердні, що трудяться не для себе тільки, а й для інших, які вважають, що Слово Боже ‒ це Бог, і вони те слово шанують, і відповідно до слова чинять, ‒ у таких чоловіках живе Сам Бог, бо так написано: «Хто любить Мене, той слово Моє збереже; і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до Нього й оселю сотворимо у Нього» (Ін 14,23). Диявол живе в тих персонах, які горді, пишні, хто не хоче робити, хто не має милосердя над бідним, хто любить у дорогому одязі ходити, любить почесті, завжди хоче добре їсти й пити, і блуд творити. Тепер, добрі люди, подумайте собі і пізнайте себе: в кому ‒ Бог, і в кому ‒ диявол.

«Чудуйтеся і дивуйтеся: вони інших осліпили, та й самі осліпли; вони пʼяні, але не від вина, ‒ заточуються, але не від сикери; Господь бо навів на вас духа сонливого, і зімкнув очі ваші, пророки, та закрив голови ваші, прозорливці. І всяке пророцтво для вас ‒ те саме, що слова в запечатаній книзі, яку подають тому, хто вміє читати, і кажуть: «Прочитай її». А той відповідає: «Не можу, тому що вона запечатана». І передають її такому, що не вміє читати, і говорять: «Прочитай її», той же відказує: «Я читати не вмію» (Іс 29,9-12). «Бо пастирі зробилися безглуздими і не шукали Господа, а тому вони і чинили нерозумно, і все стадо їх розсіяне». Несеться чутка: ось вона йде, і великий шум від країни північної, щоб міста Юдеї (християнські звʼязки* ‒ С.Б) зробити пустелею, житлом шакалів» (Єр 10,21-22).

Ми, свідки Божі, бачимо, що цей світ (устрій, правління) добігає кінця, і ото при кінці цього злого віку зʼявилася величезна кількість розмаїтих пастирів (проповідників) з книгами Святого Письма; лише не вміють тих книг читати, і кожен із них тлумачить по-своєму, і стало велике непорозуміння. Невже ж не спаде нікому на думку, щоб знайти мужів, які зуміли б розтлумачити Святе Письмо? А сьогодні як раз і час для цього, бо все виконується згідно з Писанням! Але правителі цього світу вважають Писання Святе нікчемним. О, то велика помилка! Для всяких непотрібних вигадок знаходять час, людей і кошти, і все те веде до погибелі. Де ж мудрість ваша, культурні мужі? А Господь усіх мудрих цього лихого світу поробив нерозумними через те, що Його слово покинули. Бог є Слово. Спочатку було Слово, і Слово було в Бога, і Бог було Слово. Отож прошу: «Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтеся через них мати життя вічне; а вони (Писання ‒ С.Б.) свідчать про Мене (про Бога і Його правління ‒ С.Б.)» (Ін 5,39).

Видавець і редактор Стефан Бохонюк

 *Можливо, ідеться про християнську цивілізацію ‒ прим. ред.