Січень і лютий 1938 р.

 

Нова правдива дорога життя

Розумні зрозуміють

Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть! Задумуйте задуми, але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог! (Іс 8,9-10)

Любий читачу! Подумай собі, почитай історію життя народів, поговори з розумними побожними людьми. А та історія і ті розумні побожні люди ‒ це Біблія, пророки й апостоли, в яких Бог жив, їхніми вустами говорив, духом Своїм і їхніми руками в Книгу життя записав, а нам у ці останні дні Своїм Святим Духом зрозуміти дав. А тепер, любий читачу, поглянь на життя народів! Здається, є всього досить, заволоділи всім: і землею, і водою, і повітрям, досягли високого рівня культури, значного прогресу у техніці, і врешті-решт дійшли до великої й остаточної бздури.

Поглянь і зрозумій! Чи була коли така ворожнеча між людьми, як сьогодні? Чи були такі обман, ошуканство, бандитизм, душогубство, зневіра, боговідступництво, змертвіння від страху та дожидання чогось ще жахливішого?! Ще не було подібного до цього. Тільки прошу: поглянь широко ‒ почитай газету чи якийсь журнал, але особливо тримай у розумі Слово Боже, тоді побачиш правду і неправду. Я вже сказав і ще скажу: поговори з розумним побожним чоловіком ‒ пророком Ісаєю: «Душею моєю я прагнув до Тебе вночі, і духом моїм я буду шукати Тебе у нутрощах моїх із раннього ранку, бо коли суди Твої звершуються на землі, тоді ті, що живуть у світі, навчаються правди» (Іс 26,9). А цар і пророк Давид так говорить: «Які величні діла Твої, Господи, і які дивні помисли Твої. Безумний не збагне їх і нерозумний не зрозуміє» (Пс 91,6-7). Читачу! Знай і вір, що «[…] розум добрий мають ті, які додержуються заповідей Його (Бога)» (Пс 110,10). Хто не сповняє заповідей Божих, той ‒ обманник, брехун, і в тому немає правди (Див.: 1 Ін 2,4).

Тепер, читачу і слухачу, поглянь униз і вверх: чи багато є тих чоловіків, що дотримуються Заповідей Божих?! Вельми мало. Нас на Волині ‒ маленька громадка, що голосимо, гукаємо в цьому лісі, щоб той, хто заблукав, почув голос наш і вийшов на правдиву дорогу життя. Хвала Господу Ісусу Христу, нашому Спасителеві, що деякі чують наш голос і відкликаються. Не буду згадувати в цьому листі давніших, а згадаю цих недавніх: одізвалися на цей голос трубний вірні Богу душі з Варшавського Воєводства ‒ п. Бежунь, емерит учитель Станіслав Грешкевич, із міста Варшави Едмунд Ліпко. Але голос цей ‒ не наш голос, а Божий голос, бо ми кличемо всіх: «Звертайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла» (Іс 8,20). Христос Ісус навчає: «Якщо заповідей Моїх дотримаєтесь, то будете в любові Моїй, як і Я, дотримавшись заповідей Отця Мого, перебуваю в Його любові» (Ін 15,10).

Господь у своїй великій милості відкрив нам вуха наші – і ми чуємо, відкрив нам очі наші – і ми бачимо, відкрив нам розум наш – і ми розуміємо, а оскільки чуємо, бачимо і розуміємо, то й любимо інших, як себе самих, тому всіх рятуємо і просимо: втікайте з вогню, бо вже цей світ (устрій, порядок, правління) горить полумʼям і не погасне, бо так судив Сам Бог. Написано: «І Він вилив на них лють гніву Свого і лютість війни: вона оточила їх полум’ям з усіх боків, але вони не помічали; і горіла у них, але вони не зрозуміли цього серцем» (Іс 42,25). «Але Я відвідаю вас за плодами діл ваших, — говорить Господь, — і запалю вогонь у лісі вашому, і пожере усе навколо нього» (Єр 21,14). А святий Петро пише так: «А нинiшнi небеса i земля, якi утримуються тим же словом, зберiгаються для вогню на день суду i погибелi нечестивих людей […] Прийде ж день Господнiй, як тать уночi, i тодi небеса з шумом перейдуть, а стихiї, розпалившись, зруйнуються, земля i всi дiла на нiй згорять» (2 Пет 3,7.10).

Ми, свідки Божі, ясно бачимо, що теперішні небеса з шумом переходять, тобто правителі – керівники народні ‒ з шумом переходять, як буря яка перейде, а нині такі бурі морські часті: значить, часто змінюються парламенти, різні міністри, проєкти, закони, різноманітні обʼєднання, організації. Стихії розпеклися, топляться, як віск од вогню, або як сніг од сонця, і нічого від них не залишається. Всі стихії трудяться для вогню. Ліга народів підрахувала, що на озброєння щодня витрачається двісті мільйонів злотих; вони озброюються, але хто піде на війну? Написано: «Прийшов час, настав день: хто купив, не радій, і хто продав, не плач; бо гнів над усією безліччю їх, бо хто продав, не повернеться до проданого, хоч би і залишилися вони у живих; бо пророче видіння про всю безліч їх не відміниться, і ніхто своїм беззаконням не укріпить свого життя. Засурмлять у трубу, і все готується, але ніхто не йде на війну: бо гнів Мій над усією безліччю їх» (Єз 7,12-14).

На підставі вище написаного ми, свідки Божі, свідчимо перед усім цим світом, що його, злого, ніхто вже не вилікує, настав йому вже остатній кінець, отримає він визначене йому від Бога. Хто не вірить, то піди до Бога-Слова і до всіх святих Його, ‒ вони тобі скажуть; але йди з вірою, бо хто вірить, тому все дається, а без віри нікому немає нічого. Хто йде до Бога, той мусить вірити, що Він був, є і буде, і що всякого, хто Його шукає, ‒ нагороджує: дає Себе знайти і знати Його. Знати Його ‒ Бога ‒ це повна праведність. Пророк Осія говорить: «Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення» (Ос 6,6). А перед тим пророк передає такий заповіт Бога: «Знищений буде народ Мій за нестачу відання: оскільки ти відкинув відання, то і Я відкину тебе від священнодійства переді Мною; і як ти забув закон Бога твого, так і Я забуду дітей твоїх» (Ос 4,6). Ходімо, брати і сестри, всі до закону Божого, тоді не буде такого розділення, як тепер є. А понад те візьмімо нову заповідь Христову: полюбімо одне одного щирим серцем, тоді справді будемо учнями Христовими, і нас численні люди пізнають. Нині ж панує велика ворожнеча поміж сектами, і це повинно бути, бо, як би не було так, як тепер є, то був би Бог не справедливий, ‒ Писання Святе повинно повністю здійснитися.

Наш Великий Учитель Ісус Христос відкрито і ясно сказав: «Багато бо приходитиме в імʼя Моє кажучи: «Я – Христос» і зведуть багатьох». Так і сталося, бо один Господь Бог у своєму слові вірний, а кожен чоловік – неправдивий.

Ми, свідки Божі, завжди нагадуємо і сьогодні в цьому листі не полінуємося нагадати, що 1914 року язичницько-поганські часи закінчилися. Настала пора творити Царство Боже на землі, про яке Христос Ісус навчив молитися: «Нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя на землі, як і на небі».

Численні думають і говорять, і дожидають, що Царство Боже прийде, і всі люди будуть бачити його. Так думати, говорити й очікувати ‒ велика помилка. Написано: «[…] не прийде Царство Боже помітно, і не скажуть: «Ось, воно тут, або: он там», бо Царство Боже всередині вас є» (Лк 17,20-21). Подумайте, читачі і слухачі, добре про це слово: «[…] бо Царство Боже у вас усередині». Христос Ісус так відповідав фарисеям! Хіба ж у фарисеїв усередині, тобто в серці, було Царство Боже? Ні, не було. В їхньому серці було зло і лукавство, вони завжди ловили Його на словах, щоб віддати в руки влади.

Усе завдання Христа Ісуса було благовістити Царство Боже (Див.: Мк 1,14; Мф 4,12; Лк 8,1; Діян 28,3). Фарисеї і правителі були не вдоволені тим, що проповідував Христос Ісус, бо тоді була така сама несправедливість, як і тепер, вони вважали, що Ісус підбурює народ до повстання, до бунту, іншим разом думали і поширювали серед інших, що він обезумів, одне слово, не знали Його, як не знають і нас. Фарисеї зверталися до Ісуса з насмішкою: «Коли ж то вже прийде те царство, яке ти проповідуєш? Ми знаємо, що коли треба зробити який переворот, установити новий лад, устрій, правління, то необхідні гроші, військо, мусово бути знайомим із багачами-визискувачами! А в Тебе що є? Ти сам бідний і роду бідного. Твій батько ‒ тесля, і ти позбирав навколо себе бідаків-рибалок, і проповідуєш про якесь там царство! Щось для нас незрозуміло...» Наш учитель смиренно і ласкаво відповідав усім фарисеям: «Я зовсім не про таке царство помишляю, про яке ви собі гадаєте! Я Сам ‒ цар, нема на мені ні корони, ні стрічки, ні погонів, ніяких хрестів, ні жодних цяцьок-бляшок і жодної знатної свити; а ці бідарі-рибалки ‒ це мої міністри, судді, що судитимуть цілий цей світ злий і перелюбний». Оце Ми між вами є початком того царства, про яке Я проповідую і воно приходить непомітно. Свідок вірний Божий говорить: «І знову буду поставляти тобі суддів, як раніше, і радників, як спочатку; тоді будуть говорити про тебе: «Місто правди, столиця вірна» (Іс 1,26).

Ісус Христос обіцяє: «[…] істинно говорю вам, що ви, які пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете на дванадцяти престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих» (Мф 19,28). Апостол Павло запитує: «Хіба не знаєте, що святі світ судитимуть?» (2 Кор 6,2). «Неправедний нехай ще чинить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний же нехай ще творить правду, і святий нехай ще освячується» (Одкр 22,11). Робиться все разом: одне валиться, інше зводиться. Цей світ руйнується, а водночас інший світ, згідний з наукою Ісуса Христа, будується.

Затрублять у трубу, все готується, але ніхто не вийде на війну. У точній відповідності все те робиться тепер: усі готуються й один одного бояться, і укладають паперові договори про ненапад один на іншого. Одне слово, як малі діти, граються, бавляться. Але якби це були малі діти, то не було б дивно, а то найперші, найзначніші цього злого світу (стихії розжарилися), наймудріші, що себе поробили богами, до яких приступити не можна. От що говорить Господь про них: «Погублю мудрiсть мудреців i розум розумних вiдкину». Де мудрець? Де книжник? Де допитливий вiку цього? Чи не обернув Бог мудрiсть свiту цього на безумство?» (1 Кор 1,19-20). Усі трудяться для вогню.

Слово Боже ‒ це вогонь, і слово диявола, противника божого – теж вогонь. Слово Боже – зброя, меч двосічний; і слово диявола ‒ зброя. У Бога-Духа Святого писання мало – Біблія; а в диявола ‒ різного писання багато: різноманітних церковних книг, книг політичних, таких як: соціялістичних, комуністичних, анархічних, а також любовних, лицарських, спортивних, військових та інших без ліку. А скільки розмаїтих газет і журналів? І всі вони не узгоджуються з біблійно-євангельською наукою. І суджено буде мертвих відповідно до того, що написано в книгах, за ділами їхніми (Див.: Одкр 20,12-15). «Ось, це прийде і збудеться, — говорить Господь Бог, — це той день, про який Я сказав. Тоді жителі міст Ізраїлевих вийдуть і розпалять вогонь, і будуть спалювати зброю, щити і лати, луки і стріли, булави і списи; сім років будуть палити їх. І не будуть носити дров із поля, ні рубати у лісах, але будуть палити тільки зброю; і пограбують грабіжників своїх, і обберуть оббирачів своїх, — говорить Господь Бог» (Єз 39,8-10).

«Так говорить Господь Саваоф: «Ось, біда піде від народу до народу, і великий вихор здійметься від країв землі. І будуть уражені Господом у той день від краю землі до краю землі, не будуть оплакані і не будуть прибрані і поховані, гноєм будуть на лиці землі» (Єр 25,32-33).

Ми, свідки Божі, нині бачимо, що всі люди побиті Господом, за ними ніхто не плаче, їх ніхто не ховає, гноєм лежать зверху на землі, ‒ розумні це зрозуміють.

Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос.

Видавець і редактор Стефан Бохонюк

*Емерит – відставний, колишній.