Styczen i luty 1939 p.
Нова правдива дорога життя
Хто вірує в Ісуса Христа і читає Слово Боже, той зрозуміє
Люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на весь світ, бо сили небесні порушаться (Лк 21,26)
Мало хто вірить, що ми живемо в останні дні цього вмираючого світу (устрою, правління). Вічна Історія ясно свідчить, що Бог створив світ і все, що є в ньому, за шість днів. За літочисленням, ми живемо в останній день тижня – шостого дня тижня творчості Божої, дня творення чоловіка Божого. Як розглянемо добре, це свята правда, що нема на землі чоловіка. Багато є людей, аж їм тісно жити на землі, а чоловіка нема. Ось у цей день твориться чоловік. Згадались слова щирогo брата поляка Каrla Trycza-Smilowskiego, що сказав так: «Czlowiek jestym i czlowieka szukam» («Я є людина і шукаю чоловіка»). Бог устами пророка Єремії говорить так: «Помандруйте по вулицях Єрусалиму і подивіться, та розвідайте, і пошукайте на майданах його: чи не знайдете кого, чи нема того, хто дотримується правди, хто шукає істину, Я пощадив би Єрусалим!» (Єр 5,1 і до кінця). Прошу прочитати з розумом.
Чому гине цей світ? Тому що немає в ньому милості, суду і справедливості! Так навчає Господь: «Нехай не хвалиться мудрий мудрістю своєю і сильний силою своєю, нехай не хвалиться багатий багатством своїм. Але, хто хвалиться, хвалися тим, що розумієш і знаєш Мене, знаєш, що Я – Господь, Який творить милість, суд і справедливість на землі, бо тільки це до вподоби Мені», – говорить Господь» (Єр 9,23-24). Давид закликає: «Бог стоїть серед громади Божої, серед суддів судить Він: доки будете судити не по правді, будете дивитись на лице беззаконних. Признайте правду бідному і сиротині; виправдайте нужденного і вбогого. Визволяйте бідолашного і нужденного, спасайте його з руки беззаконних» (Пс 82,1-4). А цар Соломон погрожує: «Слухайте царі і розумійте, навчіться судді кінців землі! Вважайте, правителі народами і горді тим. Від Господа дана вам влада і сила, Який дослідить ваші діла і випробує наміри, бо ви, будучи служителями Його царства, не судили справедливо, не дотримували закону і не чинили за волею Божою. Страшно і скоро явиться Він, вчинить строгий суд над начальниками, бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані» (Прем 6,1-6).
Ми бачимо і знаємо, що в кожній державі найвищим правом є суд; що і повинно бути за законом Божим. Над судом є ще вище право – милість. Уже кілька років минуло з часу створення Ліги націй, тобто «суду народів». А чи є там милість, суд і справедливість? Ні, нема. Це всякому відомо і видно. Як ви думаєте, правителі цього світу, чи так може бути довго? То я вам скажу, що так буде не довго, бо прийшов час творити Царство Боже на землі, про яке завжди молимося: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі». Це буде царство не більшовицьке, не меншовицьке, не народних соціалістів, не фашистів, не монархістів, не республіканців і жодне інше, а буде Царство царів Христа Ісуса, Спасителя нашого, якого всі скривджені і бідні чекають. Нас, свідків Божих, за це не люблять, кривдять, насміхаються, називаючи нас єретиками, противниками краю, комуністами і т. п. Але ми за всіх наших гонителів молимося, кажучи: «Отче Небесний, прости їм, бо вони не відають, що чинять». Так бо говорить Господь: «Іди і скажи цьому народові: «Слухом почуєте — і не зрозумієте, і очима будете дивитися — і не побачите, бо огрубіло серце народу цього, і вухами насилу чують, і очі свої зімкнули, нехай не побачать очима, і не почують вухами, і не зрозуміють серцем, і не навернуться, щоб Я зцілив їх». І сказав я: «Чи надовго, Господи?» Він сказав: «Доки не опустіють міста і залишаться без жителів, і доми без людей. І далеко займе Господь людей (в неволю – С.Б.) і пусто-глухо на землі стане» (Іс 6,9-12).
Перед світовою війною, дійсно, пусто-глухо було на землі. Тепер уже можна почути голос чоловічий по всій землі. Дякуємо Найвищому Творцеві-Богу, що також у нашому краї, Польщі, є люди, які гідні царства Божого, як із великих, так і з малих. Є такі серед генералів, полковників, професорів, лікарів і простих рільників-робітників, бо час підходить, що «судді сядуть і відберуть у звіра право нищити та вигублювати до кінця» (Дан 7,26).
Сьогодні – день Бога знати і в собі Його мати. Хто Бога знає і в собі Його має (в серці своєму), той свідчить, що Бог виконує те, що визначив. «Того дня будете знати, що Я в Отці Моїм, і ви в Мені, а Я в вас» (Ін 14,20). «Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, того полюбить Отець Мій, і Я полюблю його і явлюся йому Сам». Каже Йому Юда, не Іскаріот: «Господи, що це, що Ти хочеш явити Себе нам, а не світові?» Ісус сказав йому у відповідь: «Хто любить Мене, той слово Моє збереже; і Отець Мій полюбить його, і до нього прийдемо, і оселю в нього сотворимо» (Ін 14,21-23). Із цих слів ясно видно, що люди не вірять і не знають Ісуса Христа і Його науки; бо якби знали, то не було б так, як сьогодні є, що один одного їсть. Навіть звірі лісові так не роблять, як сьогодні роблять люди, ще й назвалися християнами. Не хочуть, щоб їм говорили правду про Христа Ісуса.
Але ми, християни, свідки Божі, звертаємося до всіх з проханням: пізнайте Христа Ісуса, Його науку, Його любов до нас усіх. Він нікому не давав такого права, щоб убивати чи палити. А дав зовсім інше право Своїм учням, сказавши: «Проповідуйте Євангеліє всім людям. Хто увірує й охреститься, – буде спасенний, а хто не увірує – буде осуджений» (Мк 16,16).
Даремно люди хваляться своєю мудрістю, своїми досягненнями, своїми різними виробами, своєю технікою, – воно все обернеться в ніщо. Перший світ загинув від води; цей другий злий світ гине від вогню, а третій – справедливий, будується і всяке зло знищиться у ньому. «Ось, цар буде царювати за правдою, і князі будуть правити за законом; і кожен із них буде, як захист від вітру і покрив від негоди, як джерела вод у степу, як тінь від високої скелі у землі спраглій. І очі тих, що бачать, не будуть закриватися, і вуха тих, що чують, будуть слухати. І серце легковажних буде вміти міркувати; і недорікуваті будуть говорити ясно. Невігласа уже не будуть називати шановним, а про підступного не скажуть, що він чесний» (Іс 32,1-5).
Нині ще всякий хоче бути великим, високим, знатним, але всі такі гордії будуть засоромлені, бо відкинули Слово Боже, Книгу книг – Біблію. До таких Бог говорить через уста пророка Ісаї: «Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь (і Господні – С.Б.) буде високий у той день. Бо гряде (уже прийшов – С.Б.) день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле, і на все звеличене, — і воно буде принижене, і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські, і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби, і на всяку високу вежу, і на всяку міцну стіну, і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх» (Іс 2,11-17). А той день – уже сьогодні. Хто ж про це повинен знати і навчати? Священники повинні про це знати і людей вчити!
Сьогодні водночас відбувається суд народів і суд Божий. Приклад: Ліга народів насправді – не Ліга народів, а Ліга держав. Чи там є милість, суд і справедливість? Ні, нема. Хто сильніший – того правда; а чи довго так буде? Ні, так не буде довго, бо це чиниться не за правдою Божою. Бог говорить устами пророка Амоса: «Ой ви, що ненавидите того, хто викриває біля воріт, і гребуєте тим, хто говорить правду… ви ж вороги правого, берете хабарі й перекручуєте у суді справи бідних. Тому розумний мовчить у цей час, бо цей час злий» (Ам 5,10-13). Бог – Суддя праведний. Бог Отець є Дух, нікого Сам не судить, а «віддав увесь суд Синові, щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує Отця, Який послав Його» (Ін 5,22-23). Коли прийшов Син Божий на землю і вибрав для Себе учнів, то вони запитали: «Що ж нам буде, оскільки ми залишили все і пішли слідом за Тобою?» Ісус сказав їм: «Істинно говорю вам, що ви, які пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцяти престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих» (Мф 19,28). Через уста святого апостола Павла Ісус сказав: «Хіба не знаєте, що святі судитимуть світ? Якщо ж світ буде судимий вами, то невже не достойні ви судити незначні справи? Хіба не знаєте, що ми будемо судити ангелів, чи не тим більше справи житейські?» (1 Кор 6,2-3).
Нині святі Божі мужі судять не тільки цей світ (устрій, правління), але й ангелів, які керують цим злим світом. Останній судовий вирок буде прочитано у долині Йосафата. Сьогодні ще не можна читати судового присуду, бо грішні ангели ще стоять на горі Йосафата і не хочуть слухати посланців Божих так, як послухав посланця Божого цар Йосафат (Див.: 2 Пар 19,1-11). «Слухай, (народе – С.Б.), що Бог говорить: «Сиди мовчки, заховайсь у темноті ти, дочко Халдейська, тебе бо вже не будуть царицею царств величати. Я прогнівався на народ Мій, принизив спадщину Мою і віддав їх у руки твої. Ти не виявила милосердя до них, і на старця накладала украй тяжке ярмо твоє. Міркувала собі: «Я до віку царицею буду», а не уявляла того у розумі твоєму, не подумала, що станеться опісля. Тепер же вислухай оце, зніжена, що живеш безжурно, приговорюючи у серці своєму: «Ось я – іншої такої немає; вдовицею сидіти не буду та й втрати в дітях не зазнаю». Але раптово, в один день прийде на тебе одне й друге – вдівство і бездітність; у повній мірі вдарять вони на тебе; дарма, що в тебе повно чародіїв та знахарів без ліку, бо ти сподівалася на лиходійство твоє, говорила: «Хто бачить, хто знає?» Мудрість твоя і знання твоє – вони звели тебе з путі так, що ти в серці твоєму говорила: «Я і ніхто крім мене». Отже, прийде на тебе лиха година: ти й не знатимеш, звідки воно візьметься; і нападе на тебе біда, якої ти не годна відвернути; і раптово прийде на тебе згуба, про яку ти і не думаєш. Залишайся ж із твоїм знахарством та з безліччю чародійств твоїх, якими ти займалася від юности твоєї; можливо, допоможеш собі, можливо, встоїш. Ти стомлена безліччю порад твоїх; нехай же виступлять ті дослідники небес і звіздарі, і віщуни по новомісяччях; нехай вони врятують тебе від того, що повинно статися з тобою. Ось вони, як солома: вогонь спалив їх; не змогли врятувати душі своєї від полум’я; не лишилося ні вугілля, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти біля нього. Ось чим стали всі ті, з якими ти трудилася та торгувала змолоду. Кожен побрів у свій бік, ніхто не рятує тебе» (Іс 47,1-15).
Це суд Божий для християнських народів, бо вони назвали себе християнськими, а їх діла – поганські, ідолопоклонницькі. Є ще порятунок; треба навчитися від царя Йосафата і спуститись у долину Йосафата, і зробити так, як він зробив. Для цього я прошу всіх, хто любить правду і хто хоче жити і володіти землею: прочитайте 2 книгу Пар. 19 і 20 глави, послухайте і зробіть кожен такий порядок у своєму краї. Ось це буде називатися долиною благословення назавжди.
Redaktor i wydawca Stefan Bochoniuk