Marzec i kwiecien 1939 r.

Нова правдива дорога життя

Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого господар його поставив над челяддю своєю, щоб роздавав їй їжу у пору? Щасливий той раб, господар якого прийшовши, застане, що він робить так. Істинно кажу вам, що поставить його над усім добром своїм (Мф 24,45-47)

Усе те, що тепер робиться, передбачено Богом, тобто Його вірними свідками, і все записане у Книгу вічного життя – Біблію. Сьогодні йде суд Божий. Бог віддає кожному згідно з учинками його. Він не дивиться на обличчя, бо створив малого і великого і всім відплатить за заслугами. З 1914 року цей світ захворів невиліковно і поступово конає. Ліків для його зцілення, яких він хоче, немає. Є нові ліки, які можуть вилікувати цей світ (устрій-правління) – це віра в Господа нашого – Ісуса Христа, Сина Божого. Оце ми, християни, свідки Божі, роздаємо їжу своєчасно всім, хто бажає її. Хто бере і споживає з вірою в Ісуса Христа цю поживу, той, як би тяжко не хворів, – видужає. Я сам був хворий 38 літ, нічим не міг вилікуватися від цієї смертельної хвороби. Вічний Великий наш Лікар – Сам Бог Ісус Христос, Його Дух Святий покликав мене і дав мені їсти той харч, і я видужав від смертельної хвороби. Його цілюще Слово – Слово Боже, яке всіх хворих лікує. Тому ми, свідки Божі, просимо всіх хворих цього лихого вмираючого світу: наверніться до Бога-Слова. Через Бога-Слово ви побачите себе, що ви сліпі, глухі, кульгаві і нерозумні, тому що бог-диявол цього злого світу засліпив вас. Бог устами слуги Свого – пророка Єремії – говорить так: «Хіба, упавши, не встають і збившись із дороги, не повертаються? Для чого цей народ, Єрусалим (теперішнє християнство – С.Б.), зостається вперто у відступництві? Вони міцно тримаються омани і не хочуть навернутися. Я ж пильно прислухався: не говорять вони правди, ніхто не кається в своєму нечесті, ніхто не говорить: «Що я накоїв?». Усі звертають на свою путь, мов той кінь, який кидається у бій. І лелека під небом знає час перельоту свого; і горлиця, і ластівка, і журавель пильнують часу, коли їм вертатися; а народ Мій не знає визначення Господнього. Як ви говорите: «Ми мудрі, і закон Господній у нас»? Ні, бо неправдиве перо книжника перекручує і його (закон – С.Б.) у неправду. Осоромилися мудрі книжники, знітилися і заплутались у сіті: ось, вони відкинули Слово Господнє; у чому ж мудрість їхня?» (Єр 8,4-9).

Любий читачу! Чи ж не заметушилися і не заплуталися книжники-політики цього злого світу? Подумай та розсуди, то скажеш: «Це правда, так воно і є». Чому ж воно так сталося? Бо вони відкинули Слово Боже, тому Бог «віддав їх перекрученому розумові». Так сказав Сам Бог устами апостола Павла: «Називаючи себе мудрими, збожеволіли, і славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини і птиць, і четвероногих, і гадів» (Рим 1,23). «Він розбиває задуми підступних, і руки їх не доводять до кінця те, що почали. Премудрих ловить Він їхнім лукавством, і рада хитрих не вдасться» (Йов 5,12-13).

Це все ми, свідки Божі, тепер бачимо і переживаємо, і з любов’ю Христовою всіх попереджаємо: наверніться до Бога-Слова, до Бога-Духа Святого, то побачите, зрозумієте, в який час живете, і вилікуєтеся від своїх різних смертельних захворювань. Вам Бог-Слово скаже: «Дім же Юдин (правдиве християнство – С.Б.) помилую і спасу їх у Господі Бозі їхньому, спасу їх не луком, не мечем, не війною, не конями і вершниками» (Ос 1,7). «Ні воїнством і не силою, але Духом Моїм, – говорить Господь сил небесних» (Зах 4,6).

Були часи лицарські: фараонів, Навуходоносорів, Валтасарів, Іродів, Александрів Македонських, Петрів перших, Наполеонів та інших. Це були часи язичницьких-поганських царств; у ті часи робилося все вавилонське, тобто змішання доброго і злого. Сьогодні зовсім інший час. Час творити Царство Боже на землі з усіх народів, народностей і племен. Не за проєктами Маркса, Леніна, Сталіна, Гітлера, Мусоліні, Чемберлена, Рузвельта чи інших осіб, а за проєктом Господа нашого Ісуса Христа, бо він для всіх буде добрий.

Всього є на світі достатньо! Але хто задоволений тим усім? Дуже і дуже мало людей задоволені тим, що мають. Християни, свідки Бога Єгови, задоволені, тому що вони одержали дар від Бога – віру і Духа Святого. Хто це має, той задоволений. Він Бога прославляє і всім людям добру новину звіщає, що Господь Ісус людей із полону визволяє і Свою оселю – Новий Єрусалим – на землі відновлює. Бог говорить так: «На стінах твоїх, Єрусалиме, Я поставив вартових, які не будуть умовкати ні вдень, ні вночі. О, ви, що нагадуєте про Господа! Не вмовкайте, – не вмовкайте перед Ним, аж доки не відновить Він Єрусалима, та доки не зробить Його (живих вірних людей, у яких Бог жив, живе і буде жити; через яких говорив, говорить і буде говорити; які писали, пишуть і будуть писати – С.Б.) славою на землі. Поклявся Господь правицею Своєю і міцними м’язами Своїми: не дам більше зерна твого ворогам твоїм у їжу, і сини чужих не будуть вина твого пити, над яким ти трудився; але ті, що збирають зерно, будуть їсти його, вихваляючи Бога, і ті, що оббирають виноград, будуть пити вино його у святому дворі Його. Проходьте, проходьте у ворота і дорогу народові рівняйте! Рівняйте, рівняйте дорогу, геть усе каміння з дороги прибирайте, підніміть знамено для народів! Ось, повідомляє Господь з краю до краю землі: «Скажіть дочці Сіону: гряде твій Спаситель; нагорода Його з Ним і воздаяння Його перед Ним. І назвуть їх народом святим, відкупленим Господом, а тебе назвуть знайденим містом, незалишеним» (Іс 62,6-12).

Хоча нас, християн, свідків Божих, безчестять деякі священники (так звані душпастирі вмираючих церков), ми тому не противимося, бо наш Господь і Учитель Ісус Христос не чинив опору, а просимо з любов’ю Христовою: покайтеся, душпастирі і не обдирайте ваших овечок, і не лякайте, а навчайте їх словом і ділом вашим, покажіть їм добрий приклад собою; але не так, як показав собою приклад один із душпастирів на провідну неділю в Богушівці. Слово Богопророче тепер виконується: сіяли вітер і пожинаєте бурю.

Від 1918 року постійно говориться і пишеться: як би зробити спокій на землі поміж народами; але спокою нема. Що далі, то більша ворожнеча і приготування до війни. Бог устами пророка Єремії сказав: «Бо від малого до великого, кожен із них відданий користолюбству, і від пророка до священника – всі діють облудно; лікують рани народу Мого легковажно, говорячи: «Мир! Мир!», а миру немає. Чи соромляться вони, роблячи мерзоти? Ні, немає у них сорому, не червоніють та й не тямлять уже, що то таке сором. За те впадуть вони між убитих, і під час відвідання Мого (як надійде година Моєї кари – С.Б.) будуть повалені», – говорить Господь» (Єр 6,13-15).

Якщо говорити чи писати: «Спасіння! Мир, спокій!», тоді і робити потрібно мир і спокій; і вони запанують. А то говорять про мир, а готуються до війни, і не соромляться неправду говорити, ще й називають себе апостолами миру. А ось що говорить Бог устами раба Свого Єзекиїля: «Засурмлять у трубу, і все готується, та ніхто не рушає до бою; бо гнів Мій над усією безліччю їх» (Єз 7,14). Час дуже важкий, заметушився весь світ, і виходу нема. Є вихід з такого становища, але люди не приймають його, бо це треба принизитись, а тут гордість не дає, бо всякий – слабкий, а кричить: «Я – здоровий!» Кричить: «Я – здоровий», а один одного боїться. Борються не на ділі, а – на язиці, звідси і назва: язичники. Як поглянеш з одного боку, то подумаєш, що цього не треба; як поглянеш з іншого і ще звернешся зі щирим серцем до Бога-Слова, то побачиш, що так Бог судив, бо так написано, і мусить Писання Святе звершитися, оскільки, якби не сталося так, як написано, тоді хто міг би вірити Богові? А написано: «І буде на всій землі, – говорить Господь, – дві частини на ній будуть знищені, вимруть, а третя залишиться на ній» (Зах 13,8).

Я постійно нагадую, пишу, що сьогодні йде суд Божий, і що сьогодні – день дуже великий, цей день – визволення для одних і загибель для інших, позаяк сьогодні триває суд Божий: «Бо коли присуди Твої діються на землі, тоді ті, що живуть на світі, навчаються справедливості» (Іс 26,9).

Щоб зрозуміти Біблію, треба її з’їсти, бо так написано: «І я підійшов до Ангела, кажучи йому: «Дай мені книгу». І рече Він мені: «Візьми і з’їж її, і буде вона гірка в животі (в житті – С.Б.) твоєму, а в устах твоїх буде солодка, як мед». І взяв я книжку з руки Ангела, і з’їв її, і була вона в устах моїх, як мед солодка; і коли з’їв її, то стало гірко в животі (в житті – С.Б.) моєму. І говорить мені: «Мусиш ти знов пророкувати про людей і народи, і племена, і царів багатьох» (Одкр 10,9-11).

Отже, я мушу говорити, писати те, що знаю, що мені Бог відкрив через Своє Святе Писання і через Свій Святий Дух. Говорю, пишу до всіх із любов’ю Ісуса Христа: наверніться до Бога-Слова, до Царя царів – Ісуса Христа, до Його закону, до Його науки, то побачите світло й отримаєте життя вічне, бо хто вірить в Ісуса –не вмирає.

У всьому світі проводирі б’ються не за справедливість, а за владу. Влада відбереться від них, та й вони самі ще будуть відмовлятися від влади, бо так написано: «Знайте, що Господь сил небесних відніме в Єрусалима і в Юди (теперішнє християнство – С.Б.) всяку підпору – посох і тростину, всяке підкріплення хлібом і всяке підкріплення водою, хороброго воєводу і воїна, суддю і пророка, прозорливого і старця, п’ятдесятника і князя, і дорадника, і мудрого художника, і майстерного у слові. А дам їм хлопчаків за старшину, і діти пануватимуть над ними. І у народі один буде пригнічуваний іншим, і кожен – ближнім своїм; юнак буде нахабно підноситися над старцем і простолюдин над вельможею. Тоді вхопиться людина за брата свого, у родині батька свого, і скаже: «У тебе є одяг, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руїни під рукою твоєю». А він відкаже клянучись: «Не можу я зцілити рани; бо і в моєму домі немає ні хліба, ні одягу; не робіть мене вождем народу» (Іс 3,1-7).

Із вище вказаних Бого-пророчих слів видно, хто має правдивий розум: той, хто відмовлятиметься від влади, хоч тепер за неї б’ються. А що написано в Святому Письмі – Біблії, то мусить цього дня виконатися, бо цей день – день Господній, і цей день знають тільки Господні – ми, християни, свідки Живого Бога, Духа Святого, духа Христового. Хто Духа Христового не має, той і не Його, той не знає Його. Сам по собі чоловік не може знати розпорядку Божого, бо це велика таємниця Божа. Написано: «Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм» (Пс 24,14). Таємниця Господня для тих, що Його бояться, а заповіт Його на те, щоб звістити їм.

Бог ніколи такого великого нічого на землі не робив і не робить, не об’явивши Своєї таємниці слугам Своїм (Див.: Ам 3,7; Пс 147,18-20). Коли знищував перший світ, то виявив таємницю Свою слузі Своєму Ною, а як знищував Содом і Ґоморру, то звістив слузі Своєму Аврааму. А як творив інші великі діла Свої, то відкривав таємницю Свою Мойсеєві, всім старозавітнім пророкам і новозавітнім апостолам. Відкрив Він і мені, як самому останньому і найменшому слузі – свідкові Своєму, що робить велику переміну на землі, і та вся переміна описана в Святому Писанні – Біблії. Хто читає Біблію зі страхом Божим і з вірою в Ісуса Христа, той бачить, знає і свідчить про це. Ми, християни, свідки Божі, читаємо ту святу Небесну книгу – Біблію – і свідчить перед вічним незмінним Богом, Творцем неба і землі і Сином Його, нашим Господом Ісусом Христом, і ангелами Його, а також перед усім цим світом, що вже цього світу (устрою, правління) ніхто і нічим не вилікує, бо йому прийшов визначений Богом кінець. Амінь.

Просимо всіх, хто хоче жити і бачити добрі дні: наверніться до Бога-Слова, до Бога-Сина Ісуса Христа, до Бога-Духа Святого, до Його проєкту-Євангельської науки. Вам відкриється світ новий, і ви самі станете новим творивом, і будете творити все нове, яке будується на нових підвалинах: на любові, милості, суді і справедливості – це буде стояти вічно; і той, хто на цих підвалинах будує, буде жити вічно. А підвалини гітлерівські, муссолінські, сталінські і всі-всі інші – зовсім гнилі; вони згорять, і не буде їх, і ті, які будують на цих підвалинах, будуть мучитись і в муках своїх згинуть, і не буде їх. А чиє ім’я залишиться, то лише для прокляття; як колишніх царів: Гореба, Зеба, Зебака і Зальмука (Див.: Пс 83,10-12).

Особливо просимо всіх, хто живе в краї польськім: піклуймося про благоустрій нашого краю, бо так написано ( Див.: Єр 29,7; 1 Тим 2,1-7). А більше всього це потрібно знати священникам різних релігій, професорам, учителям, наставникам і всім, хто дбає про добробут для всіх людей у краї. І коли Ви вчитися і вчите, то треба мати при собі Книгу закону Божого – Біблію, бо так добрі люди робили (Див.: 2 Пар 19,1-11; Нав 1,5-10).

Редактор і видавець Стефан Бохонюк